Принципи побудови систем АРП кабельного лінійного тракту систем передачі з ЧРК

Пристрої автоматичного регулювання посилення призначені для регулювання рівнів передачі підсилювачів магістралі в заданих межах і для стабілізації залишкового загасання каналів звязку.

2015-01-14

123.51 KB

4 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


Державний комітет зв’язку та інформатизації УКРАЇНИ

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

КАФЕДРА ________телекомунікаційних__ систем_______________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідуючий кафедрою

_______________ Беркман Л.Н.___

       (підпис, прізвище)

“ ____ “  _____________  2005  року

Л Е К Ц І Я    №  12

з навчальної дисципліни _____Системи передачі електрозв’язку___________

напряму підготовки _______телекомунікації__________________________

освітньо-кваліфікаційного рівня _____бакалавр______________________

спеціальності _____телекомунікаційні системи та мережі_______________

Тема  Принципи побудови систем АРП кабельного лінійного тракту систем передачі з ЧРК.

(повна назва лекції)

Лекція розроблена к.т.н., доцент Антонюк М.І. 

(вчена ступінь та звання,  прізвище та ініціали автора)

Обговорено на засіданні кафедри (ПМК)

Протокол № __________

“ ____ “ _____________ 2005 року

Київ


Навчальні цілі Вивчити принципи побудови пристроїв АРП в системах     передачі з ЧРК.

Виховні цілі Формування у студентів інженерно-технічного кругозору, вміння ставити та вирішувати складні інженерні задачі, проводити аналіз, аргументовано робити висновки.       

Час  90 хв.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ

Вступ ______________________________________________      -_5 хвилин

Навчальні питання

1. Задача автоматичного регулювання АЧХ.                                -_40 хвилин

(найменування питання лекції)

2. Способи вирішення задачі автоматичного регулювання АЧХ КЛТ.                                                 -_20 хвилин

(найменування питання лекції)

3. Основні характеристики систем АРП.                                        - 20 хвилин

(найменування питання лекції)

Заключення_____________________________________________-_5 хвилин

ЛІТЕРАТУРА:

(рекомендована для студентів)

1. В.И. Иванов  Цифровые и аналоговые системы передачи М., Радио и связь – 1995 г.

2. Н.Н. Баева, В.Н. Гордиенко Многоканальные системы передачи М., Радио и связь – 1997 г. 

НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

(наочні посібники, схеми, таблиці, ТЗН та інше)

Діапроектор, дидактичні слайди


НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

І. ТЕКСТ ЛЕКЦІЙ

Вступ

Пристрої автоматичного регулювання посилення призначені для регулювання рівнів передачі підсилювачів магістралі в заданих межах і для стабілізації залишкового загасання каналів зв'язку.

За принципом дії пристрої АРП можна розділити на дві групи:

1) До першої групи відносяться пристрої АРП, що здійснюють регулювання посилення по зміні рівня сигналу контрольної частоти, що передається з кінцевої станції. Вони відрізняються високою точністю регулювання.

2) До другої групи відносяться ґрунтові АРП, що використовуються в підсилювальних пунктах кабельних магістралей, що необслуговуються. Ці АРП реагують на зміну температури ґрунту на глибині прокладки кабелю. Ґрунтові АРП прості, але точність регулювання в них невелика.

По призначенню пристрої АРП класифікують у такий спосіб:

1. АРП лінійного тракту. Це найбільш складні і функціонально важливі пристрої автоматичного регулювання. Цими пристроями АРУ обладнані всі кінцеві і проміжні пункти магістралі. Головне призначення АРП лінійного тракту – підтримка діаграми рівнів лінійного тракту в заданих межах. Пристрої АРП, що працюють за рівнем сигналів контрольних частот встановлюються тільки на кінцевих станціях і на підсилювальних пунктах, що обслуговуються, (ОПП). На НПП звичайно застосовують спрощену ґрунтову АРП. Відповідно до необхідної точності регулювання АРП по контрольних частотах здійснюється по сигналах контрольних частот, кратних 4 кГц і розташованих по краях і в середині лінійного спектру.

