Побудова плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, організація аналітичного обліку

Побудова плану рахунків бухгалтерського обліку банків України організація аналітичного обліку Поняття про банківський рахунок. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку в банках. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України за класами. 1 Поняття про банківський рахунок Для поточного відображення змін стану засобів банку та джерел їх утворення що відбуваються під впливом господарських операцій у бухгалтерському обліку застосовуються рахунки.

2015-05-02

31.03 KB

1 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


Тема 3. Побудова плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, організація аналітичного обліку

  1.  Поняття про банківський рахунок.
  2.  Класифікація рахунків бухгалтерського обліку в банках.
  3.  Сутність та структура Плану рахунків.
  4.  Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку  банків України за класами.
  5.  Аналітичний та синтетичний облік в банках.
  6.  Формування номера аналітичного рахунка.

1 Поняття про банківський рахунок

Для поточного відображення змін стану засобів банку та джерел їх утворення, що відбуваються під впливом господарських операцій, у бухгалтерському обліку застосовуються рахунки.

Рахунок бухгалтерського обліку – основна одиниця, яка реєструє, накопичує та зберігає інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень.

За своєю формою  рахунок бухгалтерського обліку це таблиця, що має дві протилежні частини – ліву і праву. Ліва частина називається – дебет (скорочено – Д-т), права – кредит (скорочено – К-т).

Схематично рахунок зображають наступним чином.

Рахунок __________________________________________________

(назва рахунку)

Д-т___________________________________________________К-т

Двохстороння будова рахунку пояснюється тим, що під впливом господарських операцій в об’єктах бухгалтерського обліку можуть відбуватися два види змін – збільшення або зменшення.

Підсумки сум операцій, що відбулися за рахунком, за певний період називаються оборотами. Зміни відображені за дебетом рахунку називають  дебетовим оборотом, за кредитом – кредитовим оборотом.

Залишок за рахунком називається – сальдо. Сальдо може бути початковим (на початок звітного періоду) і кінцевим (на кінець звітного періоду).

За активним рахунком збільшення господарських засобів відображається за дебетом рахунку, а їх зменшенням – за кредитом. Сальдо активного рахунку завжди дебетове. Кінцеве сальдо активного рахунку розраховується за формулою:

Ска = Спа+Д.О. – К.О.,

де:

Ска – сальдо кінцеве активного рахунку;

Спа- сальдо початкове активного рахунку;

Д.О. – дебетовий оборот,

К.О.  - кредитовий оборот.

Сальдо пасивного рахунку завжди кредитове. Збільшення джерел господарських засобів відображається за кредитом пасивного рахунку, а їх зменшення – за дебетом. Сальдо кінцеве розраховується за формулою:

Скп= Спп + К.О. – Д.О.,

де:

Скп – сальдо кінцеве пасивного рахунку;

Сппсальдо початкове пасивного рахунку;

Д.О. – дебетовий оборот;

К.О. – кредитовий оборот.

За активно-пасивними рахунками записи здійснюються аналогічно записам за активними та пасивними рахунками.

Господарські операції відображають за рахунками бухгалтерського обліку методом подвійного запису. Тобто, кожна операція одночасно реєструється в однаковій сумі за двома взаємоповязаними за економічним змістом даної операції рахунками: за дебетом одного рахунку та кредитом іншого. Внаслідок цього між рахунками виникає взаємозв'язок, що називається кореспонденцією рахунків.

Кореспонденцію рахунків подають бухгалтерською проводкою - записом, що показує, за дебетом та кредитом яких рахунків і в якій сумі зареєстровано ту чи іншу операцію.

За допомогою подвійного запису господарських операцій за рахунками бухгалтерського обліку забезпечується контроль за станом господарських засобів і джерел їх утворення. Подвійний запис також дає змогу контролювати економічний зміст проведених господарських операцій. З його допомогою можна з'ясувати, в результаті яких операцій відбулися зміни певного виду коштів, джерел їх утворення чи господарських процесів, звідки ці кошти надійшли і куди вони вибули.

