Аналіз основних виробничих фондів підприємства

Метою виконання курсової роботи є аналіз основних виробничих фондів набуття навичок самостійного виконання планових розрахунків, оформлення результатів розрахунку показників поточного (річного) фінансового плану. Завдання курсової роботи – навчитись застосовувати набуті підчас навчання теоретичні знання і практичні

2015-08-25

88.22 KB

0 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

"НІЖИНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ"

ВІДДІЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ, ЛОГІСТИКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Циклова комісія обслуговування комп’ютерних систем і мереж

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Економіка і планування виробництва"

на тему "Аналіз основних виробничих фондів підприємства"

Студента   IV   курсу, групи  КН-111

ПІБ _________________

спеціальності 5.05010201 "Обслуговування комп’ютерних систем і мереж"

Керівник  ПІБ _____________

_________________________________

Національна шкала ________________

Кількість балів ___ Оцінка ECTS ____

Члени комісії  ___________      ___________________

(підпис)          (прізвище та ініціали)

___________      ___________________

(підпис)          (прізвище та ініціали)

___________      ___________________

(підпис)          (прізвище та ініціали)

м. Ніжин – 2015 рік

Анотація

Метою виконання курсової роботи є аналіз основних виробничих фондів набуття навичок самостійного виконання планових розрахунків, оформлення результатів розрахунку показників поточного (річного) фінансового плану. Завдання курсової роботи – навчитись застосовувати набуті підчас навчання теоретичні знання і практичні навички для вирішення питань фінансового планування на промисловому підприємстві.

Аннотация

Целью выполнения курсовой работы является анализ основных производственных фондов, приобретение навыков самостоятельного выполнения плановых расчетов, оформление результатов расчета показателей текущего (годового) финансового плана. Задача курсовой работы - научиться применять полученные во время обучение теоретические знания и практические навыки для решения вопросов финансового  планирования на промышленном предприятии.

Annotations

The aim of the implementation of the course work is the analysis of fixed assets, the acquisition of knowledge and skills for the implementation of planned calculations, presentation of results of calculating the current (annual) financial plan. The problem of course work - to learn how to apply this in Learning theoretical knowledge and practical skills to address the financial planning at an industrial plant.



ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………..…5

РОЗДІЛ І

1.Аналіз використання основних виробничих фондів

   1.1 Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами, їх технічного рівня і стану……………………………………….……………….10

   1.2 Аналіз ефективності використання основних фондів……13

РОЗДІЛ ІІ

Розрахунок собівартості електронного пристрою……………....18

Висновки…………………………………………………………...22

Список використаних джерел……………………………….....25


ВСТУП

Термін «аналіз» кожен студент вищого навчального закладу, незалежно від спеціальності, чув практично па кожному занятті. Навіть учні середньої школи у старших класах використовують його досить часто. Однак слід зауважити, що не слово можна розуміти по-різному і вживати у багатьох значеннях та з різними відтінками.  Як і більшість основоположних наукових термінів, термін «аналіз» запозичений з грецької мови. Грецьке «analysis» у перекладі означає «розподіляю», «відділяю». Тобто, у вузькому розумінні «аналіз» означає розподіл чогось слиною на складові. Саме в такому значенні цей термін використовується цілим рядом наук, починаючи з природничих. Ще зі школи кожному відомо, що зрозуміти, пізнати явища природи чи походження певних предметів неможливо без їхнього умовного чи прямого поділу па складові. Вивчення окремих складових дає в результаті комплексне уявлення про ціле. Адже саме поділ дозволяє «зазирнути» всередину предмета, явища чи процесу.

Отже, аналіз с загальнонауковим методом дослідження та пізнання предметів, явищ і процесів. Оточуючу пас об'єктивну реальність можна пізнати тільки завдяки «розподілу» па складові. Однак задля отримання певного уявлення про об'єкти дослідження та їх осмислення одного тільки аналізу замало. Необхідне поєднання результатів вивчення, на основі чого виявляються взаємозв'язки та взаємозалежність між окремими частинами предмета. Тобто, як загальнонауковий метод пізнання аналіз використовується завжди разом із синтезом.

Оскільки під аналіз підпадає все, що нас оточує, і навіть те, що ми лише подумки уявляємо, то в загальнонауковому та практичному розумінні аналіз можна поділити набагато видів залежно від об'єктів: хімічний, фізичний, біологічний, математичний, економічний і т. д.

Потреба аналізувати виникла у людини разом із потребою осмислено діяти та оцінювати свої дії. Розвиток людської діяльності призвів до розвитку аналітичних здібностей людини та до поділу аналізу залежно від сфер діяльності. У результаті сьогодні можна констатувати факт, що без аналізу неможлива осмислена діяльність людини. Історія розвитку науки доводить, що нові галузі знань виділяються в самостійні науки тоді, коли визначене коло питань практичної діяльності набуває важливого самостійного значення і потребує поглибленої наукової розробки. Це прямо стосується і економічної науки, яка досліджує та відображає економічну діяльність людини. Розвиток продуктивних сил суспільства та виробничих відносин, невпинне збільшення обсягів виробництва та розширення обміну призводять до виділення в економічній науці окремої галузі — економічного аналізу. Сьогодні можна розрізняти макроекономічний або загальнотеоретичний економічний аналіз, і мікроекономічний, або конкретно-економічний аналіз. Макроекономічний аналіз вивчає економічні явища і процеси на рівні міжнаціональному, національному, міжгалузевому та галузевому, тобто на макрорівнях.

