Юридична психологiя в системi наукових знань. Iсторiя розвитку юридчної психології

Перед оперативними, слідчими пацівниками постійно постає ряд питань, рішення яких вимагає не лише широкого кругозору, юр. Культури та спец. Знань, та життєвого досвіду, але й знангня юридичної психології. Що б розібратися в складних стосунках людей, їх переживаннях, потребах і мотивах, потрібно знати закономірності психічного життя.

2015-05-02

28.79 KB

1 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


Тема 1. Юридична психологiя в системi наукових знань. Iсторiя розвитку юридчної психології.

1. Юридична психологія в системі наукових знань.

2. Предмет, завдання та система юр. псих.

3. Принципы юр.псих.

4. Методи юр.псих.

5. Історія розвитку юр. псих.

Література

  1.  Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник. – К.: Каравела, Львів: Новий світ – 2000, Магнолія плюс, 2003. – 376 с.
  2.  Васильев В.Л. Юридическая психология.
  3.  Коновалова В.О. Правова психологія: Навчальний посібник. – Х.: Основа, 1996. – 184 с.
  4.  Мамонтова С.Н. Прикладная Юридическая Психология
  5.  Мостова І.М. Юридична психологія. – К.: Віра – ҐР, 2000. – 120 с.
  6.  Романов В.В. Юридическая психология: Учебник. – М.: Юристъ, 2001. – 488 с.
  7.  Сабурова А.С. Юридична психологія: навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. – К.: ТП Пресс, 2003 – 208 с.
  8.  Чуфаровский Ю. В. Психология оперативно-розыскной и следственной деятельности: учеб. пособие. - М. : Изд-во Проспект, ТК Велби, 2006. -208 с.
  9.  Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология. Учебное пособие. - М.: Право и Закон, 1997. — 320 с.
  10.  Шумский Н.Г., Калюжная Н.Б., Ювенский И.В. Женщины убийцы. Очерки судебной психиатрии.
  11.  Юридична психологія. Альбом схем з коментарями: Навчальний посібник / Кол. авт. В.Г.Андросюк, Л.І. Казьмиренко та ін. – вид. 2-ге, доопрац. та доповн. – К.: Видавничий дім «Ін. Юре», 2000. – 112 с.

Тема семінарського заняття 1

Юридична психологія як галузь психологічної науки, ї ї основні категорії та поняття

  1.  Історія становлення юридичної психології з античності до наших днів.
  2.  Предмет, об’єкт, завдання та функції юридичної психології.
  3.  Методи юридичної психології (загальнопсихологічні та специфічні), їх особливості.
  4.  Кримінальна психологія, як галузь юридичної психології.
  5.  Призначення, роль, функції правової психології як складової юридичної психології. Проблеми, що розглядаються правовою психологією та їх значення
  6.  Основні категорії та поняття правової, кримінальної, пенітенціальної психології.
  7.  Головні постаті юридичної психології.
  8.  Сучасний стан та розвиток юридичної психології в Україні.