2.Класифікаціярахунків бухгалтерського обліку в банках

Існує ряд класифікацій рахунків бухгалтерського обліку за окремими критеріями, які в цілому  дають повну характеристику такого важливого елементу системи обліку, як рахунок.  

Рахунки бухгалтерського обліку за місцем їх відображення в балансі поділяються на балансові і позабалансові.

За балансовими рахунками відображається стан засобів та джерел їх утворення.

Позабалансові рахунки використовуються для обліку операцій, які не відображенні в балансі.

Згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, елемент активу або пасиву відображається за балансовими рахунками  в тому разі, якщо він задовольняє дві вимоги:

  •  існує ймовірність того, що банк отримає або втратить будь-яку майбутню економічну вигоду, пов'язану з конкретним видом активу або зобов’язання;
  •  конкретний вид активу або зобов’язання має вартість, яка може бути точно визначена.

Елементи активів або зобов’язань, які не задовольняють ці дві вимоги, обліковуються за позабалансовими рахунками.

Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками ведеться за системою подвійного запису. Характеристика позабалансових рахунків визначається таким чином:

  •  позабалансовий рахунок є активним, якщо при переведенні даного обєкту обліку на баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9020 «Гарантії, що надані клієнтам» – активний, тому що у разі якщо клієнт виявиться неплатоспроможним, банк буде змушений здійснити платіж за наданою гарантією  дебетуючи при цьому балансовий рахунок «Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями»;
  •  позабалансовий рахунок є пасивним, якщо при переведенні даного обєкту обліку на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9110 «Зобов'язання з кредитування, які отримані від банків» – пасивний, оскільки у разі якщо банк скористається кредитною лінією (отримане зобов’язання буде реалізоване), він  кредитуватиме відповідний балансовий рахунок першого класу 16 розділу «Кошти інших банків».

Для відображення позабалансових операцій за рахунками бухгалтерського обліку методом подвійного запису використовуються контррахунки 99 розділу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

За економічним змістом обєктів обліку рахунки бухгалтерського обліку поділяють на активні, пасивні і активно-пасивні.

Активні рахунки  призначені для обліку розміщення коштів та господарських засобів, а пасивні – для обліку джерел утворення господарських засобів і коштів.

Певна частина рахунків є активно-пасивними, що пояснюється економічним змістом обєктів обліку, що відображаються за вказаними рахунками. До таких рахунків належать технічні, транзитні рахунки, окремі рахунки  доходів та витрат банку, контррахунки. Згідно з принципом окремого відображення активів та пасивів активно-пасивні рахунки слід розглядати як виняток. За активно-пасивним рахунком сальдо може бути дебетове, кредитове або розгорнуте (і дебетове, і кредитове).

 

За призначенням та структурою банківські рахунки поділяються на основні, регулюючі й операційні.

Основні рахунки призначені для обліку господарських засобів і джерел їх утворення. Для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів і джерел їх утворення, відображених за основними рахунками, використовують регулюючі рахунки. Вони, в свою чергу, поділяються на контрактивні і контрпасивні.

Контрактивні рахунки призначені для регулювання оцінки окремих основних активних рахунків, тому самі є пасивними. За їх кредитом відображають збільшення сум, які підлягають вирахуванню з залишку основного активного рахунка, а за дебетом – зменшення цих сум. Сальдо такого рахунку показує остаточну суму, яка підлягає вирахуванню із залишку основного активного рахунка. До контрактивних рахунків належать, зокрема, такі: "Знос основних засобів", "Знос інших нематеріальних активів", "Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції" тощо. Сальдо контрактивного рахунку показується в активі балансу банку зі знаком “мінус” і таким чином зменшує оцінку обєкту обліку відображеного за основним активним рахунком (або групою рахунків).