 Початок його розвитку припадає на XIX століття, хоча деякі його елементи можна прослідкувати навіть у працях економістів XVI11 століття. Мікроекономічний аналіз (або аналіз господарської діяльності) застосовується для вивчення економіки окремих підприємств. Як окрема галузь знань він виділився лише в XX столітті завдяки двом обставинам: новим потребам практики та результатам розвитку загальноекономічної науки. XX століття знаменується небаченими темпами розвитку продуктивних сил суспільства.

Разом із ними вдосконалюються і виробничі відносини. Загальні масштаби виробництва набагато перевищують можливості природної людської уяви. У зв'язку з ним інтуїтивні рішення, засновані в кращому вішалку на приблизному розрахунку, більше не задовольняли управлінських потреб. Виникла необхідність в оптимальних рішеннях, прийнятих на основі комплексного аналізу складних економічних процесів. Крім того, будь-яка наука у результаті свого розвитку поділяється на галузі. Такий поділ здійснюється з двох причин: накопичення широкого обсягу знань та необхідності задоволення нових потреб практики на основі розширення наукового апарату. Саме в XX столітті з'являється необхідність прогнозувати та планувати діяльність підприємств. Існуючі галузі економічної науки вже не могли забезпечувати задоволення нових потреб практики. З'являється нова галузь знань, покликана створити наукове підґрунтя вирішення нових питань економічної діяльності.

 У подальшому викладі під терміном «економічний аналіз» буде розумітися в основному мікроекономічний аналіз.

Що ж є конкретним об'єктом цієї науки?

 Як зазначалося вище, потреба в аналізі виникла через потребу прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Тобто, аналіз с функцією системи управління. Оскільки будь-які управлінські рішення на підприємствах приймаються за результатами і задля продовження господарської діяльності, то об'єктом аналізу є саме господарська діяльність підприємства.

Господарська діяльність підприємств — це складна сукупність виробничих відносин у взаємозв'язку з продуктивними силами. Вона складається з багатьох процесів, які умовно можна об'єднати у такі групи:

-   матеріально-технічні;

-   економічні (ринкові);

-   соціальні;

-   природоохоронні та ін.

Матеріально-технічні процеси — це технічна і технологічна підготовка виробництва, забезпечення його виробничими ресурсами, функціонування основного та допоміжного виробництва. Економічні (ринкові) процеси можна поділити на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх відносять затрати праці, витрачання інших ресурсів, формування собівартості, розподіл та формування прибутку і т. ін. До зовнішніх — формування ринкових цін на продукцію, деякі види розрахунків (щодо податків і кредитів) і т. д. Ці процеси протікають одночасно з матеріально-технічними, але мають зовсім іншу природу, зміст і форму прояву. Соціальні процеси пов'язані зі створенням відповідних умов праці робітників, їх побуту та відпочинку. Саме ця група обумовлює дію так званого людського (особистісного) чинника виробництва. Природоохоронні процеси пов'язані зі збереженням та покращенням навколишнього природного середовища, очищення ґрунтів, води, повітря, збереження рослинного і тваринного світу. Усі названі процеси господарської діяльності підприємств відбуваються, як правило, одночасно. Вони тісно взаємопов'язані між собою. Однак їхня природа, зміст, закономірності здійснення різні. Вони є результатом дії функцій об'єкта управління, в основу яких покладено об'єктивні закони природи та суспільства. Господарська діяльність вивчається як в цілому, так і за окремими названими частинами (процесами), які також можуть виступати у ролі самостійних об'єктів аналізу. Адже щоб ефективно управляти нею, необхідно знати її зміст і закономірності функціонування як цілого, так і складових. Останнє, в свою чергу, дає можливість глибоко і взаємопов'язано вивчати зміст та розвивати елементи системи управління. Вищесказане дозволяє зробити деякі висновки щодо ролі економічного аналізу в сучасних умовах.

Управління виробництвом вимагає детальної інформації про тенденції та характер змін в економіці підприємства, її джерелом та методом осмислення є саме економічний аналіз. Первинна інформація, що отримується управлінцями з бухгалтерських та інших джерел, є, як правило, голими цифрами, що самі по собі ні про що не свідчать. У процесі аналізу вона проходить спеціальну обробку: проводиться порівняння результатів діяльності підприємства за ряд періодів з показниками інших підприємств галузі; визначається вплив різних чинників на величину результативних показників; виявляються недоліки, невикористані можливості; намічаються перспективи. Після такої обробки розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення.  Таким чином, економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх. Він є основою наукового управління виробництвом та забезпечує його ефективність. Тобто, економічний аналіз є функцією управління, яка забезпечує наукове обґрунтування рішень. Аналіз є засобом не тільки обґрунтування рішень, а й контролю за їх виконанням. Адже у ході визначення ефективності впровадження рішення спочатку контролюють дотримання всіх вихідних умов. Особлива роль аналізу полягає у визначенні резервів підвищення ефективності виробництва. За його результатами розробляються шляхи більш економного використання ресурсів, попереджуються надлишкові витрати та інші недоліки в роботі підприємства.

