Формування лінійного сигналу в кінцевому обладнанні кабельного лінійного тракту систем передачі з ЧРК

Сигнали контрольних частот для роботи системи АРУ вводяться в груповий сигнал на вході підсилювача відповідної групи. Для введення контрольних частот використовується диференціальна система.

2015-01-14

120.49 KB

19 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


Державний комітет зв’язку та інформатизації УКРАЇНИ

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

КАФЕДРА ________телекомунікаційних__ систем_______________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідуючий кафедрою

_______________ Беркман Л.Н.___

       (підпис, прізвище)

“ ____ “  _____________  2005  року

Л Е К Ц І Я    №  3

з навчальної дисципліни _____Системи передачі електрозв’язку___________

напряму підготовки _______телекомунікації__________________________

освітньо-кваліфікаційного рівня _____бакалавр______________________

спеціальності _____телекомунікаційні системи та мережі_______________

Тема  Формування лінійного сигналу в кінцевому обладнанні кабельного лінійного тракту систем передачі з ЧРК.

(повна назва лекції)

Лекція розроблена к.т.н., доцент Антонюк М.І. 

(вчена ступінь та звання,  прізвище та ініціали автора)

Обговорено на засіданні кафедри (ПМК)

Протокол № __________

“ ____ “ _____________ 2005 року

Київ


Навчальні цілі Вивчити план частот лінійного сигналу систем передачі з ЧРК. Вивчити структурні схеми тракту передачі і тракту прийому систем передачі з ЧРК.

Виховні цілі Формування у студентів інженерно-технічного кругозору, вміння ставити та вирішувати складні інженерні задачі, проводити аналіз, аргументовано робити висновки.       

Час  90 хв.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ

Вступ ______________________________________________      -_5 хвилин

Навчальні питання

1. Формування спектру лінійного сигналу в багатоканальних системах передачі з ЧРК.                                                                                 -_30 хвилин

(найменування питання лекції)

2. Структурні схеми групових систем передачі.                           -_30 хвилин

(найменування питання лекції)

3. Структурні схеми систем двобічного зв’язку.                           - 10 хвилин

(найменування питання лекції)

4. Системи забезпечення кабельних лінійних трактів.                  - 10 хвилин                                                                                                                                                                                                                

(найменування питання лекції)

Заключення_____________________________________________-_5 хвилин

ЛІТЕРАТУРА:

(рекомендована для студентів)

  1.  Цифровые и аналоговые системы передачи. Под ред. В. И. Иванова. М.: Радио и связь, 1995г.
  2.  Многоканальные системы передачи. Под ред. Н.Н. Баевой и В.Н. Гордиенко. М.: Радио и связь, 1997г 

НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

(наочні посібники, схеми, таблиці, ТЗН та інше)

Структурна схема каналу електрозв’язку, плани частот лінійних трактів.


НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

І. ТЕКСТ ЛЕКЦІЙ

Вступ

Лінійним називається сигнал, що передається по лінії зв'язку від однієї кінцевої станції до іншої. Лінійний сигнал включає наступні види сигналів:

– груповий сигнал каналів ТЧ, перенесений у смугу частот лінійного сигналу;

– сигнал каналу службового зв'язку;

– сигнали контрольних частот для роботи системи АРУ;

– сигнали контролю стану НУП.

Груповий сигнал каналів ТЧ є інформаційним для формування якого будується система передачі. Сигнали каналу службового зв'язку, контрольних частот і контролю стану НУП є допоміжними.

Груповий сигнал каналів ТЧ формується з відповідного числа багатоканальних груп, утворених шляхом перетворення частот первинних сигналів.

Сигнал каналу службового зв'язку вводиться в тракт передачі на останньому етапі формування лінійного сигналу в устаткуванні КОЛТ.

Сигнали контрольних частот для роботи системи АРУ вводяться в груповий сигнал на вході підсилювача відповідної групи. Для введення контрольних частот використовується диференціальна система.

Сигнали контролю стану НПП вводяться в устаткуванні НПП.

  1.  Формування спектра лінійного сигналу в кінцевому устаткуванні багатоканальних систем передачі з ЧРК.

План частот 12 канальної системи передачі має вид, показаний на мал. 1.

Спектр лінійного сигналу 12-канальної системи містить діапазон частот 0,3 – 1,8 кГц для передачі сигналу службового зв'язку; діапазон частот 3 – 6 кГц для передачі сигналів контролю стану НПП; діапазон частот 12 – 60 кГц для передачі групового сигналу 12-ти каналів ТЧ; а також окремі частоти 16 і 64 кГц для передачі контрольних сигналів, використовуваних у системі автоматичного регулювання підсилення.

План частот 24-канальної системи передачі має вид, зображений на мал. 2.

Спектр лінійного сигналу 24-канальної системи містить діапазон частот 0,3-1,8 кГц для передачі сигналу каналу службового зв'язку, діапазон частот 3-6 кГц для передачі сигналів контролю стану НПП, діапазон частот 12-108 кГц для передачі групового сигналу 24 каналів ТЧ, а також окремі контрольні частоти 16, 64, 104 кГц для передачі контрольних сигналів, використовуваних у системі автоматичного регулювання підсилення похилої, криволінійний і плоскої складових відповідно. Діапазон частот 12-108 кГц для передачі групового сигналу містить спектри двох первинних груп 60-108 кГц, одна з яких вводиться без перетворення (1-12 канал), а друга – з перетворенням на несучій частоті 120 кГц (13-24 канал).