Контрпасивні рахунки призначені для регулювання оцінки основних пасивних рахунків, тому самі є активними. Вони слугують для регулювання (зменшення) оцінки джерел коштів, що обліковуються за основними пасивними рахунками. За дебетом контрпасивного рахунку відображається збільшення сум, що підлягають вирахуванню із сальдо основного пасивного рахунку, за кредитом – зменшення таких сум. Дебетове сальдо контрпасивного рахунку показує остаточну суму, на яку повинна бути зменшена оцінка обєкту обліку, відображеного за основним пасивним рахунком. Прикладами контрпасивних рахунків є такі: "Неамортизований дисконт за цінними паперами власного боргу, емітованими банком", “Неамортизований дисконт за кредитами, отриманими від міжнародних та інших фінансових організацій”  тощо. Залишок контрпасивного рахунку відображається в пасиві балансу банку зі знаком “мінус”, зменшуючи таким чином оцінку обєкту обліку за основним пасивним рахунком або групою рахунків.  

Операційні рахунки використовують для відображення та контролю доходів, витрат і фінансових результатів діяльності банку.  До них належать всі рахунки доходів та витрат банку, доходів та витрат майбутніх періодів, рахунки фінансових результатів тощо.

3. Сутність та структура Плану рахунків

План рахунків банківських установ – систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій.

Він призначений для відображення бухгалтерської інформації та є складовою національної системи бухгалтерського обліку.

План рахунків бухгалтерського обліку розроблений Національним банком України відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів,  Міжнародних та Національних стандартів бухгалтерського обліку. Він є обов'язковим для використання банківськими установами України. План рахунків розроблений окремо для комерційних банків і установ НБУ з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.

Він дає змогу здійснити детальний і повний облік усіх банківських операцій, а також своєчасно надавати детальну, достовірну і змістовну інформацію керівництву банку, існуючим чи потенційним акціонерам і діловим партнерам, Національному банку України, податковим, статистичним органам та іншим користувачам.

План рахунків бухгалтерського обліку банків України можна поділити на три логічні частини – балансову, частину доходів та витрат і позабалансову.

Балансова частина  Рахунки доходів та витрат

Балансова частина містить перші п'ять класів Плану рахунків. На підставі цих класів будують балансовий звіт банку.

Частина доходів та витрат об'єднує класи доходів та витрат. На їх підставі складають звіт про фінансові результати діяльності банку.

Позабалансова частина включає позабалансових рахунків. У цій частині ведеться облік позабалансових вимог та зобов'язань банку, списаної заборгованості, активів клієнтів на зберіганні, інших засобів, цінностей та документів.

Усі частини Плану рахунків перебувають у тісному логічному зв'язку.

План рахунків побудовано за ієрархічним принципом. Кожна з чотирьох цифр номера балансового рахунку означає рівень ієрархії. Таким чином, перша цифра визначає клас рахунку, перша і другарозділ, перша, друга й третя – групу, перша, друга, третя і четверта – номер рахунку. Такий підхід дає змогу виконувати групування на різних рівнях ієрархії та легко будувати звіти різних форм.

Рахунки балансової частини Плану рахунків згруповано за видами операцій  банку – казначейські та міжбанківські операції, операції з клієнтами, операції з цінними паперами, довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи, капітал банку. Активи та зобовязання в балансовій частині  Плану рахунків подано  за ознакою зниження ліквідності (активи) та збільшення часу, необхідного для повернення боргів (пасиви).

4. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку  банків України за класами

План рахунків комерційного банку складається із дев'яти класів.

У першому класі Плану рахунків обліковують казначейські та міжбанківські операції комерційних банків. До казначейських інструментів належать:

  •  готівкові кошти;
  •  банківські метали;
  •  цінні папери, які рефінансує Національний банк України;
  •  кошти Національного банку України у комерційному банку;
  •  кошти комерційного банку у Національному банку України.

До міжбанківських інструментів належать операції між комерційними банками:

  •  кореспондентські рахунки;
  •  депозити;
  •  кредити;
  •  фінансовий лізинг.

Рахунки другого класу використовують для обліку операцій з клієнтами  банку – суб’єктами господарської діяльності, органами загального державного управління та фізичними особами. За даними рахунками обліковуються кошти на поточних рахунках, кредити, депозити, кошти на транзитних рахунках, дебіторська та кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами.

