Інтелектуальні властивості осіб з різним рівнем круативності

Адже уміння самостійно знаходити вихід у будь-якій ситуації повсякденного життя є найбільш цінним інтелектуальним вмінням людини. Про таких людей кажуть, що вони можуть творчо мислити. Тільки гармонійне поєднання характеристик інтелекту і креативності (творчих здібностей) зумовлює становлення самодостатньої особистості.

2015-07-22

497.69 KB

3 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


PAGE   \* MERGEFORMAT5

                                        ЗМІСТ

ВСТУП      ........................................................................................................3

Розділ 1.     ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КРЕАТИВНОСТІ В  

                  ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ....................................................................6

       1.1.     Загальні психологічні особливості юнацького  віку….............6

     1.2.     Сутність поняття креативність та її психологічні           особливості................................................................................15

       1.3.    Специфіка розвитку креативності в юнацькому віці...............18

      1.4. Інтелектуальні властивості та рівень креативності…………….

                  Висновки до першого розділу...................................................21

Розділ 2.     МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ  ДОСЛІДЖЕННЯ    ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ОСІБ ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ КРЕАТИВНОСТІ.............23

         2.1.    Огляд і обргунтування вибору методик..................................23

         2.2.    Тест вербальної креативності С. Мідника (RAT)...................25

         2.3.    Тест креативності (дивергентного мислення) 

                   Ф. Вільямса................................................................................29

         2.4.   Тест інтелекту Г. Айзенка (Тест IQ) ..........................36

                   Висновки до другого розділу...................................................39

Розділ 3.  Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження індивідуальних властивостей осіб із різним рівнем креативності…..

3.1. Рівень розвитку вербальної креативності………….

3.2. Дивергентне мислення …..

3.3. Тест інтелекту….

ВИСНОВКИ...................................................................................................40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................46

ДОДАТКИ......................................................................................................4

ВСТУП

У сучасній психологічній науці й по нині точаться суперечки про наявність чи відсутність зв’язку між показниками інтелекту і творчих здібностей.  Існує, як мінімум, три основних підходи до проблем взаємозв'язку креативності та інтелекту. Інтелектуальна обдарованість виступає в якості необхідної, але недостатньої умови креативності. Головне значення в детермінації творчої поведінки мають - мотивація, цінності, особистіші риси (А. Танненбаум, А. Олох, Д.Б. Богоявленська, А. Маслоу та інші). Креативність (творча здібність) є сшостійним чинником, незалежним від інтелекту, або між ними існує незначна кореляція (Дж. Гілфорд, К. Тейлор, Г. Грубер та ін.).

Згідно концепції "інтелектуального порогу" Е. Торренса -  немає креативів з низьким інтелектом, але є інтелектуали з низькою креативністю. Дослідження Торренса добре узгоджуються з даними Д. Перкінса, згідно яких кожній професії відповідає нижній допустимий рівень розвитку інтелекту. Особи, які мають IQ нижче цього рівня, не можуть оволодіти конкретною професією.

Для нас до цих пір залишається нерозгаданою загадкою -  внутрішня сутність людини, з усіма її вигинами і несподіванками, тому розкрити глибини цієї таємниці - складне завдання. Навіть якщо тільки трохи вдасться прочинити двері у неосяжні глибини людської сутності, то це буде означати вийти на дорогу, на дорогу розуміння процесу становлення людини, його історичного призначення, його передісторію, і відповідно його майбутнього.

         Життя ж доводить, що розумна людина - це не скільки особа, яка багато знає, скільки тон, хто вміє наявні знання застосовувати в складних буденних життєвих ситуаціях.

Адже уміння самостійно знаходити вихід у будь-якій ситуації повсякденного життя є найбільш цінним інтелектуальним вмінням людини. Про таких людей кажуть, що вони можуть творчо мислити. Тільки гармонійне поєднання характеристик інтелекту і креативності (творчих здібностей) зумовлює становлення самодостатньої особистості.

Актуальність дослідження. Проблема співвідношення інтелектуальних властивостей та креативних здібностей є дуже актуальною на даний момент. Досі точаться суперечки про наявність чи відсутність зв’язку між показниками інтелекту і творчих здібностей . Потреба своєчасного виявлення й подальшого формування творчості та обдарованості людини, розвитку її розумового та творчого потенціалу, об’єктивно зумовлена потребами сучасного суспільства. Одним з найважливіших завдань психологічної науки на сучасному етапі розвитку є вирішення проблеми формування творчої особистості, адже розвиток у людей творчого способу мислення давно перетворилося у соціальну необхідність.

Але між розумінням проблеми і практичним втіленням у навчальному процесі спеціалізованих програм з розвитку креативності виникають труднощі, пов’язані насамперед з недостатньою визначеністю теоретичних питань, що врешті викликає значну кількість практичних ускладнень.

Об’єктом дослідження є креативні та інтелектуальні здібності.

Предметом дослідження є інтелектуальні властивості осіб з різним рівнем круативності.

Мета дослідження – дослідити особливості функціонування інтелектуальних властивостей особистості в залежності від її рівня розвитку креативності.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми розвитку інтелектуальних властивостей в залежності від рівня креативності особистості.

2. Обґрунтувати теоретичні й методичні підходи до вивчення даної проблеми.

3. Виявити психологічні особливості функціонування інтелектуальних властивостей в поєднанні з креативністю особистості.

4. Розглянути основні підходи до розвитку інтелекту та креативності в психолого-педагогічній теорії і практиці.

5.       Теоретично обгрунтувати методичну процедуру дослідження .

6.    Дослідити особливості інтелектуальних властивостей  осіб з різним рівнем креативності.

Гіпотеза.

Методи дослідження. Для визначення рівня розвитку інтелектуальних здібностей та креативності використовуються такі методи, як тестування, проблемні завдання й експеримент. За тривалістю проведення методу експеримент набагато триваліший, ніж тестування. За позитивного рішення тесту чи проблемної завдання випробовуваний виявляє лише розумові здібності, які вимагає завдання. Тести і завдання обмежують прояв креативності. З допомогою експерименту дослідник може виявити справжній рівень креативності людини. Експеримент є інформативним методом оцінки креативності.

Отже, з оцінки інтелектуальних властивостей та креативності використовуються такі методи: тестування, метод проблемної завдання й експеримент. Для побудови експерименту необхідно дотримуватись трьох принципів: відмовитися від зовнішнього побудника, позбавити випробуваного від обмежень під час вирішення завдання, зробити експеримент тривалим. Він є найбільш інформативним, оскільки дозволяє людині виявити свої здібності без обмежень у часі, без інструкцій.

Емпірична база дослідження.

Дослідження проводилося на базі ПНПУ ім.. В.Г. Короленка м. Полтава. Вибірку складали 30 студентів (вік 17 – 18 років). Дослідження проводилося у груповій формі, на стандартизованих бланках, за стандартними інструкціям, в денний час, у аудиторних кабінетах. При проведенні дослідження всі досліджувані були спокійні, виявляли помірний інтерес, уважно слухали інструкції, виконували запропоновані завдання.

       Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 22 найменування, та 3 додатків. Робота викладена на 57 сторінках друкованого тексту, вміщує 4 таблиці.

                                                  

                                             Розділ 1

          ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КРЕАТИВНОСТІ  ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ  ЗДІБНОСТЕЙ  В  ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

1.1. Загальні психологічні особливості юнацького віку

У вітчизняній психології прийняте розуміння психологічного вікового періоду як певного якісно своєрідного етапу онтогенетичного розвитку, який характеризується умовами життя, навчання і виховання, закономірностями формування організму та має конкретно-історичне походження (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін, І.С. Кон та ін.). Відповідно до цього центральними особливостями будь-якого вікового періоду є: соціальна ситуація розвитку; провідний вид діяльності; новоутворення у сфері свідомості. Поняття соціальної ситуації розвитку у віковій психології відбиває місце людини в системі суспільних відносин. Соціальна ситуація розвитку – це специфічна для кожного вікового періоду система відносин особистості в соціальній дійсності, яка відображена у свідомості людини та має реалізацію в діяльності і спілкуванні [19].

Соціальна ситуація розвитку являє собою органічну єдність трьох взаємопов'язаних складових:

- соціальні, політичні, економічні, культурні й інші об'єктивні умови розвитку особистості;

- соціальний статус віку в даному суспільстві, його історико-культурні і хронологічні характеристики;

- соціальні ролі, що реалізують загальну соціальну позицію особистості через систему її відносин, переживань, установок, сприйняття референтної групи і т.д.

На рівні окремої особистості соціальна ситуація розвитку реалізується через систему спілкування і відносин особистості з однолітками та з представниками старших (а для певних вікових періодів і молодших) поколінь. Охарактеризуємо основні особливості соціальної ситуації розвитку юнацтва, у разі необхідності виділяючи окремо ранню юність. Юнацький вік – це період завершення фізіологічного дозрівання організму, формування зовнішнього тілесного вигляду дорослої людини. Одночасно з цим уже в ранній юності офіційно, юридично підтверджується дорослість людини: вона одержує паспорт, виборчі права, можливість працювати за наймом, право на укладання шлюбу, починає нести повну кримінальну відповідальність. Більшість психологів вважають факт офіційного визнання дорослості молодих людей одним із найважливіших моментів соціальної ситуації розвитку в юності. Крім того, рання юність хронологічно збігається з завершальним етапом середньої освіти, і вже в 15 років у молодих людей з'являється можливість (а часом і необхідність) вибирати свій шлях: одержувати загальну чи професійну середню освіту [1].  

Ще більш гостро проблема вибору життєвого шляху постає по закінченні загальноосвітньої школи, тобто на межі ранньої і зрілої юності. Тому більшість вітчизняних психологів  вважають, що найважливішою проблемою, суттю соціальної ситуації розвитку в юнацькому віці є оптимальне особистісне і професійне самовизначення. Недарма Л.І. Божович дуже влучно назвала юнацтво "людьми, що дивляться в майбутнє", тому що перед ними вже сьогодні постають найважливіші питання: "Хто я?", "Який я?", "Що я можу?", "Що я хочу?" і т.д., – від відповідей на які безпосередньо залежить майбутнє доросле життя. У зв'язку з цим І.С. Кон характеризує юність як період "відкриття Я" , усвідомлення свого внутрішнього світу, своїх психологічних якостей і можливостей. І самого себе, і все, що навколо відбувається, юнацтво усвідомлює, осмислює й оцінює з погляду перспектив подальшого самостійного життя, яке виявляється в спілкуванні і взаєминах зі старшими й однолітками, у ставленні до навчання і навчальних предметів [19].

Як свідчать різноманітні дослідження вітчизняних і зарубіжних психологів провідною тенденцією в спілкуванні і взаєминах юнацтва зі старшими є завершення емансипації від дорослих у дитячій, підлітковій ролі й одночасно входження в соціально-культурний світ дорослих як самостійна незалежна особистість. У цьому зв'язку І.С. Кон виділяє три види емансипації: поведінкову, емоційну і нормативну, – що тісно взаємопов'язані, але мають власну логіку При цьому автор підкреслює, що емансипація від дорослих є не тільки потребою, але й правом юнацтва. Поведінкова емансипація являє собою потребу і право молодих людей самостійно вирішувати питання, які стосуються їх особисто, і тому передбачає, зняття жорсткого регулювання старшими поведінки молоді, особливо у сфері дозвілля[10].

Емоційна емансипація є потребою і правом молодих людей мати власні уподобання, які обрані незалежно від старших і у зв'язку з цим в якій мірі значимі емоційні контакти зі старшими порівняно з контактами з однолітками. Нормативна емансипація являє собою потребу і право молодих людей на власні погляди і наявність таких. Протікання всіх трьох видів емансипації відбувається по-різному, але має глибокі корені, що пов'язані з підлітковою кризою.

У найбільш загальному вигляді можна з упевненістю стверджувати: якщо негативні прояви підліткової кризи не були вчасно подолані, вони не тільки будуть ускладнювати емансипаційні процеси, але й можуть перейти в "хронічну форму" і мати місце в ранній і навіть у зрілій юності. Однак не слід розглядати юнацьку емансипацію від старших як безнадійний "розрив поколінь". Процеси емансипації найбільш гостро і бурхливо відбуваються у сфері проведення дозвілля, спілкування з однолітками, естетичних критеріїв і прихильностей у галузі мистецтва, юнацької субкультури і т.д. Однак, за свідченням багатьох дослідників , у сфері принципових,  життєво важливих світоглядних питань молодь багато в чому орієнтується на старших, у першу чергу батьків, звертається до них за допомогою і порадою. Спілкування і взаємини юнацтва з однолітками дуже різноманітні і за формою, і за змістом, докладному аналізу яких присвячено багато досліджень [21].

Ми лише в найбільш загальному вигляді окреслимо основні тенденції спілкування сучасного юнацтва. По-перше, це широта і різноманітність спілкування і контактів з однолітками: від численних галасливих приятельських компаній до вузьких, звичайно парних, інтимно-особистісних відносин. При цьому перші з них пов'язані переважно з так званим «видовищним спілкуванням», що характеризується, на думку А.В. Мудрика, певними негативними психологічними і соціально-культурними особливостями , але при цьому досить поширеними в сучасному молодіжному середовищі. Другі з названих відносин спрямовані на пошук людини, стосунки з якою можуть бути побудовані на рівні максимальної довіри, "сповідальності" , на рівні дружби і взаєморозуміння [10].

