МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЇХ РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ

Суть і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку Особливості створення національних систем бухгалтерського обліку Організація діяльності Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку Міжнародні організації з питань нормативного регулювання і контролю обліку 1. Суть і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку Проблема невідповідності моделей бухгалтерського обліку носить глобальний характер. У процесі роботи укладачів і...

2015-01-19

41.56 KB

7 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


ТЕМА 2. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЇХ РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ

  1.  Суть і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
  2.  Особливості створення національних систем бухгалтерського обліку
  3.  Організація діяльності Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
  4.  Міжнародні організації з питань нормативного регулювання і контролю обліку

1.1. Суть і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

Проблема невідповідності моделей бухгалтерського обліку носить глобальний характер. У процесі роботи укладачів і користувачів фінансових звітів у всьому світі виникає проблема уніфікації бухгалтерського обліку.

У цей час найбільшу популярність отримали два підходи до її рішення: гармонізація і стандартизація. Вони спочатку розрізнювалися як за закладеною в них ідеологією, так і за принципами реалізації. Однак в останні роки обидва терміни часто використовуються як синоніми або як взаємододаткові поняття.

Ідея гармонізації різних систем бухгалтерського обліку реалізується в рамках Європейського співтовариства (ЄС). Суть її полягає в тому, що в кожній країні може існувати організація обліку і система стандартів, що її регулюють. Головне, щоб ці стандарти не суперечили подібним стандартам в країнах — членах співтовариства, тобто знаходилися у відносній «гармонії» один з одним. Ідея стандартизації облікових процедурі реалізується в рамках уніфікації обліку, яку проводить Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку,— КМСБО, розробляючи і публікуючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку — МСБО. Мета цього підходу полягає в розробці уніфікованого набору стандартів, що можуть бути застосовані в будь-якій ситуації в будь-якій країні, внаслідок чого відпадає необхідність створення національних стандартів. Що стосується впровадження єдиних стандартів, то цього слід добиватися не законодавчим шляхом, а шляхом добровільної угоди професійних організацій країн.

Необхідність єдиних міжнародних стандартів полягає в наступному:

1) інвестори шукають об' єкти для інвестування у всьому світі;

2) компанії бажають отримати кредит з найменшим відсотком в будь-якій країні;

3) об'єднання підприємств, які знаходяться в сусідніх країнах;

4) відмінності в системах бухгалтерського обліку можуть повністю заплутати порівняння показників фінансової звітності.

Існують певні переваги застосування МСБО:

— збереження коштів на розробку і узгодження національних стандартів;

— високий рівень довір'я до фінансових звітів на ринку;

— можливість залучення інвесторів;

— обмін ідеями;

— створення бази для національних стандартів.

Розглянемо позитивні і негативні риси Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Їх об'єктивними перевагами перед національними стандартами в окремих країнах є:

— чітка економічна логіка;

— узагальнення кращої сучасної світової практики в області обліку;

— простота сприйняття користувачами фінансової інформації у всьому світі.

При цьому міжнародні стандарти дозволяють не тільки скоротити витрати компаній з підготовки своєї звітності, особливо в умовах консолідації фінансової звітності підприємств, що працюють у різних країнах, але і знизити витрати з залучення капіталу. Однак потрібно відзначити і недоліки МСБО. До них, зокрема, можна віднести:

— узагальнений характер стандартів, що передбачає досить велике різноманіття методів обліку;

— відсутність докладних інтерпретацій і прикладів додатку стандартів до конкретних ситуацій.

1.2. Особливості створення національних систем бухгалтерського обліку

Кожній країні властиві певні відмінності, які зумовлені національними особливостями і чинниками розвитку. У зв'язку з цим кожна країна має свою національну систему бухгалтерського обліку.

Система бухгалтерського обліку — це сукупність прийомів і методів, за допомогою яких узагальнюються процеси виробництва, постачання і реалізації продукції, визначаються цілі, забезпечується управління підприємством на основі стратегічних і тактичних задач.

Національна система бухгалтерського обліку характеризується такими показниками:

— використанням системи національних бухгалтерських стандартів, розроблених з урахуванням національних особливостей Розвитку економіки;

— національним планом рахунків;

— системою організації бухгалтерського обліку в масштабі фірм;

— методологією визначення кінцевого фінансового результату;

— системою фінансової звітності.