У третьому класі Плану рахунків обліковуються операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються НБУ, і довготермінових вкладень), та інші активи і зобов’язання банку, зокрема –  товарно-матеріальні цінності, розрахунки між установами одного банку, позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами, дебіторська та кредиторська заборгованість установи тощо.

У четвертому класі зосереджені групи рахунків, на яких обліковують довготермінові вкладення банку в асоційовані й дочірні підприємства, в нематеріальні активи та в основні засоби. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність та рух належних банку основних засобів, нематеріальних активів, вкладень в інші активи довготермінового характеру.

П'ятий клас Плану рахунків служить для обліку капіталу банку. Він включає привнесений капітал, нерозподілений прибуток та резерви, створені за рахунок прибутку.

Доходи і витрати обліковують відповідно у шостому й сьомому класах Плану рахунків. Усі статті доходів і витрат класифікуються за їх економічним змістом. Зокрема, виділяють процентні, комісійні, торговельні та інші банківські операційні доходи (витрати). Крім названих груп виділяють також доходи у формі повернення списаних активів, непередбачені та інші доходи.

За рахунками сьомого класу обліковують також загальні адміністративні витрати, відрахування в резерви, непередбачені витрати та податок на прибуток. Резерви формують на покриття заборгованості за наданими кредитами, втрат від знецінення цінних паперів в портфелі банку, а також на покриття інших ризиків та втрат.

У восьмому класі відкриваються рахунки управлінського обліку, деталізація яких визначається установою банку самостійно.  

На рахунках дев`ятого класу обліковуються:

  •  вимоги та зобов`язання банку, які  можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк піддається ризику;
  •  документи і цінності;
  •  розрахунки за операціями з приватизації тощо.

Усі рахунки дев`ятого класу поділяються на три частини:

Рахунки розділів 90-95 використовуються для обліку операцій, які пов`язані з різними ризиками для банку. Це зобов`язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, як, наприклад, кредитні лінії, дозволений овердрафт, непокриті безвідкличні акредитиви, гарантійні зобов`язання, зобов`язання за цінними паперами, спотові та форвардні контракти з купівлі-продажу іноземної валюти.

Рахунки розділів 96-98 використовуються для обліку списаної заборгованості та коштів до повернення, документів, цінностей та розрахунків за операціями з приватизації.

Рахунки розділу 99 є контрахунками, які використовуються для подвійного запису операцій, здійснених за рахунками розділів 90-98. Контррахунки відкриваються в аналітичному обліку у будь-якому розрізі на розсуд банку. За рахунками 99 розділу обліковується також позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами.

Загалом, структура Плану рахунків максимально корелює із формами фінансових звітів банку. Вона забезпечує розкриття інформації про основні об’єкти обліку, згруповані за їх економічним змістом. Деталізовану інформацію стосовно стану та руху вказаних обєктів забезпечує система аналітичного обліку банку.

5. Аналітичний та синтетичний облік в банках

Синтетичний (узагальнюючий) облік дозволяє отримувати систематизовану інформацію щодо фінансового стану банку і контролювати правильність відображення операцій за рахунками бухгалтерського обліку.

Ведення синтетичного обліку забезпечується за допомогою рахунків ІІ, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.

Облік операцій за рахунками синтетичного обліку не дає банку можливості проконтролювати стан рахунків кожного клієнта. Тому детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку за аналітичними рахунками. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

Банки самостійно визначають процедури перевірки тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку – це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, книг, журналів  тощо, що містять узагальнену облікову інформацію аналітичного та синтетичного рівнів.

Банки самостійно розробляють та затверджують форми регістрів, обліку з урахуванням того, що регістри синтетичного та аналітичного обліку повинні мати назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи або інші кодовані знаки, що дають змогу ідентифікувати осіб, які їх склали.