Література

  1.  Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Кондратьєв Я.Ю., Костицький М.В. /За заг.ред. Я.Ю.Кондратьєва. Юридична психологія: Альбом схем з коментарями. /2-ге вид.,доопр.та доп. –К.: Ін Юре, 2000– 111с.
  2.  Аминов И.И. Психологический практикум для юристов: Учеб.пособие. – М.: Экмос, 2001144с.
  3.  Бедь В.В. Юридична психологія: Навч.посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.;Л. Каравела; Новий світ-2000;Магнолія плюс, 2003 376с.
  4.  Ваксян А. Анатомия мошенничества: Пособие для самообразования. – М.: NOTA BENE, 2002 256c.
  5.  Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. 4-е изд.,доп.и перераб.СПб.: Питер, 2001 640с.
  6.  Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. 5-е изд., доп.,перераб.СПб.: Питер, 2002 656с.
  7.  Еникеев М.И. Энциклопедия: Юридическая психология. – М.: Приор, 2001 352с.
  8.  Еникеев М.И. Основы юридической психологии: Учебник для вузов. – М.: Приор, 2001 416с.
  9.  Мамонтова С.Н. Прикладная Юридическая Психология.
  10.  Мостовая И.М. Юридическая психология. 3-е изд.К.: Вира-Р, 2000. – 120с.
  11.  Прикладная юридическая психология: Учеб.пособие для вузов. /Под ред.А.М.Столяренко. – М.: Юнити-Дана, 2001 639с.
  12.  Романов В.В. Юридическая психология: Учебник для студ.юридич.вузов. – М.: Юристъ, 2002 488с.
  13.  Юридическая психология. /общ.ред. Т.Н.Курбатова. – СПб.: Питер, 2001 476с.
  14.   Чуфаровский Ю.В.Юридическая психология. Учебное пособие. - М.: Право и Закон, 1997. — 320 с.
  15.   Чуфаровский Ю. В. Психология оперативно-розыскной и следственной деятельности: учеб. пособие. - М. : Изд-во Проспект, ТК Велби, 2006. -208 с.
  16.  Н. Г. Шумский, Н. Б. Калюжная, И. В. Ювенский ЖЕНЩИНЫ-УБИЙЦЫ

1. Юридична психологія в системі наукових знань.

Перед оперативними, слідчими пацівниками постійно постає ряд питань, рішення яких вимагає не лише широкого кругозору, юр. Культури та спец. Знань, та життєвого досвіду, але й знангня юридичної психології. Що б розібратися в складних стосунках людей, їх переживаннях, потребах і мотивах, потрібно знати закономірності психічного життя.

Юриспруденція розуміється як теоретична та практична діяльність в області права, а не тільки як наука.

Юридична психологія включає в себе різні області наукових знань і є прикладною наукою, що в належить як психології так і юриспруденції.

 Право завжди повязано з нормативною поведінкою людей, а поведінка є одним з предметів вивчення психології.

Як активний член суспільства людина здійснює вчинки, дії, що підкорюються певним правилам. Правила притаманні певній спільноті називають нормами поведінки. Вони встановлюються людьми з в інтересах спільноти, чи її частини, класу.

Всі норми пов. Поділяють на технічні та соціальні. Перші регулюються діяльністю людини по використанню ресурсів (електроенергії, води). Социальні норми регулюють стосунки між людьми (звичаї, мораль, право).

Методологічна особливість юридичної психології в тому, що центер пізнання переноситься на особистість як субєкт діяльності. Таким чином, як що право цікавиться порушниками закону, то юридина психологія досліджує як правопорушника так і свідка, потерпілого і т.д. 

Психічні стани поряд зі стійкими рисами хорактеру правопорушника, свідка розвиваються та проходять, підкорюючись загально фізіологічним та психологічним законам. Специфіка предмету юридичної психології у своєрідності бачення цих станів, у дослідженні їх правового значенння для встановлення істини, у пошуку науковообгрунтованих методів зменшення можливості порушення правових норм шляхом психологічниї корекції цих станів, поруч з особливостями особистості правопорушника. Уявлення про мотиви поведінки дозволяю її зрозуміти і коректувати. 

Інтеграція юриспруденції та психології чітко проявляється на трьох рівнях:

- використання психол. знань в юриспруденції в «чистому вигляді»  – психолог виступає консультантом при вирішенні багатьох задач (психологічна ексертиза).

- викор. в юриспр. псих. знань шляхом їх трансформації - вдосконалення безпосередньо юридичних інститутів шляхом використання психологічних знань.

- синтез психології та юриспр. – зумовлюється потребою юрисприденції в психологічних знаннях.

Професя слідчого, судьї, прокурора формує певні уявлення про людську психіку, примушуючи оперувати положеннями цієї отраслі, бути в якійсь мірі обізнаним в цій галузі. Вирішення багатьог нагальних проблем професійної сфери юристи мають оперувати рядом псих. знань.

Займаючись дослідженням тіньових боків життя, іноді в самих неприємних відразливих сторонах їх прояву слідчі та судді мають зберігати особисту несприйнятливість (імунитет) до негативних впливів і уникати небажаних змін особистості, так званої професійної деформації (подозріливості, самовпевненості).