2. АРП по групах каналів. В міру розвитку мереж зв'язку зростає роль транзитних з'єднань груп каналів. При транзитних з'єднаннях важливо  забезпечити точне узгодження по рівнях передачі. З цією метою в системах передачі передбачається АРП за рівнем сигналів контрольних частот для груп каналів. У первинних 12 – канальних групах МККТТ рекомендують контрольні частоти 84,08 і 84,14 кГц. У вторинних 60 – канальних групах рекомендуються 411,86 кГц і 411,92 кГц, і в третинних 300 – канальних групах рекомендується частота 1552 кГц.  У країнах СНД для АРП по групах каналів прийняті контрольні частоти 84,14 кГц, 411,86 кГц і 1552 кГц.

3. АРП в каналах ТЧ. Для забезпечення необхідної стабільності залишкового загасання може передбачатися АРП в кожному каналі ТЧ по сигналах на частотах 3,825 кГц чи 3,85 кГц. Ці частоти знаходяться поза ефективною смугою каналу ТЧ і призначені також для передачі сигналів виклику і дальнього набору.

  1.  
    Задача автоматичного регулювання АЧХ.

Структурна схема лінійного тракту магістралі з лінійними підсилювачами, обладнаними АРП по контрольних частотах зображена на мал.1:

      

                 Рк0                   рк0                    рк0                               рк0

 

  від ГКЧ

мал.1.

Від генератора струму контрольної частоти кінцевої станції в лінію подається сигнал контрольної частоти  fКЧ зі строго постійним рівнем  рК0. Сигнал контрольної частоти разом із груповим сигналом передається по лінійному тракту і виділяється на виході кожного лінійного підсилювача за допомогою смугового фільтра блоку АРП. За допомогою цього сигналу посилення S проміжних станцій автоматично регулюється  таким чином, щоб на їхніх виходах рівень сигналу контрольної частоти був рівним рівню рК0 сигналу контрольної частоти, що вводиться. Однакові рівні рК0 сигналу КЧ на виході всіх підсилювачів НПП свідчать про точну компенсацію кожним з них загасань попередніх підсилювальних ділянок.

Таким чином, автоматичне регулювання посилення зводиться до підтримки сталості рівня сигналу контрольної частоти на виході кожного лінійного підсилювача.

Достоїнство такого способу  регулювання  полягає в тому, що похибка рівня сигналу контрольної частоти наприкінці лінійного тракту залежить тільки від точності роботи АРП останнього підсилювача і практично не залежить від похибок регулювання всіх попередніх підсилювачів.

Найбільш повна відповідність загасання підсилювальних ділянок і посилення  лінійних  підсилювачів досягається на контрольних частотах і поблизу їх. У проміжках між контрольними частотами похибка регулювання може досягати помітної величини. Накопичена за рахунок багатьох підсилювальних ділянок похибка може істотно порушувати діаграму рівнів лінійного тракту для окремих каналів зв'язку. Це у свою чергу приводить до нерівності між собою залишкових загасань окремих каналів до росту нелінійних шумів у всіх каналах і власних шумах у каналах з підвищеним залишковим загасанням.

Для компенсації похибок регулювання, що накопичуються,  організуються переприйоми.  При переприйомі по ТЧ залишкове загасання кожного  каналу   регулюється  до  номінальної  величини  і сигнали  окремих  каналів   передаються  на наступну переприйомну  ділянку з  однаковими вимірювальними рівнями.  Для цієї ж мети служить АРП по групах каналів.  Отже переприйоми по ТЧ і групах каналів необхідні не тільки для виділення  каналів і  груп каналів, вони виявляються корисними для компенсації похибок регулювання лінійного тракту, а також поліпшують динаміку роботи пристроїв АРП.

Структурна схема пристроїв АРП лінійного підсилювача зображена на мал.2.

