Система галузі конституційного права України

Система галузі КПУ Система галузі конституційного права України це її внутрішня побудова що характеризується єдністю і взаємодією елементів цієї системи до яких належать конституційноправові норми та конституційноправові інститути. Так від інших правових норм вони відрізняються: змістом оскільки регулюють особливе коло суспільних відносин що становлять предмет галузі конституційного права України

2014-08-04

11.11 KB

1 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


4. Система галузі КПУ

Система галузі конституційного права України - це її внутрішня побудова, що характеризується єдністю і взаємодією елементів цієї системи, до яких належать конституційно-правові норми та конституційно-правові інститути.

Внутрішня побудова, що характеризує єдність системи

  •  К-п норми:
  •  Загальні (принципи?)
  •  Спеціальні
  •  К-п інститути

Загальні – основні ідеї, цінності, їх призначення і соціальна роль.

Конституційне право як елемент національної системи права має внутрішньосистемну, структурно-функ-ціональну природу. Як і будь-яка галузь права конституційне право є системою правових норм, які регулюють однорідні специфічні види суспільних відносин. Такі норми, обов'язково взаємопов'язані, співвідносяться. Нормальне функціонування системи значно залежить від того, наскільки гармонійно узгоджуються приписи, що володіють вищою юридичною силою, з приписами, які займають нижчі ступені ієрархії норм. На систему конституційного права поширюються закони, характерні для подібних систем. Серед них найважливіші такі:

- взаємозв'язаність, логічна взаємоузгодженість і субординація елементів системи;

- багатоелементність, структурованість системи, як що під структурою розуміти спосіб зв'язку елементів в єдине ціле;

- наявність системоутворюючих факторів;

- зв'язок із зовнішнім середовищем, яке "живить" систему, наповнює її реальним змістом, забезпечує про гресивний поступ такої системи;

- ускладнення системи в міру її розвитку, збагачення змісту її елементів, розширення функціональних зв'язків між ними;

- наявність головного центру системи, який інтегрує, єднає всі її ланки, визначає принципи та закономірності її побудови;

- достатня автономність функціонування "низових" елементів системи, які не можуть бути занадто пригнічені авторитарним впливом елементів більш високого порядку.

Система галузі КПУ

Конституційно-правова норма - це загальнообов'язкове правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою охорони та регулювання суспільних відносин, які становлять предмет галузі конституційного права.

Конституційно-правові норми характеризуються загальними рисами, притаманними всім видам правових норм, зокрема: а) вони виступають регулятором суспільних відносин; б) встановлюють загальнообов'язкові правила поведінки; в) мають формально визначений характер; г) мають письмову, документальну форму, містяться в нормативно-правових актах; ґ) їх виконання забезпечується примусовою силою держави.

Водночас, конституційно-правовим нормам властиві й деякі специфічні риси. Так, від інших правових норм вони відрізняються:

1)   змістом, оскільки регулюють особливе коло суспільних відносин, що становлять предмет галузі конституційного права України;

2)  установчим характером приписів, що містяться в цих нормах,- вони визначають систему органів державної влади, встановлюють форму правових актів (закони, укази, постанови, розпорядження), порядок їх прийняття і оприлюднення тощо;

3)  джерелами, в яких вони виражені,- найважливіші норми закріплені в Конституції України і мають найвищу юридичну силу;

4)   особливостями структури, оскільки для них не є характерною класична тричленна структура (гіпотеза, диспозиція і санкція). Так, деякі конституційно-правові норми взагалі мають лише диспозицію, наприклад, «Україна є республікою» (ст. 5 Конституції України), інші - диспозицію і гіпотезу, наприклад, «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України» (ст. 32 Конституції України), а санкція міститься лише в окремих конституційно-правових нормах, наприклад, «Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину» (ст. 111 Конституції України);

5)  особливостями кола суб'єктів, відносини між якими вони регулюють;

6)  ступенем визначеності приписів - значна частина конституційно-правових норм має загальнорегулятивний характер (нор-ми-принципи, норми-декларації, норми-дефініції, норми-програми, норми-роз'яснення, норми-довідки тощо). Зокрема, багато норм загальнорегулятивного характеру міститься в Преамбулі та розділі І Конституції України: «Україна є унітарною державою» (ст. 2); «В Україні існує єдине громадянство» (ст. 4); «В Україні визнається і діє принцип верховенства права» (ст. 8). Подібні норми характеризуються також особливим механізмом реалізації - внаслідок їх реалізації виникають не конкретні, а загальні правові відносини або правові стани (стан громадянства, статус Автономної Республіки Крим у складі України тощо).

Конституційно-правові норми з метою вивчення їх особливостей та ефективного застосування класифікуються за різними підставами (схема 2):

1. За змістом, тобто залежно від того, які сфери суспільних відносин, що становлять предмет галузі конституційного права, вони регулюють. Відповідно вирізняють норми, які закріплюють: 1)засади конституційного ладу України

2)основи правового статусу людини і громадянина

3)систему органів державної влади,

4)територіальний устрій України тощо.

2. За юридичною силою вирізняють норми, що містяться в Конституції та законах України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, актах органів місцевого самоврядування тощо.