Другою, винятково важливою особливістю міжособистісних стосунків з однолітками в юнацькому віці необхідно назвати виникнення першої любові і сексуальної прихильності. Психологічному аналізу цього винятково важливого феномена життя і взаємин юнацтва присвячено багато досліджень , більшість яких показують, що почуття першої любові надзвичайно сильні, яскраві, значимі в житті юнацтва, але водночас ці почуття найчастіше характеризуються нестійкістю, залежністю від ситуації, поверховістю. Інакше кажучи, перші любовні прихильності юнацтва, які найчастіше виникають у ранній юності, "на шкільній лаві", більше схожі на закоханість, ніж на глибоку, сильну, перевірену любов (хоча немає правил без винятків!), і тому одержали назву "шкільні закоханості" [10].

У зрілій юності зміст і прояв любовних почуттів значно змінюються. Нарешті, третє значне явище у сфері спілкування юнацтва з однолітками представлено юнацькою субкультурою, що, на думку І.С. Кона , являє собою єдність того, що і як юнацтво сприймає і засвоює з культурної спадщини минулих поколінь, і того нового, що кожне молоде покоління створює самостійно.

Найбільше яскраво юнацька субкультура виявляється в сфері дозвілля (ставлення до літератури, театру, кіно, музичні смаки), молодіжної моди і молодіжного сленгу. Усі ці прояви юнацької субкультури різноманітні, багатогранні і мінливі, але їх поєднує загальний соціально-психологічний зміст, що відбивається на особистісному рівні: вони виконують сигнальну, знакову функцію; сприяють згуртованості молодіжної спільності і виникненню в окремих особистостей почуття належності до цієї спільності, почуття "ми"[21].

Таким чином, специфіка соціальної ситуації розвитку юнацтва, що полягає, як зазначалося, у необхідності життєвого самовизначення та безпосередньо відбивається на спілкуванні і взаєминах як зі старшими, так і з однолітками. Така психологічна орієнтація молодих людей на майбутнє самостійне життя не могла не відбитися ще на одній істотній особливості психологічного вікового періоду – на провідному виді діяльності. У вітчизняній психології затвердився принцип діяльнісного підходу, відповідно до якого, зокрема, діяльність розглядається як необхідна умова формування і прояву особистості. Однак у той чи інший проміжок часу, протягом певного вікового періоду людина включена у кілька різноманітних видів діяльності, кожний з яких вносить свій, своєрідний, більший чи менший внесок у формування особистості.

Виходячи з цього, у віковій психології використовується поняття провідної діяльності (О.М. Леонтьєв), що характеризується особливими функціями в процесі психологічного розвитку і формування особистості людини, а саме:

- це діяльність, у рамках якої виникають найважливіші психологічні новоутворення, характерні для певного вікового періоду;

- це діяльність, у руслі якої здійснюються і розвиваються інші види діяльності, у тому числі й ті, що в майбутньому виконуватимуть функцію провідного виду діяльності;

- це діяльність, заміна якої іншим видом провідної діяльності означає перехід від одного вікового періоду до іншого.

На підставі використання поняття "провідна діяльність" Д.Б. Ельконін побудував вікову періодизацію психологічного розвитку і формування особистості людини, за якою для кожного вікового періоду виділяється провідний вид діяльності, причому діяльність, що забезпечує переважний розвиток сфери потреб та мотивів і діяльність, що забезпечує переважний розвиток інтелектуально-пізнавальної сфери по черзі змінюють одна одну.

За цією віковою періодизацією в підлітковому віці (11-15 років) провідною діяльністю є інтимно-особистісне спілкування з однолітками, що забезпечує переважний розвиток сфери потреб та мотивів, а в період ранньої юності (15-17 років) провідна діяльність – учбово-професійна, що забезпечує переважний розвиток інтелектуально-пізнавальної сфери. Очевидно, що й у зрілій юності (18-23 років) у людей, що продовжують навчання у ВНЗі провідним видом діяльності залишається учбово-професійна. У зв'язку з цим слід відзначити найважливіші психологічні характеристики учбово-професійної діяльності. Відповідно до визнаних вітчизняною психологією позицій  учбова діяльність розглядається як активна цілеспрямована діяльність по засвоєнню знань, навичок і умінь, способів їхнього набуття, форм поведінки і видів діяльності. Д.Б. Ельконін у цьому зв'язку підкреслює, що навчальна діяльність – це діяльність з усвідомленого і цілеспрямованого самозмінення і вважає її провідною в молодшому шкільному віці [1].

Однак у юності, на думку Д.Б. Ельконіна і багатьох інших психологів, провідною діяльністю знову стає учбова діяльність, але на якісно іншому рівні перетворюючись в учбово-професійну. Учбово-професійна діяльність – це учбова діяльність в нових умовах соціальної ситуації розвитку, з орієнтацією на майбутнє, й у першу чергу – на набуття обраної професії. Перш ніж продовжити розгляд психологічних особливостей учбово-професійної діяльності, відзначимо, що, за даними сучасних досліджень, ця діяльність виконує функції провідної не для всіх молодих людей 15-18 років, тому що, по-перше, не всі після 9-го класу середньої школи вирішують продовжувати навчання, а починають трудову діяльність. І, по-друге, дуже багато учнів старших класів загальноосвітніх шкіл і середніх професійних навчальних закладів навчаються в цих закладах "по інерції", тобто з неповноцінною, перекрученою мотивацією (незавершене самовизначення, примушення батьків, приклад однолітків і т.д.). Для таких молодих людей навчання не стає значущим, не перетворюється в учбово-професійну діяльність як провідну, а функцію провідного виду діяльності, як і раніше, у підлітковому віці, виконує інтимно-особистісне спілкування з однолітками, хоча його зміст і форми  порівняно з підлітковим віком помітно змінюються [8].

Таким чином, учбово-професійна діяльність стає провідним видом діяльності тільки для тих юнаків і дівчат, які вважають для себе за необхідне продовження навчання з метою набуття бажаної професії. Найважливішими психологічними характеристиками будь-якої діяльності, її складовими виступають мета, мотиви і дії (орієнтуючі, виконавські, контролюючі й оцінювальні). Що ж вони являють собою в умовах учбово-професійної діяльності юнацтва порівняно з навчанням у підлітковому віці?

По-перше, істотно змінюється усвідомлення мети навчання: знання починають сприйматися як необхідна умова майбутнього самостійного життя і, зокрема, професійної діяльності. У зв'язку з цим, як відзначає багато авторів , докорінно змінюється ставлення до навчальних предметів, серед яких юнацтво уже виділяє не тільки цікаві і нецікаві, як це відбувається у підлітків, але в першу чергу потрібні і непотрібні для одержання бажаної професії (звичайно, відповідно до розуміння молодими людьми сутності цієї професії). Тому в юності багато хто ретельно і наполегливо займається тими навчальними предметами, що можуть і не викликати безпосереднього інтересу, але опосередковані інтересом до майбутньої професії (як мінімум – вступом до ВНЗ). По-друге, учбово-професійна діяльність значно змінює характер навчальної мотивації. Як будь-яка складна діяльність, учбова діяльність полімотивована і серед різноманітних мотивів відносно її мети виділяють мотиви внутрішні і зовнішні [8].

Внутрішні навчальні мотиви – це змістовні пізнавальні інтереси (як безпосередні, так і опосередковані). Зовнішні навчальні мотиви пов'язані з метою навчання не прямо, а опосередковано і тому можуть бути позитивними (обов'язок, самовизначення, самовираження, престиж, широкі соціальні мотиви, спілкування з вчителями й однолітками і т.д.) і негативними (страх покарання або глузування, підкорення примушенню, некритичне наслідування і т.д.).

Дослідження навчальної мотивації юнацтва показали значне зниження ролі негативної мотивації і, відповідно, зростання ролі позитивної мотивації, серед якої провідні місця посідають мотиви саморозвитку, самоствердження і пізнавальних інтересів. Третя особливість учбово-професійної діяльності полягає в удосконаленні навчальних дій, що насамперед стосується дій цілевстановлення, контролю й оцінювання (хоча вони ще й далекі від ідеалу) [1].

Інакше кажучи, юнацтво починає опановувати самостійною навчальною діяльністю, робить перший крок по шляху формування уміння вчитися самостійно. І, нарешті, четвертою, непрямою, але дуже важливою особливістю учбово-професійної діяльності є її вплив на характер спілкування з вчителями і відносини з ними, що виявляється в значному зростанні вимогливості до професіоналізму, наукового і методичного рівня педагогів ("що вони нам можуть дати?") і більшої терпимості порівняно з підлітками до "дивацтв" і "нестандартності" вчителя. При цьому високі вимоги до доброзичливості, довіри, тактовності і поваги в спілкуванні вчителів з юнацтвом зберігаються[21].

Отже, для юнаків і дівчат, що визначилися в необхідності оволодіння конкретною професією, провідним видом діяльності стає учбово-професійна діяльність, яка істотно змінює усвідомлення мети навчання, навчальної мотивації, навчальних дій і характер взаємин з педагогами. Учбово-професійна діяльність, як будь-яка провідна діяльність, стає вирішальним (але, звичайно, не єдиним!) фактором формування центральних психологічних новоутворень даного віку. З питання сутності центральних новоутворень свідомості в ранньому юнацькому віці у вітчизняній психології немає єдиної думки, що затвердилася. Так Р.С. Нємов вважає, що такими новоутвореннями є формування і розвиток моралі, становлення світогляду і моральне самовизначення [10].      

    І.С. Кон, як уже зазначалося, найважливішими новоутвореннями свідомості юнацтва вважає розвиток самосвідомості – "відкриття Я". І.В. Дубровіна, як таке новоутворення виділяє психологічну готовність до життєвого самовизначення [21].

 І.Ю. Кулагіна і В.Н. Колюцький , А.В. Скрипченко, Л.В. Долинська й ін. центральним новоутворенням свідомості в ранній юності називають самовизначення. Г.С. Абрамова вважає юнацький вік періодом збільшення сили "Я", його здатності не втратити, зберегти своє "Я" і виявити свою індивідуальність в умовах групової діяльності і товариських відносин [1].

Західні психологи не користуються поняттям "центральні новоутворення свідомості", але, описуючи юнацький вік, називають явища, по-суті дуже близькі до названого. Е. Еріксон найважливішим явищем психологічного розвитку в період отроцтва і юності вважає формування ідентичності особистості  як психосоціальної тотожності, що дозволяє особистості усвідомлювати себе у всьому багатстві своїх відносин до навколишнього світу і визначає систему цінностей, ідеалів, життєвих планів, соціальних ролей особистості з відповідними формами поведінки. На думку українських психологів, ідентичність особистості з повною підставою можна вважати аналогом самовизначення особистості.   Л. Колберг із юнацьким віком пов'язує третій рівень розвитку моралі – автономну мораль, коли моральні норми і принципи стають надбанням особистості, тобто внутрішніми нормами і принципами [20].

Незважаючи на удавану різноманітність підходів і точок зору, практично всі психологи єдині в думці про те, що найважливішим новоутворенням свідомості в цьому віці є готовність до оптимального особистісного і професійного самовизначення, яке являє собою утворення інтегративне та в першу чергу передбачає розвиток самосвідомості і формування світогляду як системи переконань. Таким чином, нами розглянуті найбільш загальні особливості юнацького віку (соціальна ситуація розвитку, провідний вид діяльності і центральні новоутворення свідомості), які виділені відповідно до теоретичних підходів, що затвердилися у вітчизняній психології, до вікової періодизації (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін і ін.) і необхідні для розгляду психологічних особливостей юнацтва [1].

1.2.  Сутність поняття креативність та її психологічні особливості.

У сучасному світі кожна людина намагається бути індивідуальною, чимось відмінною від інших. Бути креативним і творчо розвиненим - найкращий спосіб показати і презентувати себе у соціальному середовищі. Сьогодні цінують творчих, креативних людей. Здатність нестандартно мислити необхідна кожній сучасній людині, тому проблема  креативності є сьогодні актуальною як в теоретичному, так і в практичному аспекті.

Аналіз літератури показав, що вивченням творчості, креативності займались Я.О.Пономарьов, Дж. Гілфорд, Е.П.Торренс, М.Арнаудов, В.М.Пушкін, Д.Б.Богоявленська та ін.

У різних словниках дається різнє трактування цього поняття. Наприклад, у великому тлумачному психологічному словнику під редакцією Артура Ребера дається таке визначення:

Креативність – це розумові процеси, які ведуть до рішень, ідеям, осмисленню, створенню художніх форм, теорій чи будь-яких продуктів, що є унікальними і "новими [18].

У стислому психологічному словнику під редакцією Петровського А.В. і Ярошевского М.Г. дана наступнє трактування цього поняття:

Креативність – це рівень творчого обдарування, здатність до творчості, що становить   стійку характеристику особистості[15].

