Класифікація права користування надрами

Значення надр у житті суспільства неоціненне. Вони є унікальним прикладним ресурсом, який має виняткову економічну цінність як частина геологічного середовища, що може використовуватися і як операційно-просторовий базис

2014-06-22

27.17 KB

0 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


ЗМІСТ:

Вступ

        1. Поняття надр і їх відмінність від корисних копалин

         2. Поняття та зміст надрокористування

         3. Класифікація права користування надрами

. Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Світовий досвід свідчить, що основу економіки та промислового прогресу будь-якої держави становлять видобуток і використання мінеральних ресурсів, які переважно знаходяться в надрах. Україна має практично всі види мінеральних ресурсів для розвитку національної економіки, але внаслідок інтенсивного видобування корисних копалин стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей піддається суттєвій техногенній небезпеці, яка призводить до екологічної кризи.

Значення надр у житті суспільства неоціненне. Вони є унікальним прикладним ресурсом, який має виняткову економічну цінність як частина геологічного середовища, що може використовуватися і як операційно-просторовий базис діяльності людей. У взаємозв'язку з іншими природними ресурсами надра є окремим природним об'єктом, який має особливий правовий режим.

Підвищення загального рівня соціально-економічного розвитку суспільства неминуче супроводжується збільшенням споживання невідновних природно-мінеральних ресурсів, інтенсивною розробкою родовищ корисних копалин, тому охорона та ефективне використання надр є однією з нагальних проблем сучасності. Процес реформування гірничодобувної галузі та інтенсивне використання надр вимагає постійного вдосконалення їх правової охорони, нормативного забезпечення, раціоналізації та екологізації надрокористування.

  1.  Поняття надр і їх відмінність від корисних копалин

Термін «надра» відомий законодавству давно. Цей термін вживався ще в декреті «Про землю», в інших законодавчих актах, але в жодному з них на той час прямо не визначалося поняття надр. У тих же із них, які регулювали відносини, пов'язані з користуванням надрами, фактично йшлося лише про корисні копалини.

Інтерес до дослідження правових питань надрокористування підвищився одночасно з розробкою Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про надра і був викликаний необхідністю визначити коло відносин, на яке повинно поширювати свою дію нове законодавство. У зв'язку з цим з'явилися і спеціальні теоретичні напрацювання, в яких розглядалося поняття надр, містилися цікаві теоретичні узагальнення та висновки 2.

Визначення надр було вперше дано в проекті Основ законодавства про надра. В науковій літературі також було запропоновано визначення цього поняття. Так, Б. Єрофєєв вважав, що надра - це геометричний простір і весь його вміст, що знаходиться під земною поверхнею 3. Таке визначення було прийнятним на той час, але на сучасному етапі воно потребує конкретизації.

Чинне законодавство України про надра вийшло на більш високий якісний рівень. Правове визначення надр законодавець ставить сьогодні у залежність від тих соціальних, економічних процесів, які відбуваються в Україні.

Поняття «надра» є ключовою правовою дефініцією, від змісту якої залежить сфера регульованих відносин та шляхи розвитку гірничого законодавства. Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року132/94-ВР  надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

На думку О.П. Шем'якова, при визначенні поняття надр, як юридичної категорії, слід виходити з найбільш суттєвих юридично-значущих ознак, до яких необхідно відносити природно-екологічні, геолого-економічні, соціально-правові властивості самостійного об'єкта природного середовища - надр. При цьому він вважає за необхідне відобразити співвідношення надр з підземними водами, накопиченнями мінеральної сировини техногенного походження та іншими природними об'єктами4.

В спеціальній літературі постає питання про розмежування таких природних об'єктів, як земля і надра, а також сфери застосування земельного і надрового права. Трапляється, що корисні копалини виходять на земну поверхню. З огляду на це поширеною є думка, що частина поверхні землі є складовою надр. Однак земля і надра за своїм положенням в навколишньому природному середовищі, якісними показниками, властивостями, цілями використаннярізні природні об'єкти, які не можуть переходити один в одного. Як правильно зазначав Н. Мухітдінов, розмежовуючи ці об'єкти, слід виходити з особливостей правового режиму, а не з природного зв'язку надр і землі5.

