ЗАГАРТУВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Наукове пояснення наведене в енциклопедії стверджує: “Здоров’я – природний стан організму який характеризується його зрівноваженістю з довколишнім середовищем і відсутністю будьяких больових змінâ€. Останнім часом урізноманітнилися хвороби школярів та молоді про що свідчить перш за все різноманітність вірусів яким властива висока контагіозність і здатність викликати епідемії та пандемії що спричиняє часто небажані...

2015-08-25

47.32 KB

49 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


PAGE  28

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………..3

РОЗДІЛ   1.  ЗАГАРТУВАННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ         ОРГАНІЗМУ ДИТИНИ……………………………………………………4

           1.1 Основні загартовуючі чинники та їх значення для здоров`я….

           1.2 Правила та умови загартування………………………………….

           1.3 Види загартовування та їх характеристика……………………..

           1.3.1 Загартовування повітрям……………………………………….

           1.3.2 Загартовування сонцем…………………………………………

           1.3.3 Загартовування водою……………………………………….....

           1.3.4 Ходіння босоніж………………………………………………..

           1.3.5 Загартовування холодом ("'моржування'")……………………

          1.4 Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання………………

РОЗДІЛ   2. ЗАГАРТУВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ………

ВИСНОВКИ………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………

Вступ

Що таке здоров’я? Здавалося б, тут і  питати нічого: кожен знає – здоровий, отже, не хворий. Навіть з вигляду можна визначити, за зовнішніми ознаками.

Наукове пояснення, наведене в енциклопедії, стверджує: “Здоров’я – природний стан організму, який характеризується його зрівноваженістю з довколишнім середовищем і відсутністю будь-яких больових змін”.

Загартовування безпосередньо пов’язане з підтриманням такого стану. Тому будь-хто і будь-коли має знати про корисність загартовування і всебічно користуватися цією безкоштовною цілющою скарбничкою підтримання здоров’я.

Актуальність. Останнім часом урізноманітнилися хвороби школярів та молоді, про що свідчить перш за все різноманітність вірусів, яким властива висока контагіозність і здатність викликати епідемії та пандемії, що спричиняє часто небажані зміни в стані здоров`я дитини і потребує тривалого лікування, а причиною цього є низька опірність організму. Тому застосування загартувальних заходів потребує значної уваги та більш чіткої організації проведення.

Предмет дослідження – природні чинники природи та їх вплив на організм дитини.

Об`єкт дослідження – функції туризму в процесі загартування організму.

Мета роботи: встановити роль загартування для підтримання гомеостазу організму дитини, їх місце в загартуванні.

Основні завдання:

1) розглянути основні природні фактори, які сприяють загартуванню;

2) охарактеризувати основні загартовуючі чинники та їх значення для здоров`я;

3) розглянути основні умови та види загартування;

4) дати характеристику основних аспектів загартування дітей дошкільного віку.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАРТУВАННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ         ОРГАНІЗМУ ДИТИНИ

1.1 Основні загартовуючі чинники та їх значення для здоров`я

Минуло не одне тисячоліття з того часу, як людство довідалося про цілющу силу трьох великих лікарів природи: сонця, повітря води. Саме вони — вода, повітря і сонце — залишаються і досі основними загартовуючими чинниками. До того ж, використані людиною у сполученні з фізичною культурою та правильно поставленою руховою активністю, ці чинники певним гарантом вашого здоров'я, можуть запобігти багатьом хворобам.

Багато з вас вже чули про інфекційн захворювання, що спричиняються мікроскопічними організмами: бактеріями, вірусами, грибками тощо. Збудники цих захворювань передаються від хворих людей чи тварин до здорових, призводячи до епідемій. Згадайте з історії про епідем чуми і холери, що «викошували» жителів міст і сіл, спустошуючи цілі держави.

Завдяки досягненням біології і медицини багато нфекційних захворювань, які в минулому були смертельними для людей або ж залишали важкі наслідки на все життя, сьогодні в результаті застосування щеплень майже не трапляються. Згадаймо віспу, скарлатину, поліомієліт, правець, кашлюк (коклюш) — колись такі поширені хвороби. Зараз вони або ліквідовані повністю, або трапляються як поодинокі випадки.

Однак ще і сьогодні існують такі інфекційн хвороби, від яких досі не винайдено надійного захисту. Серед них чільне місце посідають грип і гострі респіраторні вірусні інфекції, або, як кажуть, простудні захворювання. Річ у тім, що у збудників цих захворювань, переважно вірусів, дуже швидко відбуваються мутації (зміни генотипу). Це зводить нанівець зусилля медиків і мікробіологів виготовити ефективну вакцину для профілактики цих захворювань. Ось чому тільки висока функціональна активність мунної системи та адаптаційних механізмів, що досягається в результат постійного тренування (загартовування), робить організм стійким до цих мікроорганізмів, і тому хвороба не розвивається або швидко перебігає у легкій, майже непомітній, формі.

Особливо цінним є загартовування в дитячі роки. Адже чим раніше починають застосовувати природні загартовуючі фактори, тим стійкішим стає організм до дії несприятливих умов довкілля. Прикладом цього може

слугувати життя нашого славетного співвітчизника Порфирія Корнійовича Іванова, його послідовників та прихильників розробленої ним системи природного оздоровлення.

Коли довкілля має достатньо подразників, ми говоримо «інформаційно збагачене навколишнє середовище». Воно сприяє розвитков організму, пробуджує його резервні можливості, покращує адаптаційні та захисн механізми. Відомо, наприклад, що водне середовище порівняно з повітряним є для організму людини інформаційно збагаченішим, оскільки неоднорідні контрастн впливи інформаційно багатші.

Нагадаймо, що процеси інформаційного впливу мають велике значення не тільки в період росту організму, але й впродовж усього життя. Організація всіх фізіологічних процесів в органах і тканинах забезпечується нервовими стимулами від центральної нервової системи. Тому дуже важливо, щоб ця система «заряджалась» інформацією з довкілля. Саме це відбувається за дії фізичних чинників довкілля на організм, оскільки нформаційні впливи при цьому надходять до організму в найбільш «чистому» вигляді.

Цивілізація «вилучила» сучасну людину з природного середовища, помістивши її у «футляр» будинків, одягу, автомобілів, відгородила її від усього багатства природних інформаційних процесів: подиху свіжого вітру, променів сонця, численних і особливо цінних в інформаційному відношенні кліматичних контрастів. Проте в нашому організмі потреба в нформаційно насичених впливах закладена генетично. Організму людини потрібн холод, і тепло, і механічні подразники, і багато іншого, та особливо цінним спільна комбінована дія цих чинників.