3.  За ступенем визначеності припису, що міститься в нормі, вирізняють диспозитивні та імперативні конституційно-правові норми. Диспозитивні - це такі норми, які надають суб'єктам можливість вільного вибору виду поведінки на їх розсуд. Наприклад: «Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби» (п. 28 ст. 106 Конституції України). Імперативні норми, навпаки, передбачають чітко визначену поведінку суб'єктів за відповідних обставин: «Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період» (ч. 1 ст. 96 Конституції України).

4.  За призначенням у механізмі правового регулювання конституційно-правові норми поділяються на матеріальні та процесуальні. Матеріальні норми передбачають вплив на суспільні відносини безпосереднім правовим регулюванням. Наприклад, «органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території» (ч. 1 ст. 144 Конституції України). Процесуальні норми визначають форми, в яких реалізуються матеріальні конституційно-правові норми: «рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування» (ч. 2 ст. 84 Конституції України).

5.  За часом дії конституційно-правові норми поділяються на тимчасові та постійні. Тимчасові норми містяться в актах тимчасової дії, у перехідних положеннях Конституції України тощо. Приміром, у п. 10 розділу XV Конституції України йдеться: «до прийняття законів, що визначають особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі відповідно до статті 118 цієї Конституції, виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації». Постійні конституційно-правові норми не мають визначеного строку дії: «Конституція України має найвищу юридичну силу» (ст. 8 Конституції України).

6.  За територією дії розрізняють конституційно-правові норми, що діють на території України, Автономної Республіки Крим чи окремих адміністративно-територіальних одиниць.

Конституційно-правовий інститут - це відносно самостійний відокремлений комплекс конституційно-правових норм, що регулюють у межах галузі конституційного права певну сферу або групу однорідних суспільних відносин. Конституційно-правові інститути суттєво відрізняються між собою кількістю правових норм, предметом правового регулювання тощо. В сучасній літературі, з позицій системного підходу, виокремлюють три різновиди конституційно-правових інститутів (схема 3): загальні (генеральні), головні та початкові. (детальніше – див. пит.. 8)'

Система галузі конституційного права України



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
3732. Система конституційного права України 14.16 KB
  Конституційне право як галузь права складається з правових норм, які містяться в Конституції України а також правових норм, які регулюють відносини пов’язані з громадянством (правовим статусом особи), правових норм, що закріплюють державний устрій України
3870. Поняття та предмет конституційного права як галузі права 17.5 KB
  Поняття конституційного права як галузі публічного права. Поняття та зміст предмету конституційного права. Метод регулювання в конституційному праві як галузі права.
4225. Конституційне право України в національній системі галузі права в Україні 14.58 KB
  КПУ виконуючи роль ядра системи національного права інтегруючи його галузі в одне ціле конституційне право проникає в кожну з таких галузей. Таке проникнення забезпечується насамперед за допомогою Конституції України основного джерела конституційного права яке в свою чергу є відправним для кожної із галузей національного права України. Норми конституційного права перетинаються з нормами усіх іншими галузями права адже воно є базою для всієї системи законодавства країни.
4253. Система науки конституційного права 11.05 KB
  Система науки конституційного права Він стосується сутності правового статусу особи основою якого є громадянство конституційні права й свободи громадян України. Цей розділ охоплює проблеми виборчого права референдумів та інших форм безпосереднього народовладдя...
4100. Основні засади конституційного ладу України 17.74 KB
  Основні засади конституційного ладу України. Конституційний лад – форма організації суспільства і держави визначена КУ. Лад за яким живе суспільство і держава дотримуючись базових конституційних принципів. Основні принципи: народовладдя державний суверенітет; політична економічна та ідеологічна багатоманітність; верховенство права; пріоритет прав і свобод людини і громадянина; рівність перед законом право на рівний захист з боку закону; поділ влади; унітаризм; суверенна і незалежна демократична соціальна правова...
4068. ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ 3.45 KB
  Конституційний Суд України є згідно з Конституцією України ст. 147 єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні тобто це незалежний від законодавчої та виконавчої гілок влади спеціальний судовий орган який здійснює перевірку нормативних актів на їхню відповідність Конституції України способом конституційного судочинства. Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України....
7829. Міжнародні норми і законодавство України в галузі охорони праці 46.81 KB
  Ознайомити студентів з сучасним станом безпеки праці в світі, особливостями розвитку соціальних процесів в європейському союзі й Україні, міжнародними стандартами, міжнародними організаціями та законодавством у сфері охорони праці.
7233. Джерела конституційного права 15.69 KB
  Поняття і зміст джерел конституційного права. Види джерел конституційного права. Юридична природа джерел конституційного права. Поняття і зміст джерел конституційного права Кожна наука має певну сукупність джерел.
4197. Поняття і види джерел конституційного права 20.14 KB
  Поняття і види джерел конституційного права права під джерелами конституційного права як правило розуміють зовнішню форму вираження обєктивації конституційноправових норм. Цей підхід до категорії джерело конституційного права сформувався історично але багато правознавців зазначали що джерело права є не просто оболонкою для норм права а насамперед духовним підгрунтям права що наповнює право конкретним змістом і надає йому певної форми. Гегель вбачав у змісті джерела права не лише божественне походження права а й вічні та...
6986. Загальна характеристика умов праці в галузі. Нормалізація виробничого середовища та трудового процесу на підприємствах галузі 16.62 KB
  Нормалізація виробничого середовища та трудового процесу на підприємствах галузі План уроку Класифікація факторів які впливають на формування умов праці. Система елементів умов праці. Класифікація умов праці на виробництві.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.