Наприклад, МСБО використовують як національні стандарти бухгалтерського обліку (НСБО) такі країни як Хорватія, Кіпр, Кувейт, Латвія, Мальта, Пакистан, Грузія, Вірменія.

НСБО розробляють окремо, але як основу використовують МСБО в Чілі, Ірані, Словаччині, Узбекистані, Китаї, Сірії, Молдові.

НСБО розробляють окремо, не використовуючи норми МСБО, в Австрії, США, Канаді, Японії, Росії, Великобританії, Іспанії, Німеччині.

НСБО не існує, а МСБО формально не прийняті в Ботсвані.

НСБО розробляють окремо, але засновуються на аналізах МСБО в більшості, випадків в Бразилії, Чехії, Франції, Індії, Литві, Португалії, Швеції, Туреччині, Україні, Італії, Норвегії, Швейцарії.

Наявність різних підходів до формування систем обліку ускладнює «спілкування» національних підприємств на міжнародному рівні. Оскільки правила підготовки і публікації фінансової звітності розрізнюються в країнах, виникає необхідність у вивченні цих відмінностей.

На створення і функціонування національних систем бухгалтерського обліку впливають наступні чинники:

— вплив провідних теоретиків і професійних організацій;

— правова система;

— загальна економічна ситуація в країні;

— податкова політика;

— національні особливості країни;

— користувачі фінансової інформації і їх цілі;

— юридична середа країни;

—джерела фінансування (фінансова система);

— мова країни;

— вплив інших країн на систему бухгалтерського обліку;

— вплив загальної атмосфери в країні.

Одним з чинників, що визначає істотні відмінності у фінансовій звітності різних держав, є, безсумнівно, правова система. У залежності від типу законодавства і міри впливу держави на різноманітні аспекти життя більшість країн умовно можна об'єднати у дві групи:

1) країни, що мають законодавство загальноправової орієнтації;

2) країни, яким притаманний розгалужений кодекс законів.

У державах, що відносяться до першої групи, закони як би вказують на межі, в рамках яких фізичні і юридичні особи мають свободу дії. Таку систему загального права було спочатку сформовано в Великобританії і вона присутня в багатьох країнах, що мають з цією країною традиційно тісні зв'язки (федеральне право США, правова система Ірландії, Індії, Австралії тощо). Діяльність компаній детально не регулюється, а також не вказано правила підготовки і публікації фінансової звітності. Облікові стандарти в цих країнах не регулюються державою, а визначаються різними професійними організаціями бухгалтерів.

У країнах іншої групи законодавство базується на римському праві. Дана правова система зумовлює закони, які мають жорстко детермінований характеру, фізичні і юридичні особи повинні слідувати букві закону. Більшість країн виводить в ранг закону і облікові стандарти; всі заходи в області бухгалтерського обліку деталізуються і досить жорстко регламентуються. Основною задачею обліку в таких країнах бачать обчислення державних податків і контроль за їх сплатою. До числа таких держав відносяться Німеччина, Франція, Аргентина та ін.

На відмінності в складанні і публікації бухгалтерських звітів величезний вплив має існуюча в країні фінансова система, а також форми компаній і види власності, в яких вони знаходяться. Наприклад, в Німеччині, Японії, Швейцарії фінансова політика визначається невеликою кількістю дуже великих банків. Останні не тільки задовольняють значну частину фінансових потреб бізнесу, але й нерідко є власниками компаній. Так, в Німеччині більшість акцій ряду акціонерних товариств відкритого типу знаходяться під конролем або істотним впливом банків, особливо таких, як Дойче Банк, Дрезден Банк, Ком-ерц Банк і ін.

У Франції, Італії, Швеції і ряді інших країн, де переважають дрібні сімейні підприємства, бухгалтерський облік має трохи іншу орієнтацію. Основними постачальниками капіталу на їх ринках є як банки, так і урядові органи, які не тільки контролюють фінансові можливості бізнесу, але і виступають (при необхідності) в ролі інвестора або кредитора. У вищеназваних країнах фірми повинні слідувати уніфікованим стандартам в області обліку, що зумовлено впливом державних органів на процеси підготовки і складання фінансової звітності. У ряді країн (Німеччина, Франція, Італія) законодавство зобов'язує компанії видавати деталізовані, підтверджені аудиторами фінансові звіти. У Франції та Італії урядом призначені спеціальні органи для регулювання і контролю ринків цінних паперів, що може означати істотні зміни у розвитку фінансової звітності, пов'язані з англо-американським досвідом.