У словнику під редакцієюКопорулиной В.М. я знайшла інше визначення:

Креативність – здатність породжувати незвичні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемніситуации[11].

Наколаева Є.І. дає своє  трактування поняття «креативність»:

Креативність – це творчі можливості (здібності) людини, що потенційно можуть виявлятися в мисленні, почуттях, окремих видах діяльності[13].

Креативність - загальна особливість особистості (здатність, диспозиція, межа – в термінології автори розходяться) і впливає на творчу продуктивність незалежно від сфери прояву особистої активності (Гілфорд, Торренс).

Під креативністю ми розуміємо здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися в мисленні від традиційних схем, швидко вирішувати проблемні ситуації. Креативність охоплює деяку сукупність розумових і особових якостей, необхідних для становлення здібності до творчості.

Концепція креативності   як  універсальної  пізнавальної творчої  здатності  набула  популярності   після   робіт Дж.Гілфорда. Автор виділив чотири основні параметри креативності: 1) оригінальність; 2) семантична гнучкість; 3) образна адаптивна гнучкість; 4) семантична спонтанна гнучкість.

Однією з останніх за часом виникнення є концепція креативності, запропонована Стернбергом і Д. Лавертом. Автори вважають креативною  людину, яка прагне і здатна займатися невідомими, невизнаними або малопопулярними ідеями [7].

У вітчизняній психології одним з перших проблему креативності розглядав Я.О.Пономарьов. Автор вважав, що для творчої людини найбільшу цінність мають побічні результати діяльності, щось нове і незвичайне; для нетворчої - важливі результати по досягненню мети, а не новизна[17].

Також креативність досліджував В.М.Дружинін. Результати його досліджень показали, що розвиток креативності проходить, як мінімум, дві фази:

1) розвиток "первинної" креативності як загальної творчої здатності, неспеціалізованої по відношенню до певної області  людської життєдіяльності.  Сензитивний період цього етапу,  за даними ряду авторів, наступає в 3-5 років. В цей час наслідування значущому дорослому як креативному зразку є основним механізмом формування креативності;

2) підлітковий і юнацький вік. У цей період на основі "загальної" креативності формується "спеціалізована"  креативність:   здібність   до творчості, пов'язана з відповідною сферою людської діяльності, як її "зворотня сторона",  доповнення і альтернатива. На цьому етапі особливу значущу роль грає "професійний" зразок, підтримка сім'ї і однолітків[7].

С.Д. Максименком креативність розглядається в якості одного з принципів побудови генетико-моделюючого методу дослідження особистості. Автор зауважує, що «…вже сама по собі особистість є результатом та продуктом творчості. І нужда, втілена у ній, має величезний креативний потенціал». В.М. Дружинін, розглядаючи роботу психіки як єдиної системи, що переробляє наявну інформацію, виділяє креативність (загальну творчу здібність) як здібність до перетворення знань (зв’язане із уявою, фантазією і т.п.) [7].

Б.І. Додонов вказує на те, що «…ступінь напруженості почуттів, динамічності, їх звичне зростання або спадання у відповідь на визначені життєві ситуації та , наприкінець,  охоплюючий особистість потяг до тих чи інших емоційних станів та до ситуацій, що їх викликають, та видам діяльності – все це разом створює неповторний емоційно-духовне обличчя кожної конкретної людини та визначає особливості її світосприйняття та життєдіяльності» [6].

В.І. Андрєєв, розглядаючи складові творчих здібностей особистості, виокремлює багатопланову ієрархію здібностей особистості до самокерування, саморегулювання у творчій діяльності, що описується та оцінюється наступним чином: цілеспрямованість, здібність до розгорнутого планування, здібність до самоорганізації, здібність до самоконтролю, адекватність самооцінки, здібність та рефлексії та перелаштування, відповідальність.На думку Я.О. Пономарьова, із здібністю до творчості спряжена така особистісна якість, як інтенсивність пошукової мотивації. Крім того, як важлива якість особистості, що сприяє процесу творчості він виділяє силу творчої мотивації, що підтримує прагнення людини до пошуку нового у достатньо невизначеній, тобто психологічно фрустраційній ситуації. Дана мотивація втримує людину від швидкого виходу зі стану творчості до стану конкретності та визначеності [17].

У емпіричних дослідженнях прояву творчої активності, що проводилися Л.Б. Єрмолаєвою-Томіною, було виявлено, що експериментальна група з високим рівнем креативності демонструє значну більшу варіативність та неповторність у сполученні індивідуальних особистісних якостей, ніж група з низьким рівнем креативності [7].

1.3. Особливості розвитку креативності в юнацькому віці 

Механізм за яким відбувається розвиток креативності : на основі загальної обдарованості під впливом мікросередовища і наслідування формується система мотивів і особистісних властивостей , і загальна обдарованість перетворюється в актуальну креативність (синтез обдарованості і визначеної структури особистості). Виникає питання: коли відбувається формування цих особистісних властивостей?

 Розвиток креативності проходить як мінімум дві фази:  Розвиток                   « первинної » креативності як загальної творчої здібності , неспеціалізованої по відношенню до певної галузі людської життєдіяльності. Сензитивний період цього етапу , за даними ряду авторів настає в 3-5 років. У цей час наслідування значимого дорослого як креативному зразку , можливо , є основним механізмом формування креативності . До трьох років у дитини , за даними Д. Б. Ельконіна , з'являється потреба діяти як дорослий , « зрівнятися з дорослим ». У дітей з'являється потреба у компенсації і розвиваються механізми безкорисливого наслідування діяльності дорослого. Спроби наслідувати трудовим діям дорослого починаються спостерігатися з кінця 2 -го по 4 -й рік життя. Швидше за все , саме в цей час дитина максимально сензитивен до розвитку творчих здібностей через наслідування [16].     

 У дослідженні В. І. Тютюнника показано , що потреби і здатність до творчої праці розвиваються як мінімум з 5 років. Головним чинником, що визначає цей розвиток , є вміст взаємин дитини з дорослим , позиція , яку займає дорослим по відношенню до дитини. Підлітковий і юнацький вік (від 13 до 20 років). У цей період на основі «загальної» креативності формується « спеціалізована » креативність : здатність до творчості , пов'язана з певною сферою людської діяльності , як її « зворотна сторона » , доповнення і альтернатива. На цьому етапі особливо значущу роль відіграє професійний зразок , підтримка сім'ї і однолітків. Але головне, юнак визначає для себе «ідеальний зразок» творця , якого він прагне наслідувати (аж до ототожнення) [1].   

Друга фаза закінчується запереченням власної наслідувальної продукції і негативним ставленням до колишнього ідеалу. Індивід або затримується на фазі наслідування назавжди , або переходить до оригінальної творчості . Однак , в ході соціалізації встановлюються дуже специфічні відносини між творчою особистістю і соціальним середовищем. По-перше , часто креативи відчувають дискримінацію в школі через орієнтацію навчання на «середні оцінки» , уніфікації програм , переважання жорсткої регламентації поведінки, ставлення вчителів . Вчителі , як правило , оцінюють креативних учнів як « вискочок » , демонстративних , істеричних , упертих і т.д. Опір їх репродуктивної роботі , їх велика чутливість до монотонії розцінюється як лінь , упертість , дурість. Часто талановиті діти стають об'єктом дослідження однолітків -підлітків.

Тому , за даними Гілфорда , до кінця шкільного навчання обдаровані діти впадають в депресію , маскуючи свої здібності , але , з іншого боку , ці діти швидше проходять початкові рівні розвитку інтелекту і швидше досягають високих рівнів розвитку моральної свідомості [1].    

У юнацькому віці всі сторони психічного розвитку перебувають у стадії активного переструктурування і формування . Це проявляється в підвищенні значущості системи особистісних цінностей , розвитку самосвідомості та самопізнання , які характеризуються виникненням рефлексії , усвідомленням своїх мотивів , інтимізації  внутрішнього життя [10].       

Неоднозначність уявлень про себе і оточенні , недостатньо адекватні судження про що відбувається змушують людину шукати нові шляхи в розумінні та прийнятті світу , свого місця в ньому. Все це стимулює і активізує його творчий потенціал. Багато сторін психічного розвитку є хорошою базою для розвитку креативності , що включає в себе когнітивну , характерологічну , динамічну , емоційно - вольову , мотиваційні сфери. Але для того , щоб розвивати креативність , необхідно створити спеціальні умови.

Представники гуманістичної психології (Н. Роджерс , А. Маслоу та ін ) виділяють зовнішні (забезпечення психологічної безпеки , відсутність оцінювання ) і внутрішні ( відкритість особистості нового досвіду , внутрішнє позитивне оцінювання творчості ) умови . Е. Торренс та Дж. Гілфорд пропонують в якості умов : забезпечення сприятливої ​​атмосфери , заохочення різних творчих продуктів у школі і вдома , виховання у дитини усвідомлення цінності творчих рис своєї особистості , зразок креативного поведінки в навколишньому середовищі. Вітчизняні дослідники виділяють в якості умов наявність позитивного зразка творчої поведінки , соціальне підкріплення творчої поведінки ( В.Н. Дружинін , Н.В. Хазратова ), наявність наставника і вплив сім'ї ( Е.А. Корсунський ), вплив сімейних відносин і умови розвитку в школі [22].    

 

1.4.

Проблема ставлення креативності та інтелекту поставлена ​​в той момент, коли креативність була виділена в якості самостійного фактору. Гілфорд вважав, що творча обдарованість включає в себе, принаймні, здатності до дивергентного мислення і до перетворень (IQ). Нагадаю, що, за Гилфорду, дивергентное мислення є мислення, спрямоване на пошук різноманітних логічних можливостей, здатність до якого тестується за допомогою особливих тестів ("Незвичайне використання предметів", "Доповнення малюнка", "Знаходження синонімів" і т. д.). 

У ряді статей Гілфорд розглядає ставлення інтелекту і креативності. Він вважав, що інтелект визначає успішність розуміння та засвоєння нового матеріалу, а дивергентное мислення детермінує творчі досягнення. Крім того, успішність творчої активності зумовлена ​​обсягом знань (залежних, у свою чергу, від інтелекту). Гілфорд висловлює припущення, що IQ зумовлюватиме "межа" успішності рішення задач на дивергентное мислення. Причому тести креативності Гілфорда були пов'язані з оперуванням семантичним кодом (словесною інформацією), і він вважав, що обмежує роль інтелекту для них буде вище, ніж для невербальних тестів. Дослідження показали, що кореляції між тестами інтелекту та дивергентного мислення вище для семантичних тестів, ніж для просторових і символічних. 

Проте результати досліджень К. Ямамото, а також Д. Хардгрівса та І. Болтона дозволяють ввести гіпотезу "нижнього порогу": конвергентний інтелект (IQ) обмежує прояви креативності при низьких значеннях IQ, при IQ вище деякого "порогу" творчі досягнення від інтелекту не залежать . 

У дослідженнях Гілфорда і Крістіансена також було виявлено, що при низькому IQ практично не буває проявів творчої обдарованості, в той час як серед людей з високим IQ зустрічаються особи і з високим, і з низьким рівнем розвитку дивергентного мислення. 

Торренс, узагальнивши власні дослідження, прийшов до висновку, що зв'язок між рівнем інтелекту та креативністю одностороння. Він запропонував модель інтелектуального порогу: до рівня IQ <120 креативність та інтелект утворюють єдиний фактор, вищий за цей поріг фактори креативності та інтелекту проявляються як незалежні. Інакше кажучи, до якогось рівня IQ обмежує прояв креативності, вище "порогу" креативність "виривається на волю". 

Здавалося б, модель "інтелектуального порогу" отримала явне підтвердження. Але результати досліджень Когана та Воллаха спростували теорію "нижнього" порога. Коган та Воллах модифікували процедуру тестування: зняли часовий ліміт, відмовилися від показника "правильності" (за Гилфорду), усунули момент змагальності. У результаті фактори креативності та інтелекту виявилися незалежними. Була виявлена ​​й описана особлива група дітей з високим рівнем креативності, але з інтелектом нижче середнього. 

Існує як мінімум три основні підходи до проблеми творчих здібностей. Вони можуть бути сформульовані наступним чином. 

1. Як таких творчих здібностей немає. Інтелектуальна обдарованість виступає в якості необхідного, але недостатньої умови творчої активності особистості. Головну роль в детермінації творчої поведінки відіграють мотивації, цінності, особистісні риси (А. Танненбаум, А. Олох, Д. Б. Богоявленська, А. Маслоу та інші). До числа основних рис творчої особистості ці дослідники відносять когнітивну обдарованість, чутливість до проблем, незалежність у невизначених і складних ситуаціях. 

2. Творча здатність (креативність) є самостійним чинником, незалежним від інтелекту. У більш "м'якому" варіанті ця теорія говорить, що між рівнем інтелекту і рівнем креативності є незначна кореляція. 

3. Високий рівень розвитку інтелекту передбачає високий рівень творчих здібностей і навпаки. Творчого процесу як специфічної форми психічної активності немає. Цю точку зору поділяли й поділяють практично всі фахівці в області інтелекту (Д. Векслер, Р. Уайсберг, Г. Айзенк, Л. Термен, Р. Стернберг та інші). 

