Обпилювання металу

Як класифікують напилки: авибір напилка бпідготовка до опилювання. Розрізняють напилки з одинарною або простою з подвійною або перехресною точковою або рашпільною і дуговою насічками. Напилки з одинарною насічкою можуть знімати ширину стружки всієї насічкою. їх застосовують при обпилюванні мяких металів сплавів з незначним опором різання а також неметалевих матеріалів кім того ці напилки використовують для загострення пил також для обробки деревини і корка.

2015-01-19

689.74 KB

4 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


Тема 4: Обпилювання металу.

План

4.1.Що називається обпилюванням.

4.2.Яка буває насічка у напилків.

4.3.Як класифікують напилки:

а)вибір напилка

б)підготовка до опилювання

4.4.Які бувають види опилювання.

4.5.Безпека праці.

  1.  Обпилюванням називається операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару напилками вручну або на обпилюваних верстатах.

Напилок – це стальний брусок певного профілю і довжини, на поверхні якого є насічки (нарізки), що утворюють западини і гостро заточені зубці, у перерізі мають форму клинка. Виготовляють зі сталі У10А, У13А або 13Х, після насічення піддають термічній обробці.

За допомогою напилків обробляють площини, криволінійні поверхні, пази, канавки, отвори будь-якої форми, поверхні розміщені під різними кутами. Припуски на обпилювання залишають невеликими від 0,5 до 0,05 мм. Точність обробки обпилюванням поверхні становить 0,2 … 0,005 мм.

  1.  На поверхні напилка утворює зубці що знімають стружку з оброблюваного матеріалу.

Чим менше насічок на 1см довжини напилка, тим більший зубець. Розрізняють напилки з одинарною, або простою, з подвійною, або перехресною, точковою, або рашпільною, і дуговою насічками. Напилки з одинарною насічкою можуть знімати ширину стружки всієї насічкою. їх застосовують при обпилюванні м'яких металів, сплавів з незначним опором різання, а також неметалевих матеріалів кім того, ці напилки використовують для загострення пил, також для обробки деревини і корка.

Рис. 19. Насічки напилків: а – одинарна (проста); б – подвійна (перехресна);

в – точкова (рашпільна); г - дугова

Напилки з подвійною(перехресною) насічкою застосовують для обпилювання сталі, чавуну та інших твердих матеріалів з великим опором різанню. Перехресна насічка більше подрібнює стружку, що полегшує роботу.

Напилки з рашпільною (точковою) насічкою застосовують для обробки дуже м'яких металів і неметалевих матеріалів шкіри, гуми тощо. Рашпільна (точкова) насічка утворюється вдавлюванням металу спеціальними тригранними зубилами, які залишають розміщені у шахматному порядку місткі виїмки, що сприяє кращому розміщенню стружки.

  1.  За призначенням напилки поділяють на такі групи: загального призначення; надфілі; рашпілі; машинні. Напилки загального призначення служать для загально слюсарних робіт

Рис. 20. Типи напилків: а – плоский, б – плоский гостроносий, в – квадратний,

г – тригранні, д – круглі, е – напівкруглий, є – ромбічний, ж – ножівкові.

Напилки поділяють на такі типи: плоскі (рис. 20. а), плоскі гостроносі (рис. 20. б) застосовують для обпилювання зовнішніх або внутрішніх плоских поверхонь, а також пропилювання шліців і канавок; квадратні (рис. 20. в) застосовують для обпилювання квадратних, прямокутних і багатокутних отворів, а також для обпилювання вузьких плоских поверхонь; тригранні (рис. 20. г) служать для обпилювання гострих кутів, що становлять 60 і більше градусів, як із зовнішнього боку деталі, так і в пазах, отворах і канавках, а також для загострення пил по дереву. Круглі (рис. 20. д) використовують для розпилювання круглих або овальних отворів та ввігнутих поверхонь невеликого радіуса. Напівкруглі (рис. 20. е) із сегментним перерізом застосовують для обробки криволінійних поверхонь великого радіуса і великих отворів (випнутої сторони); площин, випнутих криволінійних поверхонь і кутів більше 30(плоскою стороною). Ромбічні (рис. 20. є) застосовують для обпилювання зубів зубчастих коліс, дисків і зірочок, для зняття задирок з цих деталей після обробки їх на верстатах. Ножівкові (рис. 20. ж) служать для обпилювання внутрішніх кутів, клиновидних канавок, вузьких пазів, площин у тригранних, квадратних і прямокутних отворах, а також для виготовлення різальних інструментів і штампів.

Надфілі. Невеликі напилки, які називаються надфілями, застосовують для лекальних, граверних, а також для зачищання у важкодоступних місцях(отворах, кутах тощо).

Рашпілі призначені для обробки м’яких металів (свинець, олово, мідь…) і неметалевих матеріалів (шкіри, гуми, деревини, пластичної маси…), коли звичайні напилки непридатні через те, що насічка їх швидко забивається стружкою і вони перестають різати.

Машинні напилки (стержньові – для обпилюваних верстатів зі зворотно поступальним рухом) малих розмірів закріплюють у спеціальних патронах, а напилки середніх розмірів мають з обох сторін хвостовики  таких самих профілів для їх закріплення, що й слюсарні напилки, з такою самою насічкою, як і напилки загального призначення.