Це набуває надзвичайної актуальності в сьогоднішніх умовах, які відрізняються зростанням дефіциту сировини та її постійним подорожчанням. Аналіз слугує підвищенню ефекти в пості виробництва.

1.1 Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами, їх технічного рівня і стану

Забезпеченість підприємства основними фондами у необхідній кількості та асортименті, ступінь їх використання є одним із вирішальних чинників підвищення ефективності виробництва. Це питання вивчається за даними звітності, у якій відображається в згрупованому вигляді наявність фондів, їх рух, у тому числі введення в дію за аналізований період. У ході аналізу порівнюють фактичну наявність основних фондів на підприємстві з плановою потребою в них. Таке порівняння проводиться не лише в цілому, а й щодо окремих груп основних фондів. З мстою аналізу основні фонди можуть групуватися за різними ознаками:

1) за призначенням та галузевою належністю: промислово-виробничі фонди, виробничі фонди інших галузей, невиробничі фонди;

2) за характером участі у виробничому процесі: активна і пасивна частина основних фондів;

3) за матеріальним складом: будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, транспортні засоби та інші основні фонди;

4) за нормами амортизації: основні фонди 1-ї, 2-ї, 3-ї груп (згідно з законодавством про оподаткування прибутку підприємств).

У ході аналізу розраховують питому вагу окремих груп основних фондів у їх загальному обсязі та відстежують її динаміку. Оскільки вирішальний вплив на потужність підприємства справляють робочі машини і виробниче обладнання, то саме цю частину рекомендується виділяти при аналізі змін у складі основних фондів.  Розраховуються показники фондоозброєності та технічної озброєності праці. Показник загальної фондоозброєності праці визначається як відношення середньорічної вартості промислово-виробничих фондів до середньоспискової чисельності робітників у найчисельнішу зміну.

Рівень технічної озброєності визначається відношенням вартості виробничого обладнання до середньоспискової кількості робітників у найчисельнішу зміну. Аналізуються темпи зростання цих показників.Проаналізувавши наявність основних фондів та забезпеченість ними підприємства, слід звернути особливу увагу на їх технічний стан. Показником технічного стану основних фондів перш за все є ступінь їхнього зносу. Він визначається як відношення розміру зносу до первинної вартості основних фондів.

Цей показник розраховують як у цілому за всіма фондами, так і за їх складовими частинами на початок і кінець аналізованого періоду. Отримані його значення порівнюються. Аналізується також обернений показник — коефіцієнт придатності основних фондів. Його розраховують як відношення залишкової вартості до первинної вартості фондів. Обчислюються також коефіцієнти оновлення та вибуття основних фондів. Вони одночасно характеризують зміну технічного стану та рух фондів.

Коефіцієнт оновлення — це відношення фондів, що надійшли за аналізований період, до їх наявності на кінець періоду.

 Коефіцієнт вибуття — це відношення вартості вибулих за аналізований період основних фондів до їх вартості на початок періоду. Названі коефіцієнти аналізують у динаміці.

На технічний стан основних фондів значно впливає виконання планів капітального і поточного ремонту. Щоб визначити виконання плану щодо обсягів капітального ремонту, необхідно зіставити вартість фактично виконаного капітального ремонту з плановою сумою витрат на ремонт. Таке ж зіставлення необхідно провести і в кількісному вимірі (за кількістю відремонтованих об'єктів). Технічний стан основних фондів залежить також і від термінів їх служби. Тому в ході аналізу необхідно наявне на кінець періоду обладнання згрупувати за тривалістю його експлуатації на підприємстві за даними технічних паспортів. За цією ознакою основні фонди поділяють на обладнання з тривалістю експлуатації до 5-ти років, від 5-ти до 10-ти, від 10-ти до 20-ти і більше 20-ти років.

Для оцінки технічного рівня основних фондів визначається також питома вага прогресивного обладнання (у тому числі автоматичного) у загальній його кількості та вартості, її динаміка простежується протягом ряду періодів.

 

1.2 Аналіз ефективності використання основних фондів

Основним узагальнюючим показником використання основних фондів є фондовіддача. Це відношення обсягу товарної продукції за аналізований період до основних виробничих фондів. Використовується також обернений показник — фондомісткість. Його розраховують як відношення основних виробничих фондів до обсягу товарної продукції. Перевагою показника фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений на складові за окремими цехами і групами обладнання. Це дозволяє виявити вплив використання техніки на кожній виробничій ділянці на узагальнюючий показник використання фондів. При визначенні фондовіддачі і фондомісткості обсяг продукції обчислюється у вартісних, натуральних та умовних вимірниках. Основні виробничі фонди визначаються відповідно до вартості, зайнятої площі або в інших вимірниках, причому до уваги береться їх середній хронологічний розмір за аналізований період (як правило — середньорічний).