Айзенк, спираючись на значимі (але все ж невисокі) кореляції між IQ і тестами Гілфорда на дивергентное мислення, висловив думку, що креативність є компонент загальної розумової обдарованості. Уайсберг стверджує, що творче мислення діагностується за якістю продукту, а не за способом його отримання. Всякий пізнавальний процес, з його точки зору, спирається на минулі знання і тягне їх перетворення відповідно до вимог завдання. 

Останнім часом поширення набула концепція Стернберга. Згідно Стернбергу, інтелект бере участь і у вирішенні нових завдань, і в автоматизації дій. По відношенню до зовнішнього світу інтелектуальне поведінка може виражатися в адаптації, виборі типу зовнішнього середовища або її перетворення. Якщо людина реалізує третій тип відносин, то при цьому він проявить творча поведінка. 

Як би там не було, теоретичні міркування повинні підкріплюватися фактами. Однак високий (і навіть надвисокий) рівень інтелекту не гарантує творчих досягнень. 

Відсутність однозначного зв'язку між інтелектом і креативністю стала основою двох дослідницьких підходів, альтернативних редукціоністской. Їх можна позначити як особистісно-мотиваційний і психометричний. 

Висновок до першого розділу.

Отже, незважаючи на удавану різноманітність підходів і точок зору, практично всі психологи єдині в думці про те, що найважливішим новоутворенням свідомості в цьому віці є готовність до оптимального особистісного і професійного самовизначення, яке являє собою утворення інтегративне та в першу чергу передбачає розвиток самосвідомості і формування світогляду як системи переконань. Таким чином, нами розглянуті найбільш загальні особливості юнацького віку (соціальна ситуація розвитку, провідний вид діяльності і центральні новоутворення свідомості), які виділені відповідно до теоретичних підходів, що затвердилися у вітчизняній психології, до вікової періодизації (Л.С. Виготський, А.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін і ін.) і необхідні для розгляду психологічних особливостей юнацтва.

       При всій багатоманітності теоретичних підходів до вивчення креативності , можна виділити деякі найбільш загальні положення . Сучасні психологічні теорії визначають креативність як складну багатовимірну й багаторівневу , інтегральну структуру, що об'єднує в єдине ціле тісно пов'язані між собою , але все ж відносно незалежні когнітивні і некогнітівних особистісні компоненти .

- в поняття креативності вкладають наступні смисли : здатність індивідів вносити в власне буття нове, незалежно від присутності чи відсутності створюваного в соціально- культурному оточенні ; процес новоутворення ; продукт новаторської діяльності ;

- розвиток креативності пояснюється взаємодією внутрішніх передумов ( творчого потенціалу) особистості з впливом зовнішніх факторів оточення ;

Таким чином вивчення особливостей розвитку креативності та її детермінант в юнацькому віці актуально , адже при виділенні і моделюванні зовнішніх умов розвитку креативності , дуже важливим є облік внутрішніх детемінант . З оцінки креативності використовуються такі методи: тестування, метод проблемної завдання й експеримент. Для побудови експерименту необхідно дотримуватись трьох принципів: відмовитися від зовнішнього побудника, позбавити випробуваного від обмежень під час вирішення завдання, зробити експеримент тривалим. Він є найбільш інформативним, оскільки дозволяє людині виявити свої здібності без обмежень у часі, без інструкцій.

                              

                                           

                                         Розділ 2

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ                                                                                              РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

2.1. Огляд і обгрунтування вибору методик

Для оцінки творчі здібності людини є кілька методів: тестування й другий експеримент.

Свого часу тести викликали багато суперечок. Одні вважали їх точним інструментом з вивчення здібностей. Інші заперечували тестові методи.

Укладання у тому, володіє людина креативністю чи ні, потрібно робити акценти виходячи з як тесту, але ще й підставі усебічне вивчення особистості та її діяльності.

З допомогою тестування не можна поринути у глибинні механізми креативності. Тести допомагають виявити ті особливості людини, якими можна було б передбачити прийдешні успіхи людини. Тести ставлять випробуваного на такі умови, у яких видає стільки ж здібностей, скільки цього вимагає завдання. Визначити з допомогою тесту, чи може осіб у більше й як і справжня міра його активності, з допомогою тесту неможливо. Результати застосування тестів цікаві поки що тільки для дослідників-психологів, оскільки для практичного психолога даний метод недостатньо ефективний. Зараз дослідники працюють без теорії, наосліп. Для усунення цієї вади необхідно глибше розробити загальну теоріюметода[12].

Наступним методом оцінки креативності є метод «проблемної завдання». Проблемні завдання будуються за принципом неузгодженості, невідповідності те, що має б бути набагато те, що є. Таке неузгодженість стимулює розумову діяльність випробуваного. Цей стимул викликає в випробуваного безліч внутрішніх стимулів мотиваційного порядку. Отож не можна сказати, який мотив є головним у цій діяльності. Але проблемні завдання, як і тести, неможливо повністю оцінити здібностічеловека [16].

Третім методом оцінки креативності є експеримент. Тепер вибудувана найновіша модель експерименту з вивчення креативності. Ця модель відрізняється від старої моделі тим, що вона є об'ємної у тому, щоб простежувати хід думок поза рішення вихідної завдання. На цій посаді може бути система однотипних завдань із загальними закономірностями.

Зараз у вітчизняній психодіагностиці для оцінки рівня креативності широко використовуються тести креативності - група психодіагностичних методик, призначених для вимірювання творчих здібностей особистості. Найвідомішими такими тестами є “Південнокаліфорнійські тести дивергентної продуктивності Дж.Гілфорда” та створений на їхній основі “Тест творчого мислення Е.Торренса”. Крім цих методик останнім часом використовують “Набір креативних тестів Ф.Вільямса”, що спрямований на діагностику як когнітивних, так і особистісно-індивідних креатин- них характеристик [14].

Близькою до цих концепцій є концепція С.Медніка, стрижневими положеннями якої є такі: 1) креативний мисленнєвий процес є формуванням нових асоціацій за сенсом; 2) рівень креативності визначається ступенем віддаленості (особливо на кінцевих стадіях творчого процесу) асоціацій досліджуваного від існуючих у культурі стереотипів; 3) основними показниками креативності є асоціативна швидкість (кількість асоціацій на стимул), широта асоціативного поля та особливості селекції оригінальних асоціацій. Відповідно до цих положень С.Медніком був розроблений тест віддалених асоціацій (КАТ) .

            Останнім часом використовують “Набір креативних тестів Ф.Вільямса”, що спрямований на діагностику як когнітивних, так і особистісно-індивідних креатин- них характеристик[14].

2.2.Тест вербальної креативності С. Мідника (RAT)

Запропонована методика являє собою російськомовний адаптований варіант тесту С. Мідника (тест віддалених асоціацій , адаптація А.Н. Вороніна , дорослий варіант). Методика адаптована в лабораторії психології здібностей Інституту психології РАН на вибірці школярів старших класів Л.Г. Алексєєвої , Т.В. Галкіної ; на вибірці менеджерів у віці від 23 до 35 років - А.Н. Вороніним.

Тест призначений для діагностики вербальної креативності , яка визначається як процес перекомбініції елементів ситуації . При розробці даного тесту використовувалися принципи побудови методики , що не регламентує діяльність випробуваного. RAT спрямований на виявлення та оцінку існуючого у випробуваного , часто прихованого , що блокується креативного потенціалу , а не особливостей діяльності випробуваного в даних експериментальних умовах.

У ході тестування випробуваним пропонуються словесні тріади ( трійки слів) , елементи яких належать до взаємно віддалених асоціативних областям. Випробуваному необхідно встановити між ними асоціативний зв'язок шляхом знаходження четвертого слова , яке об'єднувало б елементи таким чином , щоб з кожним з них воно утворювало деякий словосполучення .

В якості стимульного матеріалу в тесті використовуються 40 словесних тріад . Завдання методики ніяк не обмежені (побудована не за принципом тесту або завдання , а як необмежене поле діяльності у вигляді однотипних задач). Випробуваного можна обмежувати часом рішення тестових завдань . Бажано працювати з випробуваним індивідуально , хоча можливий і груповий варіант.

Дорослий варіант методики , адаптований А.Н. Вороніним , являє собою груповий скорочений варіант , що складається з однієї серії ( 20 тріад ) і не передбачає розминки , оскільки розминка у дорослих людей в ситуації дефіциту часу для виконання дає систематичний зсув в результатах тестування , який визначається завданнями розминки. Стимульний матеріал для скороченого групового варіанту методики взято з другої серії підліткового варіанту методики.

Проводячи тестування , краще уникати відкритого обговорення предметної спрямованості методики , тобто не слід повідомляти про те , що вивчаються творчі здібності , творче мислення . Тест можна представити як методику на « оригінальність » , можливість виразити себе в незвичній діяльності , ситуації. Час тестування не потрібно обмежувати , але орієнтовно випробовувані витрачають на кожну трійку слів по 1-2 хвилини

Інструкція: Вам пропонуються трійки слів , до яких необхідно підібрати ще одне слово так , щоб воно поєднувалося з кожним з трьох запропонованих слів ( становило деякий словосполучення ) .

Наприклад , для трійки слів гучна , правда , повільно словом - відповіддю буде служити слово говорити ( голосно говорити , говорити правду , повільно говорити) . Ви можете також змінювати слова граматично і використовувати прийменники , наприклад , для слів годинник , скрипка , єдність відповіддю може бути слово майстер ( майстер по годинах , скрипковий майстер , єдиний майстер ) .

Постарайтесь , щоб ті образи та асоціації , які приходять вам в голову у відповідь на запропоновані слова , були якомога оригінальніші і яскравіші. Постарайтеся подолати стереотипи і придумати щось нове і оригінальне.

       Спробуйте дати максимальну кількість відповідей на кожну трійку слів

      Додаток А(1),(2).

Обробка результатів у скороченому груповому варіанті

Оригінальність відповідей оцінюється , виходячи з усього масиву даних , і підраховується за формулою:

                                                                        x-1     

 Or = 1 −      ,   де:

                                                                      Xmax-1

Or - оригінальність даного типу відповіді; х - кількість відповідей даного типу

Хmax - максимальна кількість відповідей в типі .

При цьому під типом відповіді маються на увазі однокореневі слова, що несуть приблизно однакову смислове навантаження. Так , слова прагнення , прагнути , стремитися , прагну  -  розглядалися як слова однотипні і об'єднувалися в один тип відповідей : прагнення .

Для оцінки результатів тестування людей, що відносяться до контингенту менеджерів або схожим з ним , пропонується наступний алгоритм дій . Необхідно зіставити відповіді випробовуваних з наявними типовими відповідями і при знаходженні схожого типу відповіді привласнити даному відповіді оригінальність , зазначену в списку . Якщо в списку немає такого типу відповідей , то оригінальність даної відповіді вважається 1 .

Індекс оригінальності підраховується як середнє оригінальностей всіх відповідей , тобто сума оригінальностей по всіх відповідям ділиться на кількість відповідей . Кількість відповідей може не збігатися з кількістю « трійок слів». На деякі трійки слів випробувані дають два , три відповіді , на деякі - відповіді відсутні. Індекс унікальності , по мідники , дорівнює кількості унікальних відповідей .

Інтерпретація результатів тестування досить сильно залежить від специфіки вибірки , тому адекватні й надійні висновки про окрему людину можна отримати тільки в рамках даної вибірки або схожою з нею. У даному випадку представлені норми і списки типових відповідей для вибірки молодих менеджерів , і відповідно можна досить добре оцінювати вербальну креативність людей такого або схожого контингенту. Якщо вибірка сильно відрізняється від пропонованої , то аналізують результати по всій новій вибірці і тільки тоді дають висновок про окремих людей .

Використовуючи процентільние шкалу , побудовану для індексу оригінальності , індексу унікальності і для показника « кількість відповідей » , можна визначити місце конкретного випробуваного щодо пропонованої вибірки і відповідно зробити висновки про ступінь розвитку у нього вербальної креативності та продуктивність.

Додаток А (3)

    При цьому :

1 . - відсоток людей , результати яких перевищують зазначений рівень ,

2 . - значення індексу оригінальності ,

3 . - значення індексу унікальності ,

4. - кількість відповідей .

Так , якщо у випробуваного X сума оригінальностей відповідей склала 20,75 і все в його протоколі 25 відповідей , то його індекс оригінальності дорівнює 0,83. Кількість унікальних відповідей - 16 . Результати такого протоколу показують , що дана людина знаходиться між 60 і 80 процентами , тобто від 60 % до 80 % людей в даній вибірці володіють вербальної креативністю ( за індексом оригінальності ) вище , ніж у нього. Однак індекс унікальності у нього вище , і тільки 40 % (навіть менше) мають індекс вищий . Для оцінки креативності як такої більше значення має індекс унікальності , що показує , наскільки дійсно нове може створити людина , але диференціюються сила пропонованого індексу недостатньо велика , і тому часто використовується індекс оригінальності. Кількість відповідей показує , насамперед , ступінь продуктивності і працездатності [3].