Рис. 21. Алмазні надфілі

Надфілі мають таку саму форму, що й слюсарні напилки(рис. 21. а-і). Виготовляють надфілі зі сталі У13 або У13А.

Елементи надфіля показано на рис. 21.

Обертові напилки (борнапилки, дискові та пластинчасті) застосовуються для обпилювання й зачищання поверхонь на спеціальних обпилювальних верстатах.

Борнапилки(рис. 22. а) – це фасонні головки з насічками або фрезерованими зубцями. Виготовляють їх суцільними( з хвостовиками) і насадними( накручують на оправку)

Рис. 22. Обертові напилки: а – борнапилки, б,в – дискові та пристрої для їх кріплення.

Дискові напилки(рис. 22 б)застосовують для зачищання відливків, поковок, зняття задирок на загострювальному верстаті. Диски виготовляють діаметром 150...200 мм, завтовшки 10...20 мм.

Диски закріплюють за допомогою пристрою (рис. 22. в).

  1.  Номер насічки напилка вибирають залежно від виду обробки і розмірів припуску. Для чорнової обробки застосовують драчові напилки. Ними знімають припуск до 1мм. Точність обробки такими напилками незначна – 0,1 ...0,2 мм. Чистову обробку виконують личкувальними напилками. На обробку личкувальними напилками залишаються припуск 0,01...0,05мм беруть бархатні напилки.

Обпилювання поверхонь кутників, розміщених під прямим кутом, пов’язане з підготовкою внутрішнього кута, що зумовлює певні труднощі. Обравши одну поверхню за базову (звичайно обирають більшу), обпилюють її начисто, а потім обробляють іншу поверхню під прямим кутом до базової.

Також існують такі види обпилювання як: обпилювання кінця стержня на квадрат, циліндричних заготовок, угнутих і опуклих поверхонь, тонких пластинок.

  1.  Підготовка до обпилювання. Заготовку очищають металевими щітками від бруду, мастила, формової землі, окалини, ливарну кірку зрубують зубилом або видаляють старим напилком.

Оброблювану заготовку затискують у лещатах обпилюваною площиною горизонтально, на 8... 10 мм вище рівня губок. Заготовку обробленими поверхнями закріплюють, надягнувши на губки нагубники з м'якого матеріалу (міді, латуні, алюмінію, м'якої сталі).

Положення корпуса вважається правильним, якщо між плечовою і ліктьовою частинами зігнутої у лікті правої руки з напилком, встановленим на губки лещат(вихідне положення), утворюється кут 90. При цьому корпус працюючого повинен бути прямим і розвернутим під кутом 45 до лінії осі лещат.

Обпилювання зовнішніх плоских поверхонь починають з перевірки припуску на обробку, що міг би забезпечити виготовлення деталі відповідно до креслення.

  1.  Обпилювання поверхонь кутників, розміщених під прямим кутом, пов'язане з підгонкою внутрішнього кута, що зумовлює певні труднощі. Обравши одну з поверхонь за базову (звичайно обирають більшу), обпилюють її начисто, а потім обробляють іншу поверхню під прямим кутом до базової.

Обпилювання кінця стержня на квадрат починають з обпилювання грані 1, розмір перевіряють штангенциркулем. Потім обпилюють грань 3, грань 2 обпилюють під кутом 90 до граней 1 і 3, грань 4 обпилюють у розмір до грані 2.

Обпилювання циліндричних заготовок. Циліндричний стержень 1 спочатку обпилюють на квадрат 2, у розмір сторін якого має входити припуск на наступну обробку. Потім у квадрата обпилюють кути і дістають шестигранник З, з якого обпилюванням виготовляють шістнадцятигранник 4; у процесі подальшої обробки дістають циліндричний стержень потрібного діаметра.

Обпилювання тонких пластинок звичайними прийомами недоцільне, бо при робочому ході напилка пластинка вигинається і виникають «завали».

Напилки з дуговою насічкою застосовують для обробки м'яких металів (міді, дюралюмінію тощо). Дугову насічку дістають фрезеруванням; вона має великі западини між зубцями та дугоподібну форму, яка забезпечує високу продуктивність і підвищує якість оброблюваних поверхонь.

  1.  При обпилювальних роботах слід виконувати такі вимоги безпеки:
  •  при обпилюванні заготовок з гострими краями не можна підгинати пальці лівої руки під напилок при зворотному ході;
  •  стружку, що утворюється у процесі обпилювання, треба знімати з верстата волосяною щіткою;
  •  категорично заборонено скидати стружку голими руками, здувати її чи видаляти її стиснутим повітрям;
  •  при роботі слід користуватися лише напилками з міцно насадженою рукояткою
  •  забороняється працювати напилками без рукояток або напилками з надтріснутими, розколотими рукоятками.



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
8369. Вплив нагрівання на структуру і властивості деформованого металу 20.13 KB
  Полігонізація – процес розподілу зерен на частини: фрагменти полігони в результаті ковзання й переповзання дислокацій.: а Т = 600С; б Т = 650С; в Т = 800С Рекристалізація – це процес утворення і росту нових недеформованих зерен при нагріванні наклепаного металу до певної температури. Первинна рекристалізація полягає в утворенні зародків і рості нових рівноважних зерен з неспотвореною кристалічною решіткою. Волокниста деформована структура замінюється структурою що складається із рівноважних зерен.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.