Більш точно використання основних виробничих фондів відображає показник фондовіддачі, розрахований виходячи з обсягу продукції у натуральному вираженні. Проте натуральні та умовно-натуральні виміри обсягу продукції використовуються лише на підприємствах, що випускають продукцію одного виду, або продукцію, яку можна привести до одного виду.

Для більшості підприємств, що виготовляють широкий спектр виробів, зведені показники фондовіддачі розраховуються виходячи з обсягу продукції у вартісному виразі. При цьому, як правило, застосовується показник обсягу товарної продукції. Хоча можливе використання показників валової реалізованої продукції та ін. У процесі аналізу вивчається динаміка фондовіддачі та фондомісткості, виконання плану за ними. З метою поглиблення аналізу ефективності використання основних фондів показник фондовіддачі визначається за всіма основними фондами, основними фондами виробничого призначення, активною частиною основних фондів. 

Розраховуючи фондовіддачу на основі вартісних показників, слід привести всі вихідні дані до порівнюваного вигляду. Обсяг необхідно скоригувати на зміну оптових цін та структурні зрушення, а вартість основних фондів — на їх переоцінку. На зміну рівня вартісного показника фондовіддачі впливає ряд чинників різного рівня:

— чинники 1-го рівня — зміна частки активної частини фондів у їх загальній сумі та зміна фондовіддачі активної частини фондів;

— чинники 2-го рівня — зміна структури, часу роботи та середньогодинного виробітку технологічного обладнання;

— чинники 3-го рівня — заміна обладнання та його модернізація.

Розрахунок впливу чинників 1-го рівня на фондовіддачу можна провести за допомогою способу абсолютних різниць. Вплив зміни частки активної частини основних фондів розраховується за формулою:

∆ФВ = (ПДАф – ПДАпл) х ФВАпл,                   (1)

де ∆ФВ — зміна фондовіддачі;

ПДАф, ПДАпл — частка активної частини основних фондів у загальній їх сумі фактично та за планом;

ФВАпл — фондовіддача активної частини фондів за планом.

Вплив зміни фондовіддачі активної частини основних фондів розраховується за формулою:

                      ∆ФВ = ПДАф х (ФВАф – ФВАф – ФВАпл), де           (1.1)


ПДАф —частка активної частини основних фондів у загальній їх сумі фактично;

ФВАф, ФВАпл — фондовіддача активної частини фондів фактично та за планом.

Фондовіддача активної частини фондів (якщо цією частиною вважати лише технологічне обладнання) залежить від структури технологічного обладнання, часу його роботи, середньогодинного виробітку (чинники 2-го рівня). Тобто її можна подати у вигляді формули:

ФВА = К х ТОД х ГВ/ОВФА, де (1.2)

К — кількість одиниць технологічною обладнання;

ТОД — час роботи одиниці обладнання;

ГВ — середньогодинний виробіток обладнання;

ОВФА — вартість активної частини основних виробничих фондів.

Час роботи обладнання можна подати таким чином:

ТОД = Д х КЗМ х ТЗМ, де

Д — кількість днів роботи;

КЗМ — коефіцієнт змінності;

ТЗМ — середня тривалість зміни.

У свою чергу, вартість активної частини основних виробничих фондів можна подати у вигляді добутку:

ОВФА= К х В, де

К — кількість одиниць технологічного обладнання;

В — середня вартість одиниці технологічного обладнання у порівнюваних цінах.

Враховуючи це, фондовіддача активної частини фондів може бути розрахована за формулою:

ВФА = (К х Д х Кзм х Тзм х ГВ)/(К х В) = (Д х Кзм х Т зм х ГВ)/ (В). (1.3)

Виходячи з наведеної моделі, розраховують вплив окремих чинників на зміну рівня фондовіддачі активної частини основних фондів. При цьому використовується прийом ланцюгових підстановок.

Алгоритм розрахунку такий:

  1.  визначається відхилення фактичного рівня фондовіддачі активної частини основних фондів від планового:

(ФВАф – ФВАпл); (1.4)

2) визначається умовна величина фондовіддачі активної частини основних фондів 1 (при фактичній середній вартості одиниці обладнання та планових інших складових формули):

ФВАум1 = (Дпл х Кзм пл х Т зм пл х ГВпл) / (Вф); (1.5)

3) визначається умовна величина фондовіддачі активної частини основних фондів 2 (при фактичній структурі обладнання, фактичній кількості відпрацьованих днів та інших планових складових формули):

ФВАум2 = (Дф х Кзм пл х Т зм пл. х ГВпл,) / (Вф); (1.6)