Ще одним чинником існування відмінностей в міжнародній фінансовій звітності є податкова система. Як приклад зручного впливу можна привести практику «відстроченого» оподаткування, яка є в британській моделі обліку. Вона полягає в тому, що прибуток компанії, який вимірюється згідно із загальними правилами бухгалтерського обліку, не рідко відрізняється від прибутку, з якого стягуються податки. Найбільш поширеною причиною подібного розходження є те, що податкова знижка на прискорену амортизацію вираховується з прибутку незалежно від обраного методу розрахунку амортизаційних відрахувань. Потрібно відзначити, що і всередині британо-американської моделі існують деякі відмінності в розрахунках податку. Можна вважати податок на всю суму прибутку, з якого він буде стягуватися, і різницю між отриманою сумою і тією, яка буде реально виплачена в даному звітному періоді, розглядати як довгострокову заборгованість, або можна обмежити податкові відрахування сумою поточного платежу. У США і Канаді застосовується перший варіант, тобто «повний розподіл податку». Такий підхід контрастує з практикою в Великобританії, де використовується «частковий розподіл податку», що складає як би проміжне положення між двома альтернативами, Такі відмінності істотно впливають на зіставлення прибутку після виплати податків між американськими і англійськими компаніями. У зв'язку з цим у США, Великобританії і інших країнах, що застосовують британо-американську модель обліку, проблема відстроченого оподаткування викликала серйозні дискусії та привела до великої кількості стандартизованої документації.

У країнах, де використовується континентальна модель обліку, правила оподаткування в основному співпадають з правилами обліку, і тому проблеми відстроченого оподаткування як такої немає. Так, в Німеччині податкове законодавство встановлює норми амортизаційних відрахувань, засновані на очікуваному корисному терміні служби і вживаються суворо для певних активів. Проте в ряді випадків допускається прискорена амортизація, наприклад, для галузей промисловості, що виробляють енергозбережну та зберігаючу від забруднення навколишнє середовище продукцію. Однак амортизаційні відрахування, що зменшують прибуток до виплати податків, хоч і відбиваються в фінансовій звітності, але проблеми відстроченого оподаткування не викликають.

Істотні відмінності у фінансовій звітності виникають при веденні обліку в умовах інфляції. У цей час існують два широко використовуваних методи складання фінансової звітності:

1) облік за поточною вартістю;

2) облік за загальною купівельною здатністю.

Спостерігаються і деякі відмінності в підходах до проблеми відображення інфляційних процесів у фінансовій звітності. У Великобританії наприкінці 60-х років в економіці сталися значні зміни, пов'язані із зростанням цін, і в період між 1971 і 1974 роками було розроблено ряд документів з даної проблематики, заснованих на методі загальної купівельної здатності. Однак в річних балансах компаній, що надають додаткові фінансові звіти на основі змін загальної купівельної здатності, були присутні суперечливі відомості щодо смислового навантаження виправлених показників.

У континентальній Європі інфляційний облік не отримав достатнього розвитку. Після численних дискусій між фахівцями в області бухгалтерського обліку країн — членів ЄС було досягнуто домовленість здійснення обліку в умовах зростання цін за цінами придбання, хоч країнам — членам ЄС дозволялося на свій розсуд забороняти або дозволяти компаніям оцінку активів на основі даних з внесенням інфляційної поправки.

Загалом можна відзначити, що європейські країни не схильні відходити від принципів обліку на основі первинної вартості.

1.3. Організація діяльності Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

Фінансова звітність підприємств різних країн має певні відмінності, що зумовлені соціальними, економічними і політичними чинниками. Ці відмінності значно ускладнюють аналіз інформації і прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, глобалізації фінансових ринків.

Для забезпечення гармонізації фінансової звітності 29.06.73р. створено Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО).