2.3. Тест креативності Ф. Вільямса

Тестова батарея Ф. Вільямса призначена для комплексної діагностики креативності та оцінює як характеристики , пов'язані з творчим мисленням , так і особистісно - індивідуальна креативні характеристики. Тест є надійним , валідним і може бути використаний для дослідження творчої обдарованості дітей , починаючи з дошкільного віку (5-6 років) і до випускних класів школи ( 17-18 років).

Тест складається з трьох частин:

- Тест дивергентного ( творчого) мислення

- Тест особистісних творчих характеристик (опитувальник для дітей) - шкала Вільямса (опитувальник для батьків і вчителів ) .

Тест дивергентного ( творчого) мислення.

Перед наданням тесту психолог повинен повністю прочитати інструкцію і ретельно продумати всі аспекти роботи . Тест не допускає ніяких змін і доповнень , так як це змінює надійність і валідність тестових показників .

Необхідно уникати вживання слів « тест» , «іспит» , « перевірка » в усіх поясненнях і інструкціях. Якщо виникає необхідність , то рекомендується вживати слова: вправи , малюнки , картинки і т.д. Під час тестування неприпустимо створення тривожної і напруженої обстановки іспиту , перевірки , суперництва. Навпаки , слід прагнути до створення доброзичливої і спокійної атмосфери теплоти , затишку , довіри , заохочення уяви і допитливості дітей , стимулювання пошуку альтернативних відповідей . Тестування повинне проходити у вигляді захоплюючої гри. Це дуже важливо для надійності результатів .

Необхідно забезпечити всіх учнів тестовими завданнями , олівцями або ручками. Все зайве має бути прибрано . Психологу необхідно мати інструкцію , зразок тесту , а також годинник або секундомір .

Не слід проводити одночасне тестування у великих групах учнів . Оптимальний розмір групи - це 15-35 чоловік, тобто не більше одного класу. Для молодших дітей розмір груп слід зменшити до 5-10 чоловік , а для дошкільнят краще проводити індивідуальне тестування . При тестуванні дитина повинна сидіти за столом один або з асистентом психолога .

Відповіді на завдання цих тестів випробувані повинні дати у вигляді малюнків і підписів до них. Якщо діти не вміють писати або пишуть дуже повільно , психолог або його асистенти повинні допомогти їм підписати малюнки. При цьому необхідно в точності слідувати задумом дитини.

Час виконання тесту - 25 хвилин.

Перш ніж роздавати листи із завданнями , психолог повинен пояснити дітям , що вони будуть робити , викликати у них інтерес до завдань і створити мотивацію до їх виконання . Для цього можна використовувати наступний текст , що допускає різні модифікації залежно від конкретних умов:

Додаток Б

Інструкція: На цих сторінках намальовані незакінчені фігури. Якщо ти додаси до них додаткові лінії , у тебе можуть вийти цікаві предмети або історії. Намагайся намалювати такі картинки , які б не зміг придумати ніхто , крім тебе. Роби кожну картинку докладної і цікавою , додаючи до неї різні деталі. Придумай цікаву назву для кожного малюнка і напиши його знизу . На виконання завдання відводиться 25 хвилин. Намагайся працювати швидко , але без зайвого поспіху . Якщо у тебе з'явилися питання , задай їх зараз . Починай працювати над малюнками.

 Обробка тесту

Описувані далі чотири когнітивних фактора дивергентного мислення тісно корелюють з творчим проявом особистості ( правопівкульний , візуальний , синтетичний стиль мислення). Вони оцінюються разом з п'ятим чинником, що характеризує здатність до словникового синтезу ( лівопівкульний , вербальний стиль мислення). В результаті отримуємо п'ять показників , виражених у сирих балах:

- швидкість (Б)

- гнучкість (Г)

- оригінальність (О)

- розробленість (Р)

- назва (Н)

Швидкість - продуктивність , визначається шляхом підрахунку кількості малюнків , зроблених дитиною , незалежно від їх змісту .

Обгрунтування: творчі особистості працюють продуктивно , з цим пов'язана розвиненіша побіжність мислення. Діапазон можливих балів від 1 до 12 ( по одному балу за кожен малюнок ) .

Гнучкість - число змін категорії малюнка , рахуючи від першого малюнка.

Чотири можливі категорії :

- живе (Ж ) - людина , особа , квітка , дерево , будь-яка рослина , плоди , тварина , комаха , риба , птиця і т.д.

- механічне , предметне (М) - човен , космічний корабель , велосипед , машина , інструмент , іграшка , обладнання, меблі , предмети домашнього вжитку , посуд і т.д.

- символічне (С) - буква , цифра , назва , герб , прапор , символічне позначення і т.д.

- видове , жанрове ( В) - місто , шосе , будинок , двір , парк , космос , гори і т.д.

Обгрунтування: творчі особистості частіше воліють міняти що-небудь , замість того щоб інертно дотримуватися одного шляху або однієї категорії . Їхнє мислення не фіксоване , а рухомий. Діапазон можливих балів від 1 до 11 , залежно від того , скільки разів буде змінюватися категорія картинки , не рахуючи першого .

оригінальність - місце розташування (усередині / зовні щодо стимульной фігури) , де виконується малюнок.

Кожен квадрат містить стимульную лінію або фігуру , яка служитиме обмеженням для менш творчих людей. Найбільш оригінальні ті , хто малює всередині і зовні даної стимульной фігури.

Обгрунтування: менш креативні особистості зазвичай ігнорують замкнуту фігуру - стимул і малюють за її межами , тобто малюнок буде тільки зовні. Більш креативні люди працюватимуть всередині закритої частини. Високо креативні люди будуть синтезувати , об'єднувати , і їх не буде стримувати ніякої замкнутий контур , тобто малюнок буде як зовні , так і всередині стимульной фігури.

1 .    бал - малюють тільки зовні

2 .    бали - малюють тільки всередині

3 .    бали - малюють як зовні , так і всередині.

Загальний сирої бал за оригінальністю (О) дорівнює сумі балів за цим фактором по всіх малюнках .

Розробленість - симетрія / асиметрія , де розташовані деталі , що роблять малюнок асиметричним .

1 .   балів - симетрично внутрішній і зовнішній простір

2 .   бал - асиметрично поза замкнутого контуру

3 .   бали - асиметрично всередині замкнутого контуру

4 .   бали - асиметрично повністю: різні зовнішні деталі з обох сторін контуру і асиметрично зображення всередині контуру .

Загальний сирої бал по розробленості (Р) - сума балів за фактором розробленість по всіх малюнках .

Назва - багатство словникового запасу (кількість слів , використаних в назві) і здатність до образної передачі суті зображеного на малюнках (пряме опис або прихований сенс , підтекст ) .

1 .   бал - назва не дана

2 .   бали - назву, що складається з одного слова без визначення

3 .   бали - словосполучення , кілька слів , які відображають те , що намальовано на картинці

4 .   бали - образну назву , що виражає більше, ніж показано на картинці, тобто прихований зміст .

Загальний сирої бал за назву (Н) буде дорівнює сумі балів за цим фактором , отриманих за кожен малюнок .

 

Підсумковий підрахунок по тесту

Швидкість : загальна кількість виконаних малюнків. Можливо max 12 балів ( 1 бал за кожен малюнок) .

Гнучкість : кількість змін категорій , рахуючи від першої картинки .

Можливо max 11 балів ( 1 бал за кожну зміну категорії).

Оригінальність : де виконується малюнок:

- поза стимульной фігури - 1 бал

- всередині стимульной фігури - 2 бали

- всередині і зовні стимульной фігури - 3 бали

Підсумовуються бали по даному чиннику по всіх намальованим картинкам . Можливо max 36 балів.

Розробленість : де доповнюють деталі створюють асиметрію зображення:

-  симетрично всюди - 0 балів

- асиметрично поза стимульной фігури - 1 бал

- асиметрично всередині стимульной фігури - 2 бали

- асиметрично всередині і зовні - 3 бали

Підсумовуються бали по даному чиннику для всіх намальованих картинок. Можливо max 36 балів.

Назва: Словниковий запас і образне , творче використання мови :

- назва не дано - 0 балів

- назва з одного слова - 1 бал

- назва з кількох слів - 2 бали

- образну назву , що виражає більше, ніж показано на картинці - 3 бали

Підсумовуються бали по даному чиннику для всіх намальованих картинок. Можливо max 36 балів.

Підсумок підрахунку за основними параметрами тесту

Швидкість - учень працює швидко , з великою продуктивністю. Намальовано 12 картинок. Оцінювання - по одному балу за кожну картинку. Максимально можливий сирої бал - 12 .

Гнучкість - учень здатний висувати різні ідеї , міняти свою позицію і по- новому дивитися на речі. Один бал за кожну зміну категорії , рахуючи з першої зміни (існує чотири можливі категорії ) . Максимально можливий сумарний сирої бал - 11 .

Оригінальність - учня не стримують замкнуті контури , він переміщається зовні і всередині контуру , щоб зробити стимульную фігуру частиною цілої картини . По три бали за кожну оригінальну картинку. Максимально можливий сумарний сирої бал - 36 .

Розробленість - учень додає деталі до замкнутому контуру , віддає перевагу асиметрію і складність при зображенні. По три бали за кожну асиметричну всередині і зовні картинку. Максимально можливий сумарний сирої бал - 36 .

Назва - учень майстерно і дотепно користується мовними засобами і словниковим запасом. По три бали за кожну змістовну , дотепну , що виражає прихований сенс підпис до картинки . Максимально можливий сумарний сирої бал - 36 .

Максимально можливий загальний сумарний показник (у сирих балах ) за весь тест – 131 [3].

2.4.

Інтелектуальний тест Г.Ю. Айзенка

Айзенка тест призначений для оцінки інтелектуальних людських здібностей в цілому. З цією метою використовується цифровий, словесний і графічний матеріал, а також різні способи формулювання завдань. Цей тест, що дозволяє визначити коефіцієнт інтелекту, користується величезною популярністю і широким поширенням у всьому світі. Його застосовують в галузі освіти, в армії, в промисловості, з його допомогою відбирають і визначають професійну орієнтацію. Одночасно з цим, природа тесту залишається досить таємничою. На чому ґрунтується тест Айзенка? Відповіді та способи проходження тесту на інтелект.

В основі даної методики лежить вчення про типи нервової, вищої діяльності людини (за И.П.Павлову), поєднане з поглядом на особистісну природу з боку її безпосередній спрямованості (по К.Г.Юнга). У ролі предмета дослідження використовуються организмические особистісні риси людини, як екстраверсія, інтроверсія, емоційна стабільність і нейротизм.

Інструкція

На виконання кожного тесту дається рівно 30 хв. Не затримуйтеся занадто довго над одним завданням. Можливо, ви перебуваєте на помилковому шляху, тоді краще перейти до наступного завдання. Але і не здавайтеся занадто легко; більшість завдань вирішиться, якщо ви виявите трохи наполегливості. Продовжувати міркувати над завданням або відмовитися від спроб і перейти до наступного — підкаже здоровий глузд. Пам'ятайте при цьому, що загалом, до кінця серії завдання стають складнішими. Кожна людина спроможна вирішити частину запропонованих завдань, але ніхто не в змозі справитися з усіма завданнями за півгодини.

Додаток (В)

Відповіддю на завдання є одне число, буква або слово. Іноді потрібно зробити вибір з декількох можливостей, іноді ви самі повинні придумати відповідь. Відповідь напишіть у зазначеному місці. Якщо ви не можете розв'язати завдання, то не варто навмання писати відповідь. Якщо ж у вас є ідея, але ви не впевнені в її правильності, то відповідь усе-таки проставте. Тест не містить «каверзних» завдань, але прийдеться розглядати кілька шляхів рішення. Перш ніж приступити до роботи, впевніться, шо ви правильно зрозуміли, що від вас вимагається. Ви даремно втратите час. якщо візьметеся за розв'язання, не усвідомивши, у чому полягає завдання.

Примітка:

Крапки означають кількість букв у пропущеному слові. Наприклад, (....) означає, що пропущене слово складається з чотирьох букв.

Висновок до другого розділу

У розділі, присвяченому вивченню методів і критеріїв оцінки креативності, ми виявили основні критерії оцінки креативності і нові методи, з допомогою яких можна надати оцінку креативності.

З всіх визначень креативності, які ми знайшли, можна сказати, що креативність - це рівень творчого обдарування, є стійкою характеристикою особистості, що дозволяє знаходити оригінальні, нові шляхи виконання завдання, породжувати ідеї, рішення і створювати художні форми, що є унікальними і незвичними.

Після вивчення цих теорій ми виділили такі критерії оцінки креативності: швидкість, гнучкість, оригінальність, рівеньпсихотизма, вміння використовувати інформації і об'єднувати її головною ідеєю, легкість асоціювання, спроможність до оцінці, легкість генерування ідей, рівень уяви і фантазії, вольове зусилля, напруженість попередньої діяльності, рівень патологічних станів, несподіванка.

Для визначення рівня креативності використовуються такі методи, як тестування, проблемні завдання й експеримент.