  

 

   

ПКК

мал. 2

У цій схемі посилення лінійного підсилювача S автоматично змінюється таким чином,  щоб  при  змінах  рівня сигналу контрольної частоти на вході РК1 рівень сигналу контрольної частоти на виході РК2  залишався незмінним.  Для  досягнення  цієї  мети сигнал контрольної  частоти на  виході лінійного  підсилювача за допомогою смугового фільтра виділяється з групового сигналу, підсилюється підсилювачем і випрямляється. Випрямлений сигнал струму контрольної частоти з рівнем РК2 передається на вхід пристрою, що порівнює, на інший вхід якого подається еталонний сигнал з рівнем рК0. На виході пристрою, що порівнює, формується сигнал ΔрК =рК2к0 . Величина неузгодженості ΔрК характеризує помилку регулювання.   Якщо  рівень  сигналу контрольної частоти дорівнює рівню еталонного сигналу рК2 = рК0 , то помилка регулювання дорівнює нулю ΔрК=0. Сигнал помилки, що подається на вхід регулюючого елемента, дорівнює нулю, зміни посилення S лінійного підсилювача не відбувається. Якщо сигнал помилки ΔРК більше чи менше нуля, то регулюючий елемент зменшує або збільшує посилення S підсилювача доти поки помилка регулювання ΔрК не стане рівною нулю. Розглянуту схему, що охоплює зворотним зв'язком лінійний підсилювач називають приймачем контрольного каналу ПКК.

Якщо АРП здійснюється по декількох контрольних частотах, то лінійний підсилювач охоплюють відповідним числом ПКК, наприклад,  для  плоскої,  похилиї і  криволінійної  АРП,  така схема зображена на мал.3.

Рис. 3

Для аналізу точності роботи АРП за схемою мал.2 виразимо рівень сигналу контрольної частоти рК2 на виході лінійного підсилювача в залежності від рівня сигналу рК1 і параметрів підсилювача. Вважаючи зв'язок рівнів сигналу рК1  ,   рК2  і посилення S лінійним, можна записати:

                                           рК2 = рК1 + S         (1)

У цьому рівнянні посилення S представимо сумою постійної складової S0 і регульованою частиною SР : S = S0 + SР, тоді рівень рК2 визначиться співвідношенням:

                                         рК2 = рК1 + S0 + SР                                          (2)

Знайдемо повний диференціал функції  рК2 :

                                     К2 = К1 +dS0 + dSР                                        (3) 

так як ця залежність лінійна, те диференціали можна замінити кінцевими збільшеннями:

                                     ΔрК2 = ΔрК1 + ΔS0 + ΔSР                                         (4)

Розділивши праву і ліву частину на  ΔрК2  одержимо:  

1 =  +                                                    (5)

В отриманому співвідношенні величина =К називається коефіцієнтом передачі по петлі регулювання або крутістю статичної характеристики. Вона показує в скільки разів зміниться регульована складова  ΔSР при відхиленні рівня на виході підсилювача на величину  ΔРК2.  Тоді з  (5) одержимо:

                                        = 1-К,

Звідки маємо:

                             ΔрК2 =  +            (6)

З отриманої формули випливає, що висока сталість рівня сигналу на виході підсилювача  рК2 рК2 → 0) при зміні рівня сигналу на вході РК1, забезпечується, якщо К >>1. Нестабільність посилення ΔS0 звичайно мала в порівнянні з ΔрК1 , тому приблизно можна вважати:

                                          ΔрК2 =                     (7)

Наприклад, нехай при очікуваній зміні загасання підсилювальної ділянки   Δа=±1 Нп (8,69 дБ), тобто ΔрК1=±1 Нп, потрібно забезпечити   сталість   вихідного   рівня   ΔрК2   з  точністю ΔрК1 =± 0,05 Нп (0,43 дБ). Для цього потрібно коефіцієнт передачі К обумовленого з (7):

, тобто .

