Педагогічна система Я.А. Коменського – засновника педагогічної науки та реформатора школи

Ян Амос Коменський 1592 1670 жив в той час коли народ його батьківщини Чехії знаходилася в умовах важкого національного пригноблення з боку німецьких феодалів піднімався на боротьбу за своє звільнення: трудящі маси жорстоко експлуатувалися дворянством переважно німецького походження і католицьким духівництвом. Коменський народився 28 березня 1592 р. Завдяки цій громаді Коменський здобув освіту : початкову елементарна школа ; середню братська школа ; вищу в Германії .

2015-05-02

34.14 KB

11 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


PAGE  7

Лекція 4

Тем: Педагогічна система Я.А. Коменського – засновника педагогічної науки та реформатора школи.

 План

  1.  Життєвий шлях Я.А.Коменського.
  2.  Формування й основні риси світогляду Я. А. Коменського
  3.  Вчення Я.А.Коменського про школу.
  4.  Організація навчання. Обгрунтування класно-урочної системи навчання.
  5.  Дидактичні погляди Я.А.Коменського.

            

                                          Література :

1. Коменский Я.А. Избранные  педагогические сочинения: В 2- томах . М ., 1982.

2. Коменский Я.А. Антология гуманной педагогики .- М .,1996.

3. Джуринский А. Н. Педагогика : история педагогических идей .- К ., 2000.

4. Мижуев П.Г. Главные моменты в развитии западноевропейской школы .- М ., 1991.

5. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики .- М ., 1981.

1. Основоположником сучасної наукової педагогіки вважається видатний чеський педагог Я. А. Коменський. Він першим у світі теоретично обґрунтував весь комплекс основних питань, які в сукупності визначають педагогіку як науку, зібравши і переробивши у своїх творах весь досвід попереднього розвитку теорії і практики навчання і виховання підростаючого покоління.

Ян Амос Коменський (1592—1670) жив в той час, коли народ його батьківщини Чехії, знаходилася в умовах важкого національного пригноблення з боку німецьких феодалів, піднімався на боротьбу за своє звільнення: трудящі маси жорстоко експлуатувалися дворянством, переважно німецького походження, і католицьким духівництвом.

Я. А. Коменський народився 28 березня 1592 р. у м. Нiвниця в Моравії у сім’ї мірошника, члена протестантської общини Чеських братів. Члени общини вели трудове життя, надавали один одному допомогу, спільно піклувалися про виховання дітей, відкривали для них школи. Коли йому виповнилося 10 років, помирає його батько, а через рік мати і сестри. У 12 років повністю осиротів, виховувався родичкою у м. Стражниця. Згодом турботу про хлопчика взяли члени громади “Чеські брати” ( боролися за свободу і незалежність чеського народу проти феодального дворянства і католицької церкви ). Завдяки цій громаді Коменський здобув освіту :

          - початкову ( елементарна школа );

  •  середню ( братська школа );
    •  вищу ( в Германії ).

1604-1605 рр. — відвідує школу братства. Вчиться за рахунок общини.

1608-1610 рр. — навчання у латинській школі в м. Пшерів.

1610-1612 рр. — навчається у Гернборському, а потім ще рік – у Гейдельбергському університетах. Освіту завершує подорожами по Європі. 

1614 р.— Після повернення з Германії в Чехію повертається до Пшерова, де був призначений керівником школи, в якій сам раніше навчався.

1616 р.— призначений братством на священика. З того часу він священик, учитель і проповідник. Він одружується, народжується син.

1618-1621 рр. — священик i працює у школі братства у м. Фульнек.