Використовуючи контрастну дію під час переходу від одного фізичного чинника до іншого (від тепла до холоду, від спокою до механічного тиску на шкіру, від перебування на сонці до занурення у воду - середовища з іншою щільністю, температурою, теплоємністю і т. д.), ми насичуємо організм потоками найціннішої в біологічному відношенні інформації, яка є «концентратом» навколишнього середовища.

Використання різноманітних водних процедур (від компресів і обтирань до плавання і купання), сонячних променів, тепла і холоду (від сауни до моржування), а також багатьох інших варіантів та поєднань (наприклад, циркулярний душ, підводний масаж, парна лазня з віником чи масажем) з давніх-давен забезпечувало людям універсальну можливість формування, збереження та зміцнення здоров'я і оптимального розвитку організму

1.2 Правила та умови загартування

Починати загартовування доцільно навесні чи влітку, поступово знижуючи температуру води чи повітря. Ефективність загартовування вища, якщо воно проводиться у комплексі з фізичними вправами. Виходячи із фізіологічних механізмів загартовування, його необхідно проводити регулярно, підбирати оптимальну тривалість процедур. Наприклад, ефективніше проводити щоденне охолодження по 5 хвилин, ніж охолодження через день по 10 хвилин.

Якщо в процесі загартовування відбулась перерва, особливо тривала, організм поступово втрачає набуті властивості адаптаційних реакцій до дії несприятливих чинників довкілля (різкі зміни температури повітря, атмосферного тиску, вологості, сильний вітер і ін.). Тому при відновленні загартовування необхідно знову дотримуватися поступовості й послідовності процедур.

Підсумовуючи вищесказане, ми можемо сформулювати 4 правила загартовування.

Перше правило - точне дозування загартовуючих чинників, кожна температурна дія повинні відповідати ндивідуальним можливостям організму. Чим сильніша охолоджуюча процедура (наприклад, чим холодніша вода і більша швидкість вітру), тим меншою повинна бути її тривалість. Основна мета суворого дозування загартовуючих чинників - забезпечити будь-якій людині (від новонародженого до людини похилого віку) посильне для неї температурне навантаження.

Друге правило - систематичність д загартовуючих чинників. Міцний і стійкий загартовуючий ефект виникає в результаті тренування, тобто системи повторних навантажень, кожне з яких діє на організм в стані нової набутої збільшеної здатності до охолодження. Ось чому дуже важливо не припиняти загартовуючі процедури, адже кожна перерва означа втрату вже досягнутого рівня опірності організму. Тому навіть при хворобі або поганому самопочутті потрібно не припиняти процедури, а лише зменшити їхню нтенсивність і тривалість.

Третє правило - поступовість збільшення загартовуючих чинників, причому це збільшення має бути східцеподібним. Це означає, що кожне відчутне посилення холодового навантаження має підкріплятися протягом деякого часу для того, щоб організм мав змогу пристосуватися до досягнутої інтенсивності подразнення. Потому температурне навантаження можна знову збільшити.

Четверте правило - індивідуальність підбору загартовуючих чинників із врахуванням віку, стану здоров'я, навіть астрологічних особливостей.

1.3 Види загартовування та їх характеристика

Найпростішим і найдоступнішим видом загартовування є повітряні ванни (або перебування на відкритому повітрі).

Починати краще з теплих повітряних ванн, поєднуючи їх з рухливими іграми або фізичними вправами, поступово збільшуючи тривалість і зменшуючи температуру повітря. Ефективність повітряних ванн збільшується, якщо після них проводити водне обтирання або обмивання.

Починаючи загартовування, слід дотримуватися таких правил: безперервність і систематичність загартування; врахування ндивідуальних особливостей кожної дитини (статі, віку, стану здоров'я, рівня загартованості тощо); поступовість проведення процедур (особливо це стосується тих, у кого слабке здоров'я); постійний контроль з боку лікаря (з урахуванням ндивідуальних особливостей кожної дитини).

1.3.1 Загартовування повітрям

Під дією повітряних ванн поліпшується склад крові, загальний обмін речовин, тонізується мускулатура, відбувається посилене "згорання" жиру. Враховуючи такий активний вплив повітряних ванн на організм людини, приступати до них слід обережно. Так, загартовування повітрям дітей молодшого дошкільного віку найкраще починати при температурі, не нижчій від 19 — 20°С, слабкому вітрі, у тіні. Старшим дітям можна дозволити цю процедуру і при температурі повітря + 18°С. І за умови, якщо діти достатньо підготовлені, то рекомендувати повітряні ванни при нижчій температурі.

Тривалість першої процедури не має перевищувати 15 — 20 хв. Надалі, залежно від індивідуальних особливостей кожного, тривалість повітряного "купання" можна поступово збільшувати до кількох годин. Повітряні ванни найкраще приймати у ранкові та вечірні години, але в жодному разі людина не повинна переохолоджуватись або перегріватись.

Перші повітряні ванни, як правило, приймають під час ранкової гімнастики, для занять якою хлопчикам бажано виходити тільки в трусах, а дівчаткам — у купальниках. Повітряні процедури можна продовжувати під час ранкового туалету, прогулянок, рухливих і спортивних ігор кілька разів на день.

Найкраще місце для повітряних ванн — лісов галявини, пляж тощо. Тривалість їх визначається насамперед самопочуттям кожного: якщо морозить, процедуру слід припинити. Протипоказанням для повітряного "купання" може бути тільки негода, а також захворювання дитини.

1.3.2 Загартовування сонцем

Вплив сонця на організм багатогранний. Його проміння посилює обмін речовин, стимулює діяльність ендокринних залоз, тонізу нервову систему, що дуже важливо для нормального розвитку молодого організму. Крім того, ультрафіолетове випромінювання вбиває бактерії, сприяє виробленню вітаміну D. Ось чому особи, які загартовуються сонцем, менше хворіють на нфекційні хвороби, рахіт. Якщо розумно користуватися сонячними ваннами, в крові збільшується кількість гемоглобіну, дихання стає повільнішим, але глибшим, що сприяє насиченню організму киснем. Усе це разом зміцнює здоров'я.

Але неправильне користування сонячним промінням шкідливо впливає на організм людини, зокрема, може призвести до опіків, сонячного або теплового удару.

Опіки, як правило, виявляються через кілька годин після опромінювання. Характерні ознаки: почервоніння і припухання шкіри. пухирі, загальне нездужання, головний біль, підвищення температури тіла.