Психологічна культура юриста місить комплекс психологічних знань, що включають психологію особистості і діяльності, психологію юридичної праці та психол. Хор. Окремих юридичних професій, навички та прийоми використання цих знань в професійних ситуаціях в процесі спілкування..

Юридич.псих. научно-практична галузь, що вивчає юридичні особливості системи "людина-право", розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи.

Методолог. основу юрид. Псих. складає системно-структурний аналіз процеса діяльності який розглядається у взаємозвязку зі структурою особистості і системою правових норм.

Юр. Псих. в сучасному розумінні – це наука, що вивчає психологічні аспекти особистості та діяльності в умовах правового регулювання.

Вопросы:

1. Что изучает юридическая психология?

2. Что означает понятие "нормы поведения" ?

3. Приведите пример технических и социальных норм поведения ?

4. В чем заключается методологическая особенность юр.спих.?

5. В чем заключается специфика предмета юр.спих.?

 

2. Предмет, завдання та система юр. псих.

Предмет юр.спих. – явище комплексне, мається на увазі комплексність не лише процесу чи технології пізнання в цій сфері, але і самого предмету пізнання. Для аналізу цієї проблеми необхідно розглянути підходи, що існують в юр.псих. відносно її предмету (ці різнобічні погляди розглянете самостійно).

Предмет юр.псих. — це не сумма предметів псих. та юриспруденції, тобто не псих. явища, процеси, сстани плюс державно-правові явища, не окремі моменти дійсності з псих. точки зору, а психологія державно-правових явищ як цілісність, в якій не можна механічно виокремити псих. від юридичного, а можливо лише виділення психологічної та юр. підсистем, що знаходяться в русі, розвитку, неперевному звязку.

Виходячи з єдності взаємозвязку, предмета та методів науки, до завд. Юр.псих відносяться:

1.     Дослідження структурних елементів предмету цієї науки: особистості юриста, його діяльності, правомірної та протиправної поведінки, осоюбистості законослухняної людини та правопорушника, психології социально-правової ресоціализації правоправопорушника, псих. особлив. Юр. процедури тьа профілактики правопорушень.

2.   Вивчення методологічних та теоретичних її основ, рзробка методики та методів теор. та прикладних досліджень, адаптація для цілей юр.псих. методик і методів, разроблених в інших науках, і в галузевих психологічних теж.

3.  Разробока практичних рекомендацій для юристів-практиків по по здійсненню їми правозастосовної, правоохоронної та правотворчої функцій, удосконаленню та покращенню їх персональної роботи, стимуляція спільної дії, розроботка методики профорієнтації, профвідбору, профконсультації юристів, професіоограм юр. професій та ін.

4.      Теорет. та метод. забезпечення учбової дисципліни «Юридична псих.» та повязаних з нею спецкурсів.

5.      Забезпечення практики спец. Псих. знаннням, разрабки теорії і методики судово-псих. експертизи, псих. консультації та ін.

Особлива частина юр.спих., що має назву судової псих., складається з наступних розділів: правова псих., кримінальна псих., псих. потерпілого, псих. правопорушень неповнолітніх, псих. попереднього розслідування, псих. судового процесу, судово-псих. експертиза та виправна (пенітенціарна) псих. Юридична псих.це самостійна псих. дисципліна, що вивчає людину у всій повноті.

3. Принципы юр.псих.

Принцип (від лат. principium — основа) — центральне поняття, логічне вираження пізнання, основ. Ідея.

Принципи:

  •  Причинності – встановлюються причини, що створили певне явище;
  •  Всезагального звязку;
  •  Системності пізнання – (Л.С. Выготского питання про структуру свідомості). Всі окремі елементи розглядаються як частини цілого.
  •  Розвитку;
  •  Єдності свідомості та діяльності;
  •  Гуманізма;
  •  Комплексності – виходить з інтегративності даної науки;
  •  Активності субєкта, що пізнає – так як дослідник не є пасивною субстанцією.