Мирні заняття Коменського були перервані Тридцятирічною війною (1618—1648), в ході якої Чехія втратила державну самостійність і була включена в імперію Габсбургів. Німецькі феодали і прислужники Ватикану піддали розоренню і терору, жорстоко переслідували Чеських братів. В цей час загинула від чуми сім'я Коменського, він втратив все майно, книги і рукописи. Коли в 1628 р. Він відвідав багато країн, але останні 28 років свого життя проживав у Польщі в м. Лешно, де був ректором гімназії. Праці “ Велика дидактика”, “Материнська школа”, “ Відкриті двері до мов і всіх наук”.                                                              

     Одружується вдруге, народжується донька, але дорослою вона помирає. З дружиною переїздить до Нідерландів в м. Амстердам ( саме в цей час в Європі велися великі військові дії ). 15 листопада 1670 року Я.А.Коменський помирає. Поховано його в Неордені поблизу Амстердама.

1621 р. — Фульнек спалили іспанські війська, згоріла бібліотека Коменського з рукописами. Сам він довгий час переховується. Пише твір “Лабіринт світу і рай серця“.

1628 р. — Від Чеських братів зажадали перейти в католицтво або покинути батьківщину, Коменський i його община (30 тисяч) покинули батьківщину і оселилися в польському м. Лєшно. Тут з невеликими перервами він прожив 28 років

Перші роки лєшненського періоду були дуже продуктивними: "Велика дидактика" (1632); "Материнська школа" (1632); "Відкриті двері мов i всіх наук" (1631) та ін.

1641-1642 рр. — по запрошенню перебував в Англії. Сюди його привела ідея написання "Пансофiї" ("християнської всемудростi") – своєрідної енциклопедії, де були б зібрані воєдино всі знання, що їх виробило людство.

1642-1647 рр. — живе у Швеції, приймає участь у підготовці шкільних підручників (в рамках шкільної реформи). Підсумком роботи Коменського у цей період стала праця "Новітній метод мов" (1647 р.).

1648 р. — Коменський знову в Лєшно. Тут у 1650 р. його обирають на синоді братства єпископом Чеської общини.

1650-1654 рр. — по запрошенню проживає в Угорщині (м. Шарош-Патака), де займався впорядкуванням шкіл. Накреслює план пансофiчної школи i частково реалізує його. За цей час написав “Закони добре організованої школи“, “Правила поведінки для юнацтва“, “Видимий світ у малюнках“.

1654 р. — повертається у Лєшно. Місто у 1656 р. у ході польсько-шведської війни було спалене. Знову згоріла бібліотека Коменського.

1656 р. — Коменського запросили в Амстердам (Нідерланди). Тут вiн живе аж до смерті. У 1657 р. в Амстердамі видано твори Коменського в 4-х частинах. Серед них i “Велика дидактика“.

В Амстердамі публікує частину головної праці свого життя філософський твір “Загальна порада про покращання справ людських“.

Помер педагог 15 листопада 1670 р. i похований в Нідерландах поблизу Амстердаму (в Наарданi).

Це була людина величезної ерудиції, вів різносторонню наукову роботу, пройняту патріотичним духом. Він вивчав:

  •  особливості чеської мови;
    •   збирав твори усної народної творчості,
    •   займався географією своєї країни.
    •  Піклуючись про те, щоб дати знання народу, прагнув з'єднати науку з народними переконаннями,
    •   а також удосконалював вміст і методи навчання в братських школах.

                    Основні праці Я.А.Коменського:

  1.  Дидактика”- написана чеською мовою, а згодом латинською .- “Велика дидактика “ .,1632.
  2.  Материнська школа “ – про виховання дітей дошкільного віку.
  3.  Відчинені двері до мов і всіх наук “.
  4.  Світ чуттєвих речей в картинах “.
  5.  Загальна порада про виправлення справ людських” (відкриття шкіл зрілості і старості) – ідеї перегукуються  з концепцією неперервної освіти.

     Всі праці Коменського пронизані ідеєю пансофії. Коменський вважав, що всі люди повинні бути енциклопедично освіченими і мати глибокі знання з усіх галузей нашого життя.

 

2.  Формування й основні риси світогляду Я. А. Коменського

Я. А. Коменський — син своєї епохи. він жив на межі середніх  віків і нового часу, феодальної і капіталістичної формацій. В його світогляді відбилися суперечності цього перехідного періоду від феодалізму до капіталізму, боротьби прихильників Реформації і Контрреформації, тому світогляд суперечливий, як і сама епоха.