Основною причиною виникнення сонячного удару пряма дія на головний мозок переважно інфрачервоних променів. Ознаки: гострий головний біль, різке почервоніння обличчя, запаморочення, а в тяжких випадках блювання, судоми, непритомність. Наслідком загального перегрівання організму тепловий удар.

Протипоказаннями для приймання сонячних ванн можуть бути: гострі форми туберкульозу легенів; туберкульоз кісток, суглобів залоз; підвищена нервова збудливість; сильне виснаження й різка анемія. Не рекомендують перебувати на сонці безпосередню перед вживанням їжі або одразу після нього.

Щоб акліматизуватися, діти спочатку протягом трьох-чотирьох днів щодня приймають повітряні ванни по 30 — 40 хв. і тільки після цього переходять до приймання сонячних ванн. Тривалість першої сонячно ванни — 4—5 хв. (по одній хвилині на спину, груди, лівий і правий боки). Поступово тривалість сеансів збільшують (додають через кожні два дні про 2 хв.), доводячи їх до 40 хв. Очі бажано захищати темними окулярами. Лежати треба на підстилці або топчані, захищаючи голову від сонця. Слід нагадати, що світловолосі й рудоволосі, а також блондини із світлою шкірою чутливіші до сонячного проміння, ніж брюнети. Через це в перших швидше можуть виникнути сонячні опіки.

Приймати сонячні ванни найкраще: о 10 — 12-й год. у середній смузі та о 8 — 10-й год. — у південних районах країни. Робити це не раніше як через 1 — 1,5 год. після вживання їжі, але в жодному разі не натщесерце. Доцільно раз на тиждень робити одноденну перерву, під час якої приймають повітряні ванни.

1.3.3 Загартовування водою

Загартування водою слід починати з обтирань. При цьому спочатку температура води має бути не нижчою від + 26°С. Знижуючи щодня приблизно на 1° С, її доводять до + 22°С для дітей молодшого віку і до + 18—20°С — для старшого. Обтираються губкою або мокрим рушником, починаючи з рук, шиї, тулуба.

Привчивши організм до низьких температур, можна через 7—8 днів перейти до обливання водою або душу. Спочатку температура води для цього не має бути нижчою від + 25 С, але знижувати її нижче + 18° не рекомендується.

Влітку основною загартувальною процедурою ма бути, звичайно, купання у відкритих водоймах або у басейні, яке проводиться в теплу погоду щодня з дозволу лікаря. Купатися рекомендують при температурі води не нижчій + 18°С.

Роздягнувшись, треба 5—7 хв. побути в затінку, щоб тіло охололо. У перші дні краще купатися раз на день, перебуваючи у воді не більше 10 хв. З часом тривалість перебування у воді збільшується до 20—30 хв., залежно від індивідуальних особливостей організму. Коли організм звикне до води, можна купатись і двічі на день.

Купання посилює апетит, поліпшує травлення та обмін речовин, тренує терморегуляторні механізми. Якщо ж методика купання неправильна, можуть з'явитися безсоння, головний біль, розлад шлунку, збуджений стан і навіть підвищення температури. Однак усі ці ознаки, як правило, короткочасні. Якщо ж вони не зникають і наступного дня, то слід тимчасово припинити купатися. У жодному разі не можна дозволяти купатися дітям, якщо вони нездужають. Діти, що за станом здоров'я зараховані до спеціальної медично групи, можуть купатися тільки з дозволу лікаря.

1.3.4 Ходіння босоніж

Дуже ефективний спосіб загартовування — ходити бігати босоніж. А щоб уникнути можливого переохолодження, слід привчатися на ніч мити ноги холодною водою.

Ходьба босоніж як засіб загартовувати та зміцнювати здоров'я і навіть лікування деяких захворювань використовувалася з давніх часів.

За даними давньогрецьких істориків, у спартанських і афінських навчальних закладах, де загартовуванню майбутніх воїнів приділялася величезна увага, вихованці цілий рік ходили босоніж. Право носіння взуття вони одержували лише з вісімнадцятирічного віку. Відомо, що учасники перших Олімпійських ігор змагалися босоніж.

За свідченням давньогрецького письменника Плутарха, філософ Сократ "з метою загострення мислення" постійно ходив босоніж і вимагав цього від своїх дітей.

Відомо, що давньоримський лікар Антоній Муза вилікував від тяжкої хвороби поета Горація тим, що змушував його ходити босими ногами по гострому камінні.

Олександр Васильович Суворов, який до глибоко старості зберігав бадьорість і високу працездатність, щоденно зранку, навіть у сильні морози, здійснював прогулянку босоніж, після чого обливався холодною водою.

А ще існує легенда. Якось у сиву давнину якийсь чоловік боляче вдарив палець ступні об великий камінь. Через деякий час з подивом переконався, що разом із болем у нозі минув і головний біль, який довго дошкуляв йому. Маючи, як кажуть, світлу голову, ця спостережлива й допитлива людина зуміла пов'язати в єдине причину і наслідок. Він знову з'явився біля чудо-каменя, коли у нього вкотре заболіла голова. І знову, як першого разу, вдарив ступнею об камінь. Біль відступив. Тоді він перекотив "зцілюючий" камінь ближче до свого помешкання. Потім додумався, що з лікувальною метою можна використовувати і невеликий плоский камінець, натискуючи ним у певну точку передньої частини ступні.

Звідси і пішла ступнетерапія або, як кажуть лікарі, акупресура біологічно активних точок ступні. Так воно було насправді чи ні, але факт залишається фактом: цей феномен був відомий в давнину багатьом народам. З'явились цілі системи лікування різних захворювань засобами акупресури активних точок ступні. Річ у тім, що на підошві ступні існує безліч зон, прямо пов'язаних з різними органами людини. Натискуючи на них, можна зняти біль, піддати лікувальній дії ті або інші органи. Але без консультації лікаря тут не обійтися, а тому краще просто ходити босоніж — дома, на природі, на пляжі і т.д. Тоді обов'язково натрапиш на потрібну точку.

Бажано мати лікувально-оздоровчий інструментарій для ступні, який дуже просто виготовити або пристосувати для цього. Наприклад, можна покласти у ванній звичайний килимок з пуп'яшками, що кладуть перед вхідними дверима, і регулярно вранці, умиваючись, потоптатись по ньому. Одразу прийде відчуття бадьорості після сну, миттєво включаються всі органи, готові до розумової та фізичної роботи.

Кожна людина має усвідомити, що її ступня — це своєрідне джерело здоров'я. А звідси й те, що ступню необхідно загартовувати, частіше використовувати для оновлення і збереження здоров'я. Тому й треба частіше ходити босоніж.

