Лінійні спотворення в каналах і трактах систем передачі. Порядок коригування лінійних спотворень

Встановимо вимоги до амплітудно-частотної і фазочастотної характеристик лінійного тракту при виконанні яких електричний сигнал передається без спотворення його форми. У процесі аналізу будемо вважати, що при передачі допустима затримка сигналу на виході лінійного тракту

2015-01-14

99.15 KB

4 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


Державний комітет зв’язку та інформатизації УКРАЇНИ

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

КАФЕДРА ________телекомунікаційних__ систем_______________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідуючий кафедрою

_______________ Беркман Л.Н.___

       (підпис, прізвище)

“ ____ “  _____________  2005  року

Л Е К Ц І Я    №  10

з навчальної дисципліни _____Системи передачі електрозв’язку___________

напряму підготовки _______телекомунікації__________________________

освітньо-кваліфікаційного рівня _____бакалавр______________________

спеціальності _____телекомунікаційні системи та мережі_______________

Тема  Лінійні спотворення в каналах і трактах систем передачі. Порядок

коригування лінійних спотворень.

(повна назва лекції)

Лекція розроблена к.т.н., доцент Антонюк М.І. 

(вчена ступінь та звання,  прізвище та ініціали автора)

Обговорено на засіданні кафедри (ПМК)

Протокол № __________

“ ____ “ _____________ 2005 року

Київ


Навчальні цілі Вивчити задачі і порядок корекції частотних характеристик систем передачі.

Виховні цілі Формування у студентів інженерно-технічного кругозору, вміння ставити та вирішувати складні інженерні задачі, проводити аналіз, аргументовано робити висновки.       

Час  90 хв.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ

Вступ ______________________________________________      -_5 хвилин

Навчальні питання

1. Завдання коригування частотних характеристик та порядок його вирішення.      _                                                                                  -_30 хвилин

(найменування питання лекції)

2. Причини виникнення амплітудно-частотних спотворень і засоби їх усунення.                                                                                          _-_50 хвилин

(найменування питання лекції)

Заключення_____________________________________________-_5 хвилин

ЛІТЕРАТУРА:

(рекомендована для студентів)

1. В.И. Иванов Цифровые и аналоговые системы передачи. М., Радио и связь -1995г.

2. Н.Н. Баева, В.Н. Гордиенко Многоканальные системы передачи М., Радио и связь - 1997г.

НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

(наочні посібники, схеми, таблиці, ТЗН та інше)

Діапроектор, дидактичні слайди


НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

І. ТЕКСТ ЛЕКЦІЙ

Вступ

Встановимо вимоги до амплітудно-частотної і фазочастотної характеристик лінійного тракту при виконанні яких електричний сигнал передається без спотворення його форми. У процесі аналізу будемо вважати, що при передачі допустима затримка сигналу на виході лінійного тракту на час стосовно сигналу на виході, а також допустимі пропорційні зміни миттєвих значень сигналу на виході в k раз. Представимо лінійний тракт у виді чотириполюсника зображеного на мал.1 і введемо позначення сигналів на його вході і виході відповідно до прийнятих допущень, тобто сигнал Uвих(t) зміщений на час стосовно сигналу на вході, а його амплітуда відрізняється в k раз.   

 Uвх(t)          Uвих(t)                          

                                                                                                                                                

  Uвх(t)   Uвих(t)                

     

  Um                     k*Um

             

   t                   t

                 tu                      tu

1. Задача коректування частотних характеристик і порядок її рішення.

Миттєві значення сигналу на виході лінійного тракту виразимо через миттєві значення на його вході:

 Uвих(t) = k* Uвх(t-)                                                       (1)

Визначимо спектральну щільність сигналу на виході лінійного тракту:

Sвх(jω)= е-jωtdt                                                       (2)    

Аналогічно спектральна щільність сигналу на виході лінійного тракту визначиться співвідношенням:               

Sвих(j)= Uвих(t) e- jtdt=Uвх(t-) e- jt

              

Роблячи заміну змінної t-= t, одержимо:

                      Sвих(j)=ke- j·Sвх(j)                                       (3)

Тоді комплексну  передавальну функцію лінійного тракту представимо у виді :

K(j)= =K·e-jωτ                                    (4)

У цьому випадку амплітудно-частотна і фазочастотна характеристики визначаться співвідношеннями:

K()=К;   ()=-                                            (5)

Графіки амплітудно-частотної і фазо-частотної характеристик четириполюсного ланцюга, що задовольняє умовам неспотворенної передачі відповідно до співвідношень (5) зображені на мал.2.