Аналіз теоретичних поглядів щодо змісту поняття «надра» свідчить про їх залежність від двох критеріїв. Це, по-перше, види користування надрами, по-друге, індивідуалізація надр за допомогою співвідношення з іншими природними об'єктами. У Кодексі України про надра їх ідентифікація здійснюється шляхом вказівки на межі зіткнення із частинами інших природних об'єктів - поверхнею землі, дном водоймищ. Для визначення нижньої межі застосовується суб'єктивний критерій - доступність для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну геологічну службу України" геологічне вивчення надрце спеціальні роботи і дослідження, спрямовані на отримання інформації про надра з метою задоволення потреб суспільства. Для виявлення можливостей людини ефективно впливати на природні процеси, регулювати напрями і напруженість такого впливу і передбачається визначення нижньої межі надр. Щодо визначення верхньої межі надр, то цілком правильно вважає М. Бринчук, що надра розташовані нижче шару родючого ґрунту6.

Відповідно до ст. 1 Гірничого закону України від 6 жовтня 1999 року1127-ХІV корисні копалини - це природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.

Вони за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр (ст. 6 Кодексу України про надра).

До копалин загальнодержавного значення відносяться: вугілля, руда, нафта, природний газ та інші.

До копалин місцевого значення відносять: пісок, глина, камінь, галька, вапно та інші.

Віднесення корисних копалин до загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Кабінету України з питань геології та використання надр.

Запаси мінеральної сировини в світі величезні.

Прогнозні ресурси хімічного палива оцінюються в обсязі близько 12800 млрд т, із яких вугілля складає приблизно 11200 млрд т, нафтамлрд т, природний газмлрд т.

У сучасний період щорічно з надр землі видобувають близько 120млрд.т. руди та інших корисних копалин.

Великі видобування гірничих порід здійснюється на території України. У республіці щорічно видобувається 5,3 млн.т. нафти, 28,1 млрд. м3 газу, майже 137 млн.т. кам’яного та 9,3 млн.т. бурого вугілля.

Визначення понять «родовища корисних копалин» та «техногенні родовища корисних копалин» регламентовані у ст. 5 Кодексу України про надра:

Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.

Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.

Державний фонд надр формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр разом з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.7

  1.  Поняття та зміст надрокористування

Право користування надрами є різновидом права природокористування. Це один з інститутів екологічного права, який формується у системі гірничого права, має свої особливості, включає в себе сукупність правових норм, що регулюють підстави і порядок виникнення, зміни та припинення права надрокористування, права та обов 'язки надрокористувачів.

Право користування надрами похідне від права виключної власності українського народу на надра. Воно має яскраво виражений цільовий характер, оскільки при наданні ділянок надр у користування обов'язково вказується конкретна мета, з якою вони повинні використовуватися та для якої вони надаються 8.

Суб'єктами права користування надрами згідно зі ст. 13 Кодексу України про надра можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Тобто суб'єктами права користування надрами в Україні визнається коло осіб, які в установленому законом порядку набули право користування надрами і несуть у зв'язку з цим відповідні права і обов'язки щодо геологічного вивчення, раціонального використання надр та їх охорони.

Об'єктами права користування надрами є конкретні юридично відокремлені (визначені) ділянки надр, закріплені на праві користування за певними суб'єктами.

Змістом права користування надрами є права і обов'язки, які встановлені законодавством України про надра для суб'єктів права користування надрами щодо наданих їм ділянок надр.

Усі суб'єкти права користування надрами мають право:

  •  здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);
  •  розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу (ліцензії) та угодою про розподіл продукції;
  •  здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
  •  право на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

До основних обов'язків користувачів надр згідно зі ст. 24 Кодексу України про надра належать:

  •  використання надр відповідно до цілей, для яких їх було надано;
  •  забезпечення повноти геологічного вивчення, раціонального, комплексного використання та охорони надр;
  •  забезпечення безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища;
  •  приведення земельних ділянок, порушених при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання в суспільному виробництві;
  •  виконання інших вимог щодо користування надрами, встановлених законодавством України.