1.3.5 Загартовування холодом ("'моржування'")

Купання в холодній воді корисно всім. Але, приступаючи до загартовування, треба врахувати свій стан здоров'я, вік, стать, ндивідуальні особливості організму. Починати в будь-якому віці найкраще з вологого обтирання, прохолодного душу, купання влітку в природних водоймах, прогулянок босоніж, особливо по росі. Найпростіший, безпечний і ефективний перший крок у цій справі — після гарячого душу або ванни вилити ковшик холодно води на ділянку шийних хребців, потім, не витираючись рушником, по-масажувати тіло кульковим дерев'яним масажером до почервоніння і вдягатися на дещо вологу шкіру.

Для дітей і людей похилого віку холодне навантаження залежить від віку: чим молодша дитина і чим старша доросла людина, тим меншим воно має бути. Якщо вирішили загартовуватись ходьбою босоніж по снігу, слід збільшувати швидкість ходьби, а ще краще — бігти, аніж ходити.

Визначити, чи достатнє холодове навантаження, можна у такий спосіб: якщо після або під час процедури почервоніла шкіра, то це означає, що все гаразд. Закінчувати сеанс загартовування рекомендується, коли відчувається, що починаєш мерзнути.

Вік у "моржуванні" не на заваді. Є й зовсім юні плавці, яких батьки з самого раннього дитинства привчили до холодно води. Наші поради початківцям задля їхньої ж безпеки такі. Перед тим як заходити у воду, треба розігрітися, найкраще пробігти пару кілометрів. Але й занадто розігрітому пірнати в ополонку не рекомендується. Необхідно спочатку намочити тіло, а потім зайти у воду.

Якщо людина вже не новачок у цій справі, то слід обсихати після купання, не витираючись рушником. І одягатися треба, доки шкіра дещо волога.

Тривалість купання у крижаній воді (приблизно + 5°С) — від 30 секунд до 3 хвилин. Плаваючи, слід одягати гумову шапочку, волосся змочувати не рекомендується.

Лікарі, які обстежують "моржів", запевняють, що користь зимового купання не лише в тому, що воно підвищує морозостійкість і перешкоджає застудним захворюванням. За їхніми словами, навіть досить хворі люди через рік чи два після початку "моржування" вже не скаржилися на свій стан здоров'я. Від занурення в ополонці у них покращується настрій, після купання вони можуть підвищувати навантаження на себе. За медичними даними, у них збільшується розмір (обсяг) легенів, ростуть м'язи, підвищується життєвий тонус, покращується стан шкіри.

1.4 Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання

Реалізація принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання можлива тільки за умови, якщо заняття фізичними вправами стануть органічною частиною життєдіяльності людини. З іншого боку, фізичні вправи дадуть належний ефект тільки при дотриманні необхідних гігієнічних норм. Будучи неспецифічними засобами фізичного виховання, гігієнічні фактори здобувають велике значення для повноцінного рішення задач фізичного виховання. Як би добре ні був організований педагогічний процес, він ніколи не дасть бажаного результату при порушенні, наприклад, режиму харчування сну, якщо заняття будуть проходити в антисанітарних умовах. От чому в програмі з фізичного виховання існує розділ теоретичних відомостей, що містить обсяг гігієнічних знань дітей в дошкільному закладі.

Гігієнічні фактори являють собою велику групу різноманітних засобів, умовно поділюваних на дві підгрупи. У першу підгрупу входять засоби, що забезпечують життєдіяльність людини поза процесом фізичного виховання: норми особистої і суспільної гігієни праці, навчання, побуту, відпочинку, харчування, тобто умови для повноцінних занять фізичними вправами.

Другу підгрупу складають засоби, що включаються в процес фізичного виховання: оптимізація режиму навантажень і відпочинку відповідно до гігієнічних

норм, забезпечення раціонального харчування на дистанції, створення зовнішніх умов для занять фізичними вправами (чистота повітря, достатня освітленість, штучна аероіонізація, справність інвентарю, відповідність одягу і т.д.) і відновлення після них (масаж, баня, ультрафіолетове опромінення і т.п.).

Максимальний ефект можна одержати тільки при систематичному і комплексному застосуванні цих засобів.

РОЗДІЛ 2

ЗАГАРТУВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

      Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування значних зусиль на формування міцного здоров'я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи, зокрема:

  •  прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;
  •  провітрювання дитячої кімнати та спальні;
  •  обливання;
  •  обтирання;
  •  вмивання прохолодною водою.

    У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.

    Загартовувати - це означає систематично, багаторазово, дозовано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.

    Головне завдання батьків у процесі загартування - створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму.

Коли і як починати загартовувати дитину?

    Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких

процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини.

    Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.

    Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не - має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.

    Загартовування водою слід проводити поступово - через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.

    Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.

 

Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників?                                                                                                                                 Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи загартування.

    Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності*. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.

    Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.

    Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.

    Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.

    Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься.

    Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.

    Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.

    Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.

    Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з виступами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.

    Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури води поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав,

    Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.

    Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри.

    Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги.

    Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприємний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.

    Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеціальний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:

 

Тиждень

Засоби для розтирання дитини

Перший

Суха рукавиця

Другий

Волога рукавиця, змочена в теплій воді

Третій

Волога рукавиця, змочена водою нижчої температури

Четвертий

Масажна щітка

 

 

 

 

      Темп зниження температури і застосування масажної щітки визначають відповідно до реакції дитини на процедуру.

    Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.

    Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку обливати прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі процедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на . одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати  душ. Температуру води спочатку встановлюють +33...+32 °С, а через 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.

    Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.

    Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до двадцяти хвилин.

    Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.

    Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хвилин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг потрібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ретельно розтирають ноги рушником.

    Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочинають систематичне проведення процедури з теплішої води.

Протипоказання до загартування дошкільників

    Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартовування слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні протипоказання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не проводять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина тремтить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.

Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:

  •  температура повітря вище +30 °С;
  •  усі форми диспепсії;
  •  кишкові інфекційні захворювання;
  •  гострі запальні захворювання.

    Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.

    Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах заборонено у разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворювання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

    Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швидкого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров'я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.

Висновки

Загартувальні впливи на організм можна звести до трьох чинників - холоду, тепла, чергування тепла і холоду. Розберемо, за допомогою чого краще підводити до організму людини тепло і холод, як впливають холод і тепло на організм і які процеси активізуються в ньому.