За тривалістю проведення методу експеримент набагато триваліший, ніж тестування. За позитивного рішення тесту чи проблемної завдання випробовуваний виявляє лише розумові здібності, які вимагає завдання. Тести і завдання обмежують прояв креативності. З допомогою експерименту дослідник може виявити справжній рівень креативності людини. Експеримент є інформативним методом оцінки креативності.

Отже, з оцінки інтелектуальних властивостей та креативності використовуються такі методи: тестування, метод проблемної завдання й експеримент. Для побудови експерименту необхідно дотримуватись трьох принципів: відмовитися від зовнішнього побудника, позбавити випробуваного від обмежень під час вирішення завдання, зробити експеримент тривалим. Він є найбільш інформативним, оскільки дозволяє людині виявити свої здібності без обмежень у часі, без інструкцій.

             

РОЗДІЛ 3.

Дослідження проводилося на базі ПНПУ ім.. В.Г. Короленка м. Полтава. Вибірку складали 30 студентів (вік 17 – 18 років). Дослідження проводилося у груповій формі, на стандартизованих бланках, за стандартними інструкціям, в денний час, у аудиторних кабінетах. При проведенні дослідження всі досліджувані були спокійні, виявляли помірний інтерес, уважно слухали інструкції, виконували запропоновані завдання.

3.1.

Методика спрямована на виявлення та оцінку існуючого у випробовуваних, але часто прихованого або блокується вербального креативного потенціалу.Методика проводиться як в індивідуальному, так і в груповому варіанті. Час на виконання завдань не обмежується, але заохочуються тимчасові витрати на кожну трійку слів не більше 2-3 хв.

Інструкція до тесту

Вам пропонуються трійки слів, до яких необхідно підібрати ще одне слово так, щоб воно поєднувалося з кожним з трьох запропонованих слів. Наприклад, для трійки слів «гучна - правда - повільно» відповіддю може служити слово «говорити» (голосно говорити, говорити правду, повільно говорити). Ви можете змінювати слова граматично і використовувати приводи, не змінюючи при цьому стомлений слова як частини мови.

Постарайтеся, щоб ваші відповіді були якомога оригінальніше і яскравіше, спробуйте подолати стереотипи і придумати щось нове. Постарайтеся придумати максимальну кількість відповідей на кожну трійку слів.

Інтерпретація результатів тестування.

Для оцінки результатів тестування пропонується наступний алгоритм дій. Необхідно зіставити відповіді випробовуваних з наявними типовими відповідями і при знаходженні схожого типу привласнити даному відповіді оригінальність, зазначену в списку. Якщо в списку немає такого слова, то оригінальність відповіді вважається рівною 1,00.

Індекс оригінальності підраховується як середнє арифметичне оригінальності всіх відповідей. Кількість відповідей може не збігатися з кількістю «трійок слів», тому що в одних випадках випробовувані можуть дати декілька відповідей, а в інших - не дати жодного.

Індекс унікальності дорівнює кількості всіх унікальних (не мають аналогів у типовому переліку) відповідей.

Використовуючи процентільную шкалу, побудовану для цих індексів і показника «кількість відповідей» (індексу продуктивності), можна визначити місце даної людини щодо контрольної вибірки і, відповідно, зробити висновок про ступінь розвитку у нього вербальної креативності та продуктивності.

Методики призначені для школярів у віці від 8 до 17 років.

Дослідження проводилося у кілька етапів:

В результаті проведеного дослідження вербальної креативності були отримані результати

Оригінальність

Унікальність

Рівень

  1.  

0,69       

3

  1.  

0,95

4

  1.  

0,68

2

  1.  

0,89

4

  1.  

0,93

4

  1.  

0,84

4

  1.  

0,92

4

  1.  

0,57

2

  1.  

0,71

2

  1.  

0,73

3

  1.  

0,80

1

  1.  

0,73

2

  1.  

0,60

2

  1.  

0,63

2

  1.  

0,89

4

  1.  

0,82

3

  1.  

0,69

1

  1.  

0,91

4

  1.  

0,74

2

  1.  

0,79

3

  1.  

0,68

2

  1.  

0,73

2

  1.  

0,85

4

  1.  

0,96

4

  1.  

0,77

3

  1.  

0,73

3

  1.  

0,92

4

  1.  

0,73

3

  1.  

0,69

2

  1.  

0,69       

3

3.3. Інтелектуальна методика

До структури інтелекту входить комплекс різнорідних чинників його прохання різноманітні та неоднозначні. Це є передумовою різних підходів до розуміння інтелекту і його чинників

Сутність інтелекту бачать в ефективності адаптації, поведінки в розумовій сфері Протягом тривалого періоду тести інтелекту служили середах виміру, як передбачалося, деякою психологічної реальності, про сутність якої були дуже невиразні уявлення Зведення інтелектуальних відмінностей до коефіцієнта розумового рівня випливало з уявлень про інтелект як загальної вродженої спосіб ості, що лежить в основі всіх наших досягнень і вимірюваною за допомогою тестів. Ці уявлення підтверджувалися відносною стабільністю IQ, встановленої при повторних випробуваннях одних і тих же груп індивідів через деякий проміжок часу.

Діагностика інтелекту як загальної "розумової здібності" визначальною досягнення в багатьох сферах діяльності

Методика 1. Тест інтелекту Г. Айзенка (Тест IQ). Перший варіант

Проаналізувавши отримані дані, ми отримали наступні результати:

Сирі

Бали

Рівень

  1.  

10

100

С

  1.  

16

115

В

  1.  

9

97

Н

  1.  

11

103

С

  1.  

16

116

В

  1.  

18

119

В

  1.  

10

100

С

  1.  

6

90

Н

  1.  

7

93

Н

  1.  

13

107

С

  1.  

10

100

С

  1.  

8

95

Н

  1.  

12

105

С

  1.  

17

113

В

  1.  

14

110

С

  1.  

18

118

В

  1.  

17

117

В

  1.  

8

95

Н

  1.  

15

107

В

  1.  

12

105

С

  1.  

14

110

С

  1.  

13

103

С

  1.  

10

100

С

  1.  

17

113

В

  1.  

19

115

В

  1.  

14

110

С

  1.  

13

107

С

  1.  

17

113

В

  1.  

12

105

С

  1.  

10

100

С

    

Високий рівень - 10 осіб (33%)

Середній рівень - 15 чоловік (50%)

Низький рівень - 5 осіб (17%)

3.3. Дослідження інтелектуальних властивостей.

Призначення тесту. Методика призначена для оцінки інтелектуальних здібностей, визначення, якою мірою випробуваний володіє нестандартним мисленням. Для дослідження людей від 18 до 50 років, які мають освіту не нижче середнього. 

Інструкція до тесту. На виконання тесту дається рівно 30 хв. Не затримуйтесь занадто довго над одним завданням. Бути може, ви знаходитесь на хибному шляху і краще перейти до наступної задачі. Але й не здавайтеся занадто легко; більшість завдань піддається вирішенню, якщо ви - проявіть трохи наполегливості. Продовжувати розмірковувати над завданням або відмовитися від спроб і перейти до наступного - підкаже здоровий глузд. Пам'ятайте при цьому, що до кінця серії завдання стають в загальному важче. Кожна людина у силах вирішити частину запропонованих завдань, але ніхто не в змозі впоратися з усіма завданнями за півгодини. 

Відповідь на завдання складається з одного числа, букви чи слова. Іноді потрібно зробити вибір з декількох можливостей, іноді ви самі повинні придумати відповідь. Відповідь напишіть у вказаному місці. Якщо ви не в змозі вирішити, завдання - не слід писати відповідь навмання. Якщо ж у вас є ідея, але ви не впевнені в ній, то відповідь все-таки проставте. 

Тест не містить "каверзних" завдань, але завжди доводиться розглянути кілька шляхів вирішення. Перш ніж приступити до вирішення, переконайтеся, що ви правильно зрозуміли, що від вас вимагається. Ви даремно втратите час, якщо візьметеся за рішення, не з'ясувавши, у чому полягає завдання. Необхідно відкласти на горизонтальній лінії відповідного графіка кількість правильно вирішених завдань. Потім проведіть вертикаль до перетину з діагональною лінією. Від точки перетину проведіть горизонтальну лінію вліво. Точка на вертикальній осі відповідає вашому КД (коефіцієнту інтелекту). Найбільш достовірні і надійні результати, що свідчать про ваші здібності, виходять в діапазоні від 100 до 130 балів, поза цими межами оцінка результатів недостатньо надійна. 

Айзенк

Сирі

Бали

Рівень

10

100

С

16

115

В

9

97

Н

11

103

С

16

116

В

18

120

В

10

100

С

6

90

Н

7

93

Н

13

107

С

10

100

С

8

95

Н

12

105

С

17

113

В

14

110

С

18

120

В

17

117

В

8

95

Н

15

107

В

12

105

С

14

110

С

13

103

С

10

100

С

17

113

В

19

125

В

14

110

С

13

107

С

17

113

В

12

105

С

10

100

С

 Загальний висновок:

           У  юнацькому віці всі сторони психічного розвитку перебувають у стадії активного переструктурування і формування . Це проявляється в підвищенні значущості системи особистісних цінностей , розвитку самосвідомості та самопізнання , які характеризуються виникненням рефлексії , усвідомленням своїх мотивів , інтимізації  внутрішнього життя незважаючи на удавану різноманітність підходів і точок зору, практично всі психологи єдині в думці про те, що найважливішим новоутворенням свідомості в цьому віці є готовність до оптимального особистісного і професійного самовизначення, яке являє собою утворення інтегративне та в першу чергу передбачає розвиток самосвідомості і формування світогляду як системи переконань. Таким чином, нами розглянуті найбільш загальні особливості юнацького віку (соціальна ситуація розвитку, провідний вид діяльності і центральні новоутворення свідомості), які виділені відповідно до теоретичних підходів, що затвердилися у вітчизняній психології, до вікової періодизації (Л.С. Виготський, А.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін і ін.) і необхідні для розгляду психологічних особливостей юнацтва.

       При всій багатоманітності теоретичних підходів до вивчення креативності , можна виділити деякі найбільш загальні положення . Сучасні психологічні теорії визначають креативність як складну багатовимірну й багаторівневу , інтегральну структуру, що об'єднує в єдине ціле тісно пов'язані між собою , але все ж відносно незалежні когнітивні і некогнітівних особистісні компоненти .

- в поняття креативності вкладають наступні смисли : здатність індивідів вносити в власне буття нове, незалежно від присутності чи відсутності створюваного в соціально- культурному оточенні ; процес новоутворення ; продукт новаторської діяльності ;

- розвиток креативності пояснюється взаємодією внутрішніх передумов ( творчого потенціалу) особистості з впливом зовнішніх факторів оточення ;

У розділі, присвяченому вивченню методів і критеріїв оцінки креативності, ми виявили основні критерії оцінки креативності і нові методи, з допомогою яких можна надати оцінку креативності.

З всіх визначень креативності, які ми знайшли, можна сказати, що креативність - це рівень творчого обдарування, є стійкою характеристикою особистості, що дозволяє знаходити оригінальні, нові шляхи виконання завдання, породжувати ідеї, рішення і створювати художні форми, що є унікальними і незвичними.

Після вивчення цих теорій ми виділили такі критерії оцінки креативності: швидкість, гнучкість, оригінальність, рівеньпсихотизма, вміння використовувати інформації і об'єднувати її головною ідеєю, легкість асоціювання, спроможність до оцінці, легкість генерування ідей, рівень уяви і фантазії, вольове зусилля, напруженість попередньої діяльності, рівень патологічних станів, несподіванка. Для визначення рівня креативності використовуються такі методи, як тестування, проблемні завдання й експеримент.

За тривалістю проведення методу експеримент набагато триваліший, ніж тестування. За позитивного рішення тесту чи проблемної завдання випробовуваний виявляє лише розумові здібності, які вимагає завдання. Тести і завдання обмежують прояв креативності. З допомогою експерименту дослідник може виявити справжній рівень креативності людини. Експеримент є інформативним методом оцінки креативності.

Отже, для оцінки креативності використовуються такі методи: тестування, метод проблемної завдання й експеримент. Для побудови експерименту необхідно дотримуватись трьох принципів: відмовитися від зовнішнього побудника, позбавити випробуваного від обмежень під час вирішення завдання, зробити експеримент тривалим. Він є найбільш інформативним, оскільки дозволяє людині виявити свої здібності без обмежень у часі, без інструкцій.

Отже, проблема розвитку креативності в юнацькому віці  є досить актуальною, адже потреба своєчасного виявлення й подальшого формування творчості та обдарованості людини, розвитку її творчого потенціалу, об’єктивно зумовлена потребами сучасного суспільства. Одним з найважливіших завдань психологічної науки на сучасному етапі розвитку є вирішення проблеми формування творчої особистості, адже розвиток у людей творчого способу мислення давно перетворилося у соціальну необхідність. І саме в юнацькому віці всі сторони психічного розвитку перебувають у стадії активного переструктурування і формування.