 4. Методи юр.псих.

Кожна наука має свій предмет та відповідні методи дослідження. Але незалежно від галузі до наук. Методів предявл. Ряд вимог:

  •  взаємозвязок (з довколишнім світом та іншими системами) та розвиток.
  •  Обєктивність

Обєктом вивчення юр. псих. є людина як субєкт правоохоронної діяльної та учасник правопорушень. 

Завдання юр.псих. в першу чергу дослідити та виявити псих. закономірності діяльності та особистості людини у сфері правового регулювання та розробити практичні рекомендації по піфдвищенню ефективності правоохоронної діяльності.

Методологія процесу вирізняється тим, що особистість вивчається в динаміці, в процесі реконструкціїї по матеріалам судових справ.

Одним з методолог. Принципів юр.псих. є особистісний підхід. Юр. псих. завжди за обєкт дослідження приймає особистість, оскільки саме на неї спрямована судова діяльність.

Класифікація методів.

За цілями дослідження методи судової психології поліляють на:

МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ – з їх допомогою вивчають психологічні аспекти людських стосунків, що регулюються нормами права, а а також розробляють науково-обосновані рекомендації до практики боротьби зі злочинністю та її профілактики.

МЕТОДИ ПСИХ. ВПЛИВУ НА ОСОБИСТІСТЬ – їх застосовують посадові особи, які борються зі злочинністю. Діапазон цих методів обмежений рамками уголовно-процесуального законодавства та етики. Їх цілі: попередження злочинної діяльності, розкриття злочину та виявлення його причин, перевиховання злочинців, адаптація їх до умов життя в нормальному середовищі.

МЕТОДИ СУД.-ПСИХ. ЕКСПЕРТИЗИ - їх мета найбільш повне та обєктивне дослідження, що проводиться експертом-психологом за постановою судових, чи слідчих органів. Діапазон використання методів тут обмежується слідчисм законодавством, що регламентує створення експертизи. 

Основні методи, що використовуються у судово-псих. дослідженнях:

  •  метод псих. аналіза матеріалів уголовної справи;
  •  анамнестический (біограф.) метод;
  •  методи спостереження та природнього експеременту;
  •  інструментальні методи вивчення індивидуально-псих. особливостей особистості.

Від правильного вибору методів залежить ефективність експертизи. Психолог-експерт не не має права використовувати недостатньо випообовані методи психодіагностики. В окремих випадках, коли це ненобхідно кожен новий метод описується у спец. Акті, дк вказується його специфіка.

Одним з гол. Принципів орг. Та проведення СМЕ є використання методу реконструкції псих. процесів та станів підекспертного в період, що передував події злочину, в момент злочину та безпосередньо після нього, виявлення псих. особливостей та динаміки цих процесів.

Деякі автори виокремлюють три етапи формування антисуспільного вчинку: а) форм. Особистості з антисуспільною орієнт.; б) форм. у субєкта конкретного рішення; в) реалізація цього рішення. Перед експертом-психологом стоїть завдання виділення псих. детермінінт на кожному етапі..

Враховуючи широту та багатоплановість завдань експерта-психолога, потрібно не одномоментне дослідження особистості підекспертного, а вивчення процесу її розвитку, аналіза багатоплановості її проявів в різних умовах. Жоден з методів не дає стопроцентної ефективності, тому важливим є використання багатопланових методів та методик досл.

ДО спец. Методів юр.псих. відносять псих. аналіз уголовної справи. Особливо продуктивним тут є дослідження проблеми прийняття рішення.

До особливостей юр. псих. відносяться особливі умови в яких знаходиться досліджуваний: потерпілий, злочинець, свідок. Ці умови (криміногенна ситуація, кримінальна ситуація, слідча ситуація і т.д.), в яких діє особистість «овикривають» такі її структури і якості, які в умовах звичайного чи важковловимі, чи взагалі не помітні.

Актуальним для юр.псих. є метод психоаналізу, що допомагає більш глибокому та різнобічному дослідженню особистості, особливо сфери її підсвідомого. 