Оскільки організм дорослої людини на 65-68% складається з води, то найкраще на нього впливати водою. До того ж, вода має велику теплоємність і гарну теплопровідність: вона проводить тепло в 28 разів краще, ніж повітря. Тому вода і повітря однакової температури нам здаються різними: для оголеного тіла повітря +18°С - нейтральним - індиферентним (ні теплим, ні холодним), а +30°С - дуже теплим; вода ж температурою +18°С здається холодною, а нейтральною - лише близько +28°С.

Перевівши воду в інші стани — пару, лід - ми можемо підсилити вплив спеки або холоду на організм.

Подразнення, яке здійснює вода, в основному ділиться на два види - механічне і термічне. Ми загалом будемо розглядати температурне подразнення на організм.

У свою чергу, температурний вплив на організм можна розділити на три головних види: плазму і магнітне поле, фізичне тіло, системи й органи.

Вплив холоду на організм людини

Стресовий вплив. Вплив холоду викликає відповідну загальну реакцію організму у вигляді стресу. Залежно від сили і тривалості впливу, стрес може бути "жорстким" і "м'яким".

Таким чином, незначний вплив холоду може викликати в організмі реакції активізації. Довго підтримуючи реакцію активізації за рахунок регулярних загартувальних процедур середньої сили, можна досягти разючого ефекту як у вилікуванні (в експериментах розсмоктувалися поверхнево розташовані злоякісні новоутворення в людини), так і у загальному зміцненні здоров'я і духовному самовдосконаленні.

У зв'язку зі стресовим впливом холодної води на організм, треба визначитися, якою реакцією організму визначається її вплив.

Протягом перших 1-2 хв впливу води, температура якої нижче +12°С, система терморегуляції організму буде тільки включатися. Цей час і буде вважатися оптимальним для різкої активації організму.

Після 1-2 хв у відповідь на вплив холоду організм буде виробляти тепло - включиться система терморегуляції організму. І тепер мова йтиме про дозований вплив холоду. Тут важливо протягом деякого часу активізувати систему терморегуяції, але не виснажити її потужністю і часом впливу холоду. Тому доза впливу буде визначатися тренованістю до холоду, індивідуальною конституцією, віком.

Вплив на судинну систему організму. Під час швидкого впливу холоду судини шкіри різко звужуються. Це тренує і зміцнює судини і капіляри. Відродження капілярів призводить до покращення мікроциркуляції у внутрішніх органах і шкірі.

Усунення застоїв в організмі. Вода незамінна в обміні речовин. Усі життєві процеси нашого організму протікають у різноманітних водяних розчинах та при безпосередній участі води. Обливання, купання, ванни, виконані прохолодною і холодною водою, допомагають регулювати рух рідин у клітинах і між клітинами, усувають застійні явища.

Дія на серце. Під впливом холоду не тільки змінюється кількість серцевих скорочень, але і сам характер поштовху. При помірному навантаженні холодом зникає аритмія або значно покращується ритм серцевих скорочень.

Уповільнення пульсу відбувається від дії холоду як безпосередньо на серцеву ділянку або спину, так і в результаті загальних процедур.

Вплив на склад крові. Від застосування загальних холодних процедур достатньої інтенсивності (для того, щоб стрес проявився за типом активації) збільшується кількість лейкоцитів та еритроцитів. Найвищі ці показники зафіксовано через 1 год після загартувальної процедури.

Дослідження вчених показали, що збільшення кількості еритроцитів, як правило, вище 2000000 у 1 кубічному міліметрі, відбувається в період максимального розширення шкірних судин після сильного впливу тепла або холоду - двох, здавалося б, протилежних чинників. Суть цього феномену полягає в тому, що будь-які сильні подразники втрачають свою специфічність, і організм реагує на них однотипне.

Вплив на дихання. Короткий вплив холоду як у вигляді обливання, так і локалізованого на потилиці (лід на шийні хребці) викликає спочатку зупинку дихання на посиленому вдосі, а потім прискорення дихання. В результаті значно збільшується (до 300-1500 кубічних сантиметрів) легенева вентиляція.

Тривале подразнення холодом підвищує вироблення тепла в організмі, а це, у свою чергу, збільшує виділення вуглекислого газу.

Вплив на м’язову систему. Давно відомий факт, що при правильному водолікуванні м'язова сила збільшується. Холоди1

процедури добре відновлюють працездатність стомленого організму.

Холод, викликаючи скорочення, активізує організм. Практичний висновок із цих спостережень такий: після холодних водяних процедур людина почуває себе свіжішою і здатна до будь-якої роботи.

Теплові процедури сприяють розслабленню, тому що тепло викликає розширення. Тому після всіх теплових процедур організм розслаблюється, заспокоюється, виникає бажання відпочинку і сну.

Вплив на нервову систему. Чим більша різниця між температурою води і тілом людини, тим сильніше подразнення нервової системи: холодні температури приносять свіжість, теплі -заспокоєння. Це найголовніший чинник у техніці використання водяних процедур.

От ще декілька чинників, які посилюють вплив на нервову систему.

Чим на більшу частину шкірних покривів впливає холод, тим більше виражена відповідь з боку нервової системи.

Чим більший контраст між температурою середовища і тілом, тим швидший вплив холоду, тим сильніше реагує нервова система - пірнання в холодну воду діє сильніше, ніж просто входження в неї.

Холодні подразнення, які впливають на шкіру, діють тим інтенсивніше, чим тепліша шкіра, чим вона багатша на кров; і навпаки, шкіра холодна, яка стиснулася, перешкоджає повному прояву холодного подразнення.

Що стосується механічного подразнення, яке вода здійснює на тіло, то її низькі температури переносяться тим легше, чим енергійніше і швидше вони дотикаються зі шкірою і чим менше триває дотик. Так, холодний сильний душ протягом короткого періоду часу (1-2 хв) - зігріває, а повільне обливання без тиску викликає озноб.Вплив на обмін речовин. Помічено, що під впливом водяних процедур азот їжі краще засвоюється. Сечовина, сечова кислота та інші непотрібні сполуки при правильному водолікуванні виводяться з організму у великій кількості.

Завдяки цьому, при лікуванні хвороб обміну речовин, може регулювати всі види обміну.

Лужність крові після впливу холоду збільшується, а після теплих процедур підвищується кислотність, що особливо важливо при лікуванні подагри.

Водяні процедури покращують кровообіг, що дозволяє успішно боротися з відкладанням сечової кислоти.

Вплив на видільну функцію організму. Результатом використання холодної води у вигляді обтирань, обливань, ванн тощо, звичайно, є збільшене виділення сечі внаслідок посиленого обміну речовин і наявність продуктів розпаду. Через 6-8 годин питома вага сечі підвищується, кількість сечовини, сечової кислоти, хлоридів і фосфатів теж збільшується.

