Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку що встановлюється подвійним записом кожної господарської операції називається кореспонденцією рахунків а рахунки за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція кореспондуючими рахунками...

2015-01-19

51.9 KB

1 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


Тема 5. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис 

План

1.Подвійний запис, його сутність і значення

2.Узагальнення даних поточного обліку

3. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

1. Подвійний запис, його сутність і значення

Зміни у складі активів підприємства та джерел їх формування обумовлені безперервно здійснюваними господарськими операціями і тягнуть за собою такі самі зміни сум на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Наприклад: надходження сировини і матеріалів на підприємства веде до збільшення залишку таких активів як матеріали. На цю саму суму одночасно зростає заборгованість перед постачальниками, тому бухгалтерська господарська операція має подвійне відображення на рахунках цієї суми.

Запис кожної господарської операції у дебеті і кредиті відповідних рахунків в однакових сумах називається подвійним записом. За допомогою подвійного запису в обліку забезпечується відображення цих господарських операцій в їхньому взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід забезпечує контроль за правильністю виконання і зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом рахунків.

Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку, що встановлюється подвійним записом кожної господарської операції, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція, — кореспондуючими рахунками.

Запис, який розкриває назву рахунків, що дебетуються і кредитуються, суму господарської операції називають бухгалтерською проводкою. Порядок запису на рахунках бухгалтерського обліку більш наочно розглянемо на прикладі:

Таблиця 1

Баланс підприємства на 01 _______________ р.

АКТИВ

ПАСИВ

Статті

Сума

Статті

Сума

1

Основні засоби

30 000

1

Статутний капітал

32 000

2

Виробничі запаси

4000

2

Нерозподілений прибуток

3000

3

Малоцінні та швидкозношувальні предмети

1000

3

Розрахунки з постачальниками

6000

4

Каса

100

4

Розрахунки з робітниками

2300

5

Поточний рахунок

8200

Баланс

45 300

Баланс

45 300

1-а операція. Підприємство отримало з поточного рахунка в касу 600 грн. На цю операцію необхідно зробити таку проводку:

Дебет рахунка «Каса»

Кредит рахунка «Поточний рахунок»

— 600 грн

На підставі даної бухгалтерської проводки роблять запис на рахунках бухгалтерського обліку. Для цього на основі залишків балансу відкривають рахунки на початок звітного періоду.

Відкриття рахунків полягає в тому, що за кожним з них записують сальдо на початок звітного періоду.

2-а операція. З каси підприємства виплачено зарплату робочим у сумі 500 грн (рис. 3.2.1)

Дебет рахунка «Розрахунки з робітниками»

Кредит рахунка «Каса»

— 500 грн

3-а операція. Підприємство погасило з поточного рахунка заборгованість перед постачальниками у сумі 5000 грн, рис. 1.

Дебет рахунка «Розрахунки з постачальниками»

Кредит рахунка «Поточний рахунок»

— 5000 грн

4-а операція. Від постачальників надійшли МШП (малоцінні та швидкозношувальні предмети) на суму 2400 грн.

Дебет рахунка «МШП»

Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками»

— 2400 грн

На рис. 1 відобразимо бухгалтерські записи щодо кожної операції:

   

    

Рис. 1. Сума кореспонденції рахунків з наведених операцій

2. Узагальнення даних поточного обліку

Інформацію поточного синтетичного і аналітичного обліку періодично узагальнюють по підприємству в цілому. Роблять це за допомогою оборотних відомостей.

Узагальнення даних обліку починається з підрахунку оборотів та залишків з дебетом і кредитом з наступним обчисленням кінцевих сальдо синтетичних та аналітичних рахунків. Оборотні відомості є способом періодичного узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку, засобом перевірки записів в обліку, а також засобом перевірки правильності складання балансу.

Розрізняють два види оборотних відомостей:

— за синтетичними рахунками;

— за аналітичними рахунками.

Розглянемо порядок складання оборотної відомості за синтетичними рахунками на прикладі тих рахунків, що були наведені вище (таблиця 1, рис. 1).

Таблиця 2

Оборотна відомість за синтетичними рахунками

Рахунки

Сальдо на
1 число місяця

Обороти
за місяць

Сальдо на кінець періоду

Д-т

К-т

Д-т

К-т

Д-т

К-т

1. Основні засоби

30000

30000

2. Виробничі запаси

4000

4000

3. МШП

1000

2400

3400

4. Каса

100

600

500

200

5. Поточний рахунок

8200

5600

2600

6. Статутний капітал

32000

32000

7. Нерозподілений прибуток

3000

3000

8. Розрахунки з постачальниками

6000

5000

2400

3400

9. Розрахунки з робітниками

2300

500

1800

Разом

45300

45300

8500

8500

40200

40200

Оборотна відомість характеризує кожен рахунок і показує сальдо на початок періоду, обороти за дебетом і кредитом за місяць і сальдо на кінець звітного періоду. Характерною особливістю оборотної відомості є те, що вона містить три пари однакових підсумків:

— початкових сальдо;

— оборотів;

— кінцевих сальдо.