Розкриваючи цілі створення, організаційну структуру і діяльність Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, доцільно розглянути історичний аспект координації бухгалтерського обліку в світовому масштабі. Міжнародна координація обліку ведеться вже більше 90 років.

Одним з самих важливих для координації обліку подій тих років було створення КМСБО. Комітет було засновано в 1973 році поза угоди між професійними організаціями бухгалтерів Австралії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Мексіки, Нідерландів, Ірландії, Великобританії. До складу КМСБО входять всі професійні бухгалтерські організації, які є членами Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). федерація не видає облікових стандартів. Її роль в процесі стандартизації вельми значна. По-перше, МФБ проводить конгреси бухгалтерів. По-друге, робить істотні внески в прибуткову частину бюджету Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

У 1993 р. КМСБО і МОКЦП (Міжнародна організація комісій з цінних паперів) було підписано угоду, відповідно до якої компанії, що бажають отримати котирування на фондовій біржі, повинні складати звітність відповідно до міжнародних стандартів обліку.

У цей час стандартизацією обліку, крім КМСБО, займається також Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів в області обліку і звітності при ООН і робоча група з облікових стандартів Організації економічного співробітництва і розвитку. Однак загальновизнано, що провідна роль в цьому процесі належить КМСБО.

Метою КМСБО є формування, видання і удосконалення стандартів бухгалтерського обліку для недержавного (приватного) сектору.

КМСБО знаходиться в Лондоні, спонсорами виступають 153 прогресивних бухгалтерських організацій з 112 країн світу. Робота КМСБО фінансується за рахунок внесків професійних об'єднань бухгалтерів, різних компаній, фінансових організацій, а також за рахунок прибутку від публікації стандартів. До 1999 р. бюджет КМСБО склав біля 3 млн доларів.

Структура КМСБО представлена на рис. 1.1.

Структура Комітету складається з 5 рівнів:

1. Правління Комітету.

2. Консультативна група.

3. Консультативна Рада з стандартів.

4. Постійний Комітет з інтерпретацій.

5. Робоча група з питань стратегії.

Правління КМСБО — це головний орган управління Комітетом і представлення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Правління включає представників бухгалтерських організацій з 13 країн (або одночасно з декількох країн), які призначаються Міжнародною федерацією бухгалтерів (IFAS). Співпраця федерації і КМСБО почалася в 1983 р. і в цей час до складу Комітету входять всі організації — члени (IFAS). Крім представників країн, Правління призначає у свій склад до 4 організацій, що займаються проблемами складання фінансових звітів. Кожний з членів Правління може бути представлений одним або двома представниками і одним технічним радником. Звичайно делегація складається з представника промислової організації і представника організації, що займається розробкою національних стандартів. За станом на квітень 2000 р. Правління складається з 16 членів. Це бухгалтерські організації з таких країн: Австралія, Канада, Франція, Німеччина, Індія і Шри-Ланка, Японія, Малайзія, Мексіка, Голандія, Північна федерація суспільних бухгалтерів, Південна Африка і Зімбабве, Великобританія, США; а також представники організацій:

Міжнародна рада інвестиційних асоціацій, Федерація промислових холдингових компаній Швейцарії і Міжнародна асоціація інститутів фінансових керівників. Статус спостерігачів у Правлінні (тобто без права голосу) мають: Європейська Комісія, Рада з розробки фінансових облікових стандартів США, Міжнародна організація комісій з цінних паперів і Китай.

Члени Правління обираються на 2,5 року з правом переобрання. На практиці Правління Комітету збирається 4—5 разів на рік. Правління вибирає голову та його заступника.

Консультативну групу засновано в 1981 р. Вона включає представників міжнародних організацій — розробників і користувачів фінансової звітності; фондових бірж; органів, що регулюють ринки цінних паперів; міжурядових організацій. Консультативна група регулярно зустрічається з Правлінням КМСБО для обговорення питань щодо нових проектів Комітету, робочої програми і стратегії КМСБО. Група відіграє важливу роль в підготовці і прийнятті міжнародних стандартів.