Збільшення кількості сечі після холодних процедур і зменшення після теплих залежить від змін кров'яного тиску в ниркових судинах. Так, під час холодних процедур відбувається підвищення артеріального тиску, а отже, збільшує фільтрацію води в нирках. Під час теплових процедур відбувається потовиділення - втрата води, що призводить до збільшення концентрації сечі, посилюється виділення води через шкіру й ослаблюється діяльність нирок.

Втрата води через шкіру відповідає зменшенню діурезу, але через кілька годин здоровий організм повертається до попереднього стану і набуває своєї попередньої ваги; але навіть і ця недовготривала втрата води надзвичайно посилює обмін речовин.

На перистальтику кишок можна впливати різноманітними прийомами і температурами: з одного боку прискорювати, з іншого боку - сповільнювати. Всі короткі холодні процедури, якими нерви шкіри живота і кишечника збуджуються, як правило, прискорюють перистальтику і навпаки. Процедури, пов'язані з теплом, добре діють при спазмах різноманітної природи (наприклад, проти спастичних закрепів).

Вплив тепла на організм і процеси, які активуються ним.

Стресовий вплив. Достатньої сили теплові процедури, особливо лазня, роблять на організм людини стресовий вплив. Якщо це розумно використовувати, то можна активізувати захисні сили і зміцнити організм. Так, помірна лазня оновлює, тонізує людський організм. Саме тому людина виходить із лазні в прекрасному настрої.

Людям похилого віку особливо необхідне подібне фізіологічне оновлення. Це дозволяє значно активізувати їх організм, зберегти бадьорість і силу до похилого віку.

Вплив на шкіру. Шкірний покрив складає близько півтора квадратних метрів тканини - 20% від загальної ваги людини, тому вплив на шкіру як тепла, так і холоду не можна недооцінювати.

Природний захист. Наша шкіра - "передній край оборони" людського організму. Вона безпосередньо вступає в контакт із навколишнім середовищем, захищає наші судини, нерви, залози, внутрішні органи від холоду і перегрівання, від ушкоджень і мікробів. Шкіра містить речовину лізоцим, яка згубно впливає на бактерії.

Дихальна і водовидільна функції шкіри. Шкіра дихає, а отже, допомагає легеням. Через неї виділяється вода, що полегшує діяльність нирок. З її допомогою ми звільняємося від шлаків.

Чиста, здорова шкіра протидіє беззупинній агресії мікробів. Зараження через шкіру можливе лише при її забрудненні. Дослідження вчених показали, що мікроорганізми на чистій шкірі швидко гинуть.

Бруд на шкірі. Нещодавно датські мікробіологи виявили в пилу кліщі діаметром усього 30 мікрон, що харчуються відмерлими частками людської шкіри і викликають одну з форм астми. Змішуючись із потом, із шкірним салом, що виділяється постійно, і лусочками омертвілого рогового прошарку, ці порошини утворюють те, що ми називаємо брудом.

Брудна шкіра втрачає пружність, стає беззахисною. Запалення, нагноєння найчастіше викликаються стафілококами.

Шкірні захворювання. Багато хвороб шкіри є причинами викиду токсичного вмісту організму зсередини назовні. У такий спосіб організм бореться з отруйними речовинами, які накопичуються у ньому, якщо органи виділення не справляються, і ому, щоб лазневий жар не діяв на шкіру, як "пилосос", який видаляє токсичний вміст організму, проведіть попереднє очищення всіх найважливіших систем організму - кишечника, печінки, рідинних середовищ.

Очищувальний вплив. Сильний, приємний жар (лазні), як кий інший гігієнічний засіб, відкриває і ретельно прочищає всі пори тіла, видаляє бруд, м'яко знімає з верхнього шкіри віджилі, омертвілі клітини.

Корисно знати, що тільки за одну добу в людини в середньому гине і відновлюється двадцята частина клітин шкірного покриву. Так, вологий жар лазні допомагає самовідновленню шкіри.

Бактерицидна дія. Жар сауни і лазні має бактерицидні властивості. Гинуть у цьому жару і мікроби на тілі людини.

Косметичний ефект. Гарячі і вологі процедури дозволяють підсилити потік крові, тренують судини, які прилягають до шкіри. Від цього шкіра виглядає не тільки привабливішою, але й покращуються її фізіологічні властивості, їй не страшні перепади температур. До того ж, підвищується її дотикова спроможність.

Насичення організму вологою і теплом. Одна з особливостей феномену життя - постійна боротьба організму за зберігання оптимальної кількості вологи і тепла. Поміркуйте самі: триденний людський зародок складається на 97% із води, дорослий - майже на дві третини своєї ваги, а старша людина ще менше.

Доросла людина при нормальних умовах видихає за 1 год близько 25,5 грама води (на добу близько 600 грамів!). З роками будь-яка людина втрачає воду і тепло, а з ними іде і життєва сила. Волога лазнева процедура дозволяє організму людини поповнювати і те, й інше. В результаті цього життєві прояви в організмі людини відновлюються. Особливо це корисно для похилих і старих людей.

Вплив на кровообіг взагалі. Жар значно стимулює циркулярні процеси в організмі. Простий прогрів організму допомагає просто й ефективно позбутися застою крові.

Здоров'я та опірність організму несприятливим зовнішнім і внутрішнім чинникам багато в чому залежать від кровообміну. А з віком кровообмін має тенденцію скорочуватися. Так, після обстеження кровообміну в 500 людей було встановлено, Що в середньому у 18-річних через 1,5 кубічних сантиметра м'язів проходить 25 кубічних сантиметрів крові. До 25 років кількість крові, що циркулює в м'язах, зменшується майже вдвічі. Особливо знижується кровопостачання м'язів у тих, хто проводить малоактивний спосіб життя.

Особливо цінно, що в результаті нагрівання організму починає рухатися резервна кров, якої в людини 1 літр (із 5-6 літрів). Резервна кров, багата найціннішими живильними речовинами, прекрасно харчує клітини організму.

На початку розігріву організму тиск крові дещо підвищується, а потім - завдяки розширенню кровоносних судин - відбувається його зниження.

Вплив на капілярний кровообіг. У капілярах знаходиться 80 % усієї крові, яка циркулює в організмі. Загальна довжина капілярів - близько 100 тисяч кілометрів.

Система капілярів є своєрідним судинним скелетом, який зрошує кожну клітину організму. У будь-якому органі, який погано функціонує, як правило, відбувається спазм капілярів, їхнє розширення або звуження. Будь-який хвороботворний процес - це, насамперед, порушення капілярного кровообігу.