Тотожність підсумків початкових сальдо випливає з балансового методу. Збіг підсумків дебетових оборотів з підсумком кредитових оборотів рахунків випливають із застосування методу подвійного запису в бухгалтерському обліку. Рівність підсумків кінцевих сальдо за дебетом і кредитом рахунків випливає з двох попередніх рівностей. Якщо підсумок по дебету всіх синтетичних рахунків не збігається з підсумками по кредиту рахунків, то це вказує на помилки в поточному бухгалтерському обліку, причинами яких можуть бути неправильні записи початкових сальдо на активних і пасивних рахунках.

Таким чином, оборотна відомість за синтетичними рахунками дає можливість виявити в бухгалтерському обліку помилки, пов’язані з порушенням рівності підсумків. Крім оборотної відомості за синтетичними рахунками складають також оборотну відомість за аналітичними рахунками. Ця відомість має інший вигляд, що обумовлено особливостями облічуваних об’єктів.

Розглянемо оборотну відомість за аналітичними рахунками на прикладі рахунка «Розрахунки з постачальниками».

Таблиця 3

Оборотна відомість
за рахунком «Розрахунки з постачальниками»

Рахунки

Сальдо на початок періоду

Обороти
за місяць

Сальдо на кінець періоду

Д-т

К-т

Д-т

К-т

Д-т

К-т

Підприємство А

2400

2000

400

800

Підприємство Б

3600

3000

2000

2600

Разом

6000

5000

2400

3400

Оборотну відомість наведеної форми застосовують для узагальнення даних аналітичного обліку розрахунків з дебіторами, кредиторами, підзвітними особами, робітниками та службовцями підприємства та ін., на яких аналітичний облік ведуть лише в грошовому виразі. За аналітичними рахунками, в яких обліковуються матеріальні цінності, початкові сальдо, обороти та кінцеві сальдо відображають як у грошовому так і в кількісному вимірюванні.

Таким чином, оборотні відомості характеризують величину і рух конкретних видів господарських засобів. Це дає можливість контролювати збереження і правильність витрачання матеріальних цінностей.

3. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку, а іншими словами, групування їх за певними ознаками, допомагає процесу вивчення системи рахунків та застосуванню її на практиці.

Усі рахунки класифікують за об’єктами відображення (активні, пасивні, активно-пасивні), рівнем узагальнення даних про господарську діяльність (синтетичні рахунки, субрахунки, аналітичні рахунки), за економічним змістом, призначенням та структурою.

Класифікація рахунків за економічним змістом дає можливість встановити, які рахунки слід застосовувати для обліку певного об’єкта, тобто ця класифікація дозволяє визначити систему рахунків, які необхідно використовувати на підприємствах тієї чи іншої галузі. Вона будується відповідно до класифікації об’єктів бухгалтерського обліку.

За економічним змістом рахунки поділяють на три основні групи і одну доповнюючу (рис. 2):

— рахунки господарських засобів;

— рахунки господарських процесів;

— рахунки джерел формування засобів;

— рахунки обліку операцій, які не відображені в балансі (позабалансові рахунки).

Рис. 2. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку
за економічним змістом

Класифікація рахунків за економічним змістом дає змогу згрупувати рахунки залежно від того, що саме на них обліковується.

За структурою і призначенням рахунки поділяються на основні, регулюючі, операційні, фінансово-результативні та позабалансові.

Таке групування дозволяє визначити порядок обліку господарських операцій на рахунках, забезпечує можливість більш раціонального уявлення про показники діяльності підприємства.

Основні рахунки у бухгалтерському обліку застосовуються перш за все для контролю за наявністю господарських засобів та джерел їх утворення, а також за їхніми змінами. Об’єкти, які обліковуються на цих рахунках, є основою господарської діяльності, дають повне уявлення про майновий стан підприємства, тому вони і називаються основними.

До основних рахунків відносяться:

— інвентарні;

— рахунки капіталу;

— рахунки розрахунків.

Інвентарні рахунки застосовують для обліку наявності та руху матеріальних цінностей і коштів. Головне їх призначення — контроль за наявністю господарських засобів підприємства. Рахунки цієї групи умовно поділяють на матеріальні та рахунки коштів.

Матеріальні рахунки призначені для обліку наявності та руху основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і контролю за їх збереженням. По відношенню до балансу вони є активними (рахунки № 10, 11, 20, 22, 26, 28).