Зараз членами Консультативної групи є:

• Міжнародна федерація цінних паперів і фінансів (FIBV);

• Міжнародна асоціація розвитку бухгалтерської освіти та досліджень (IAAER);

• Міжнародні банківські асоціації;

• Міжнародна асоціація адвокатів (IBA);

• Міжнародна Торговельна Палата (ІСС);

• Міжнародна конфедерація вільних профспілок (ІСFТU);

• Всесвітня конфедерація праці;

• Міжнародний комітет з стандартів оцінки (ІVSС);

• Міжнародна фінансова корпорація (ІFС);

• Всесвітній Банк.

Як спостерігачі в Консультативну групу входять:

• Рада зі стандартів фінансового обліку (FАSВ);

• Організація з економічного співробітництва і розвитку (ОЕСD);

• Європейська комісія;

• Відділення ООН з транснаціональних корпорацій і інвестицій.

Настільки впливовий склад групи свідчить про визнання, яке отримали міжнародні стандарти, і прагнення міжнародного бізнесу забезпечити єдиний підхід до «читання» фінансової звітності.

Ще один орган КМСБО — Консультативна (Опікунська) Рада стандартів, створена в 1995 р. У Консультативну Раду входять найвідоміші фахівці, що займають високі позиції в бухгалтерській професії і бізнесі. Основною задачею Ради є сприяння повсюдному прийняттю міжнародних стандартів і зміцнення авторитету КМСБО. Консультативна Рада виконує такі функції:

— розгляд і коментування стратегії і плану Правління з точки зору їх відповідності до потреб членів Комітету;

— підготовка річного звіту щодо ефективності діяльності Правління в процесі досягнення його цілей і виконання обов'язків;

— сприяюча участь і схвалення роботи КМСБО представниками бухгалтерської професії, діловими колами, користувачами фінансової звітності і іншими зацікавленими особами;

— пошук джерел фінансування роботи Комітету таким чином, щоб це не впливало на незалежність Комітету;

— розгляд бюджету і фінансової звітності КМСБО.

Консультативна Рада гарантує незалежність і об'єктивність Правління в прийнятті рішень з запропонованих стандартів. Рада не бере участі в самому процесі прийняття рішень і не прагне впливати на нього. Зараз до складу цього органу входять 11 членів на дворічній основі з правом переобрання.

Міжнародні стандарти носять рекомендаційний характер і країни можуть самостійно приймати рішення про їх використання. Але оскільки МСБО — це по суті узагальнена практика обліку найбільш розвинених облікових систем у світі (американської і європейської), то абсолютно очевидно, що їх сліпе копіювання часто може негативно позначитися на національній практиці бухгалтерського обліку. Тому принциповою основою переходу на міжнародні стандарти передусім повинне бути визнання загальних Принципів підготовки і складання фінансової звітності. Традиційний процес розробки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку включає такі етапи.

І етап: формування редакційної комісії. Її очолює уповноважений представник Правління. Вона звичайно включає представників бухгалтерської професії не менш ніж з трьох різних країн, але може включати представників інших організацій, що перебувають в Правлінні або Консультативній групі, а також експертів у певних областях;

П етап: розробка проекту Міжнародного стандарту. Редакційна комісія розглядає виникаючі питання підготовки і представлення фінансових звітів, а також обговорює план роботи КМСБО з цих питань. Вона вивчає вимоги до бухгалтерського обліку і облікову практику на національному і регіональному рівнях, включаючи різні бухгалтерські системи в різних економічних умовах. Внаслідок обговорення вказаних питань, редакційна комісія подає на розгляд Правління «Загальний план розробки проекту міжнародного стандарту фінансової звітності»;

III етап: підготовка робочого проекту положень стандарту. Редакційна комісія готує «Робочий проект положень». Його метою є встановлення тих принципів, які будуть використані при підготовці «Проекту міжнародного стандарту фінансової звітності». Він також містить опис розглянутих альтернативних рішень і причини, за якими рекомендується їх прийняття або відхилення. Всі зацікавлені сторони можуть вносити свої пропозиції і зауваження на стадії розгляду проекту, яка звичайно триває чотири місяці;

IV етап: затвердження Правлінням робочого проекту положень стандарту. Редакційна комісія розглядає перелік зауважень до «Робочого проекту положень» і узгоджує остаточний варіант, після чого даний проект представляється на затвердження Правління і використовується як база для підготовки «Проекту міжнародного стандарту фінансової звітності». Остаточний варіант «Робочого проекту положень» не публікується, однак може бути представлений на вимогу громадськості;