 Відмінна особливість розглянутої системи АРП полягає в тому, що похибка ΔрК2 вихідного рівню по завершенні процесу регулювання пропорційна зміні вхідного сигналу ΔрК1 , див. (7), графік цієї залежності показаний на мал. 4:

                         ΔРК2 ΔРК2

                                                    

                                                                   ΔРК0 

 ΔРК1 ΔРК1

ΔРК0                                                    кабель

                             

Рис.4 Рис.5 Рис. 6

Такі системи автоматичного регулювання називаються статичними. У статичних системах помилка регулювання в сталому режимі при східчастому впливі не дорівнює нулю. Регулювання в такій системі починається при будь-якому малому відхиленні вхідної величини ΔрК1, однак, система має статичну помилку регулювання. Цей недолік може бути усунутий шляхом введення в схему інтегруючих ланок, система стає астатичою. Система АРУ розглянутого типу використовується на кабельних лініях.

Принципово інший характер регулювання мають АРП з релейною характеристикою. Особливістю їхньої роботи є те, що процес регулювання в цих системах починається лише тоді, коли відхилення вихідного рівня ΔрК2 досягає деякої  Δр0. Регулювання закінчується, коли погрішність ΔрК2 буде зменшена до тієї ж величини Δр0. Таким чином, релейна система регулювання має зону нечутливості ±Δр0 у межах якої АРП не працює. Погрішність релейної АРП описується двома рівняннями:

  ΔрК2 = ΔрК1                          при         ΔрК1 ≤ Δр0  

  ΔрК2 = Δр0                 при          ΔрК1 ≥ Δр0   (8)      Ця залежність показана на мал.5.  Регулюючим елементом у такій системі є трьохпозиційні реле. Системи розглянутого виду використовуються  на повітряних лініях.

У підсилювальних пунктах, що необслуговуються, широко використовуються ґрунтові АРП. У цих АРП не потрібно сигналів контрольних частот. АРП здійснюється введенням у ланцюг регулятора посилення лінійного підсилювача термовідчутного елемента, що змінює свій опір відповідно до температури ґрунту і потрібним чином регулює посилення. Принцип роботи ґрунтової АРП можна усвідомити за схемою мал.6. у цій схемі лінійний підсилювач охоплений зворотним зв'язком у ланцюг якого включений перемінний амплітудний коректор ПАК, елементом якого є термоопір ТД. При зміні температури змінюється величина опору терморезистора, що через амплітудний коректор впливає на глибину зворотного зв'язку. У системі К-1920 передбачені два терморезистора.

2. Способи вирішення задачі автоматичного регулювання АЧХ КЛТ.

Фактори, що впливають на динаміку роботи АРУ можуть змінюватися плавно або стрибком. Повільні зміни температури, вологості і ряду інших  факторів викликають повільні зміни струмів контрольних частот.  Компенсація  таких  змін  не  викликає ускладнень у роботі АРП. Імпульсні перешкоди (впливи), різного роду східчасті впливи, що виникають при комутаціях елементів устаткування, викликають утворення складних перехідних процесів і можуть приводити до виходу з робочих режимів різних пристроїв, самозбудженню каналів і до зривів зв'язку. Задача  керування  роботою АРП по струмах контрольних частот у таких умовах представляє значні труднощі.

Метою якісного поліпшення роботи АРП є:

  •  зменшення часу регулювання, після якого відхилення регульованої величини знизиться до норми;
  •  зменшення перерегулювання, що характеризується максимальним відхиленням регульованої величини.

Досягнення даних цілей забезпечується введенням у контур регулювання додаткових коригувальних пристроїв, що впливають на показники якості регулювання.

Важливим способом поліпшення роботи АРП в умовах стрибкоподібної зміни струмів контрольних частот є введення блокування до пам'яті АРП. Зникнення струму контрольної частоти АРП сприймають як підвищення загасання лінії і реагують на це  максимальним підвищенням  посилення всіх лінійних підсилювачів. Відновлення ланцюга передачі неминуче приведе до самозбудження в каналах зв'язку і порушенню зв'язку. Для відновлення  зв'язку буде потрібно нове настроювання магістралі.