K()                                                ()  1                   2        

ω1                    ω2            ω

Мал.2

Таким чином, для неспотвореної передачі коливань АЧХ ланцюга K() повинна бути постійною, а ФЧХ () повинна бути лінійною в робочому діапазоні частот системи передачі 12. За межами робочого діапазону частот системи передачі характеристики можуть відхиляться від встановлених вимог. На мал.2 ці відхилення показані пунктиром.

Крім частотних характеристик K() і () у системах передачі розглядають частотну залежність загасання а()=20lg, робочу фазову характеристику b()=-()  і характеристику групового часу проходження tг()= , графіки яких, для умов безпомилкової передачі, зображені на мал.3.

а()                                      b()                                     ()

             1                2               1          2                      1                2    

мал.3

Для забезпечення безпомилкової передачі сигналів у робочому діапазоні частот 12 системи передачі  частотна характеристика загасання устаткування кінцевих станцій і лінійного тракту повинна бути постійною.

Якщо частотні характеристики відрізняються від необхідних, то для їхньої корекції включають коригувальні контури. Задача коректування полягає в тім, щоб шляхом включення коригувальних контурів реальні частотні характеристики пристроїв наблизити до виду необхідних. Можливість рішення даної задачі заснована на тому, що при послідовному (каскадному) включенні коректувального ланцюга і коригувального контуру їх характеристики загасання і робочі фазові характеристики складалися, щоб утворити необхідні, тобто:

               ар+акк=анеобх

                                                                                           (6)

               bр+bкк=bнеобх                   

Зі співвідношень (6) видно, що рішення задачі коректування зводиться до визначення частотної характеристики загасання коригувального контуру:

                    акк()=анеобх()-ар()                                   (7)

і частотної залежності робочої фазової характеристики:

                    bкк()=bнеобх()-bр()                                   (8)

Співвідношення (7), (8) визначають порядок рішення задачі коректування.

2. Причини виникнення амплітудно-частотних спотворень і способи їх усунення.

Відхилення реальних характеристик від необхідних обумовлено впливом ряду факторів, наприклад, ділянки проводових ліній зв'язку мають зростаюче з частотою загасання, характеристики загасання електричних фільтрів мають підйом на границях смуги пропущення.

Якісний вид графіків загасання ділянок проводових ліній і фільтрів показаний на мал.4.

 а пд                                                   аф

                f1                f2              f                  f1                         f2   f

мал.4

Частотна залежність загасання елементів тракту приводить до амплітудно-частотних спотворень переданих сигналів. Відхилення фазових характеристик викликає фазочастотні спотворення.

Амплітудно-частотні спотворення, що виникають в елементах системи передачі з заздалегідь відомими характеристиками загасання називають регулярними. Поряд з регулярними в системах передачі виникають амплітудно-частотні спотворення, що мають випадковий характер, їх називають нерегулярними. Причиною нерегулярних амплітудно-частотних спотворень є:

-відхилення параметрів елементів R, L, C  від номіналів при  виробництві:

-не повне узгодження опорів навантаження і генератора в різних пристроях;

-старіння елементів і відхід їхніх параметрів;

-вплив паразитних зворотних зв'язків;

-коливання довжин підсилювальних ділянок і довжини лінійного тракту різних систем передачі;

-вплив температурних змін.

Визначити характер амплітудно-частотних спотворень за рахунок впливу випадкових факторів практично неможливо. Величина нерегулярних амплітудно-частотних спотворень на практиці виявляється менше, ніж регулярних, тому способи їх усунення в апаратурі різні.

Амплітудно-частотні спотворення в смузі одного каналу ТЧ приводять до погіршення якості передачі телефонних сигналів. Якщо по каналу ТЧ передаються імпульсні сигнали, то відхилення амплітудно-частотної характеристики каналу від норми приводить до зміни форми передавальних сигналів і втраті вірогідності.