Світогляд мав релігійний характер :

         “ Світ – це створіння боже “.

         “ Природа – безсила без Бога “.

         “ Природа – це дитя Бога “,   

тому “ Пізнання – це богошукання всюди”.

        “ Земне життя – це тільки підготовка до вічного потойбічного життя “.

       Мета виховання : підготовка до вічного загробного життя.

   “ Але в земному існуванні людина повинна бути розумним створінням “ 

                                                             ( Я.А.Коменський ).

Отже, світогляд педагога формувався під впливом джерел, які часто суперечили одне одному. Він був активним діячем релігійної організації і в той же час устремління Коменського — і наукові, і практичні — були спрямовані в реальний світ і на покращення життя в ньому. З поєднання всіх цих чинників Коменський прагнув виробити власну філософію.

    У світогляді Коменського переплітаються : 

  •  елементи тобто Коменський стояв на сенсуалістичних позиціях, був сенсуалістом ( але насправді пізнавати можна і через органи чуття, і шляхом мислення, аналізу, синтезу, розумової діяльності ); (Найважливіші педагогічні ідеї Коменського, особливо його дидактичні погляди ґрунтуються на засадах сенсуалізму. Сенсуалізм (sensus – відчуття) – філософська течія, представники якої стверджують, що джерелом пізнання об’єктивного світу для людини служить передусім її чуттєвий досвід.)
    •  елементи реалізму ( бажання спиратися на життя, досвід );
    •  елементи релігійності;
    •  гуманізм;
    •  демократизм;
    •  оптимізм;
    •  життєрадісність.

Загальне філософське бачення світу у нього формувалось завдяки античній філософії, релігії, ідеям Відродження.

Походження й існування природи та людини він розглядав з релігійних позицій. Але під впливом епохи Відродження Коменський виробив новий погляд на людину. На противагу середньовічному аскетизму, людина, на думку великого педагога, останнє і найдосконаліше творіння Бога. Її призначення не тільки підготувати себе до майбутнього небесного життя, а й жити справжнім життям земним.

На суспільні погляди Коменського впливала його участь в демократичному народному русі Чехії, що у доповненні з ідеями Відродження сформували у нього демократизм, гуманізм, народність, глибоку симпатію до простих людей.

Коменський бачив, відчував на собі i глибоко переживав недосконалість та несправедливість тогочасного суспільного устрою. Єдиним доцільним засобом реформування суспільства він називає зразкове виховання молоді. “Людина робиться людиною тільки завдяки вихованню“. Справу виховання молоді покладає на школи.

Сенсуалізм Коменського співзвучний з позиціями родоначальника цього філософського напрямку Френсіса Бекона. Як і Бекон великий педагог вважав, що “нічого не буває в свідомості, чого раніше не було у відчуттях, отже матеріал для всіх роздумів розум отримує тільки від відчуттів“.

У світогляді Коменського можна спостерігати суперечності між сенсуалізмом і релігійністю, між демократизмом і просвітительством. 

3. Вчення Я.А.Коменського про школу

Коменський розробив ґрунтовне вчення про школи. Важливими компонентами є:

  •  вікова періодизація розвитку дітей,
  •  система шкіл,
  •  зміст освіти та вимоги до організації роботи навчальних закладів.

У праці “ Велика дидактика “  Коменський розробив і запропонував чітку систему народної освіти. Освіту, на думку Коменського, слід розпочинати якомога раніше і присвятити їй весь період юності – 24 роки.

Даний відрізок часу він розділив на чотири 6-річні вікові періоди: В основу такого поділу він поклав вікові особливості дітей.

  1.  Дитинство: від народження до 6 років – материнська школа (материнське опікунство у кожній сім’ї);. Основна увага в цей час повинна приділятися розвитку органів чуття.

  

  1.  Отроцтво – від 6 до 12 років – елементарну школу (елементарна народна школа, створюється у кожній общині, селі, містечку);  ( школу рідної мови).