  1.  визначається умовна величина фондовіддачі активної частини основних фондів 3 (при фактичній структурі обладнання, фактичній кількості відпрацьованих днів, фактичному коефіцієнті змінності та інших планових складових формули):

ФВАум3 = (Дф х Кзм ф х Т зм пл х ГВпл) / (Вф); (1.7)

5)визначається умовна величина фондовіддачі активної частини основних фондів

6) визначається вплив чинників на зміну фондовіддачі активної частини основних фондів:

а) структури обладнання: (ФВАум1 - ФВАпл);

б) цілодобових втрат часу роботи обладнання: (ФВАум2 - ФВАум1);

в) коефіцієнта змінності роботи обладнання: (ФВАум3 - ФВАум2);

г) тривалості зміни: (ФВАум4 - ФВАум3);

ґ) средньогодинного виробітку: (ФВАф - ФВАум4).

Щоб дізнатися, як ці чинники вплинули на загальну фондовіддачу всіх фондів, необхідно обсяг впливу кожного чинника на фондовіддачу активної частини основних фондів (розрахований за п. 6а — 6г) помножити на фактичну питому вагу активної частини основних фондів у загальній сумі ОВФ. Чинники 3-го рівня починають діяти у випадку впровадження заходів НТП, що призводять до заміни обладнання або його модернізації. У ході аналізу спочатку необхідно з'ясувати їх вплив на фондовіддачу активної частини основних фондів. Розрахунок проводять за формулою:

∆ФВА = (∑Ті х ГВн - ∑Ті х ГВс) / ОВФАф, де (1.8)

Ті — час роботи і-го обладнання з моменту введення до кіпця звітного періоду;

ГВн, ГВс — виробіток продукції за одну машино-годину після і до заміни (модернізації) і-го обладнання. Вплив чинників 3-го рівня на загальну фондовіддачу всіх фондів визначається шляхом множення отриманого результату на фактичну питому вагу активної частини основних фондів у загальній сумі ОВФ. У ході аналізу необхідно також з'ясувати вплив зміни величини основних фондів та їх фондовіддачі на зміну обсягу виробництва продукції. При цьому використовують прийом абсолютних різниць, врахувавши, що якісним чинником є фондовіддача. Щоб з'ясувати вплив зміни величини виробничих фондів на обсяги річного виробництва, необхідно відхилення від плану за їхньою середньорічною вартістю помножити на планову фондовіддачу. Щоб з'ясувати вплив зміни фондовіддачі на обсяги річного виробництва, необхідно її відхилення від плану помножити на фактичну середньорічну вартість основних виробничих фондів.

РОЗДІЛ ІІ

Розрахунок собівартості електронного пристрою

Собівартість - це вираз у грошовій формі витрат на виготовлення даного продукту (пристрою). Вони діляться на прямі та непрямі.

В склад собівартості (далі кошторис)  розробки входять слідуючи статті витрат:     

-   матеріали, покупні вироби і напівфабрикати (ВМ);

-   спеціальне обладнання задля проведення розробки (ВОБ);

-   основна заробітна плата розробника (виконавця) (ЗО);

-   додаткова заробітна плата (ЗД);

-   відрахування в фонд єдиного соціального внеску (Єсв);

-   зміст і експлуатація устаткування (Взаг);

-   накладні витрати (Нв);

-   інші витрати (ВІНШ).

Розрахунок прямих витрат

До прямих витрат відносяться витрати на матеріали, купівельні вироби і напівфабрикати, транспортно-заготівельні витрати, основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників і відрахування на соціальні заходи.

Вартість матеріалів, покупних виробів та напівфабрикатів (Вм) оцінюється за діючими ринковими цінами з урахуванням транспортно-заготівельних витрат за формулою (1)

        

(2.1)

де     NMI  ; NN1  - кількість  матеріалів,  купівельних  напівфабрикатів і

комплектуючих виробів (шт.);

ЦMIN1 - вартість матеріалів, напівфабрикатів, (грн.);

Результат розрахунку Кт/з - коефіцієнт транспортно-заготовчих витрат.

В таблиці, яка знаходиться у додатку А1, знаходиться  результат розрахунків по статті «матеріали, покупні вироби, напівфабрикати».

Транспортно-заготовчі  витрати розраховуються за формулою (2.2):

                                                                 (2.2)

де  ;; - вартість напівфабрикатів, матеріалів, купівельних виробів, (грн.);

ρ – відсоток  транспортно-заготовчих витрат – 4%.

Розрахуємо вартість спеціального обладнання для проведення розробки.

Для розробки використовується обладнання :

  •  комп’ютер
  •  принтер
  •  программатор
  •  набор пристроїв (паяльник, мультиметр, інший інструмент)

Таким чином у кошторис включають тільки амортизаційні відрахування, які  розраховуються прямолінійним методом. Необхідно зробити розрахунок амортизаційних відрахувань на спеціальне обладнання і звести в таблиці результати розрахунків.

Результати розрахунку амортизаційних відрахувань на спеціальне обладнання  приведено у таблиці 1.

Період експлуатації: комп’ютер принтер,  программатор, набор інструментів: 48 місяців.