Для виключення подібних явищ необхідно забезпечити блокування, тобто відключення АРП при різкій зміні струму контрольної частоти. Блокування повинне бути з запам'ятовуванням попереднього стану АРП, причому пам'ять повинна зберігатися і при вимиканні джерел електроживлення. У цьому випадку, після усунення ушкодження діаграма рівнів збережеться в тому виді, що вона мала до порушення зв'язку.  

3. Основні типи пристроїв АРП.

У залежності від типу регулюючого елемента (РЕ, мал.2) розрізняють наступні АРП:

  •  електрична і електротермічна;
  •  електромеханічна;
  •  магнітоелектрична;
  •  електронна;
  •  електрохімічна;
  •  АРП на трансфлюксорі.
    1.  Електрична і електротермічна АРП.

В електричній системі АРП для зміни посилення підсилювача використовується залежність струму колектора від напруги зсуву, причому напруга зсуву забезпечується за рахунок випрямленого сигналу помилки ΔрК. Пристрої АРП виходять простими, однак вони мають ряд недоліків:

  •  збільшення нелінійних спотворень у тракті передачі, що виходить з принципу дії АРП, що використовує нелінійну залежність струму від напруги зсуву;
  •  складність системи блокування АРП, що забезпечує збереження діаграми рівнів при зникненні струму контрольної частоти;
  •  незадовільний характер перехідних процесів при наявності в тракті декількох автоматичних регуляторів.

У електротермічній АРП посилений струм сигналу помилки безпосередньо використовується для підігріву термістора, що керує загасанням регулюючого чотириполюсника. У цій схемі не збільшуються нелінійні спотворення, тому що для струму керуючого сигналу термістор є практично лінійним опором. Однак, інші недоліки є і в електротермічній АРП. Тому електрична і електротермічна АРП в апаратурі систем передачі практично не застосовується.

  1.  Електромеханічна АРП.

В електромеханічній АРП регулювання забезпечується за рахунок обертання вісі регулятора посилення чи регулятора струму підігріву керуючого термістора. Для цього ланцюга використовуються мініатюрні індукційні двофазні двигуни перемінного струму 400 Гц, потужністю ~ 0,5 ВА, керовані за допомогою реле чи моста перемінного струму. Двигун оснащений редуктором з низьким передавальним числом.

В електромеханічній АРП порівняно просто здійснюється блокування з пам'яттю, що забезпечує збереження діаграми рівнів. При різкій зміні контрольного струму спрацьовує реле блокування і відключає живлення двигуна, положення органу регулювання не змінюється. Електромеханічна схема широко застосовується в більшості систем передачі: К-60, К-24, К-12.

  1.  Магнітоелектрична АРП.

Магнітоелектрична АРП є універсальною: її можна використовувати як для релейного, так і безупинного регулювання. Для магнітоелектричної АРП розроблений спеціальний двигун постійного струму, що називається магнітоелектричним керуючим пристроєм (МЕКП). Його рухлива частина являє собою обмотку зі струмом, що переміщується в постійному магнітному полі. При цьому рамка з обмоткою робить обернено–обертальні рухи у межах деякого кута, знаходячись у циліндрі, заповненому грузлою рідиною. Тертя в грузлому середовищу забезпечує малу швидкість руху, що дозволяє позбутися редуктора. З рухливою частиною жорстко зв'язаний датчик переміщення (перемінний конденсатор), що керує струмом підігріву термістора в регулюючому чотириполюснику лінійного підсилювача. Потужність необхідна для роботи МЕКП в багато разів менше потужності мініатюрного електродвигуна. Питання блокування АРП за допомогою МЕКП зважується також за допомогою звичайного електродвигуна. При вимиканні струму контрольної частоти МЕКП залишається в попередньому положенні. Таким чином, МЕКП найбільше ефективно заміняє електродвигун.

  1.  Електронна АРП.