Перші дві школи відвідують усі без виключення діти обох статей;

  1.  Юність – від 12 до 18 років – гімназії або латинські школи( сім вільних мистецтв ) + латинську мову, математику, фізику, етику та історію. (створюється у кожному місті); гімназію – ті хлопчики, у кого прагнення вищі, ніж бути ремісниками;
  2.  Змужнілість – від 18 до 24 років – академії ( середньовічні університети ) + в цей час людина повинна багато подорожувати. (створюється у кожній державі або великій провінції). академія готує вчених і майбутніх керівників інших.

  1.  Школи зрілості та старості.

Згідно принципу природовідповідності визначені Коменським 4 вікові періоди та 4 ступені освіти відповідають 4-м порам року, відповідно – весні, літу, осені та зимі.

Коменський проголошує принцип доступності початкової освіти для всіх: “Ми прагнемо загальної освіти у сфері всього людського для всіх, хто народився людиною“.

Для всіх шкіл Коменський проголошує принцип єдності і наступності: “При всій відмінності цих шкіл ми бажаємо, щоб у них викладали не різний матеріал, а один і той же, тільки різними способами“.

Кожна школа відмінна від інших своїми завданнями, змістом освіти та організацією роботи.

Материнська школа (дошкільне виховання дітей у сім’ї) покликана передусім забезпечити фізичний розвиток дітей, а також дати початки знань всього того, чого людина повинна навчитися протягом життя. На першому місці – фізичне виховання. Але вже в цьому віці потрібно здійснювати і моральне, естетичне, трудове, релігійне виховання: “Батьки не повинні відкладати виховання до навчання своїх дітей вчителями, адже неможливо криве дерево, що вже виросло, зробити прямим“.

Школа рідної мови є загальнодоступною. Навчання у ній відбувається рідною мовою. Заслуга Коменського в тому, що він, на відміну від тогочасних початкових шкіл, де термін навчання обмежувався 2-3 роками, запропонував для цієї школи 6-річний курс навчання, чим підняв значення початкової школи.

В організації роботи школи рідної мови Коменський проголошує принцип зв’язку школи з життям. Він розширив зміст освіти у цій школі за рахунок введення реальних предметів: історії, географії, природознавства. “Мета і межа школи рідної мови, щоб діти навчились всьому тому, що буде їм потрібно протягом всього життя“. Важливим елементом цієї школи є вивчення релігії.

Метою латинської школи Коменський ставить вивчити разом з чотирма мовами (грецька, латинська, єврейська, рідна) всю енциклопедію наук з тим , щоб дати тверду основу для одержання в майбутньому досконалої вченості у будь-якій сфері науки.

Крім традиційних для тогочасної середньої школи “семи вільних мистецтв“, Коменський, слідуючи за принципом зв’язку з життям, пропонує вивчати історію, географію, природознавство, релігію. Він хоче, щоб з латинської школи виходили справжні моралісти і богослови, пропонує окремий клас для вивчення моралі.

Академія завершує і доповнює всі науки, а також передбачає вивчення вищих предметів освіти: богослов’я, філософії, медицини, права.

Академія (як і університет) має традиційні факультети: богословський, юридичний, медичний.

4. Організація навчання. Обґрунтування класно-урочної системи

  •  Коменський запровадив поняття навчального року з поділом його на 4 чверті і канікули між ними.
  •  Педагог вимагав, щоб прийом учнів до школи відбувався один раз на рік – восени.
  •  У кінці навчального року ввів перевідні екзамени.
  •  Крім цього запровадив різні види контролю й перевірки успішності учнів у навчанні: поурочна, щодення, щотижнева, четвертна.
  •  Навчальний день повинен починатися вранці і тривати у школі рідної мови 4 години (2 години зранку для розвитку розуму і пам’яті та 2 години після обіду для розвитку рук і голосу), а в гімназії – 6 годин.

Одна з найбільших заслуг Коменського — розробка найважливіших питань класно-урочної системи навчання і обґрунтування уроку як форми організації навчання в школі.