Амплітудно-частотні і фазочастотні спотворення по різному впливають на вид переданих сигналів. Відхилення фазочастотних характеристик від норми мало впливає на передачу телефонних сигналів, тому що органи слуху малочуттєві до фазових спотворень. Тому в системах передачі телефонних сигналів практично немає необхідності вводити пристрою корекції фазочастотних спотворень.

Однак, якщо канал ТЧ використовується для передачі імпульсних сигналів, то вид фозочастотних характеристик істотно впливає на форму імпульсних сигналів і пристрою корекції фазочастотних спотворень необхідні. Разом з тим, оскільки канали ТЧ використовуються  в основному для передачі телефонних сигналів, то вважається недоцільним вводити в системи передачі пристрої корекції фазочастотних спотворень. Ці пристрої встановлюють у даний час в апаратурі введення в канал імпульсних сигналів.

Апаратура передачі даних, факсимільного зв'язку містить досить складні фазові коректори, що дозволяють зменшити в каналі фазові спотворення. Виключення складають телевізійні канали, що створюються в системах передачі з ЧРК. У цьому випадку фазові коректори включають безпосередньо в системах передачі.

Таким чином, умовами безпомилкової передачі сигналів є рівномірність АЧХ і лінійність ФЧХ. Однак, цим вимогам повинний задовольняти не тільки тракт у цілому, але й окремі його елементи. Можна показати, що значні відхилення від норми амплітудно-частотних характеристик окремих елементів тракту спотворюють передані сигнали, навіть якщо тракт у цілому має ідеальну АЧХ. Обумовлено це тим, що якщо, наприклад, в якому-небудь підсилювачі лінійного тракту відбулося перевантаження, виникають шуми нелінійного походження. Крім того, якщо в якому-небудь підсилювачі рівень корисного сигналу зменшився, то відбудеться збільшення рівня шумів стосовно рівня сигналу, зменшиться відношення сигнал-шум, зменшиться захищеність від шумів.

Для аналізу способів усунення амплітудно-частотних спотворень представимо частотну залежність загасання тракту одного напрямку передачі системи з ЧРК у виді:

                                    

де ai(f) - частотна залежність загасання i-го елемента, що викликає регулярні амплітудно-частотні спотворення; aj(f) - частотна залежність загасання j-го елемента, що викликає нерегулярні амплітудно-частотні спотворення; Sk(f) -  частотна залежність посилення k-го підсилювача тракту передачі.

У співвідношенні (9) перший і другий доданки визначають величини загасань елементів за рахунок яких виникають амплітудно-частотні спотворення. Для компенсації впливів цих елементів необхідно додати відповідну частотну залежність підсилення елементів виражену третім доданком. Ця залежність вибирається з умови:

                                      a(f)=const

при якій забезпечується безпомилкова передача сигналів.

Для  компенсації  загасань елементів, що вносять регулярні амплітудно-частотні спотворення, необхідно в одних чи в декількох підсилювачів вибрати підсилення з умови:

                                   (10)

Для компенсації загасання елементів, що вносять регулярні амплітудно-частотні спотворення, можна також використовувати пасивний коригувальний контур загасання якого акк(f) вибирається з умови:

                                        ai(f)+ акк(f)=const                               (11)

і залишається постійним у часі.

Принцип усунення амплітудно-частотних спотворень внесених елементами, загасання яких міняється в часі в залежності від температури, атмосферних умов чи інших випадкових факторів залишається аналогічним. Однак, підсилення коригувального підсилювача повинне змінюватися в часі за законом, обумовленим законом зміни загасання коректуємого елемента. Зміна підсилення (загасання) коригувального пристрою може здійснюватися автоматично чи ручним способом.

 Для надання підсилювачу потрібних чатотних властивостей у його схему включається спеціальний підсилювальний контур (коректор). Він може включатися на вході підсилювача, на його виході й у ланцюзі негативного зворотного зв'язку.

Схема включення коректуючого контуру на вході підсилювача показана на мал.5.