V етап: складання плану розробки міжнародного стандарту. Редакційна комісія розробляє план «Проекту міжнародного стандарту фінансової звітності», який розглядається і надалі публікується у разі його прийняття. Всі зацікавлені сторони можуть вносити свої пропозиції і зауваження на стадії розгляду проекта, яка звичайно триває. від одного місяця до півроку;

VI етап: підготовка проекту міжнародного стандарту. Редакційна комісія розглядає всі пропозиції і зауваження і готує «Проект міжнародного стандарту фінансової звітності» на розгляд Правління. Після затвердження проекту (для чого необхідно не менше 2/3 голосів членів Правління) публікується новий стандарт бухгалтерського обліку.

У ході цього процесу Правління може вирішити, що питання, яке розглядається, вимагає додаткової консультації або складання переліку питань, що обговорюються, для отримання різних коментарів. При цьому може з'явитися необхідність підготувати не один, а декілька варіантів «Проекту міжнародного стандарту фінансової звітності».

1.4. Міжнародні організації з питань нормативного регулювання і контролю обліку

Проблемами уніфікації стандартів обліку і звітності займається ряд організацій.

Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

(КМСБО) — провідна організація з розробки єдиних облікових стандартів в світі.

Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності при ООН. Робоча група створена в 1982 р., займається вивченням проблем обліку в міжнародному аспекті, сприянням організації обліку на національному і міжнародному рівнях, допомогою країнам, що розвиваються, у впровадженні стандартів. Група тісно взаємодіє з міжнародними організаціями (ООН, ОЕСР, КМСБО).

Європейська Комісія займається гармонізацією обліку в рамках Європейського Союзу. Цей процес ускладнюється наявністю істотних відмінностей у бухгалтерській практиці країн — членів Союзу: в Голандії, Великобританії і Ірландії бухгалтерський облік орієнтований, передусім, на кредиторів і власників, в Німеччині, Бельгії і Люксембурзі — на банки, у Франції бухгалтерський облік сильно залежить від макроекономічного планування. Основою європейського законодавства в області бухгалтерського обліку є 4 та 7 Директиви Ради Міністрів (відповідно від 25 липня 1978 р. і 13 червня 1983 р.). Перша зачіпає проблеми складання річної звітності акціонерними компаніями, друга присвячена питанням складання консолідованої (зведеної) звітності. 8 грудня 1986 р. було прийнято Директиву з річної і консолідованої звітності банків і інших фінансових інститутів. У листопаді 1995 р. Європейська Комісія схвалила новий підхід до гармонізації бухобліку. Признавалося, що «європейські Директиви не відповідають міжнародним стандартам, необхідним для цілей ринку капіталів. Транснаціональні компанії вимушені готувати 2 комплекти фінансової звітності, Що вельми дорого, і може приводити до збентеження інвесторів». У зв'язку з цим, враховуючи укладену в липні 1995р. угоду між КМСБО і Міжнародною організацією комісій з цінних паперів з визнання МСБО як обов'язкової умови для отримання котирування на міжнародних фондових ринках, Європейський Союз ухвалив рішення про поступовий перехід на МСБО. Даний процес буде здійснюватися шляхом послідовного усунення відмінностей між Директивами і МСБО. Наприклад, дослідження, проведені в 1996 р. Європейським Союзом, довели, що Директиви ЄС і міжнародні стандарти з консолідованої звітності загалом сумісні, за винятком двох невеликих відмінностей.

Комісія з цінних паперів і бірж США — урядова організація, чия юрисдикція розповсюджується на всі компанії, що продають цінні папери в США (включаючи іноземні). Тому Комісія може мати певний вплив на методику бухгалтерської звітності.

Рада з розробки фінансових облікових стандартів займається розробкою американських облікових принципів. Як правило, стандарти цієї неурядової організації набувають поширення в країнах англо-американської моделі, однак зараз ця організація розглядається як потенційний конкурент КМСБО в розробці міжнародних стандартів фінансової звітності.

Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ). Заснована на 11 Міжнародному конгресі бухгалтерів, в Мюнхені в 1977 р. Основна мета— розвиток і вдосконалення професії бухгалтера на основі узгоджених стандартів. Країни: Аргентина, Австралія, США, Бельгія та ін.