Висновок:

Результати досліджень показують, що важливо розвивати не лише інтелект, але й творчі здібності, і, навпаки, під час розвитку творчих здібностей не слід забувати про інтелект. Адже коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна і т.п. А при поєднанні креативності з невисоким інтелектом бачимо невротичну тривожну людину з поганою адаптованістю до вимог соціального оточення і важкою долею. Психологи стверджують, що джерелом розвитку творчого процесу є об’єктивні суперечності. Які ж риси повинна мати особистість, щоб перебороти суперечності, що виникають? Як правило, суперечність існує об'єктивно. Щоб її виявити, потрібно мати деякий ступінь спостережливості, уваги, що певною мірою властива кожній людині. Отже, будь-яка людина здатна виявити існуючу суперечність У чому ж тоді відмінність творчої особистості? По-перше, "будь-яка" людина виявляє суперечність найчастіше випадково або під певним керівництвом. Особистість з розвинутими творчими здібностями здійснює пошук суперечностей і визначає їх самостійно і цілеспрямовано. По-друге, "будь-яка" людина, виявивши суперечність, далеко не завжди прагне до її вирішення. Розвинута творча особистість бачить у ній джерело розвитку. Вона здатна вчасно визначити суперечність, найбільш актуальну і можливу для вирішення на даному етапі. Це пов'язано з необхідністю глибокого аналізу проблеми. Дія об’єктивного, всебічного аналізу важливо мати глибокі знання з даного питання. До того ж ці знання розвинута творча особистість уміє застосовувати в різноманітних ситуаціях.

Не менш важлива риса - самостійність, що проявляється як постійна, стабільна риса особистості, яка має потребу систематично самостійно працювати і, в тому числі, у плані самовдосконалення, розвитку своїх здібностей. Всі ці риси творчої особистості можна синтезувати в особливу рису, що є одночасно і критерієм творчої особистості, - творчу самостійність якості, - творчу самостійність як здатність не тільки використовувати знання, а й прагнути до її постійного поновлення Розвивати цю творчу самостійність - це і є найважливіше завдання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

  1.  Абрамова, Г.С. Возрастная психология: учебник для ВУЗов./Абрамова  Галина Сергіївна. - М.:Юрайт, 2010.-811с.
  2.  Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Андреев Валентин Иванович.– Казань: Изд.Казан. ун-та.,1988.–232с.
  3.  Барканова, О.В. Методики диагностики одаренности и креативности: психологический практикум/ Барканова Ольга Валентиновна. – Вып. 3. – Краснояр. гос. пед. ун-т им. В.П. Астафьева. – Красноярск, 2011. – 196 с.
  4.  Гиппиус С.В. Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств./ Гиппиус Сергей Васильевич.-Издательство: Речь ,2001.-352с.
  5.  Грецов А.Г. Лучшие упражнения для развития креативности. Учебно-методическое пособие/  Грецов Андрей Геннадьевич .- СПб., СПбНИИ физической культуры, 2006., – 44 с.
  6.  Додонов Б.И. В мире эмоций/Додонов Борис Игнатьевич.  – К.: Политиздат Украины, 1987. – 140 с.
  7.  Дружинин В.Н. Психология общих способностей/Дружинин Вадим Николаевич. – СПб.: Питер, 2000. – 368 с.
  8.  Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис/ Эриксон Эрик. – М., 1996.-197с.
  9.  Ермолаева-Томина Л.Б. Проблема развития творческих способностей детей (по материалам зарубежных исследований). Вопросы психологии/Ермолаева-Томина Людмила Борисовна. – 1975. – №5. 176с.
  10.  Кон И.С. Психология ранней юности/ Кон Игорь Семенович. - М.: Просвещение,1989 г.-256с.
  11.  Копорулиной  В.М. Словарь/Копорулинова  Валентина Михайловна. – Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2003 –639с.
  12.  Лук О.Н. Психологія творчості/Лук Олександр Наумович. – Москва: «Наука», 1978 –126с..
  13.  Миколаєва О.І. Психологія дитячої творчості/Миколаєва Олена Іванівна .– Санкт-Петербург: «Йдеться», 2006 –219с.
  14.  Моргун В.Ф., Тітов І.Г. Основи психологічної діагностики. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/Моргун Володимир Федорович, Тітов Іван Геннадійович. — К.: Видавничий Дім “Слово”, 2009. Л64 с.
  15.  Петровського А.В.,Ярошевского І.В. Короткий психологічний словник під ред. Петровського Андрій Володимирович,Ярошевского Володимир Іванович. – Ростов-на-Дону: «Фенікс», 1999 –505с.
  16.  Пономарьов Я.А. Дослідження проблем психології творчості. Пономарьова Яків Олександрович. – Москва: «Наука», 1983 –335с.
  17.  Пономарёв Я.А. Психология творчества.Тенденции развития психологической науки/Пономарёв Яков Александрович. . – М.: Наука, 1988. – С. 21-25.
  18.  Ребер А. Великий тлумачний психологічний словник/Ребера Артур. – Москва:Вече-Аст, 2000 –591с.
  19.  Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании/Рогов Евгений Иванович.  – М.:ВЛАДОС,1996г.- 386с.
  20.  Скрипченко О.В. Додинська Л.В. Вікова та педагогічна психологія /Скрипченко Олександр Васильович, Долинська Любов Василівна.– Київ, 2001.-400с.
  21.  Столяренко Л.Д. Основы психологии/Столяренко Людмила Дмитриевна . – Ростов н/Д., 1997.-736с.
  22.  Туник Е.Е. Психодиагностика творческого мышления. Креативные тесты/Туник Елена Евгениевна. - СПб.: Дидактика Плюс, 2002. - 198 с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

А(1)

1

случайная

гора

долгожданная

2

вечерняя

бумага

стенная

3

обратно

родина

путь

4

далеко

слепой

будущее

5

народная

страх

мировая

6

деньги

билет

свободное

7

человек

погоны

завод

8

дверь

доверие

быстро

9

друг

город

круг

10

поезд

купить

бумажный

11

цвет

заяц

сахар

12

ласковая

морщины

сказка

13

детство

случай

хорошее

14

воздух

быстрая

свежее

15

певец

Америка

тонкий

16

тяжелый

рождение

урожайный

17

много

чепуха

прямо

18

кривой

очки

острый

19

садовая

мозг

пустая

20

гость

случайно

вокзал

А(2)

Індекси оригінальності відповідей

тройки слов 

1.случайная  

гора  долгожданная

2. вечерняя бумага стенная

3. обратно родина путь

4. далеко слепой будущее

5. народная страх мировая

Варианты ответов и их оригинальность 

Беседа 0,99

Вершина 0,98 Восхождение

0,93

Встреча 0,00

Гроза 0,99

Деньги 0,99

Дождь 0,99

Дорога 0,91

Женщина 0,97

Знакомство 0,98

Лавина 0,99

Любовь 0,95

Мечта 0,97

Находка 0,99

Обвал 0,99

Облако 0,99

Отдых 0,98

Отпуск 0,98

Падение 0,99

Письмо 0,99

Победа 0,92

Подарок 0,99

Поездка 0,79

Покорение 0,99

Помощь 0,98

Поход 0,98

Привал 0,98

Прогулка 0,98

Афиша 0,99

Газета 0,00

Картина 0,98

Красивый 0,99

Объявление 0,99

Печать 0,96

Реклама 0,96

Сенсация 0,99

Сообщение 0,99 Туалет 0,99

Фотография 0,99

Будущее 0,91

Вернуться 0,93

Видеть 0,98

Возвращение 0,00

Граница 0,98

Далеко 0,87

Двинуться 0,98

Дом 0,37

Дорога 0,67

Ехать 0,85

Зовет 0,98

Идти 0,83 Мать 0,98

Направление

0,98

Ностальгия 0,98

Отправиться 0,98

Поезд 0,78

Радость 0,91

Самолет 0,96

Собираться 0,76

Солдат 0,98

Стремление 0,98

Сын 0,98

Тоска 0,98

Хотеть 0,98

Эмиграция 0,98

Беда 0,98

Безнадежно 0,95

Вера 0,91

Вести 0,98

Взгляд 0,61

Видеть 0,00

Движение 0,95

Дождь 0,89

Друг 0,98

Зрение 0,98

Идти 0,98

Мечта 0,91

Музыкант 0,98

Мысль 0,98

Надежда 0,89 Перспектива

0,93

План 0,98

Поводырь 0,98

Предвидеть 0,86

Путь 0,86

Радость 0,98

Случай 0,98

Смотреть 0,82

Страх 0,91

Судьба 0,98

Счастье 0,95

Удача 0,98

Человек 0,89

Беда 0,97

Битва 0,99

Война 0,00

Воля 0,99

Единство 0,99

Жизнь 0,98

История 0,98

Катастрофа 0,97

Компания 0,99

Кризис 0,99

Легенда 0,99

Медицина 0,92

Молва 0,99

Песня 0,99

Победа 0,99

Политика 0,99

Правда 0,99

Проблема 0,98

Революция 0,93

Сила 0,99

Сказка 0,99

Скорбь 0,99

Слава 0,97

Событие 0,99

Трагедия 0,98

Утрата 0,99

Птица 0,99

Путевка 0,98

Путешествие

0,97

Путь 0,98

Работа 0,98

Радость 0,98

Снег 0,96

Событие 0,99

Тропа 0,96 Удача 0,96

Человек 0,99 

 

тройки слов 

6. деньги билет свободное

7. человек погоны завод

8. дверь доверие быстро

9. друг город круг

10. поезд купить бумажный

Варианты ответов и их оригинальность 

Большой 0,97

Взять 0,92

Время 0,03

Вход 0,86

Выигрыш 0,97

Деньги 0,97

Иметь 0,83

Использовать

0,94 Касса 0,86

Кино 0,97

Купе 0,92

Купить 0,94

Лишний 0,97

Место 0,00

Много 0,92

Находить 0,97

Обмен 0,94

Отпуск 0,94

Отсутствие 0,97

Подарить 0,94

Поезд 0,94

Поездка 0,81

Покупать 0,92

Получить 0,89

Посещение 0,83

Потерять 0,95

Приобрести 0,97

Продажа 0,92

Проезд 0,94

Путешествие

0,78

Армия 0,95

Большой 0,91

Важный 0,99

Вахтер 0,97

Военный 0,00

Военпред 0,93

ВПК 0,99

Дисциплина

0,99

Долг 0,98

Золотой 0,95

Идет 0,99

Конверсия 0,99

Красивый 0,94

Купить 0,99

Начальник 0,99

Новый 0,97

Оборонный 0,99

Оружие 0,99 Офицер 0,99

Охрана 0,99

Служить 0,88

Солдат 0,99

Старый 0,99

Увидеть 0,99

Честь 0,98

Ящик 0,99

Автомобиль 0,97

Большой 0,97

Взаимопонимание

0,97

Война 0,97

Входить 0,00

Выходить 0,89

Друг 0,97

Завоевать 0,94

Закрыть 0,94

Испортить 0,97

Ломать 0,97

Находить 0,89

Открывать 0,00

Поднять 0,97

Получить 0,97

Пользоваться 0,97

Потерять 0,87

Приобрести 0,94

Пройти 0,97

Распахнуть 0,97

Сломать 0,91

Билет 0,90

Важный 0,98

Великолепный

0,98

Войти 0,95

Встреча 0,98

Дальний 0,95

Дорогой 0,95

Друг 0,98

Единственный

0,95

Ехать 0,90

Забытый 0,95

Замкнутый 0,90

Знакомый 0,71

Идти 0,98

Интересный

0,98

Красивый 0,90

Лучший 0,95

Любимый 0,74

Маленький 0,98

Метро 0,98

Милый 0,95

Мой 0,79

Наш 0,98

Общение 0,98

Покинуть 0,95

Почетный 0,98

Родной 0,90

Сердце 0,98

Старый 0,88

Белый 0,99

Билет 0,00

Близкий 0,99

Дом 0,99

Журнал 0,99

Змей 0,98

Игрушка 0,92

Книга 0,99

Макет 0,99

Пакет 0,93

Полотенце 0,98

Проездной 0,99

Расписание 0,99

Салфетка 0,99

Собака 0,99

Стакан 0,93

Товар 0,98

Самолет 0,94 Цена 0,97

Человек 0,92

Хороший 0,95

 