Рахунки коштів призначені для обліку грошових коштів. Вони також є активними (рахунки № 30, 31, 33).

Рахунки капіталу використовуються для обліку джерел утворення власних засобів. Вони є пасивними (рахунки № 40, 41, 42, 43).

Рахунки розрахунків призначені для відображення дебіторської та кредиторської заборгованості.

Рахунки, на яких обліковується дебіторська заборгованість, є активними (рахунки 36, 37). Рахунки, на яких обліковується кредиторська заборгованість, є пасивними (рахунки № 66, 50, 55, 51, 52, 53, 54, 68).

Окремі рахунки цієї групи є активно-пасивними (рахунки № 327, 64, 65, 377), на них одночасно обліковується дебіторська і кредиторська заборгованість. Ці рахунки можуть мати два залишки за дебетом (дебіторська заборгованість) і за кредитом (кредиторська заборгованість).

Регулюючі рахунки призначені для уточнення оцінки господарських засобів і визначення реального розміру джерел утворення засобів. Дані рахунки поділяються на:

— контрарні;

— доповнюючі;

— контрарно-доповнюючі.

Контрарні регулюючі рахунки призначаються для зменшення оцінки засобів і джерел їх утворення. За будовою ці рахунки протилежні до рахунків, які вони зменшують. Так, якщо зменшується оцінка засобів, то самі вони є контрактивними, пасивними (рахунки № 131, 132, 133), якщо зменшується величина джерел утворення засобів, то контрарні рахунки відносяться до контрпасивних і є активними.

Доповнюючі регулюючі рахунки збільшують оцінку засобів або джерел їх утворення. За будовою вони такі ж, як і рахунки, які вони доповнюють. Використовуються вони в аналітичному обліку. Наприклад, до суми транспортно-заготівельних витрат додається вартість придбаних матеріалів або сировини, таким чином визначається фактична собівартість матеріальних цінностей.

Контрарно-доповнюючі рахунки поєднують в собі ознаки двох попередніх. Їх застосовують, як правило, в аналітичному обліку, зокрема в обліку готової продукції чи матеріалів. Якщо аналітичний облік окремих видів готової продукції проводять за плановою собівартістю, окремо ведуть облік відхилень фактичної собівартості від планової. При цьому для того, щоб визначити фактичну собівартість готової продукції, треба суму відхилень додати або відняти від планової собівартості залежно від наявності перевитрат або економії засобів.

Операційні рахунки призначені для відображення в обліку окремих господарських операцій і процесів, а саме для обліку витрат, доходів і результатів діяльності підприємства.

Вони поділяються на:

— розподільчі;

— калькуляційні;

— порівняльні;

— транзитні.

Розподільчі рахунки в свою чергу поділяються на збірно-розподільчі та бюджетно-розподільчі.

Збірно-розподільчі призначені для збору і розподілу витрат між об’єктами в одному звітному періоді. Ці рахунки є активними і закриваються наприкінці звітного періоду і, таким чином, вони не мають сальдо (рахунки № 91, 92, 93, 94, 70, 71).

Бюджетно-розподільчі рахунки призначені для відображення витрат і їх розподілу між окремими звітними періодами. Це активні рахунки (рахунок № 39) і пасивні (рахунки № 47, 69).

За дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» відображуються витрати, здійснені в даному періоді, але фактично вони відносяться до майбутнього періоду. За кредитом рахунка 39 витрати поступово списуються за настанням відповідного періоду. Даний рахунок може мати дебетове сальдо, яке означає нерозподілену суму витрат і відображується в ІІ розділі активу балансу.

Калькуляційні рахунки призначаються для обліку витрат і визначення собівартості продукції, робіт і послуг. За будовою вони є активними (рахунки № 23, 24, 25, 90).

Порівняльні рахунки призначені для відображення окремих господарських операцій і процесів та результатів за ними. Ці рахунки є активно-пасивними. Результат від певної операції чи процесу визначається шляхом порівняння записів за звітний період за дебетом і кредитом цих рахунків. І на суму цього результату даний рахунок закривається (рахунок № 79 «Фінансові результати»).

Транзитні рахунки використовуються тоді, коли є необхідність акумулювати певні однорідні активи з метою їх подальшого розподілення для забезпечення контролю і управління цими активами.

До цих рахунків відносяться рахунки восьмого класу, на яких відображуються елементи витрат (рахунки № 80, 81, 82, 83, 84, 85). За цими рахунками немає початкового і кінцевого сальдо і вони в кінці звітного періоду закриваються.

Фінансово-результативні рахунки використовуються для відображення фінансових результатів діяльності підприємства за певний період (рахунок № 44). Ці рахунки активно-пасивні, оскільки результат може бути позитивним (прибуток) і негативним (збиток).