Пара лазні збільшує циркуляторні процеси в організмі, розслаблює спазми в тканинах і органах, що сприяє відновленню нормальної циркуляції крові, а значить - відновлює роботу органів і тканин.

Вплив на картину крові. Академік І. Р. Тарханов довів, що після лазневої процедури кількість еритроцитів і гемоглобіну збільшується. Останні дослідження підтвердили це відкриття. Під впливом лазневої процедури збільшується і кількість лейкоцитів, які беруть участь в імунному захисті організму.

Вплив на серце. Під впливом жару відбувається активізація роботи серцевого м'яза. Сила його скорочень збільшується. Регулярна лазня тренує серцевий м'яз. Це було підтверджено експериментальне.

Вплив на обмін речовин. Утруднення тепловіддачі організмом викликає активність кровообігу. Посилення кровообігу, у свою чергу, призводить до підвищення температури тіла. Підвищення температури впливає на збільшення активності окисно-відновних ферментів у клітинах.. У результаті в організмі активуються окисні процеси.

Швидка циркуляція крові, вихід резервної кількості і очищення гемоглобіну в ній дозволяє доносити до клітин більшу кількість кисню. Це, у свою чергу, стимулює процеси окислю-речовин.

Ось так лазнева процедура підвищує приблизно на одну третину обмін речовин. Краще засвоюються харчові речовини, шлаки окислюються і виводяться з організму.

Активність ферментів, підвищений обмін речовин призводять до того, що в людини з'являється здоровий апетит. Це дозволяє нормалізувати багато відхилень в роботі органів травлення, підвищити засвоєння харчових речовин.

Вплив на функцію дихання. Лазня прекрасно стимулює дихання. Гаряче зволожене повітря впливає на гортань і на слизові оболонки носа.

Оскільки посилений обмін речовин під час дії жару потребує кисню, дихання частішає, стає глибшим, а це, у свою чергу, покращує повітрообмін у легеневих альвеолах. Вентиляція легень у порівнянні з показниками до лазні зростає більш, ніж у два з половиною раза.

Після жару лазні краще дихається, прочищені пори шкіри, виведені токсини із крові, покращена мікроциркуляція.

Після лазневої процедури споживання кисню збільшується в середньому на одну третину.

Вплив на залози внутрішньої секреції. Покращення кровопостачання, обміну речовин і дихання, видалення токсинів у результаті лазневої процедури стимулює залози внутрішньої секреції, внаслідок чого краще регулюється і координується діяльність органів та систем організму.

Поліпшення психічного стану людини. Коли в результаті впливу жару організм людини починає краще функціонувати, людина почуває себе комфортніше: її нічого не дратує, і вона психологічно відпочиває.

До того ж, жар лазні знімає втому, яка поступово накопичується до кінця тижня. Із м'язів з потом видаляється молочна кислота, яка підсилює відчуття втоми.

Лазневий жар, прогрівши шкіру, м'язи, різноманітні тканини й органи, викликає приємну розслабленість. Розслабленість і прогрів - основне, що необхідно для сприятливого відновлення життєвих сил. Все це створює окрилений, оптимістичний настрій.

Коли організм розслаблений і немає скутості, наступає здоровий, безтурботний сон. Лазня і підвищення гостроти зору. Немає нічого над чайного в тому, що в людини після лазні покращується.

Вчені у своїх дослідженнях лазневої процедури підтвердили це відкриття Аюрведи.

Жар і інфекції. Поріг температурної чутливості цілого ряду хвороботворних мікроорганізмів нижчий від порога температур, які можуть переносити клітини людського організму. Тому широко використовують підвищення температури (сауни, лазні) для лікування низки інфекційних хвороб.

Контрастний вплив на організм і процеси, що активують їх. Після того, як ми розглянули вплив на організм людини холоду і тепла, набагато легше зрозуміти, як буде впливати їхнє чергування.

Чергування гарячих і холодних загартувальних процедур дозволяє значно розширити "температурний коридор", до якого пристосовується організм.

Це призводить до того, що функції організму коливаються в більш широких межах, ніж від холодних або теплових загартувальних процедур.

Від поєднання жари і холоду краще діє капілярне русло організму, що впливає на його відновлення. Цей феномен кров'яного промивання організму сприяє кращому очищенню від шлаків, відновлює роботу ендокринних залоз, посилює імунітет.

Реакції організму на загартовуючі процедури. Перед тим, як почати загартування, вкрай важливо дізнатися про реакції свого організму на проведені процедури.

Розмір реакції змінюється залежно від характеру загартувальної процедури, а також від сил організму, обставин і способу застосування. Одержання правильної відповідної реакції організму - основне завдання для кожного, хто практикує загартування. І тут багато що залежить від розміру подразнення, його тривалості, локалізації і чутливості людини.

Реакція організму на загартувальні процедури оцінюється суб’єктивними і об'єктивними симптомами: гарне самопочуття, приємне відчуття теплоти, піднесений настрій, підвищена працездатності – суб'єктивні ознаки; одночасне розширена віддача теплоти і швидке розігрівання - ось відчутні реакції організму.

Всяка протидія організму тим змінам, що у нього подразнення холодом, може бути посилена двома шляхами: або сильними передуючими рухами, або розігріванням.

Залежно від температури тіла, реакція на охолодження може бути різноманітна, і вона тим інтенсивніша, чим теплішим було тіло до прикладання холодної води. На цій підставі перед загартувальною процедурою, яка забирає тепло, застосовуємо іншу, що приносить тепло, - гарячий душ. "Всяке тіло повинно підходити до холодної води тільки будучи теплим" так говорили засновники водолікування.

Таким чином, розігрівання тіла перед впливом холоду є найголовнішим чинником загартування. Успіх процедур, які загартовують, залежить від таких чинників:

1. Чим більше, у відомих межах, зниження температури під час загартувальної процедури, тим сильнішою є відповідна реакція організму.

2. Чим швидше і енергійніше забирається тепло, тим швидше відбувається повторне підняття температури. Довготривале, поступове забирання тепла має, як наслідок, більш повільну і менш інтенсивну реакцію, ніж коротке охолодження водою низької температури.

3. Стан тілесної теплоти до охолодження впливає на відповідне підвищення температури організму. Попередньо розігрітий організм людини реагує сильніше, ніж холодний.

4. Поєднання холоду з механічним впливом посилює відповідну реакцію організму. Зайве охолодження викликає в організмі руйнівний стрес, який виявляється в лихоманковому стані і мерзлякуватості (у крайньому випадку - непритомність) після проведення загартувальних процедур.