Основним недоліком розглянутих АРП є наявність рухливих частин. Це знижує їхню надійність і обмежує можливості мініатюризації.  Принцип дії електронних АРП заснований на тому, що з появою похибки рівня на виході лінійного підсилювача ΔрК= рК2-рк0 трьохпозиційний пристрій, що порівнює, запускає датчик імпульсів, число яких пропорційно часу існування похибки. Імпульси реєструються реверсивним лічильником. Реверсивний лічильник керує струмом підігріву термістора. Число імпульсів, що запамятовуються у лічильнику відповідають типу підігріву. Збільшення або зменшення похибки ΔрК  викликає збільшення або зменшення числа імпульсів, що запам'ятовуються в лічильнику. Датчик імпульсів виключається, якщо ΔрК = Δр0 .

Подібний принцип дії мають схеми на трансформаторах. У цих схемах число імпульсів, що визначають величину похибки регулювання, змінює насичення серцевини трансформатора. Змінюючи насичення серцевини, можна регулювати струм підігріву термістора керуючого 4-полюсника.

  1.  Електрохімічна АРП.

Принцип дії електрохімічної АРП заснований на використанні електрохімічного елемента — мемістора.

мал.7

Конструктивно мемістор являє собою скляний чи металевий мініатюрний балон, заповнений пастоподібним електролітом (мідний купорос з добавками). У балон впаяний електрод зчитування а, б і електрод керування в.  Струм керування мемістора  має  порядок десятків  мікроампер і являє собою струм обумовлений похибкою ΔРК  рівня контрольної частоти. У залежності від полярності струму керування, що протікає між електродами а, б  та в , відбувається або гальванічне осадження міді на електроді а, б або її розчинення. У першому випадку опір електрода а, б зменшується, у другому -  збільшується. Струм електрода а, б є струмом підігріву термістора, що включений у керуючий 4-полюсник лінійного підсилювача. При  відхиленні струму керування  опір електрода зчитування зберігає свою величину. Таким чином, опір електрода а, б служить керуючим опором струму термістора й елементом пам'яті.


II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Дисципліна “Системи передачі електрозвязку ”- це теоретичні основи принципів побудови апаратури комплексів СП.

Дисципліна вивчається на протязі 6-го та 7-го семестрів. У лекційному процесі широко використовуються  діафільми, учбові плакати і компютерні моделі обладнання.

Основні форми поточного контролю – спостереження за діями студентів, проведення модульного контролю.

Самостійна робота студента по підготовці до поточних занять, модульного контролю в межах відведеного часу планується особисто кожним студентом.

III. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. В.И. Иванов  Цифровые и аналоговые системы передачи М., Радио и связь – 1995 г.

(автор, назва, видавництво, рік видання)

2. Н.Н. Баева, В.Н. Гордиенко Многоканальные системы передачи М., Радио и связь – 1997 г. 

(автор, назва, видавництво, рік видання)

Розробник лекції                                   доцент кафедри ТС

___                          Антонюк М.І. 

(підпис, прізвище)