Психоанал. модель передбачає розгляд та розуміння внутрішньої динаміки псих. життя субєкта: боротьби між різноманітними усвідомленими та неусвідомленими потребами та мотивами його поведінки, вимогами реальності, а також аналіз його псих. захистів, характера та типових проявів супротиву та ін. 

Основні методи:

МЕТОД СПОСТЕРЕЖЕННЯ -  основна цінність в тому, що досл. Перебуває у звичному середовищі і в займається звичайною діяльністю. Результати фіксуються – плівкою.

МЕТОД ЕКСПЕРИМЕНТУ – виявляє залежність псих. Процесів від діючих на досл. Подразників. На відміну від спостереження дослідник не очікує прояву явища, а викликає його.  У судово-псих. досл. Використ. лабораторний та природній експерименти.

Лабораторный – найчастіше в наукових досл.та при провед. СПЕ. Природній – слідчий експеремент.

АНКЕТНИЙ МЕТОД -  однорідні запитання, що даються великій групі дозволяють зібрати дані по цікавих для дослідника фактах. Цей матеріал статично обробляється та аналізується. У суд. Псих. цей метод викор. Для вивченння псих. злочинного задуму (анкетували хуліганів та розкрадачів держ. майна). Анкетний метод використовують при вивченні професіограми слідчого, його пофпридатності, проф. деформації. Головна перевага – анонімність, тому відповіді бфльш чесні.

МЕТОД ІНТЕРВЬЮ (БЕСІДИ). Додатковий метод. Викор. Для створення початкової гіпотези. Часто викор. На попередньому слідстві. 

Интервью застосовують з метою конкретизації даних анкет. При подготовці до бесіди потрібно особл. Увагу приділити конкретності та зрозумілості запитань.

Останнім часом поч. застос. Компютер. Психодіагностику. Розпочато це у 60-тих, але поширення набули значн опізніше.

Вопросы:

Назовите основную классификацию методов по целям исследования.

  1.  Что относится к инструментальным методам изучения индивидуально-психологических особенностей?
  2.  Перечислите основные принципы организации судебно-психологической экспертизы?
  3.  Подробно охарактеризуйте методы: наблюдения, эксперимента, метода интервью, анкетного метода.
  4.  Что зависит от правильного выбора метода исследования?

5. Історія розвитку юр. псих.

Історія розвитку юр. психології, не дивлячись на те, що як наука вона є досить молодою її історія бере свій початок в давнину. В античному та середньовічному судовому процесі мали місце різноманітні випробування учасників слідства, що порою носило містичний хаактер.

Вони базувались на побутовому знанні психології людини та її поведінки в певні моменти. Найвагомишім доказом слугогвало визання вини підозрюваним. Для цього використовували допити де наряду з фізичними засобами використовували психологічні методи впливу.

Для того, що б змусити людину давати показання використовувались спец. Створені шокові ситуації, що стимулювали до вираження почуттів та зізнань (наприклад підозрюваного вводили в кімнату зі слабким освітдленням де лежав труп вбитого і очікували на реакцію). Дуже широкою системою засобів володіла середньовічна енквізиція (охота на відьом).

Прикладом зання психології в суд. Процесі можна вважати біблейську історію про мудрого Царя Соломона та двох жінок.

Феодальний сискний процес змінив буржуазний, де проповідуються принципи гласності. Тут велиого значення набувають показання свідків та псих. особливості судимого.

Юрид. Псих. як наукає відносно молодою галуззю псих. науки. Перші явні спроби вирішення юр. завдань шляхом психології відносять до 18 ст. 

В істории науки можна виділити наступні три етапи:

1. Рання істория юрид. Псих.-18 в. и первая половина 19 ст.

2. Первоначальное оформление юр.спих. як науки - кінець 19 ст. і поч. 20 ст.

3. Іст. Юрпсих у 20 ст.

Раняя історія юр.спих.

Юр. псих. як і інші галузі пройшла шлях від чисто умовних надбудов до конкретно-експерементальних досліджень.