Серед основних форм регістрів синтетичного обліку банки зобов'язані передбачити щоденний оборотно-сальдовий баланс. У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом кожного синтетичного рахунку за день та вихідні залишки за  кожним балансовим рахунком четвертого порядку з проміжними підсумками за балансовими рахунками третього та другого порядків (аналогічно і за позабалансовими рахунками). В оборотно-сальдовому балансі відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками установи банку за активом та пасивом балансу. Правильність складання щоденного балансу оборотів та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом. Наявність такої рівності є обов'язковою умовою початку нового банківського дня.

До інших регістрів синтетичного обліку належать: сальдовий баланс, перевірочні відомості, касові журнали тощо. Вони відрізняються за ступенем узагальнення інформації і використовуються для звірки даних аналітичного та синтетичного обліку. 

Щоденна детальна інформація про здійснені банком операції відображається в основних регістрах аналітичного обліку – особових рахунках, які відкриваються за кожним аналітичним балансовим і позабалансовим рахунком.

За деякими балансовими рахунками аналітичний облік може вестися в операційних журналах, картках, книгах, у вигляді хронологічного запису операцій. Як регістри аналітичного обліку можуть використовуватися окремі примірники первинних документів.

Особові рахунки клієнтів банки ведуть у двох примірниках. Перший примірник особового рахунку зберігається в документах дня банку. Другий примірник – виписку з особового рахунку - за підписом працівника банку з відбитком штампа видають клієнту. До виписок з особових рахунків додають документи або їх копії, на основі яких здійснені записи за рахунком.

6. Формування номера аналітичного рахунку

Кожен об`єкт аналітичного обліку характеризується набором параметрів, необхідних для складання фінансової звітності. Національний банк Україна розробив і довів до комерційних банків “Методичні вказівки про ведення параметрів аналітичного обліку", затверджені постановою Правління НБУ від 17.06.97 р. за №191

Усі параметри аналітичного обліку, Національним банком України поділено на дві групи:

*обов'язкові; *необов'язкові. 

Обов'язкові параметри вводять з урахуванням вимог НБУ щодо звітності банків. Їх неодмінно заповнюють при занесенні до комп'ютерної системи нового контрагента (клієнта) або при відкритті аналітичного рахунку.

Необов'язкові параметри носять рекомендаційний характер. Вони можуть бути використані в організації внутрішнього обліку в банку, а також при наданні звітності іншим органам.

У свою чергу, обов'язкові параметри бувають:

  •  загальні;
  •  спеціальні.

Загальні параметри застосовують до всіх аналітичних рахунків, а спеціальні – до окремих груп аналітичних рахунків залежно від їх економічного змісту. Їх застосовують для автоматизованого ведення окремих банківських операцій та надання спеціальної звітності Національному банку України.

До номера аналітичного рахунку можуть включати лише деякі параметри аналітичного обліку, інші параметри зберігають поза номером рахунку і використовують при виконанні операцій та побудові звітності.

Методичними вказівками НБУ визначено, що довжина номера аналітичного рахунку не є фіксована і може мати до 14 знаків. Перші п'ять знаків жорстко регламентовано. Наступні знаки в номері рахунку банк формує самостійно відповідно до власних можливостей та потреб.

Усі номери рахунків аналітичного обліку формуються за такою схемою:

АААА К ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ,

де

АААА – номер балансового рахунку (4 знаки)

К – ключовий розряд (1 знак)

ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ – інформація про аналітичний рахунок (до 9 знаків).

Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ номера аналітичного рахунку визначається банком самостійно. До складу цього сегмента можуть включатись такі параметри:

  •  код контрагента;
  •  порядковий номер рахунку;
  •  номер філії банку;
  •  код валюти тощо.

У разі необхідності банки можуть самостійно збільшувати кількість необхідних атрибутів поза номером рахунку. Код валюти в номері рахунку заповнюється в окремому полі та виділяється похилою лінією вправо “/ “.

ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНІ АКТИ

  1.  Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р.№2121-III.
  2.  Методичні вказівки про ведення параметрів аналітичного обліку, затверджені постановою Правління Національного банку України від 17.06.1997 р. №191.
  3.  Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.11.1997 р. №388 (зі змінами).
  4.  План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затверджений постановою Правління Національного банку України від 21.11.1997 р. №388 (зі змінами).