“ ____ “  _____________  2005  року



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
6514. Формування лінійного сигналу в кінцевому обладнанні кабельного лінійного тракту систем передачі з ЧРК 120.49 KB
  Сигнали контрольних частот для роботи системи АРУ вводяться в груповий сигнал на вході підсилювача відповідної групи. Для введення контрольних частот використовується диференціальна система.
6512. Принципи побудови багатоканальних систем передачі з ЧРК 74.11 KB
  Вивчити задачі навчальної дисципліни, роль і місце багатоканальних систем передачі в мережах звязку. Вивчити види сигналів електрозвязку і їхніх характеристик. Ознайомити студентів з перспективами розвитку мереж звязку України.
6515. Структура і параметри кабельного лінійного тракту 103.85 KB
  Лінійний тракт є складовою частиною будь-якої багатоканальної системи передачі. Лінійний тракт може бути провідним, радіорелейним, тропосферним, супутниковим. Проводовий лінійний тракт може бути побудований на основі повітряних чи кабельних ліній звязку. Кабельні лінії звязку можуть будуватися з використанням симетричних, коаксіальних і волоконно-оптичних кабелів.
6518. Аналіз стійкості підсилювачів лінійного тракту 167 KB
  Підсилювачі лінійного тракту призначені для компенсації загасання попередньої ділянки ланцюга. Лінійний тракт складається з двох напрямків передачі і відповідно має два підсилювачі на кожному підсилювальному пункті. Ці підсилювачі включаються в різні пари проводів лінійного тракту...
6509. Лінійні спотворення в каналах і трактах систем передачі. Порядок коригування лінійних спотворень 99.15 KB
  Встановимо вимоги до амплітудно-частотної і фазочастотної характеристик лінійного тракту при виконанні яких електричний сигнал передається без спотворення його форми. У процесі аналізу будемо вважати, що при передачі допустима затримка сигналу на виході лінійного тракту
8374. Еталонна модель взаємодії відкритих систем (OSI) та принципи адресування в комп’ютерних меражах 556.18 KB
  Транспортний Trnsport Lyer Відповідає за розбиття даних на пакети та забезпечує надійну доставку інформації з необхідною якістю між вузлами мережі мультиплексування контроль помилок. Усередині мережі доставка даних забезпечується відповідним канальним рівнем...
6504. Сучасні мережі передачі даних (ПД). Еталонна модель взаємодії відкритих систем (ЕМВВС), застосування при побудові СДЕЗ 32.63 KB
  Сучасні мережі передачі даних ПД. Враховується що надання різних інформаційних послуг є вже функцією інтегральної мережі зв’язку й ЕОМ – інформаційної мережі. Пункти мережі поділяються на кінцеві в тому числі абонентські з апаратурою введення і виведення інформації вузли зв’язку що забезпечують розподіл інформації і різні обчислювальні комплекси центри що здійснюють обробку і збереження інформації. Канали зв’язку об’єднані в лінії ребра мережі між окремими пунктами мережі служать для передачі переносу інформації в просторі.
8361. Фізичний рівень еталонної моделі взаємодії відкритих систем (OSI) та принципи розповсюдження інформації в комп’ютерних мережах 386.52 KB
  Користувачі мережі які розподілені в певному просторі зазвичай мають потребу передавати інформацію одночасно. Компютери та компютерні мережі обробляють інформацію пакетами і використовують принцип розділення за часом мультиплексування тобто розділяють у часі спільні ресурси середовище передавання інформації. Область мережі в якій сигнали можуть конфліктувати зветься зоною конфлікту доменом колізій. Після конфліктів доводиться повторно передавати втрачену інформацію і тому продуктивність такої мережі зменшується.
8373. Мережевий та транспортний рівні еталонної моделі взаємодії відкритих систем (OSI) та принципи розповсюдження інформації в комп’ютерних мережах 300.42 KB
  Подальшого збільшення розмірів і певного поліпшення параметрів мережі можна досягти шляхом обєднання обмежених за розмірами комутованих мереж через пристрої що працюють на третьому мережевому рівні моделі OSI. Оскільки більшість хостів мережі одночасно виконують декілька процесів і кожен із цих процесів оперує власним набором даних то транспортні протоколи для кожного процесу створюють окремі черги прийому та Передачі даних. Поєднання IPадреси мережевого інтерфейсу хоста та порту прикладної програми називаються сокетом і ідентифікує цю...
8434. Види облікових систем (АРМ-систем) бухгалтера та їх будова 46.29 KB
  Види облікових систем АРМсистем бухгалтера та їх будова 1. Структурна будова облікових АРМ систем. Побудова облікових систем ОС на базі АРМ характеризується багатоаспектністю можливих варіантів їх побудови. Виділяючи класифікаційні ознаки АРМ враховують такі особливості їх побудови і впровадження як структурнофункціональне місце займане кожним АРМ розподіл функціональних задач серед АРМ способи організації розв’язування задач зв’язки з АРМ одного і різних рівнів управління та інші фактори.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.