                а

                             ал

                   акк

              ал                           акк-S=-S                                                         0       f1           f2      f

                         S

                      ал-S=0

                                   S

мал.5

При розміщенні коректора на вході підсилювача він вносить додаткове загасання акк у діапазоні частот f1f2. Підсилювач з коректором компенсує загасання  ал попередньої ділянки лінії й усуває внесені лінією амплітудно-частотні спотворення. Частотна характеристика загасання коректора вибирається з умови:

                                            ал+акк=const                                               (12)

У діапазоні від f1 до f2, тобто для забезпечення умови (12) характеристика загасання коректора повинна мати зворотний нахил стосовно характеристики загасання ділянки лінії (див.мал.5), а посилення підсилювача повинне задовольняти умові:

                                               ал+акк-S =0                                               (13)

Включення коректора на виході підсилювача вимагає збільшення посилення підсилювача, тому що після підсилювача сигнал буде ослаблений коректором. Збільшення посилення веде до росту нелінійних спотворень. Тому коректори, як правило, включають на вході підсилювача. Недоліком такого включення коректора є  те, що при цьому зменшується захищеність корисного сигналу від власних перешкод, рівна азсп. Включення коректора зменшує рівень сигналу рс, а отже і захищеність.

Необхідну частотну залежність посилення підсилювача можна також одержати в підсилювачах з негативним зворотним зв'язком. Якщо загасання ланцюга зворотного зв'язку залежить від частоти, то посилення всього підсилювача також залежить від частоти. Таким чином, додавши визначені властивості ланцюга зворотного зв'язку, можна одержати необхідну характеристику посилення при якій забезпечується компенсація  амплітудно-частотних спотворень. У цій схемі включення коректора захищеність від власних перешкод  на вході підсилювача не зміниться. Крім того, у цій схемі в ланцюг зворотного зв'язку можна включити змінний коректор. Такі схеми зручно використовувати для автоматичного регулювання посилення. Посилення підсилювача з негативним зворотним зв'язком вибирається з умови S(f)=акк(f). Отже, необхідну частотну залежність посилення підсилювача можна одержати, якщо надати потрібні частотні властивості коригувальному контуру. Коригувальний контур, що включається в ланцюг негативного зворотного зв'язку підсилювача повинен мати такий же нахил частотної характеристики загасання, як і нахил частотної характеристики загасання ділянки лінії. Це можна оцінити з аналізу процесів у схемі мал.5а.

мал. 5а

Якщо загасання лінії ал росте, то для його компенсації потрібно збільшити посилення Skk коректора, а для цього необхідно збільшити загасання ланцюга негативного зворотного зв'язку. Негативний зворотний зв'язок зменшує посилення ланцюга прямої передачі. Якщо зворотний звязок розімкнути, то посилення ланцюга прямої передачі різко зросте, це відповідає нескінченно великому загасанню ланцюга ЗЗ. У такий спосіб збільшення загасання ланцюга ЗЗ збільшує посилення ланцюга з замкнутим негативним зворотним зв'язком.

Схема з коректором у ланцюзі зворотного зв'язку має недолік, який полягає в тому, що зміна загасання ланцюга зворотного зв'язку змінює запас стійкості підсилювача і може приводити до самозбудження. При великих межах регулювання забезпечення стійкості підсилювача є важкою задачею. Тому на практиці для компенсації амплітудно-частотних спотворень  використовують схеми в яких частину спотворень компенсують коректором (амплітудний вирівнювач), що включається на вході підсилювача, а іншу частину - коректором у ланцюзі зворотного зв'язку.

Компенсація амплітудно-частотних спотворень, що змінюються в часі вимагає застосування коригувальних контурів, характеристики загасання яких регулюються. При зміні довжин підсилювальних ділянок, температури навколишнього середовища й атмосферних умов відбувається зміна загасання лінії зв'язку залежно від часу.  Для забезпечення високої точності компенсації спотвореньнь у системах передачі застосовується регулювання характеристик загасання коригувальних контурів за рівнем сигналу та трьох частотах у спектрі групового сигналу системи передачі. З цією метою характеристика загасання лінії представляється у виді суми трьох складових: плоскої апл, похилої апох і криволінійної ак, показаних на мал.6.   