Виникнення елементів класно-урочної системи (к.у.с.) в XVI-XVII ст. пояснюється тим:

  •  індивідуальне і побудоване на зазубрюванні навчання не відповідало духу епохи.
  •  Потреба в ефективнішій освіті, у якій був кровно зацікавлений новий клас — буржуазія, вимагала нової форми навчання.

Спираючись на досвід навчання, побудованого за урочною системою (школи чеських братів, братські школи України і Білорусії ХVІ-ХVІІ ст.), а також на власну практику, Коменський вперше дав теоретичне обґрунтування к.у.с. навчання. Він піддав різкій критиці пануючий в його час шкільний режим взагалі та індивідуально-групову форму організації занять особливо. За старою системою учитель працював індивідуально з кожним учнем, а це значно обмежувало його можливості. Він міг займатися одночасно з 7-8 школярами, які ще й до того ж вивчали одночасно різний матеріал.

Необхідними умовами правильної організації навчальної роботи Коменський вважав:

1) клас з незмінним складом учнів і приблизно однаковим рівнем розвитку;

2) твердо визначений час занять;

3) послідовне чергування занять і перерв;

4) одночасну роботу учителя з усім класом.

Ним було запропоновано створювати у школах для навчання класи – групи з незмінним і стабільним складом учнів приблизно однакового рівня розвитку. Це давало можливість учителю вести колективну роботу одночасно з усіма учнями, а всі учні на занятті займалися одночасно одним і тим же.

Прагнучи охопити навчанням якомога більшу кількість дітей, Коменський допускав до 300 учнів у одному класі. При цьому клас пропонувалось ділити на десятки, і з кожним десятком учителю допомагали працювати декуріони – кращі учні, що ставились на чолі кожного десятку. В обов’язки декуріонів входило: слідкувати за відвідуванням, перевіряти домашні завдання, допомагати відстаючим, слідкувати за увагою учнів під час занять.

Коменський запропонував проводити шкільні заняття у твердо визначений час. - У всіх класах вони повинні починатися одночасно.

  •  Ввів уроки, які чергувались з перервами.
  •  Тривалість одного уроку визначалась в 1 годину. Кожна година, на його думку, повинна бути частиною того часу, що виділений для вивчення предмета. Кожна година повинна мати своє конкретне завдання. «Клас є не що інше, як об’єднання однаково встигаючих учнів для того, щоб легше можна було вести разом до однієї і тієї ж мети всіх, хто зайнятий одним і тим же і ставиться до навчання з однаковою старанністю».
  •  відносно структурної побудови уроку: розрізняє три частини уроку: початок — відновлення в пам’яті учнів пройденого, опитування і створення уваги; продовження — показ, сприймання, роз’яснення; закінчення — вправа, оволодіння, використання.
  •  На кожному уроці треба виділяти час для опитування учнів, для пояснення нового матеріалу і для вправ по закріпленню вивченого. Кожний урок повинен мати строго визначену тему і головне завдання.
  •  Вважав, що один учитель зможе навчати 300 учнів. У цьому позначився певний механіцизм Коменського, надмірна віра в силу «єдиного методу».

Елементи для обґрунтування класно-урочної системи він почерпнув із практики роботи братських шкіл, які існували тоді в Україні і Білорусії. Є подібність між його працею “Закони добре організованої школи“ і Статутом Львівської братської школи 1586 року.

5. Дидактичні погляди Я.А.Коменського

Я.А.Коменський — загальновизнаний батько дидактики. Вказавши, що виховання людини потрібно починати з освіти, Коменський розробив закінчену теорію навчання – дидактику, або як він пише у передмові до “Великої дидактики“: “універсальне мистецтво всіх вчити всьому легко, швидко, ґрунтовно, притому вчити так, щоб неуспіху бути не могло“.

Серед багатьох дидактичних проблем, які розробив Коменський, можна виділити найголовніші.