Одним з перших розглянув псих.юр. аспекти в контексті ідеї гуманізма - М. М. Щербатов ( 1733-11790 ). У своїх працях він вимагав, що б закони розглядались виходячи з індивідуальних особливостей людини, одним з перших підняв питання умовно-дострокового звільнення осуджених. Позитивно оцінював фактор праці у вихованні осуджених.

Цікавими є праці И. Т. Посошкова ( 1652-1726 ), в яких давались псих. рекомендації відносно допитів, давались класифікації підозрюваних.

Значна кількість праць в обл. Юр.псих. зявилась в Росії в кінці 19 ст. Це праці И.С. Баршева "погляд на науку уголовного законознавства", К.Я. Яновича-Яневского "Мысли об уголовной юстиции с точки зрения психологии и физиологии", А.У. Фрезе "Очерк судебной психологии", Л.Е. Владимирова "Психические особенности преступников по новейшим исследованиям" та деякі інші.

В цих працях висловлювались думки з приводу суто прагматичного використання псих знань в юр. стпавах.

Псих. питання оцінки показань свідків займали і видатного французького математика Пьера Симона Лапласа. У "Дослідах філософії теорії неймовірності" (1814 р), П.С.Лаплас робить спробу дати матиріалістичну інтерпритацію 

Оформление юр.псих. як науки.

Кінець 19 поч. 20 ст. повязан з інтенсивним розвитком ряда дисциплін – психології, психіатрії, права (у першу чергу - уголовного).

Розвиток психології, психіатрії та права призвів до необхідності оформлення юр.псих. як окремої галузі наук. Знань. П.И. Ковалевский в 1899 р. Поставив питання про поділ психопатології та правової психології та введення цих наук в курс юр. освіти.

На поч. 20 ст. Починають широко використовуватись експерементальні методи. У ввченні психології злочинця важливу роль відвграли експер. Методи.  А. Біне першим почав вивчати питання впливу навіювання на показання дітей експерементальним шляхом. У 1900 г. Він публікує книгу під назвою "Навієння", де цьому питання присвячено розділ. 

У 1902 В. Штерн проводив експеременти з метою перевірки показань свідків. Він доводив опираючись на свої данні, що показання свідків не достовірні, через процес забування і згадування скоріше вийняток. Пізніше він створив теорію памяті, за якою вона не є відображенням дійсності, а скоріше спотвореним в людським «я» образом.

В росії Штерн набув однодумців і його досліди були повторені та висновки підтверджені.

Однак не всі юристи того часу поділяли скепсіс Штерна, наприклад росіянин А.Ф. Кони. На засіданні юридичної спільноти в пітербурзі він виступив з доповіддю на користь надійності показань свідків.

Розвиток науки вимагає розібратись в причинах явища та розробити методи попередження та корекціїї, що починає ставати ідеєю молодої науки.

Історія юр.псих. у 20 ст.

Кінець 19 ст. – поч. 20 ст. хор. Соціалізацією криміналістичного зання. Причини злочинності як явища почали вивчати соціологи Ж. Кетле, Э. Дюркгейм, М. Вебер, та ін., які застосували метод соціальної статистики, подолали антропологічний підхід в поясенні злочинної поведінки, продемонструвавши залежність девіантної поведінки від суспільства.

Визначальна відмінність сучасного криміналістичного зання це системний підхід до розгляду та вивчення причин та факторів поведінки що відхиляється від норми, розробка проблеми одночасно представниками різних наук: юристами, соціологами, психологами, медиками. Що в свою чергу дозволяє підходити до пррофілактики злочинності комплексно.

Сучасні біологічні концепції вже не такі наївні як раніше. Вони будують свої концепції спираючись на досягнення сучасних наук: генетики, психології, психоаналіза. Наприклад, однією з сенсацій 1970 р. було відкриття синдрому Клайнфельтера: хромосомні порушення за типом 74XVV при нормальному наборі хромосом у чоловікив серед злочинців зустрічаються у 36 разів частіше.

Теорія хромосомних аномалій як і теорія антопологічна були розкритиковані.