Міжамериканська організація бухгалтерів створена в 1949 р. в Сан-Хуані (Пуерто-Ріко), членами є 27 професійних організацій з 21 країни. Основні зусилля направлені на стандартизацію і гармонізацію практики обліку в країнах Латинської Америки. Країни: Аргентина, Бразілія, Канада, США, Мексіка.



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
10607. Побудова плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, організація аналітичного обліку 31.03 KB
  Побудова плану рахунків бухгалтерського обліку банків України організація аналітичного обліку Поняття про банківський рахунок. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку в банках. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України за класами. 1 Поняття про банківський рахунок Для поточного відображення змін стану засобів банку та джерел їх утворення що відбуваються під впливом господарських операцій у бухгалтерському обліку застосовуються рахунки.
17441. Міжнародні стандарти контролю якості, адиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг 42.76 KB
  Логічна структура та значення Міжнародних стандартів аудиту для регулювання професійної аудиторської діяльності. Характеристика положень професійних стандартів щодо регулювання завдань з аудиту фінансової звітності. Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методик обліку та аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді Міжнародних стандартів аудиту МСА...
9514. Метод бухгалтерського обліку 1002.23 KB
  Бухгалтерські рахунки та їх побудова. Він складається з ряду елементів головні з яких: документація; інвентаризація; рахунки; подвійний запис; оцінка; калькуляція; баланс; звітність. Рахунки бухгалтерські призначені для обліку наявності активів і пасивів. Бухгалтерські рахунки та їх побудова.
7354. Сутність бухгалтерського обліку 14.58 KB
  Сутність бухгалтерського обліку. Загальна характеристика бухгалтерського обліку. Види обліку. Вивчення теми дасть змогу студентам зрозуміти поняття та роль бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання визначитися щодо основних вимог та вимірників які використовуються в обліку.
7320. План рахунків бухгалтерського обліку 26.99 KB
  При обчисленні кінцевого сальдо активних і пасивних рахунків слід керуватися такими правилами: в активних рахунках початковий залишок сальдо і всі збільшення реєструють за дебетом рахунка а всі зменшення за кредитом; в пасивних рахунках навпаки. Структура рахунків бухгалтерського обліку Враховуючи це періодично після узагальнення даних за дебетом і кредитом рахунків визначається кінцеве сальдо.
7357. Предмет і метод бухгалтерського обліку 15.11 KB
  Предмет і метод бухгалтерського обліку План Предмет бухгалтерського обліку Класифікація господарських засобів та джерел їх утворення Метод бухгалтерського обліку 1. Предмет бухгалтерського обліку його об’єкти Кожне підприємство має матеріальні складові своєї діяльності тобто засоби господарства. Таким чином предмет бухгалтерського обліку складають господарські засоби і їх використання у ході господарських процесів. Об’єкти бухгалтерського обліку можна об’єднати в групи: засоби господарства джерела їхнього утворення господарські...
9433. Теоретичні основи бухгалтерського обліку 36.59 KB
  Теоретичні основи бухгалтерського обліку Зміст теми: Питання №1. Види обліку. Мета завдання та принципи бухгалтерського обліку Питання № 3. Предмет і об’єкт бухгалтерського обліку Питання №4.
7322. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис 51.9 KB
  Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку що встановлюється подвійним записом кожної господарської операції називається кореспонденцією рахунків а рахунки за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція кореспондуючими рахунками...
9515. Організація бухгалтерського обліку діяльності суб’єктів господарювання 30.02 KB
  Форми бухгалтерського обліку. Корегування трансформація обліку в кінці звітного періоду за допомогою формування Трансформаційної таблиці. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене Наказом Міністерства фінансів України...
10927. Загальні основи і принципи бухгалтерського обліку в банках 206.55 KB
  Фінансовий облік як підсистема системи бухгалтерського обліку в банках 1.Загальна характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках 1.Фінансовий облік як підсистема системи бухгалтерського обліку в банках а умов ринкових відносин банки потребують постійного і ретельного контролювання власної фінансової стійкості надійності ліквідності тобто фінансових результатів своєї діяльності.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.