1. Він намагається проаналізувати співвідношення дидактики і методик окремих предметів: Дидактика, на його думку, дає методикам викладання окремих дисциплін керівні положення і правила. Разом з тим, часткові методики є опорою для дидактики. Коменський неодноразово підкреслював ту обставину, що навчання передбачає спільну діяльність учителя і учнів, при цьому він відрізняє навчання як форму діяльності учителя від учіння як форми діяльності учня.

2. Коменський цілком правильно поставив питання про загальнопедагогічні основи навчання. Основу його дидактичного вчення становлять три найважливіших принципи:

— виховуючий характер навчання;

— зв’язок навчання з життям;

— відповідність навчання віку учнів.

  1.  Важливим є питання про суть і завдання освіти. У “Великій дидактиці“ Коменський так визначав цю проблему: “А наукова освіта нехай служить людині для удосконалення одночасно її розуму, мови і рук, щоб вона могла все потрібне розумно споглядати, висловлювати словами і здійснювати в дії“. “Знати, діяти і говорити – ось у чому сіль мудрості“.
  2.  Багато уваги Коменський надавав проблемі визначення змісту освіти. Він виступав за енциклопедичність, посильність, доцільність змісту навчання, пропонував концентричний спосіб розміщення навчального матеріалу. Виступаючи за єдність і наступність усіх типів шкіл.
  3.  Шкільна освіта повинна бути універсальною: “У школах потрібно вчити всіх усьому... Але не вимагати знання всіх наук і мистецтв, адже це безглуздо і за малою тривалістю нашого життя неможливо, а прагнути навчити розпізнавати основи, властивості і цілі всього найважливішого, що існує і розвивається, щоб у цьому світі не зустріти нічого, про що б вони (учні) не могли скласти бодай скромного судження“.
  4.  В дидактичному вченні Коменського одне з найважливіших місць займає питання про загальні принципи навчання. Він не тільки вказав на необхідність керуватися ними в навчанні, але і розкрив сутність таких принципів навчання, як наочності; свідомості і активності в навчанні; систематичності і послідовності; вправ і міцного засвоєння знань і навичок; посильності навчання.

Дидактичні положення Коменський ґрунтує, передусім, на сенсуалістичній основі, тому найголовнішим принципом вважає принцип наочності. Він першим у світі теоретично обґрунтував і детально розкрив цей принцип, хоч на емпіричному рівні його застосовували й інші педагоги. “Початок пізнання завжди випливає з відчуттів, тому навчання починати не із словесного тлумачення про речі, а з реального спостереження за ними“.

З цього принципу виводить “Золоте правило дидактики“: “Нехай буде золотим правилом для тих, хто навчає: все, що тільки можна, надавати для сприймання чуттями: видиме – зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне смакові – смаком, доступне дотикові – дотиком. Якщо якісь предмети можна сприйняти одразу кількома чуттями, нехай вони зразу ж і відчуваються кількома чуттями“.

Висновок

На його думку, для кожного вчителя у навчанні має бути правило: щоб учні все, що тільки можна, сприймали органами чуття.

У процесі навчання, крім використання самих предметів, Коменський рекомендував користуватись картинами, копіями, муляжами, моделями тощо. 

7. Принцип свідомості і активності навчання. Коменський вважав основною умовою успішного навчання розуміння сутності предметів і явищ: «Нічого не слід примушувати виучувати напам´ять, крім того, що добре зрозуміле розумом»...

8. Принцип послідовності і систематичності. Послідовність і систематичність в першу чергу торкаються таких питань: яким чином розподіляти матеріал, щоб не порушити логіку науки; з чого починати навчання і в якій послідовності будувати його; як встановити зв’язок між новим і вже вивченим матеріалом тощо.                  Принцип систематичності навчання.

  •  “ Усе повинно йти в нерозривній послідовності: щоб все сьогоднішнє закріплювало вчорашнє і прокладало шлях завтрашньому”.
  •  “В навчанні йти від фактів  до висновків; від прикладів до правил ( індуктивний шлях); від  легкого до важкого; від загального до часткового ( дедуктивний шлях )”.
  •  “Знання необхідно зводити до певної системи, для цього необхідно домагатися, щоб учні усвідомлювали зв’язки між явищами ( термінологія сучасної дидактики: вчити дітей встановлювати причино – наслідкові зв’язки, для цього діти повинні відповідати на питання – Чому? )”.