                                                                                                       

 

Таблиця 1

  Розрахунок амортизаційних відрахувань спеціальне обладнання  

Найменування

Кількість шт.

Ціна грн.

Термін експлуатації  міс.

Термін використання міс.

Річна сума амортизації грн.

Всього грн.

Комп'ютер

1

6000

48

1

500

25

Принтер

1

700

48

1

75

14,58

Програматор

1

200

48

1

50

4,17

Набор інструментів

1

300

48

1

75

6,25

Разом

150

У статті основна заробітна плата виконавців визначається  витрати на оплату праці, які  безпосередньо зайняті виготовленням продукту, пристрою та ін.

Приймаємо оклад виконавця – 2000 грн.

Дійсний (ефективний) фонд часу у 2011 року – 1996 годин.

Термін виконання роботи – 194 години.

Загальна трудомісткість виконання становить 194 години, тоді заробітна плата розраховується за формулою:

                                                                                      (2.3)

де О – оклад зарплати за місяць

0,1 – додаткова заробітна плата

Розробку пристрою починаємо з квітня. Термін виконання роботи – 194 години. У квітні кількість робочого часу дорівнює 160 годин.  Інші 34 години відходять на травень. Заробітна плата за квітень становить 2000 грн.  

Розрахуємо заробітну плату (34 години)  у травні:    

         

(2.5)

де 34– кількість робочого часу у травні

О – оклад заробітної плати за місяць

Розрахуємо заробітну плату (34 години)  у травні:

Розрахуємо загальну  заробітну плату за 194 години:

Додаткова заробітна плата складає:

Загальна заробітна плата становить:

Відрахування в фонд  єдиного соціального внеску який становить 36,76% від нарахованої заробітної плати:

                                       (2.2.1)

Фонд єдиного соціального внеску з доходів фізичних осіб (3.6%)

Заробітна плата після відрахування соціального внеску становить

Податок на прибуток фізичних осіб складає

Всього до сплати

Розрахунок  непрямих витрат

До непрямих витрат входять:

  •  Зміст і експлуатація машин і устаткування;
    •  Загальні виробничі витрати.

Стаття «Зміст і експлуатація чашин і устаткування» є комплексною і включає:

  •  Амортизаційні відрахування;
    •  Електроенергія, паливо;
    •  Технологічний інструмент;
    •  Ремонт;
    •  Оплата праці обслуговуючому  персоналу.

Витрати  на  зміст   і експлуатацію  устаткування визначається пропорційно  відпрацьованих        машино – годин.    Проте   зважаючи   на   його неточність, розрахунок виробляться пропорційно основної заробітної плати:

Виробничих робітників: 

(2.2.6)                                                                                          

де   – основна заробітна плата, грн.

КЗЕО – відсоток витрат на зміст і експлуатацію устаткування – 15%

Накладні витрати – 120% від основної заробітної плати виконавця:

                                                                (2.2.8)

Стаття «Загальні виробничі витрати»  включає заробітну плату  зарплату консультантів, амортизацію приміщень. втрати на їх ремонт, вартість господарчого інвентарю.

Витрати по цій статті визначаються за формулою:

де ЗО – основна заробітна плата грн.

КЗАГ – відсоток витрат на зміст  і експлуатацію устаткування – 20% .

Розрахунок виробничої собівартості електронного приладу

Виробнича собівартість  розробленого пристрою  є сумою всіх статей  витрат і визначається за формулою:

 Свиробн. = Вм + Воб + ТВЗ + Зо + Зд + Єсв + Рзео + Взаг + Нв                 (2.3.1)

Свиробн. =150+150+3,67+2200+0,1+980,57+363,75+485+2910=7243,09грн

Розраховується  виробнича собівартість приладу, робиться висновок щодо доцільності розробки даного пристрою. Порівнюється ринкова ціна аналогічного пристрою і собівартість розробленого пристрою.

 

ВИСНОВКИ

В роботі були розглянуті такі питання, як сутність, класифікація і напрямки використання основних фондів. Також приведені теоретичні і методичні аспекти аналізу й оцінки складу, структури і використання основних фондів.

Основні фонди підприємств формуються шляхом технічного переозброєння, реконструкції , створення нових і капітального ремонту діючих основних фондів. Підприємства отримують ці фонди за платню і безкоштовно. У процесі створення матеріально-технічної бази виробництва зростає роль інтенсифікації виробництва , що передбачає підвищення ефективності використання основних виробничих фондів. Це зумовлено рядом причин. По-перше, покращення використання основних фондів означає зменшення витрат праці на одиницю продукції. По-друге, інтенсифікація виробництва приводить до економії засобів на нові капіталовкладення, покращенню співвідношення між фондом споживання і фондом накопичення, забезпечує тривалість темпів економічного зростання.