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
7320. План рахунків бухгалтерського обліку 26.99 KB
  При обчисленні кінцевого сальдо активних і пасивних рахунків слід керуватися такими правилами: в активних рахунках початковий залишок сальдо і всі збільшення реєструють за дебетом рахунка а всі зменшення за кредитом; в пасивних рахунках навпаки. Структура рахунків бухгалтерського обліку Враховуючи це періодично після узагальнення даних за дебетом і кредитом рахунків визначається кінцеве сальдо.
9515. Організація бухгалтерського обліку діяльності суб’єктів господарювання 30.02 KB
  Форми бухгалтерського обліку. Корегування трансформація обліку в кінці звітного періоду за допомогою формування Трансформаційної таблиці. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене Наказом Міністерства фінансів України...
9514. Метод бухгалтерського обліку 1002.23 KB
  Бухгалтерські рахунки та їх побудова. Він складається з ряду елементів головні з яких: документація; інвентаризація; рахунки; подвійний запис; оцінка; калькуляція; баланс; звітність. Рахунки бухгалтерські призначені для обліку наявності активів і пасивів. Бухгалтерські рахунки та їх побудова.
7354. Сутність бухгалтерського обліку 14.58 KB
  Сутність бухгалтерського обліку. Загальна характеристика бухгалтерського обліку. Види обліку. Вивчення теми дасть змогу студентам зрозуміти поняття та роль бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання визначитися щодо основних вимог та вимірників які використовуються в обліку.
7357. Предмет і метод бухгалтерського обліку 15.11 KB
  Предмет і метод бухгалтерського обліку План Предмет бухгалтерського обліку Класифікація господарських засобів та джерел їх утворення Метод бухгалтерського обліку 1. Предмет бухгалтерського обліку його об’єкти Кожне підприємство має матеріальні складові своєї діяльності тобто засоби господарства. Таким чином предмет бухгалтерського обліку складають господарські засоби і їх використання у ході господарських процесів. Об’єкти бухгалтерського обліку можна об’єднати в групи: засоби господарства джерела їхнього утворення господарські...
9433. Теоретичні основи бухгалтерського обліку 36.59 KB
  Теоретичні основи бухгалтерського обліку Зміст теми: Питання №1. Види обліку. Мета завдання та принципи бухгалтерського обліку Питання № 3. Предмет і об’єкт бухгалтерського обліку Питання №4.
7322. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис 51.9 KB
  Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку що встановлюється подвійним записом кожної господарської операції називається кореспонденцією рахунків а рахунки за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція кореспондуючими рахунками...
10927. Загальні основи і принципи бухгалтерського обліку в банках 206.55 KB
  Фінансовий облік як підсистема системи бухгалтерського обліку в банках 1.Загальна характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках 1.Фінансовий облік як підсистема системи бухгалтерського обліку в банках а умов ринкових відносин банки потребують постійного і ретельного контролювання власної фінансової стійкості надійності ліквідності тобто фінансових результатів своєї діяльності.
8587. Поняття МП. Регламентація бухгалтерського обліку на малих підприємствах 24.31 KB
  Регламентація бухгалтерського обліку на малих підприємствах . Вказівками про склад та порядок заповнення облікових регістрів для МП передбачено що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник малого підприємства.Особливості облікових систем Проста форма бухгалтерського обліку Малі підприємства які здійснюють за місяць не більше 100 господарських операційне мають виробництва продукції та робітпов язаних з великими матеріальними затратами можуть застосовувати просту форму бухобліку тобто вести всю бухгалтерію в...
7296. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЇХ РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ 41.56 KB
  Суть і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку Особливості створення національних систем бухгалтерського обліку Організація діяльності Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку Міжнародні організації з питань нормативного регулювання і контролю обліку 1. Суть і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку Проблема невідповідності моделей бухгалтерського обліку носить глобальний характер. У процесі роботи укладачів і...
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.