9. Принцип вправ і міцності засвоєння знань. Показником повноцінності знань і навичок є не лише ступінь їх усвідомлення, але й те, наскільки глибоко, ґрунтовно і Міцно засвоїли учні ці знання і навички. Цьому важливому завданню навчання і виховання спеціально служать вправи і повторення, що проводяться систематично.            Принцип міцності знань.

  “ Треба закладати міцний фундамент”.

         Необхідно :

  •  не поспішати пояснювати, розставляти акценти ( сучасна точка зору: навчати необхідно швидкими темпами );
    •  ясно, чітко викладати;
    •  збуджувати і розвивати пізнавальну активність ( викликати потребу у пізнанні );
    •  розкривати причино – наслідкові зв’язки;
    •  повторювати;
    •  виконувати вправи.

10. питання про методи навчання. 3 точки зору успішності навчання Коменський надає особливого значення використанню таких методів, які забезпечують свідоме, легке, ґрунтовне засвоєння матеріалу, що вивчається.

11. Про самостійну роботу учня і про виконання необхідних записів. Він радить, щоб учні переписували в свої щоденники, пам’ятні зошити чи збірники те, що вони чують чи читають в книгах.

12. На особливу увагу в теорії навчання Коменського заслуговує його вимога того, щоб в процесі навчання була врахована обдарованість учня і щоб метод навчання повністю відповідав завданню розвитку цієї обдарованості в потрібному напрямку.

ВИСНОВОК:

 Отже, Коменський вимагав від вчителя розвивати пізнавальні інтереси у дітей. ( Сучасна дидактика: пізнавальний інтерес – це основний мотив навчання, мотив – це внутрішній збудник ).

                Необхідно:

  1.  розкривати користь знань;
  2.  чіткість, ясність викладу вчителя;
  3.  наочність;
  4.  заохочувати дитячу спостережливість;
  5.  схвалення з боку вчителя ( гуманність );
  6.  привабливість шкільної обстановки;

 Принцип посильності – розташовувати матеріал за ступенями віку;

- пропонувати дітям лише те, що їм доступне;

- “іти від легкого до важкого”;

“від загального до часткового” – ( дедуктивний шлях );

“від одиничного до загального” – (індуктивний шлях );

“від близького до далекого”.

  

                                                                                                                                                                                                                         

     Напрямки виховання, які визначив Коменський:

  1.  моральне виховання;                     
  2.  фізичне виховання;                               Всебічний
  3.  розумове виховання;                             розвиток
  4.  естетичне виховання;                            особистості.
  5.  трудове виховання;

+

  1.  релігійне виховання ( додав Коменський ).

  Коменський шукав причини вад людського суспільства, одним із шляхів їх усунення вважав правильно організоване виховання. Вважав, що освіта – це фундамент моральності людини.  

    “ Аморальні і порочні ті, хто не отримав освіти”.

          

                   Зміст виховання:

                             ( Що виховувати ? )

  1.  виховувати мудрість;
  2.  поміркованість, раціональність;
  3.  мужність;
  4.  витривалість;
  5.  чесність;
  6.  справедливість;

та інші (всього є 181 моральних якостей).

                        Засоби виховання:

  •  приклади;
  •  настанови;
  •  бесіди;
  •  правила життя.

  Основне у вихованні – виховувати звички моральної поведінки.  Сучасна наука:  щоб виховати людину необхідно :   формувати свідомість; викликати, розвивати почуття, формувати моральну поведінку, адекватну свідомість :  

       

          

         

 

 Свідомість ---      Почуття ---              Поведінку

 Звички стосуються  поведінки, звички – це не когнітивний рівень ( рівень свідомості ),  а емотивний рівень ( рівень підсвідомості ). Звички – це автоматизовані дії, які сформувалися у результаті багаторазового повторення одних і тих же дій. Виступав Коменський також проти  тілесних покарань, але допускав суворі покарання (“грім і блискавку”) за проявлення безбожжя.