Підвищення ефективності основних виробничих фондів може бути досягнуто в першу чергу за рахунок кращого використання виробничих потужностей, більш раціонального здійснення капітальних вкладень у будівництво і реконструкцію. Можна виділити такі основні напрямки покращення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей:

-   екстенсивне покращення - збільшення часу роботи обладнання в календарному періоді , збільшення питомої ваги обладнання у складі всього обладнання , що є на підприємстві;

-   інтенсивне покращення - підвищення ступню загрузки обладнання в одиницю часу шляхом модернізації діючих машин і обладнання , встановлення оптимального режиму роботи активної частини основних фондів;

-   удосконалення структури ОВФ - поряд з ведучими цехами пропорційний розвиток допоміжного виробництва;

-   швидке засвоєння знов вводимих потужностей.

Ефективність використання основних виробничих фондів значною мірою залежить від їх відтворення.

Аналіз процесу відтворення виробничого апарату України показує, що в період економічної кризи саме ця сфера виявилася найбільш вразливою. Становлення ринкових відносин суттєво вплинуло на структуру джерел фінансування капітальних вкладень , підвищивши в останні роки частину власних коштів підприємств майже на 70 % . Однак слід враховувати, що в умовах високих темпів інфляції, платіжної кризи, зниження обсягів виробництва і необгрунтованого зростання цін внаслідок монопольного становища товаровиробників реальні можливості реалізації коштів на інвестиційні цілі дуже обмежені.

Як наслідок, інвестиційні можливості більшості суб’єктів господарювання зменшуються, скорочуються, скорочуються об’єми централізованого і децентралізованого фінансування, а також освоєння капітальних вкладень. Основні фонди старіють, фінансові ресурси для їх відтворення відсутні.

Вихід із становища, яке склалося, полягає в такому :

1. При кризовому стані економіки закономірним є здійснення її структурної перебудови, яка супроводжується, з одного боку, знеціненням основного капіталу в галузях, що не відповідають потребам національної економіки та її місцю у світовому поділі праці,

а з другого - розвитком прогресивних галузей, які всебічно забезпечуються державною підтримкою.

Тому немає рації створювати однакові умови відтворення і функціонування для всіх галузей, незалежно від їх відповідності потребам суспільства. Однак при цьому необхідно створювати сприятливі умови для інвестування прогресивного технічного оновлення виробництва, розвитку прогресивних галузей і виробництв шляхом :

- пільгових кредитів, оподаткування;

- розширення масштабів застосування прискореної амортизації ;

- розширення сфер використання амортизаційного фонду;

- введення механізму відшкодування різниці між фактично нарахованою амортизацією і відновною вартістю ОФ за рахунок прибутку (з відповідним зниженням обсягу оподаткування) ;

- цільового державного фінансування;

- стимулювання підприємницької діяльності;

- пільг стратегічним інвесторам при приватизації.

2. Враховуючи особливості оцінки вартості основного капіталу (передусім можливість його знецінення), доцільно більш гнучко визначити вартість майна, що приватизується, а також передбачити пільги для стратегічних інвесторів - у тому числі і в особі трудових колективів, які беруть на себе зобов’язання здійснити технічне переозброєння виробництва.

Таким чином, здійснення комплексу заходів щодо об’єктивної оцінки основних фондів та підвищення фінансових можливостей підприємств для цілей технічного оновлення створить умови для активізації інвестиційної та виробничої діяльності і сприятиме подоланню кризових явищ в економіці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Общая теория финансов. Под редакцией проф. чл.-корр. РАЕН Л.А.Дробозиной. Москва: «Банки и биржи» Издательское объединение «ЮНИТИ», 2000. - 255 с.

2.  Глен А. Велш, Деніел Г. Шорт. Основи фінансового обліку. Київ: «Основи», 2002. - 943 с.

3.  Г.В. Савицкая. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учебное пособие. Минск: ИП «Экоперспектива» , 2003. - 498 с.

4.  Шеремет А.Д. Сайфулин Р.Ф. Финансы предприятия . М., Издательство «Инфра М», 2004. - 343 с.

5.  В.Е. Адамов, С.Д. Ильенкова, Т.П. Сиротина, С.А. Смирнов. Экономика и статистика фирм. Москва : «Финансы и статистика», 2002. - 240 с.

6.  Н. Герасимчук. Источники и структура капитальных вложений // Экономика Украины - №12 - 2003 г. - с.16-24.

7.  Б. Панасюк, О. Панасюк. Інвестування за рахунок внутрішніх резервів // Економіка України - №3 - 2002 р. - с.4-17.

8.  О.Рудченко, Н.Омельянчик, М.Тютюн. Методичні підходи до регулювання процесу відтворення основних фондів // Економіка України- №2 - 2002 р. - с.52-58.

9.  Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М., 1998.

10.  Горфинкель В.Я. Экономика предприятия. – М., 2001.

11.  Деркач Д.И. Анализ производственно-хозяйственной деятельности промышленных предприятий. – М.: Статистика, 2000.

12.  Житна І.П., Нескреба А.І. Економічний аналіз господарської діяльності. – К, 2004.

13.  Каракоз И.И., Самбарский В.А. Теория экономического анализа. – К., 2004.