Користування надрами на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони є платним.

Плата справляється у вигляді платежів за користування надрами; відрахувань за геологорозвідувальні роботи за рахунок державного бюджету; збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) та акцизного збору. Платежі можуть справлятися як разові внески або регулярні платежі, що визначаються згідно з відповідними еколого-економічними розрахунками залежно від економіко-географічних умов і розміру ділянки надр, виду корисних копалин, тривалості робіт, від стану геологічного вивчення території та ступеня ризику.

Нормативи плати за користування надрами та порядок її справляння встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Плата за користування надрами може вноситися як у вигляді грошових платежів, так і в натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної сировини або іншої виробленої продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім радіоактивної сировини та продуктів її переробки, благородних металів, алмазів та коштовних каменів, матеріалів та послуг оборонно-військового характеру, а також інформації, що віднесена до державної таємниці (ст. 32 КпН України).

Підстави виникнення права користування надрами. Надра надаються в користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності в них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Спеціальні дозволи в межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Ліцензія видається за заявою суб'єкта підприємницької діяльності. Надання таких дозволів здійснюється після попереднього погодження з відповідною місцевою радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли в наданні земельної ділянки немає потреби. Ліцензії на користування надрами надає Державний комітет природних ресурсів України за погодженням з відповідними міністерствами та відомствами, як правило, на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішення про видачу ліцензії або відмова в ній надається протягом не більше 30 днів від дня подання заяви та необхідних документів.

Підстави і порядок припинення права користування надрами. Право користування надрами може бути припинено (повністю чи частково), зупинено на деякий час через підстави, передбачені чинним законодавством. Підстави припинення права користування надрами передбачені у ст. 26 КпН України.

Право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами. Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими радами або іншими спеціально уповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавством України.

Екологічне законодавство передбачає також випадки зупинення (тимчасової заборони) і обмеження права надрокористування. Це означає тимчасову заборону надрокористування до виконання необхідних природоохоронних заходів, тобто зупиняється користування надрами.

Обмеженням права надрокористування є випадки, коли на певний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин як у цілому по підприємству, так і на окремих його виробничих підрозділах.

Надрокористування обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) в разі перевищення надрокористувачами лімітів використання надр, порушення екологічних нормативів і стандартів, а також вимог екологічної безпеки у спеціально передбачених випадках.

Право користування надрами припиняється, обмежується або зупиняється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці або місцевими радами, які надали надра в користування шляхом анулювання наданого гірновідводного акта і вилучення гірничого відводу в натурі, а також Державним комітетом природних ресурсів України шляхом анулювання наданої ліцензії.

  1.  Класифікація права користування надрами

Право надрокористування залежно від строків поділяють згідно зі ст. 15 Кодексу України про надра на: постійне (без заздалегідь установленого строку) та тимчасове. Тимчасове право надрокористування, у свою чергу, поділяється на короткострокове - до п'яти років і довгострокове - до двадцяти років.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше.

Відповідно до припису ст. 6 Закону України «Про державну геологічну службу України» від 4 листопада 1999 року1216-ХІУ такі дозволи на користування ділянками надр, прийняття рішень про їх припинення або анулювання надає уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр. Цим режимом запроваджено механізм здійснення державного контролю для забезпечення раціонального, комплексного використання надр з метою задоволення потреб у мінеральній сировині, інших потреб суспільного виробництва, гарантії безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища при користуванні надрами9. Головною класифікаційною ознакою поділу права користування надрами на види є мета їх використання. Від неї залежить зміст прав та обов'язків надрокористувачів, суб'єктний склад та інші питання правового регулювання відповідних відносин. Згідно зі ст. 14 КпН України розрізняють такі види користування::

  •  геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислові розробки корисних копалин загальнодержавного значення;
  •  видобування корисних копалин;
  •  будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
  •  створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
  •  задоволення інших потреб (ст. 14 Кодексу України про надра).10

Кожен вид користування надрами може мати відповідні підвиди.