На сучасному етапі провідне місцн займають соціально-психологічні теорії. Развиток вітчизняної юр.псих. на початку радянського періода стимулювався великим суспільним інтересом до питання здійснення правосуддя, законності, особистості злочинця та ін. В країні почався пошук новвих форм попередження злочинності та перевиховання підсудних. Юр.псих. прийняла активну участь у вирішенні цих проблем. У 1925 році в нашій країні вперше був організован Державний інститут по вивченню злочинів та злочинців. Протягом перших пяти років існування цей інститут видав значну кількість праць з юр.псих.

Цікаві дослідження провів психолог А.Р. Лурія в лабораторії експериментальної психології, створеній у 1927 році при Московській губернській прокуратурі. Він вивчав можливості використання методів експерементальної психології для розслідування злочинів та сформував принципи прибору, що пізніше був названий "викривач брехні" (лай-детектор).

Значний внесок у розвиток юр.псих. того часу внесли такі відомі спеціалісти, як В.М. Бехтерев и А.Ф.Коні.

Слід зупинитися окремо на дослідженнях А. С. Тагера, він вважав, уголовний процесце справжній дослідницбкий процес і що вивчення його передпосилань дає значний матеріал для законодавства. 

В теперішньому Інституті психології РАН) А.С. Тагер очолив експерементальні роботи по психології показань свідків. Він створив програму дослідження що охопила формування показань свідків від процесу сприйняття фактів та явищ до їх процесуального закріплення. Тагер шукав форми дослідження, що розкривають особливості формування показань з урахуванням псих.навичок свідків, що залежать від професії, віку, емоційного стану. 

У працях того періоду активно досліджувалась особистість порушника. Позитивною стороною було те, що такі дослідження дозволяли адекватно кваліфікувати злочини, враховуючі всі обєктивні та субєктивні моменти.

Дуже часто в судєбно-слідчому процесі вимагається створення психологічнорго портрету звинувачуваного. Цю задачу виконує судебний експерт-психолог і адекватність його висновків грунтується на обєктивних наукових засадах.

 Наприклад, в Германії, Польщі, Чехії заг. Псих. хор. Особистості є невідємним компонентом судово-слідчої справи. 

На сучасному етапі розвитку юр.псих. розглядає наступні аспекти:

- заг. Питання юр.псих. (предмет, система, методи, історія, звязок з іншими науками)

- правосвідомість та правова психологія 

- професіограми юр. професій, пси. Хар. Юр. діяльності 

- кримінальна психологія, психологія злочинця та злочину 

- психологія попереднього слідства 

- психологія уголовного судочинстіва 

- судебно-психолог. експертиза

- псих. особ. Неповнолітніх правопорушників 

- виправно-трудова псих. 

- етика и психологія правостосунків у сфері підприємницької діяльності 

- псих. закономірн. Виникнення та розвитку «тіньової економіки»

- псих. орг. Злочинності та ін. 

Вопросы:

  1.  В чем состоит суть научной методики П.С. Лапласа?
  2.  Когда юридическая психология оформилась как самостоятельная научная дисциплина?
  3.  В чем заключается суть использования экспериментальных методов исследования?
  4.  Назовите отличительную особенность современного криминологического знания?
  5.  Какие основные теории преступности развивались в 20 столетии?
  6.  Назовите автора, сформулировавшего основные принципы работы прибора лай-детектор?
  7.  Перечислите основные направления исследований в области юр.псих.?