5. Поведінка людини, яка загартовується, після забирання тепла впливає на швидкість появи реакції: пасивність її уповільнює, а рух посилює і прискорює.

6. Основна ознака правильності проведення загартувальної процедури - одержання швидкої і досконалої відповідно реакції організму. Людина яка загартовується, позбавлена р зику і небажаних ускладнень.

7. Рекомендується починати будь-яке загартовування щоб виникали слабкі або середні відповідні реакції органі які зміцнять організм, а не послаблять за принципом стресу. Навіть П. Іванов починав своє загартування поступово й обережно, привчаючи організм до все більш і більш жорсткого і сильного впливу холоду.


Список використаних джерел

1. Абаскалова Н.П. Теорія практика формування здорового способу життя учнів і студентів у систем «школа-вуз»: Автореф. докт. дис. Барнаул, 2000. — 48 с.

2.  Больсевич В.К., Лубишева Л.І. Фізична культура: молодь і сучасність //Теор. і практ. фіз. культ., 1995, 4, с. 2-7.

3.  Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. – М., 1988. – 360 с.

4. Даценко І.І. Гігієна і екологія людини: Навчальний посібник. Львів: Афіша, 2000. – 248 с.

5.  Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / За ред. Є. Г. Гончарука. – К., 1995.

6.   Єрмолаєва В. Виховання фізично здорових дітей природними засобами загартування. // Початкова школа. 2004. - № 5. – С. 56 – 57.

7.   Леонов О. Оздоровчі засоби загартування. // Початкова школа. – 2004. - № 12. – С. 60 – 62.

8.   Назарук М.М. Основи екології та соціоекології. – Лівів, 2000.

19. Новосельский В.Ф. Азбука физической закалки детей. – К., 1991.

10.  Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.

11.  Павлова И.В. Удосконалювання валеологического утворення студентів фізкультурного вузу; Автореф канд. дис. Омськ, 1999. - 20 с.

12.  Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, - 1998, №9.

13. Сестринська справа. За ред. професора Шевчука М.Г. - К.:3до-ров'я, 1992. - С.88-95.

14. Сестринское дело, том 1 / Под ред. А.Ф. Краснова. - Самара: ГП "Перспектива", 1998. - 368 с.

15. Теория и методика физического воспитания: Учедное пособие для студентов./ под ред. Б.А.Ашмарина. М.: Просвещение, 1979. – 360 с.

16. Укрепление здоровья и санитарное просвещение. "ЛЕМОН". Учебные материалы по сестринскому делу. ВООЗ. - Европейское региональное бюро, 1996. - 52 с.

17. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. /Под ред. А.М.Шлемина. – М., 1988.

.



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
4679. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВИ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 123.88 KB
  Теоретичні аспекти вивчення самооцінки дітей старшого дошкільного віку. Основні напрями вивчення самооцінки в працях вітчизняних і зарубіжних психологів. Дослідження особливостей прояву самооцінки у дітей старшого дошкільного віку.
3762. Проблема розвитку структури зв’язного висловлювання у дітей старшого дошкільного віку 44.96 KB
  Основна функція зв’язного мовлення – комунікативна. Вона здійснюється у двох основних формах – діалозі та монолозі. Кожна з форм має свої особливості, які визначають характер спеціальної методики їх формування.
3649. Особливості організації харчування дітей першого року життя та дітей різного віку 16.69 KB
  Харчування займає виняткове місце в життєдіяльності дитячого організму. Якісні чи кількісні зміни в раціоні харчування дітей раннього віку можуть призвести до порушень обміну мікроелементів, синтезу гемоглобіну, розвитку сенсибілізації, що клінічно реалізується симптомами рахіту, анемії, дистрофії, алергічного діатезу, а в подальшому трансформується в алергози
20878. Значення занять з плавання для зміцнення організму дитини дошкільного віку 31.2 KB
  Значення занять з плавання для зміцнення організму дитини дошкільного віку. Значення занять з плавання для зміцнення організму дитини дошкільного віку. Перш за все м'язова система дитини дошкільного віку розвинена слабо її маса становить 22-24 маси тіла у дорослого-40. М'язи дитини містять більше води в той ж час у них менше білкових і неорганічних речовин їх механічна міцність нижче.
17815. Розвиток творчості дітей молодшого шкільного віку 189.24 KB
  Особливості розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку Роль батьків у становленні творчості дитини. В загальному було залучень дитини молодшого шкільного віку та їх батьки. Шкільне навчання знаменує собою зміну способу життя дитини. Зміна соціальної ролі дитини поява нових обов'язків позначається на стосунках з однолітками і вчителями.
3611. Техніка проведення антропометричних вимірювань у дітей різного віку 14.61 KB
  Рівень фізичного розвитку в дитячому віці є одним з об’єктивних показників стану здоров’я. Фізичний розвиток є чутливим показником, який легко змінюється під впливом різноманітних несприятливих факторів
20645. Психологічні особливості уваги дітей молодшого шкільного віку 36.68 KB
  Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання. Сьогодні він розглядається як рушійна сила активізації навчання розвитку пізнавальної самостійності учнів важливий напрям підвищення ефективності навчальної діяльності. Разом з тим вивчення масової практики навчання свідчить що останніми роками за умов перехідного суспільства та реформування системи шкільної освіти поширення масової культури посилення впливу ЗМІ. В сучасній практиці інтерес учнів до процесу навчання поступово знижується.
2403. ГІГІЄНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ОСІБ РІЗНОГО ВІКУ. ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ 27.13 KB
  Вікові особливості дітей та підлітків. Вікові особливості дітей та підлітків. Гігієна дітей і підлітків як наукова дисципліна та практична галузь охорони здоров’я покликана створювати та здійснювати профілактичні заходи спрямовані на зміцнення здоров’я підростаючого покоління.
13204. Особливості адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в прийомних сім’ях 270.76 KB
  Зважаючи на актуальність проблеми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених піклування, визнання урядом України доцільності функціонування прийомних сімей, як сімейних форм опіки, необхідність висвітлення як теоретичних, так і практичних аспектів технології створення та організації соціального супроводу прийомних сімей, визначено тему нашого дослідження: «Особливості адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в прийомних сім’ях».
13281. Адаптація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування 444.42 KB
  Роль сім’ї для дитини надзвичайно важлива. Батьки дають дітям життя, відповідають за догляд і виховання, беруть на себе фінансову відповідальність, мають юридичні повноваження, у тому числі на право прийняття важливих рішень від імені дітей. Батьки допомагають відчути взаємне тепло й любов, передають дітям досвід поколінь
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.