        Наприклад, видобування корисних копалин може бути розмежоване на видобування загальнопоширених і незагальнопоширених корисних копалин. Поділ права користування надрами на види і підвиди обумовлений специфікою правового регулювання різноманітних видів (підвидів) користування надрами. В основі цільового використання надр лежить загальний принцип раціонального природокористування в Україні.

Право користування надрами для їх геологічного вивчення здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Згідно зі ст. 41 Кодексу України про надра особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривачами. Вони мають право на винагороду. Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 року.

Підставою виникнення права користування надрами з метою їх геологічного вивчення є державна реєстрація та облік робіт з геологічного вивчення надр. Роботи з геологічного вивчення надр підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.

Право користування надрами для видобування корисних копалин - найбільш поширений вид права надрокористування. Його суб'єктами є, як правило, гірничодобувні підприємства, а об'єктами - ділянки надр у межах гірничого відводу. Суб'єкти права користування надрами для видобування корисних копалин мають право використовувати надра з тією метою, для якої вони надані.

Відповідно до ст. 52 Кодексу України про надра з метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин встановлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.

Користувачі надр, які здійснюють видобування корисних копалин та переробку мінеральної сировини, повинні дотримуватись основних вимог при розробці цих родовищ та переробці мінеральної сировини, які закріплені в ст. 53 Кодексу України про надра.

Право користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, тобто користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами, в яких передбачаються заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверхню та у водні об'єкти. При порушенні вимог, закріплених у згаданих проектах, скидання в надра стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва має бути обмежене, тимчасово заборонене (зупинене) або припинене органами державного гірничого нагляду чи іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, передбаченому законодавством України (ст. 55 Кодексу України про надра).

Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України.

            Надра для вищезгаданих цілей надаються відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра за результатами спеціальних досліджень та на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств, установ і організацій, тобто надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, також має бути засвідчене актом про надання гірничого відводу.

  1.  Висновок

Правове визначення надр законодавець ставить сьогодні у залежність від тих соціальних, економічних процесів, які відбуваються в Україні.

Поняття «надра» є ключовою правовою дефініцією, від змісту якої залежить сфера регульованих відносин та шляхи розвитку гірничого законодавства. Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Поняття надр слід відрізняти від поняття корисних копалин, адже поняття надр є ширшим. В ст. 5 Кодексу про надра корисні копалини визначені як мінеральні речовини в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водойм, які за кількістю, якістю та умовами залягання є природними для промислового використання, а ст. 6 цього Кодексу поділяє їх за своїм значенням на дві групикорисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Загальнодержавне і місцеве значення як критерій розмежування корисних копалин визначається інтересами їх народно-господарського і виробничо-економічного використання. В умовах переходу до ринкової економічної системи і лібералізації виробничих відносин у використанні корисних копалин як матеріальної бази господарської діяльності однаково заінтересовані як держава, так і регіони. Надмірна централізація, як і надмірна регіоналізація корисних копалин можуть однаково негативно впливати на розвиток виробничо-економічних відносин. Тому виникає необхідність в розмежуванні між центром і регіонами повноважень щодо здійснення права власності на надра і їх корисні копалини11.

Суб'єктами права користування надрами згідно зі ст. 13 Кодексу України про надра можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Тобто суб'єктами права користування надрами в Україні визнається коло осіб, які в установленому законом порядку набули право користування надрами і несуть у зв'язку з цим відповідні права і обов'язки щодо геологічного вивчення, раціонального використання надр та їх охорони. Об'єктами права користування надрами є конкретні юридично відокремлені (визначені) ділянки надр, закріплені на праві користування за певними суб'єктами.