    

Роль вчителя і вимоги до нього.

   “ Посада вчителя настільки прекрасна, як ніяка інша під сонцем”.

        Вчитель повинен бути :

   Гуманним (“живим зразком доброчинності “ ), освіченим, працьовитим, наполегливим, любити свою справу, дітей і тому подібне.

    Вчитель на думку Коменського повинен бути релігійним.

  

      

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
4919. Педагогічна система К.Д. Ушинського 30.75 KB
  Висока оцінка К.Д Ушинським педагогічного значення рідного слова прогресивною педагогічною громадськістю України сприймається як мужній захист української мови від асиміляційних посягань що від історично налаштованих московських русифікаторів та гнівне осудження перевертнів, ренегатів та яничар з числа українців
10862. Школа і педагогічна думка на Україні в 20 – 30 – ті роки 20 століття. Педагогічна теорія та практика А.С. Макаренка 26.35 KB
  Система народної освіти на Україні в 20 –30 – ті роки. Введення єдиної системи народної освіти в Радянському союзі. Система народної освіти на Україні в 20 –30 – ті роки. в Україні остаточно закріпилася радянська влада: не мали чіткої освітньої політики; прагнули ліквідувати стару систему освіти; відокремлення школи від церкви; формування нового апарату управління освітою; втягнення у революцію і привернення на свою сторону широких мас учительства тощо.
4253. Система науки конституційного права 11.05 KB
  Система науки конституційного права Він стосується сутності правового статусу особи основою якого є громадянство конституційні права й свободи громадян України. Цей розділ охоплює проблеми виборчого права референдумів та інших форм безпосереднього народовладдя...
16505. Влияние капитализации на воспроизводство науки: проблемы развития российской науки в условиях дефицита финансирования научных исследований 28.24 KB
  Мировой финансовый и экономический кризис 2008-2009 гг., обновил споры о проблемах перехода на интенсивный тип экономического роста, на усиление роли научно-технологического и культурно-образовательного потенциала народного хозяйства. Ключевым пунктом этих дискуссий является вопрос о том, при каких условий российская наука станет играть роль ведущей силы экономического развития инновационного типа.
4494. Знову до школи. Урок англійської мови 14.12 KB
  How mny units re there in this textbook Wht re the nmes of these units Wht re we going to study in them Wht sections re there t the end of the book Wht informtion cn you find in these sections
3570. Життєвий і творчий шлях Норвезького письменника,засновника Європейської драматургії Генріка Ібсена 200.97 KB
  Генрік Ібсен народився в 1828 році в невеличкому норвезькому містечку Шиєні. Із шістнадцяти років юнак був вимушений працювати учнем аптекаря - саме тоді він починає писати вірші в сентиментально-романтичному дусі.
13867. МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВЯЗКИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ 75.4 KB
  Аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених на реалізацію міжпредметних зв’язків та проблеми професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Сутність поняття міжпредметні зв’язки види та типи міжпредметних зв’язків. Зміст і функції міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ`ЯЗКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ.
2503. Структура педагогічної майстерності 32.4 KB
  Структура педагогічної майстерності. Елементи педагогічної майстерності. З історії розвитку педагогічної майстерності і творчості вчителя.
10859. Розвиток педагогічної думки у Західній Європі у 17 – 18 столітті 30.07 KB
  Концепція виховання і освіти Джона Локка. В історію педагогіки ввійшов як автор “ Теорії виховання джентльменаâ€. Звідси – висока оцінка ним ролі виховання в розвитку людини. Виховання розуму тому набуває особливої ролі.
10860. Розвиток педагогічної думки в Україні у XIX на початку ХХ століття 23.94 KB
  Загальна характеристика освіти в Україні у другій половині XIX століття. Характеристика системи освіти в Україні на початку XX століття: за часів Центральної Ради Гетьманщини Директорії. Визнаний діяч української освіти Початкова школа 1991 №11 С. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТИ В УКРАЇНІ у XIX ст.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.