Усі ці групи рахунків (основні, регулюючі, операційні та фінансово-результативні) обліковують балансові об’єкти і мають назву балансові рахунки.

Позабалансові рахунки призначені для обліку об’єктів, які не є власністю підприємства, але перебувають у його користуванні. Для цих рахунків притаманна проста форма запису, тобто на них відсутній подвійний запис, і вони не кореспондують між собою і балансовими рахунками (рис. 3).

Рис. 3. Класифікація рахунків за призначенням і структурою



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
6994. Рахунки та подвійний запис 21.59 KB
  Побудова бухгалтерського рахунку його елементи та порядок здійснення записів на рахунках. Поняття бухгалтерського рахунку та його призначення Для управління господарською діяльністю необхідна інформація про наявність і рух активів та зміну джерел їх утворення. Побудова бухгалтерського рахунку його елементи та порядок здійснення записів на рахунках Внаслідок господарської діяльності активи та джерела їх утворення можуть збільшуватись або зменшуватись.
10607. Побудова плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, організація аналітичного обліку 31.03 KB
  Побудова плану рахунків бухгалтерського обліку банків України організація аналітичного обліку Поняття про банківський рахунок. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку в банках. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України за класами. 1 Поняття про банківський рахунок Для поточного відображення змін стану засобів банку та джерел їх утворення що відбуваються під впливом господарських операцій у бухгалтерському обліку застосовуються рахунки.
9514. Метод бухгалтерського обліку 1002.23 KB
  Бухгалтерські рахунки та їх побудова. Він складається з ряду елементів головні з яких: документація; інвентаризація; рахунки; подвійний запис; оцінка; калькуляція; баланс; звітність. Рахунки бухгалтерські призначені для обліку наявності активів і пасивів. Бухгалтерські рахунки та їх побудова.
7354. Сутність бухгалтерського обліку 14.58 KB
  Сутність бухгалтерського обліку. Загальна характеристика бухгалтерського обліку. Види обліку. Вивчення теми дасть змогу студентам зрозуміти поняття та роль бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання визначитися щодо основних вимог та вимірників які використовуються в обліку.
10379. Предмет і метод бухгалтерського обліку 15.76 KB
  Предмет і метод бухгалтерського обліку Явища операції ситуації події які відбуваються в господарському житті підприємства – а предмет бухгалтерського обліку б метод бухгалтерського обліку в господарські засоби г джерела господарських засобів Двостороння таблиця призначена для відображення типових господарських операцій – це рахунок подвійний запис баланс звітність Спосіб відображення господарської операції на рахунках обліку при якому суму однієї господарської операції записують двічі: один раз в дебет одного рахунку а...
9433. Теоретичні основи бухгалтерського обліку 36.59 KB
  Теоретичні основи бухгалтерського обліку Зміст теми: Питання №1. Види обліку. Мета завдання та принципи бухгалтерського обліку Питання № 3. Предмет і об’єкт бухгалтерського обліку Питання №4.
7320. План рахунків бухгалтерського обліку 26.99 KB
  При обчисленні кінцевого сальдо активних і пасивних рахунків слід керуватися такими правилами: в активних рахунках початковий залишок сальдо і всі збільшення реєструють за дебетом рахунка а всі зменшення за кредитом; в пасивних рахунках навпаки. Структура рахунків бухгалтерського обліку Враховуючи це періодично після узагальнення даних за дебетом і кредитом рахунків визначається кінцеве сальдо.
7296. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЇХ РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ 41.56 KB
  Суть і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку Особливості створення національних систем бухгалтерського обліку Організація діяльності Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку Міжнародні організації з питань нормативного регулювання і контролю обліку 1. Суть і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку Проблема невідповідності моделей бухгалтерського обліку носить глобальний характер. У процесі роботи укладачів і...
7107. ОСНОВИ ПОБУДОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ 1.04 MB
  В бухгалтерському балансі бюджетних установ реалізується принцип двосторонності, який полягає в тому, що господарські засоби установи відображаються в двох розрізах: за їх речовим складом (основні засоби, грошові кошти, матеріали і продукти харчування тощо) та за джерелами їх формування, які можуть бути власними і залученими.
10927. Загальні основи і принципи бухгалтерського обліку в банках 206.55 KB
  Фінансовий облік як підсистема системи бухгалтерського обліку в банках 1.Загальна характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках 1.Фінансовий облік як підсистема системи бухгалтерського обліку в банках а умов ринкових відносин банки потребують постійного і ретельного контролювання власної фінансової стійкості надійності ліквідності тобто фінансових результатів своєї діяльності.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.