ал                    Sпл                                        

                                                                                      Плоский

                              

                                                                           регулятор

    загасання              

        лінії

                                       f                                                                          f

         

 апл             Sн

       Регулятор нахилу                         

   Плоска                                                                                         

            складова

    

                                  f                                                                            f

 апох                       Sкр

        похила                                                              Регулятор кривизни

       складова                                                                                                                                   

                                                                                                                                         

             

                                                                           f1 fпох                       fпл f2  f

 ак                                                                                                                                                                                                                                 криволінійна

  складова                                                                                                                

                                                                 

                                               f

            мал.6-7

Під впливом  дестабілізуючих факторів змінюються всі три складові загасання лінії. Тому в тракті прийому необхідно здійснити компенсацію зміни кожної з них. З цією метою в тракті прийому є три регулятори: плоский, похилий і криволінійний. Регулювання посилення кожного коректора здійснюється за рівнем сигналу на своїй контрольній частоті. У системі передачі К-60 такими контрольними частотами є: fпл=248 кГц, fпох=16 кГц, fк=112 кГц. Для системи передачі К-24 такими частотами є fпл=108 кГц, fпох=16 кГц, fк=108 кГц. Регулятор плоскої складової посилення здійснює регулювання за рівнем сигналу на контрольній частоті fпл. Регулятор нахилу здійснює регулювання похилої складової посилення за рівнем сигналу на контрольній частоті fпох, причому вузол віяла частотних характеристик нахилу посилення вибирається на частоті fпл. Це дозволяє при будь-якому положенні регулятора нахилу не змінювати установку плоскої складової. Регулятор криволінійної складової здійснює регулювання кривизни посилення за рівнем сигналу на контрольній частоті fк. Вузли криволінійних складових посилення вибираються на частотах fпл і fпох, це дозволяє при будь-якому положенні регулятора кривизни зберегти рівні плоского і похилого регулювань.

Використання трьох контрольних частот дозволяє з високою точністю компенсувати внесені лінією амплітудно-частотні спотворення. При використанні регулятора, що працює на одній контрольній частоті повна компенсація спотворень може бути гарантована тільки для цієї частоти. Роздільне регулювання на трьох частотах гарантують компенсацію спотворень мінімум на трьох частотах. Вибір контрольних частот проводиться  таким чином, щоб мінімізувати максимальні амплітудно-частотні спотворення.

Регулювання частотних характеристик по контрольних частотах використовується в устаткуванні підсилювальних пунктів, що обслуговуються, і в прийомному устаткуванні кінцевих станцій кабельних магістралей. В НПП використовуються більш прості схеми коректорів. Відомі схеми в яких установка регульованих коректорів у потрібне положення здійснюється вручну по відомій довжині попередньої ділянки лінії. Установка регулятора на визначене число кілометрів забезпечує одержання такої характеристики посилення підсилювача НПП, що компенсує амплітудно-частотні спотворення, внесені ділянкою кабелю цієї довжини при визначеній середній температурі.

Частотна характеристика загасання ділянки коаксіального кабелю однозначно визначається величиною загасання на одній з частин. Тому для коректування температурних змін частотної характеристики загасання ділянки лінії в підсилювачі застосовується коректор, керований рівнем сигналу на одній контрольній частоті. Неточності, що виникають при такому способі коректування, усуваються додатковими коректорами на інших контрольних частотах. Кількість додаткових вирівнювачів значно менше, ніж основних.

У системах передачі по повітряних лініях зв'язку кривизна характеристик загасання ділянок лінії незначна. Тому в цих системах передачі використовують тільки плоский і похилий коректори.


II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Дисципліна “Системи передачі електрозв’язку ”- це теоретичні основи принципів побудови апаратури комплексів СП.

Дисципліна вивчається на протязі 6-го та 7-го семестрів. У лекційному процесі широко використовуються  діафільми, учбові плакати і компютерні моделі обладнання.

Основні форми поточного контролю – спостереження за діями студентів, проведення модульного контролю.

Самостійна робота студента по підготовці до поточних занять, модульного контролю в межах відведеного часу планується особисто кожним студентом.

III. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. В.И. Иванов Цифровые и аналоговые системы передачи. М., Радио и связь-1995г.

(автор, назва, видавництво, рік видання)

2. Н.Н.Баева, В.Н. Гордиенко Многоканальные системы передачи М., Радио и связь-1997г.