Щодо особливостей правового регулювання використання та охорони надр, то цей напрямок діяльності державних органів потребує найбільш ретельного вивчення та вдосконалення. Отже, правове регулювання раціонального, комплексного використання та охорони надр полягає у правовому забезпеченні системи економічних, правових, еколого-соціальних, управлінських, технологічних та науково-технічних заходів, спрямованих на якомога повне та раціональне вилучення з надр їх корисних властивостей (геолого-економічних, санітарно-гігієнічних, екологічних тощо) з одночасним збереженням якості навколишнього природного середовища та максимально можливим його відтворенням, що має забезпечити безпеку здоров'я та життя людей, задоволення їх майнових й екологічних інтересів та економічних інтересів суспільства. Сучасне законодавство про надра України знаходиться у стані розвитку, а тому йому притаманні такі риси, як непослідовність, незавершеність, деяка неузгодженість з іншими галузями права, відсутність чітких юридичних визначень та гарантій. Такий незадовільний стан законодавства при кризі техногенної екологічної безпеки в умовах набираючого темпу процесу закриття шахт приведе до виникнення серйозних по наслідках надзвичайних ситуацій техногенно-екологічного характеру. Для відвернення цього необхідна дійова правова база удосконалення механізму регулювання, управління та контролю суспільними відносинами в процесі використання та охорони надр.


Список використаних джерел:

  1.  Кодекс України Про надра ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 36)..
  2.  Бринчук М.М. Экологическое право (право окружающей среды).М., 1998.С. 522.
  3.  Головченко В., Потьомкін А. Хто має право на користування надрами в Україні? // Підприємництво, господарство і право. -2008. -9.120 с.
  4.  Екологічне право України За редакцією професорів А.П. Гетьмана і М. В. Шульги. -Харків, «Право», 2005.-220..
  5.  Екологічне право України. Академічний курс: Підручник/За заг. Ред. Ю.С. Шемшученка.К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005.С. 460 - 495.
  6.  Ерофеев Б.В. Советское земельное право. -М., 1965.С. 120.
  7.  Мухитдинов Н.Б. Правовые проблеми пользования надрами.Алма-Ата, 1972. - С. 33, 34.
  8.  Рябець К.А.. Екологічне право України: Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2009.С. 254-269.
  9.  Сыродоев Я.А. К вопросу о понятий недр и правовой классификации полезных ископаемых // Правоведение. - 1966. -2. - С. 22.
  10.  Шем'яков О.П. Правове регулювання використання та охорони надр: Автореф. дис. к.ю.н.: 12.00.06. - X., 2003. С. 5. 
  11.  Экологическое право Украйни: Курс лекций / Под ред. И.И. Каракаша.Одеса, 2001. - С. 75.

2 Сыродоев Я.А. К вопросу о понятий недр и правовой классификации полезных ископаемых // Правоведение. - 1966. -2. - С. 22.

3 Ерофеев Б.В. Советское земельное право. -М., 1965.  С. 120.

4 Шем'яков О.П. Правове регулювання використання та охорони надр: Автореф. дис.... к.ю.н.: 12.00.06. - X., 2003. - С. 5.

5 Див.: Мухитдинов Н.Б. Правовне проблеми пользования надрами.Алма-Ата, 1972. - С. 33, 34.

6 Див.: Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды).М., 1998.С. 522.

7 К.А. Рябець. Екологічне право України: Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2009.С. 257.

8 Екологічне право України. Академічний курс: Підручник/За заг. Ред. Ю.С. Шемшученка.К.:ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. С. 463.

9 Головченко В., Потьомкін А. Хто має право на користування надрами в Україні? // Підприємництво, господарство і право. -2008. -9. - С. 64.

10 Екологічне право України За редакцією професорів А.П. Гетьмана і М. В. Шульги. -Харків, «Право», 2005.219 -220.

11 Див.: Экологическое право Украйни: Курс лекций / Под ред. И. И. Каракаша.Одеса, 2001. - С. 75.