тройки слов 

11. цвет заяц сахар

12. ласковая морщины

сказка

13. детство случай хорошее

14. воздух быстрая свежее

15. певец Америка тонкий

Варианты ответов и их оригинальность 

Белоснежка 0,99 Белоснежный

0,99

Белый 0,00

Вредный 0,99

Грязный 0,98 Конфета 0,98

Леденец 0,97

Любимый 0,97

Мокрый 0,99

Морковь 0,97

Нежный 0,99

Приятный 0,99

Серый 0,90

Снежный 0,99

Хороший 0,99

Шоколад 0,99

Бабушка 0,00

Дед 0,99

Детство 0,99

Доброта 0,99

Женщина 0,96

Лицо 0,97

Мама 0,62

Няня 0,92

Старая 0,98

Старушка 0,97

Улыбка 0,99

Будущее 0,97

Было 0,97

Воспоминание

0,00

Впечатление 0,97

Встреча 0,86

Друг 0,89

Знакомый 0,97

Игра 0,94

Любовь 0,97

Море 0,94

Мороженое 0,97

Настроение 0,40

Отец 0,97

Пережить 0,97

Праздник 0,97

Прекрасно 0,97

Происшествие

0,94

Радость 0,86

Ребенок 0,97

Сад 0,97 Счастье, счастливый 0,25

Удача 0,97

Чистый 0,97

Чувство 0,97

Ветер 0,64

Веяние 0,97

Впечатление

0,94

Горы 0,91

Гроза 0,97

Девушка 0,97

Дуновение 0,88

Дыхание 0,73

Еда 0,97

Езда 0,82

Завтрак 0,91

Идея 0,97

Море 0,94

Ночь 0,97

Отдых 0,91

Ощущение 0,97

Погода 0,97

Поездка 0,85

Полет 0,94

Поток 0,55

Прогулка 0,97

Прохлада 0,97

Разум 0,97

Реакция 0,94

Река 0,73

Струя 0,00

Тепло 0,97

Течение 0,76

Ум 0,97

Утро 0,94

Чистый 0,97

Шампанское

0,97

Шар 0,94

Вкус 0,91

Галстук 0,97

Голос 0,00

Джаз 0,98

Знаменитый

0,98

Знаток 0,95

Интеллект 0,98

Кантри 0,97

Мужчина 0,98

Намек 0,98

Негр 0,97

Пластинка 0,98

Принц 0,97

Рок 0,98

Слух 0,98

Стиль 0,98

Талант 0,98

Тенор 0,98

Успех 0,98

Ценитель 0,92 Чернокожий

0,98

Юмор 0,85

 

 

тройки слов 

16. тяжелый рождение урожайный

17. много чепуха прямо

18. кривой очки острый

19. садовая мозг пустая

20. гость случайно вокзал

Варианты ответов и их оригинальность 

Большой 0,99

Время 0,95

Год 0,00

День 0,91

Закрома 0,99

Колос 0,99

Колосс 0,99

Месяц 0,94

Мысль 0,99

Неделя 0,99

Осень 0,99

Период 0,99

Писатель 0,99

Сезон 0,99

Случай 0,98

Сорт 0,99

Труд 0,99

Тяжелый 0,99 Хлеб 0,99

Час 0,99

Все 0,99

Глупость 0,98

Говорить 0,00

Дело 0,97

Думать 0,99

Ерунда 0,98

Здесь 0,98

Книга 0,99

Нести 0,95 Нос 0,99

Писать 0,97

Путь 0,99

Разговор 0,90

Сказать 0,96

Слово 0,96

Смотреть 0,99

Читать 0,99

Шум 0,98

Взгляд 0,06

Глаз 0,25

Дужка 0,96

Зеркало 0,98

Зрение 0,80

Нос 0,00

Носить 0,96 Оправа 0,96

Рог 0,94

Старик 0,98

Стекло 0,65

Банка 0,99

Голова 0,00 Горох 0,97

Грядка 0,99

Извилина 0,97

Капуста 0,99

Кладовая 0,99

Клетка 0,98

Кольцо 0,98

Корзина 0,99

Коробка 0,98

Кость 0,99

Линия 0,99

Мысль 0,99

Работа 0,96

Скамейка 0,99

Трата 0,99

Усталость 0,97

Участок 0,97

Центр 0,98

Человек 0,99

Ячейка 0,99

Большой 0,97

Визит 0,97

Войти 0,98 Встреча, встретить 0,00

Гость 0,97

Долгожданный

0,98

Зайти 0,97

Знакомство 0,93

Идти 0,98

Нежданный 0,98

Оказаться 0,96

Поезд 0,98

Поездка 0,95

Попал 0,97

Попутчик 0,97

Посетил 0,98

Прибытие 0,98 Приезд, приезжать 0,43

Придти 0,92

Путь 0,98

Случай 0,98

Увидеть 0,98

 

Додаток А (3)

Рівні развитку креативності за методикою Медніка

1

0%

20%

40%

60%

80%

100%

2

1,00

0,94

0,91

0,86

0,81

0,61

3

19,00

6,00

4,00

3,00

2,00

0,00

4

49,00

20,00

15,00

12,00

10,00

1,00

ДОДАТОК Б (1)

ПІБ________________________________________________________________

Дата __________________________________ Вік______________________ Клас________________ Школа_______________  Місто__________________

 

 

 

 

Додаток В

Крапки означають кількість букв у пропущеному слові. Наприклад, (....) означає, що пропущене слово складається з чотирьох букв.

1. Виберіть потрібну фігуру з чотирьох пронумерованих.

 

2. Вставте слово, яке є закінченням першого слова та початком другого.

ЗВИ (...) КА

3. Розв'яжіть анаграми та виключіть зайве слово. Примітка. Анаграма - слово з переплутаним порядком наведення літер, який слід відтворити.

ААЛТІРК

КОЖАЛ

АЗІАЛВ

ШКААЧ

4. Вставте пропущене число.



5. Вставте пропущене слово.

БАГОР (РОСА) ТЕСАК

ГАРАЖ (....) КАБАК

6. Вставте пропущене число.

196      (25)          324

325      (   )          137

7. Продовжіть ряд чисел.

18     10     6     4     ?

8. Розв'яжіть анаграми та виключіть зайве слово.

НИАВД

СІОТТ

СЛІТ

ЛІКСОР

9. Виберіть потрібну фігуру з шести пронумерованих.



10. Виберіть потрібну фігуру з шести пронумерованих.



11. Вставте пропущену букву.

Щ   Ц   Т   П   Л   ?

12. Вставте слово, яке є закінченням першого слова і, водночас, початком другого.

МІ(...) О ЛАД

13. Вставте пропущене число.

14. Вставте пропущене число.

4  9  20
8  5  14
10  3  
?

15. Вставте пропущене число.

16  (27)  43
29  (  )  56

16. Вставте пропущені букви. 

17. Виберіть потрібну фігуру з пронумерованих.



18. Виберіть потрібну фігуру з шести пронумерованих.



19. Вставте пропущене число.

6    11    ?    27

Вставте пропущене число.

12      (56)      16

17      (   )      21

20. Вставте пропущене слово.

ЛАСКА (САЖА) МІРАЖ

НАХИЛ (....) НАБАТ

21. Вставте слово, яке є водночас закінченням першого слова і початком другого.

ПРИК (...) АН

22. Розв'яжіть анаграми та виключіть зайве слово.

ЖААРБ

ТЯХА

ЙААРС

ЕОВНЧ

23. Вставте слово, яке означало б те ж саме, що і слова, поза дужками.

РУКА (      ) ГРОНО

25. Вставте пропущену букву.

А Г Є

Г Ж Ї

З К ?

26.Вставте пропущені літери.



27. Виберіть потрібну фігуру з шести пронумерованих.



28. Виберіть потрібну фігуру з шести пронумерованих.



29. Виберіть потрібну фігуру з шести пронумерованих.



30. Вставте пропущене слово.

КНИГА (КАСА) САЛАТ

ГОНОР (....) ОХОТА

31. Вставте слово, яке означало б те ж саме, що і слова поза дужками.

ВИД СПОРТУ (....) СПОСІБ ПЕРЕСУВАННЯ

32. Вставте пропущене число.

1    8    27    ?

33. Вставте пропущене слово.

ЛОТОК (КЛЕН) ЧОВЕН

ПЛАТО (...) ОТВІР

34. Розв'яжіть анаграми і виключіть зайве слово.

АТСІН

ТІВОКОРВ

ТСАРХІ

КОІВН

35. Вставте пропущену букву і пропущене число.

1 В 5 ?

А 3 Д ?

36. Вставте слово, яке б означало те ж саме, що і слова поза дужками.

ЗАТОКА (....) ЧАСТИНА ОБЛИЧЧЯ

37. Вставте пропущене слово.

ПИРІГ (РИСА) СЛЬОЗА

РИНОК (....) ВЕСЕЛКА

38. Виберіть потрібну фігуру з шести пронумерованих.



39. Виберіть потрібну фігуру з шести пронумерованих.



40. Виберіть потрібну фігуру з чотирьох пронумерованих.





 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
2070. ЕЛЕМЕНТИ І ВЛАСТИВОСТІ ЭВОЛЬВЕНТНОГО ЗАЧЕПЛЕННЯ 5.59 MB
  аким чином, у процесі зачеплення двох евольвентних профілів їх загальна нормаль, як дотична до двох основних кіл, не змінює свого положення, а тому не змінює свого положення і полюс Р. Цим самим доводиться перша, найголовніша властивість евольвентного зачеплення, а саме: евольвентне зачеплення забезпечує сталість передатного відношення в процесі зачеплення, оскільки з теореми Вілліса про миттєве передатне відношення випливає, що співвідношення
13282. Судові докази: поняття, властивості та види 105.01 KB
  Діяльність суду зводиться до того, щоб у процесі розгляду і вирішення кожної справи досягти вірного знання про фактичні обставини, характерних для спірного правовідносини, і точно застосувати до встановлених юридичних фактів норму або ряд норм матеріального права, тобто надати судовим рішенням, як результатом процесу, захист існувавшим до процесу субєктивним правам, або відмовити в такому захисті, якщо встановлено відсутність субєктивного права.
649. Театральна поведінка публічних осіб 2.4 MB
  Курсова робота. Мета дослідження зумовлена з’ясуванням значення театральності як важливого чинника поведінки публічної особи, а також потребою підвищити у цьому питанні рівень компетентності журналістів і збільшити базу теоретичних напрацювань про театральність як фактор поведінки.
8934. Податок з доходів фізичних осіб 10.66 KB
  Під загальним річним оподаткованим доходом розуміють суми загально місячних оподаткованих доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних резидентами протягом такого звітного місяця.
8622. Податок на доходи фізичних осіб 36.6 KB
  Платниками податку є: резидент – фізична особа яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні так і іноземні доходи; нерезидент – фізична особа яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Не є платником податку нерезидент який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет встановлені на умовах взаємності міжнародним договором згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України щодо доходів які він отримує безпосередньо від провадження...
8369. Вплив нагрівання на структуру і властивості деформованого металу 20.13 KB
  Полігонізація – процес розподілу зерен на частини: фрагменти полігони в результаті ковзання й переповзання дислокацій.: а Т = 600С; б Т = 650С; в Т = 800С Рекристалізація – це процес утворення і росту нових недеформованих зерен при нагріванні наклепаного металу до певної температури. Первинна рекристалізація полягає в утворенні зародків і рості нових рівноважних зерен з неспотвореною кристалічною решіткою. Волокниста деформована структура замінюється структурою що складається із рівноважних зерен.
8100. Термодинамічні властивості реальних газів та процеси з ними 383.67 KB
  Аналіз трьох стадій отримання перегрітої пари та їх зображення у pv Ts і hs діаграмах.1 Теоретичні а і дійсні б ізотерми реального газу В дійсності як показують досліди цей перехід завжди відбувається через двофазні стани речовини які представляють суміш рідини і пари. У першому випадку має місце нестійкий стан перегрітої рідини а у другому переохолодженої пари. При цьому точка е відповідає стану киплячої рідини а точка а – стану сухої насиченої пари коли закінчився процес переходу.
4370. Пожежонебезпечні властивості рідин, газів, пилу, твердих тіл 6.53 KB
  Пожежонебезпечні властивості рідин газів пилу твердих тіл: Тверді горючі речовини у більшості випадків самі по собі у твердому стані не горять а горять горючі леткі продукти їх розпаду під дією високих температур у суміші з повітрям полуменеве горіння. Таким чином горіння твердих речовин у більшості випадків пов'язане з переходом їх горючої складової в інший агрегатний стан газовий. Характерним для процесу горіння цих рідин є те що самі рідини не горять а горить їх пара у суміші з повітрям. Таким чином горіння рідин пов'язане з...
10212. Обов’язки осіб добового наряду 951.75 KB
  В той час коли підрозділи на полігонах та класах удосконалюють свою майстерність у військовій справі відпочивають вирішують соціальнопобутові проблеми певна частина військовослужбовців знаходиться на визначених місцях та виконує обов’язки по охороні особового складу озброєння бойової техніки і боєприпасів приміщень і майна військової частини та готові негайно сповістити всіх хто причетний до справ захисту кордонів Вітчизни про небезпеку яка виникла та своєчасно прийняти заходи доки всі відокремлені ланцюги оборонної машини не...
8832. Нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів 344.23 KB
  Мета: поглибити знання студентів про нуклеїнові кислоти сформувати знання про особливості будови молекули ДНК у зберіганні і передачі спадкової інформації механізми подвоєння молекул ДНК; сформувати вміння схематично зображати нуклеотиди і структуру молекули ДНК процес її подвоєння; сформувати знання про особливості будови молекул РНК різні види РНК їх значення в організмі про АТФ як універсальну енергетичну речовину та її роль у клітині. Обладнання: саморобнi схеми “ Види РНК â€œâ€ Редуплікація молекул ДНК â€œ...
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.