PAGE  9



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
10385. Історія розвитку юридичної психології 26.92 KB
  Більш правильним представляється аналіз передумов виникнення юридичної психології починати лише з тієї епохи, коли, з одного боку, виникають реальні соціальні потреби урахування в цивільному правовому регулюванні психологічного фактору, а з іншого боку - у різних науках і в правовій практиці вже починає
14686. Політологія як система знань про політику 31.49 KB
  Основні категорії політології як основні поняття про політику. Методи науки про політику. Термін політика від грецького поліс містодержава був розповсюджений під впливом трактату Аристотеля про державу правління та уряд який був названий ним Політика; Сучасний зміст політики як особливої форми діяльності принципово відрізняється від стародавньогрецького її тлумачення коли під політикою розуміють все багатоманітне життя суспільства з її економічними духовними і владними...
7976. Методика оцінювання знань у вищій школі 14.61 KB
  Важливою формою тематичної перевірки й оцінки знань студентів виступають колоквіуми від лат. Головне завдання колоквіуму мобілізація студентів на поглиблене вивчення провідних тем чи розділів курсу. Консультації з контрольними функціями мають два основних різновиди: а консультації на яких викладач перевіряє конспекти першоджерел самостійну роботу студентів з літературою допомагає студентам сформулювати необхідні узагальнення; б консультації для студентів які пропустили лекції семінарські заняття. Міжсесійний контроль сприяє...
3858. Юридична деонтологія 37.5 KB
  Поняття та зміст юридична деонтологія. Юридична діяльність: поняття та зміст ст. Предмет та завдання юридичної деонтології. Юридична практика. Поняття та структурна характеристика моралі. Моральні принципи та їх відображення в юридичній діяльності. Поняття та різновиди юридичних спеціальностей
10618. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТУ 13.47 KB
  Настає лише за скоєні або за скоювані правопорушення. Дисциплінарний проступок протиправне невиконання або неналежне виконання працівником своїх трудових обовязків за яке щодо нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Необхідно зазначити що настання будьякого з указаних видів юридичної відповідальності спричиняється скоєнням відповідного правопорушення дисциплінарного адміністративноправового цивільноправового або кримінального злочину під яким можна розуміти суспільно небезпечне або шкідливе неправомірне...
10706. Правопорушення та юридична відповідальність у митній справі 9.42 KB
  Поняття і види порушень митних правил. Міжнародна співпраця у області боротьби з порушеннями митних правил. Ці норми розроблені відповідно до Основ митних законодавств державучасниць СНД. Порушенням митних правил визнається протиправна дія або бездіяльність особи що робить замах на встановлений порядок переміщення митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів переміщуваних через митний кордон держави обкладення митними платежами і їх сплати надання митних пільг і користування ними на нормальну діяльність митних...
7303. Юридична регламентація питань охорони здоров’я в Україні 20.41 KB
  Юридична регламентація питань охорони здоров’я в Україні. Охорона здоров’я – один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров’я в Україні та забезпечує її реалізацію. Державне управління охороною здоров’я в Україні здійснюється відповідно до Конституції України Закону України Основи законодавства України про охорону здоров’я та інших законодавчих актів України.
7367. Правопорушення у сфері охорони здоров’я і юридична відповідальність 29.66 KB
  Правопорушення у сфері охорони здоров’я і юридична відповідальність. Медичним працівникам необхідно знати види дефектів надання медичної допомоги та можливі міри відповідальності за правопорушення в галузі охорони здоров’я. Загальна мета – формування знань про відповідальність за правопорушення в галузі охорони здоров’я. Які форми захисту прав суб’єктів медичних правовідносин Ви знаєте Які неюрисдикційні форми захисту прав суб’єктів медичних правовідносин Ви знаєте Які на Вашу думку є найдієвішими і чому На які суспільні відносини...
1324. Формування знань учнів при вивченні мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області на факультативі з географії 357.08 KB
  Природні та соціальноісторичні передумови формування мінеральносировинної бази Дніпропетровської області. Загальні відомості про Дніпропетровську область Природні передумови формування мінеральносировинної бази Дніпропетровської області Соціальноісторичні передумови формування мінеральносировинної бази Дніпропетровської області. Характеристика мінеральносировинної бази Дніпропетровської області.1 Загальний огляд мінеральносировинної бази Дніпропетровської області.
8479. СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ МЕВ 22.53 KB
  СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ МЕВ Поняття середовища МЕВ структуризація та особливості. Інфраструктура сучасних МЕВ. Системне визначення МЕВ. Кожний з суб’єктів МЕВ є “відкритою системою†яка залежить від зовнішнього світу.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.