17



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
4217. Класифікація Конституцій 13.91 KB
  Проте такі конституції авторитарні тоталітарні за великим рахунком не можна називати конституціями з огляду на їх антиконституційний зміст. Проте така класифікація втрачає сенс оскільки майже всі конституції є жорсткими. При цьому набуває поширення класифікація залежно від ступеня ускладнення процедури їх змін: Дуже жорсткі Конституція США які передбачають обмеження установчої влади колом конституційних положень чи обставин за яких забороняється вносити будьякі зміни до конституції надзвичайний стан Менш жорсткі Іспанія...
4132. Класифікація виборчих систем 5.59 KB
  Виборча система – це порядок формування виборних органів держави та органів місцевого управління самоврядування на основі конституції та законів. Мажоритарна система фр. У разі якщо жоден кандидат не набрав необхідної кількості голосів організовуються повторні вибори в яких беруть участь 2 кандидати що набрали найбільшу кількість голосів Франція вибори Палати представників Австралії; в мажоритарна система кваліфікованої більшості обраним вважається кандидат або список який отримав певну кваліфіковану більшість голосів...
4369. Класифікація об’єктів по пожежовибухонебезпеці 6.56 KB
  Негорючі неспалимі речовини та матеріали нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали червона цегла силікатна цегла бетон камінь азбест мінеральна вата азбестовий цемент та інші матеріали а також більшість металів. Важкогорючі важко спалимі речовини та матеріали що здатні спалахувати тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання але нездатні самостійно горіти чи обвуглюватись після його...
6370. Народні методи навчання та їх класифікація 48.63 KB
  Ця тема буде вивчена для розвязування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація, спостереження, бесіда.
8606. Підприємства автомобільного транспорту, класифікація АТП 15.88 KB
  Виробничо – технічні комбінати це виробничо – господарські комплекси призначені для централізованого обслуговування автомобілів. ВТК виконують роботи із заміни двигунів та інших агрегатів на спеціалізованих постах ТО – 2 ПР двигунів та інших агрегатів вузлів механізмів і систем автомобілів. У ВТК організовують відновлення і виготовлення деталей автомобілів створюють обмінний фонд агрегатів вузлів і деталей із нових що надійшли з автоцентрів капітально відремонтованих відновлених і виготовлених не тільки на ВТК а й на інших...
4412. КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ФОРМ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 6.91 KB
  Діяльність це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети яка виникла внаслідок прояву у неї певної потреби Життя людини – це постійна динаміка різних видів її діяльності. Гра – це найпростіший вид діяльності яким оволодіває дитина в процесі свого розвитку. В ній розпочинається формування людини як особистості як субâ€єкта діяльності.
4218. Конституційні норми: поняття, структура, класифікація 15.03 KB
  Конституційно-правова норма - загально обов’язкове правило поведінки, встановлене і санкціоноване державою, з метою охорони і регулювання суспільних відносин, що становлять предмет галузі КП.
8422. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ТУРИСТИЧНОЇ ТА ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 14.79 KB
  Екскурсійний туризм - подорож із пізнавальною метою. Це найбільш поширена форма туризму, якою займаються сучасні вітчизняні туристичні фірми. Бажання громадян України ознайомитися з історичними, культурними, природними та іншими пам'ятками різних регіонів України та за кордоном, задовольняється великою кількістю пропозицій туристичних підприємств (фірм, організацій).
1243. Толкование права. Основные приемы (способы) толкования норм права 799.09 KB
  Толкование права имеет место в тех случаях, когда в ходе законотворческой и правоприменительной деятельности возникают различные юридические ситуации, требующие уяснения и разъяснения точного смысла и содержания предписаний правовых норм.
7662. ПРЕДМЕТ, МЕТОД И ФУНКЦИИ ПРАВА СОЦИАЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ, ЕГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ С ДРУГИМИ ОТРАСЛЯМИ ПРАВА 37.72 KB
  Право на социального обеспечения закреплено в ст. В современный период право социального обеспечения динамично развивается на основе новых концепций и принципов охватывает области отношений которые ранее находились за рамками правовой регламентации. Государство создает систему социального обеспечения участвует в финансировании пенсий пособий компенсаций медицинских и других социальных услуг.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.