14.  Осмоловский В.В. Стражев В.И. Теория анализа хозяйственной деятельности. – Минск, 2004.

15.  Рудченко О., Омельянчик Н., Табак М. Методические подходы к регулированию процесса воспроизведение основных фондов // Экономика Украины. - №2. - 2002.

16.  Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учебное пособие. – Минск: Экоперспектива, 2003.

17.  Сафронов Н.А. Экономика предприятия. – М.: Юристъ, 2003.

18.  Хелферт. Техника финансового анализа. – М., 2002.

19.  Шеремет А.Д. Сайфулин Р.Ф. Финансы предприятия. – К.: Инфра М, 2004.

20.  «Экономика предприятий» /под редакцией Семенова Л.А./ М. 2001г.

21.  Балабанов И.Г. Финансовый менеджмент: Учебник. –Москва: Финансы и статистика, 1999.

22.  Родионова В.М. Финансы. – М.: Финансы и статистика, 1998.

23.  Сергеев И.В. “Экономика предприятия”: Учеб. Пособие.-2-е изд., - М.: Финансы и статистика, 2005.

24.  Экономика предприятия: Учебник / Под ред. О.И. Войкова. – 2-е изд. – М., 2005.

25.  Рузавин Г.И. Основы рыночной экономики: Учеб. Пособие – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 2001.

26.  Экономика предприятия: Учебник / Под ред. Н.А. Сафронова. – М.: Юность, 2005.

27.  Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: учеб. Пособие. – М., 2005.

28. Ландик О.Г., Методичка до курсової роботи з економіки і планування виробництва 2014-2015р.



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
15642. Проектуватння організаціъ перевозок залізничного транспорту по обслуговуванню основних виробничих цехів на металургійному комбінаті 195.84 KB
  Для більш повного використання потенціалу підприємства з 4 січня 1997 року комбінат перетворений у відкрите акціонерне товариство. У цьому є чимала заслуга працівників управління залізничного транспорту які забезпечують своєчасно перевезення вантажів для організації металургійного виробництва і відправку готової продукції комбінату до споживачів. Слід відзначити що для поліпшення роботи залізничного транспорту і кращої організації залізничних перевезень на ВАТ Запоріжсталь впроваджуються сучасні комп’ютерні технології які...
17931. Облік і аналіз виробничих запасів на СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» 65.85 KB
  Провести техніко-економічну характеристику сільського-сподарського підприємства; проаналізувати організаційний аспект та діючу систему бухгалтерського обліку на підприємстві як одного із видів інформаційного забезпечення економічного аналізу виробничих запасів;
18818. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ ПІДЛІТКІВ 67.36 KB
  Кількість самогубств серед підлітків так сильно зросла, що це стало зараз другою за важливістю причиною смертності людей у віці від 14 до 20 років. Крім того, в останні кілька років неймовірно збільшилися рівень підліткової злочинності, дитячої вагітності, наркоманії та зараження хворобами, що передаються статевим шляхом
13912. Оцінювання амортизації основних засобів підприємства як категорії формування фінансових ресурсів 95.78 KB
  Метою написання курсової роботи є закріпити знання з питань сутності, функцій фінансів підприємств, складу фінансових відносин підприємства, опрацювання двох форм фінансової звітності (Форма №1 Баланс ( Звіт про фінансовий стан) та Форма № 2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), і на їх основі оцінити амортизацію основних засобів підприємства.
5029. Аналіз фінансового стану підприємства 265.23 KB
  Фінансовий стан підприємства залежить від виробничих або комерційних результатів діяльності, ефективності організації і використання фінансових ресурсів. Чим вище показники виробництва і реалізації продукції, нижче собівартість, тим вище рентабельність і прибуток, тим краще фінансовий стан підприємства.
1199. Аналіз основних техніко-економічних показників виробничої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРОС» 2.2 MB
  Техніко-економічний аналіз проводять технічні служби підприємства. Об’єктом аналізу є технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції із заданими властивостями та пов’язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати, а його предметом...
18034. Контроль і аналіз маркетингової діяльності підприємства 1.49 MB
  У процесі реалізації планів маркетингової діяльності під впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища часто змінюється поточна маркетингова ситуація, що спричиняє їх невиконання. Система маркетингового контролю призначена для постійного спостереження за виконанням маркетингових планів і відповідністю поставлених у них цілей реально сформованої маркетингової ситуації
1615. Аналіз рентабельності підприємства відносно активів 157.42 KB
  Чим більше прибуток тим ефективніше відбувається розвиток і зявляються можливості для розширення виробничої діяльності підприємства. Рентабельність означає прибутковість підприємства. Це стає особливо важливим в сучасних ринкових умовах де фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації виробництва.
10793. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 24.37 KB
  Аналіз суми прибутку за видами реалізованої продукції. Аналіз суми виручки від реалізації продукції. Аналіз суми прибутку за видами реалізованої продукції. Аналіз суми виручки від реалізації продукції.
8557. Збори до фондів державного соціального страхування 10.08 KB
  Єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.