(автор, назва, видавництво, рік видання)

Розробник лекції                                   доцент кафедри ТС

___                          Антонюк М.І. 

(підпис, прізвище)

“ ____ “  _____________  2005  року


 
Лінійний

    тракт



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
6519. Нелінійні спотворення сигналів в системах передачі з ЧРК 42.95 KB
  В багатьох пристроях систем передачі з ЧРК напруга (струм) на виході нелінійно залежить від напруги (струму) на вході. До таких пристроїв відносяться модулятори (демодулятори), обмежники, підсилювачі при нелінійному режимі роботи, фільтри, коректори, котушки індуктивності яких виготовлені з використанням феритових сердечників.
6511. Принципи побудови систем АРП кабельного лінійного тракту систем передачі з ЧРК 123.51 KB
  Пристрої автоматичного регулювання посилення призначені для регулювання рівнів передачі підсилювачів магістралі в заданих межах і для стабілізації залишкового загасання каналів звязку.
6512. Принципи побудови багатоканальних систем передачі з ЧРК 74.11 KB
  Вивчити задачі навчальної дисципліни, роль і місце багатоканальних систем передачі в мережах звязку. Вивчити види сигналів електрозвязку і їхніх характеристик. Ознайомити студентів з перспективами розвитку мереж звязку України.
6504. Сучасні мережі передачі даних (ПД). Еталонна модель взаємодії відкритих систем (ЕМВВС), застосування при побудові СДЕЗ 32.63 KB
  Сучасні мережі передачі даних ПД. Враховується що надання різних інформаційних послуг є вже функцією інтегральної мережі зв’язку й ЕОМ – інформаційної мережі. Пункти мережі поділяються на кінцеві в тому числі абонентські з апаратурою введення і виведення інформації вузли зв’язку що забезпечують розподіл інформації і різні обчислювальні комплекси центри що здійснюють обробку і збереження інформації. Канали зв’язку об’єднані в лінії ребра мережі між окремими пунктами мережі служать для передачі переносу інформації в просторі.
6514. Формування лінійного сигналу в кінцевому обладнанні кабельного лінійного тракту систем передачі з ЧРК 120.49 KB
  Сигнали контрольних частот для роботи системи АРУ вводяться в груповий сигнал на вході підсилювача відповідної групи. Для введення контрольних частот використовується диференціальна система.
6510. Пристрої коригування амплітудно-частотних характеристик 256.51 KB
  У ланцюзі проходження імпульсного впливу включимо послідовно стільки елементів затримки на час Т скільки дискретних відліків реакції необхідно одержати. У розглянутому прикладі таких відліків
12472. Турбулентное течение в каналах постоянного сечения 124.36 KB
  Характерная зависимость потерь полного напора для различных режимов течения приводятся на рис. Коэффициент трения для турбулентного режима течения оценивается по формуле Блазиуса при Re 105или Конакова при Re 107 Турбулентное течение в шероховатых трубах Формулы Блазиуса и Конакова справедливы для гладких нешероховатых труб.8 Расчет потерь полного напора в некруглых трубах Для турбулентного режима течения в гидравлике используется прием позволяющий определить потери полного напора в канале с произвольной формой поперечного...
13869. Анализ контента на государственных и коммерческих каналах Украины 23.53 KB
  Анализ контента на государственных и коммерческих каналах Украины ТВконтент это информационно значимое наполнение телевизионного канала вещания что определенно форматом. Итак телевидение привлекательное и необходимо потому что оно удовлетворяет важнейшие социальные и психологические потребности человека делает его повседневную жизнь более интересной содержательной комфортной и приятной. Очень важно чтобы сотрудники сначала приняли заданный формат хорошо поняли его особенности и важнейшие характеристики и тогда они уже по наитию...
13011. ПРЕДСТАВЛЕНИЕ О МЕМБРАННОЙ ТЕОРИИ ПРОИСХОЖДЕНИЯ БИОПОТЕНЦИАЛОВ И ИОННЫХ КАНАЛАХ 1.4 MB
  Когда же было показано, что и натрий способен проникать через мембрану, то пришлось отказаться от представлений мембраны как пассивной структуры. Дэном (1941) была высказана идея о том, что постоянный концентрационный градиент ионов натрия между клеткой и наружной средой поддерживается благодаря тому, что натрий выталкивается из клетки с помощью особого механизма, связанного с метаболизмом клетки. И в физиологии начали различать два типа распределения ионов между клеткой и наружной средой
1811. Порядок планирования работы ИТС, документация ИАС, порядок ведения, хранения и восстановления формуляров на АТ 38.6 KB
  Для успешного решения задач по инженерно-авиационному обеспечению боевых действий и боевой подготовки части ИАС разрабатывает планы предусматривающие выполнение личным составом определенных мероприятий в заданные сроки.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.