План частот 60-канальної системи передачі має вид, зображений на мал. 3.

   

Спектр лінійного сигналу 60-канальної системи містить: діапазон частот 0,3-1,8 кГц для передачі сигналу службової інформації; діапазон частот 3-6 кГц для передачі сигналів контролю стану НПП; діапазон частот 12-252 кГц для передачі групового сигналу 60 каналів ТЧ; а також окремі контрольні частоти 16, 112, 248 кГц для передачі контрольних сигналів, використовуваних у системі автоматичного регулювання підсилення похилої, криволінійної і плоскої складових відповідно. Крім того, у спектрі лінійного сигналу містяться не показані на мал. 3, сигнал контрольної частоти 84,14 кГц, що використовується для автоматичного регулювання рівня сигналу в кожній первинній групі 60-108 кГц і сигнал, що відповідає контрольній частоті 411,86 кГц, що використовується для автоматичного регулювання рівня сигналу вторинної групи 312-552 кГц. Спектр лінійного групового сигналу 12-252 кГц формується зі спектра вторинної 60-канальної групи зі смуги частот 312-252 кГц шляхом перетворення за допомогою несучої частоти 564 кГц.

Спосіб додавання сигналів контрольних частот до спектра групового сигналу на вході підсилювача за допомогою диференціальної схеми показаний на мал. 4.

          

У цій схемі в ланцюзі групового сигналу включається загороджувальний фільтр, налаштований на частоту сигналу контрольної частоти. Цей фільтр звільняє місце в спектрі групового сигналу для сигналу контрольної частоти. Диференціальна схема поєднує груповий інформаційний сигнал і сигнал контрольної частоти (КЧ). У ланцюг сигналу КЧ включається регулятор рівня КЧ (дБ). Об'єднаний сигнал з виходу диференціальної схеми подається на вхід підсилювача.

2. Структурні схеми групових систем передачі.

1. Структурна схема тракту передачі.

Структурна схема тракту передачі 12-канальної системи передачі з ЧРК, зображена на мал. 5. Вона містить наступні основні частини: універсальне устаткування перетворення, устаткування сполучення й кінцеве устаткування лінійного тракту. Універсальне устаткування перетворення служить для формування групового інформаційного сигналу з числа первинних сигналів системи передачі, обумовленого числом каналів ТЧ для даної системи передачі. Сформований груповий сигнал розташований у діапазоні високих частот. Наприклад, у 12-канальній системі цей сигнал займає смугу 60–108 кГц. Універсальне устаткування перетворення систем передачі з різним, великим числом каналів відрізняється шириною спектра групового сигналу. Наприклад, для системи передачі К-60П груповий сигнал тракту передачі утвориться з п'яти первинних груп 60-108 кГц і займає смугу частот 312-552 кГц. Для системи передачі К-300 груповий сигнал тракту передачі утвориться з п'яти вторинних груп 312-552 кГц і займає смугу частот 812-2044 кГц. В області частот цього спектру, кабель, по якому передаються коливання, має велике загасання. Тому доцільно перенести цей спектр в область частот, де загасання буде менше. Для цієї мети використовується устаткування сполучення. До складу устаткування сполучення входить допоміжний підсилювач, модулятор і фільтр нижніх частот. Для 12-канальної системи передачі це устаткування переносить спектр групового сигналу 60-108 кГц в область частот 12-60 кГц за допомогою несучої 120 кГц, а в системі передачі К-60П спектр групового сигналу 312-552 кГц за допомогою несучої 564 кГц переноситься в область частот 12-252 кГц. Для системи передачі К-300 лінійний спектр формується з п'яти стандартних вторинних груп 312-552 кГц у смузі частот 60-1300 кГц, однак, для передачі цієї смуги частот використовується коаксіальний кабель.

Третя частина структурної схеми тракту передачі містить кінцеве устаткування лінійного тракту. У цьому устаткуванні груповий сигнал підсилюється до номінального рівня вихідного сигналу системи передачі і до нього приформовується сигнал каналу службового зв'язку. Об'єднання групового сигналу в смузі 12-60 кГц і сигналу каналу службового зв'язку здійснюється за допомогою двох фільтрів: ФВЧ з граничною частотою смуги пропускання 12 кГц і ФНЧ з граничною частотою смуги пропускання 1,8 кГц.

Кінцеве устаткування лінійного тракту систем передачі з великим числом каналів відрізняється числом коливань контрольних частот, що вводяться в спектр лінійного сигналу і їхніх значень. Для систем передачі з числом каналів 24 і більш використовують по три контрольні частоти похилої, криволінійної і плоскої складових регулювання посилення.

2. Структурна схема тракту прийому.

Тракт прийому служить для перетворення прийнятого лінійного сигналу в первинні сигнали по числу каналів системи передачі. Відмінність первинних сигналів прийомної сторони полягає в тому, що спектр їх розташований у діапазоні 0,3-3,4 кГц. У той час як, спектр первинних сигналів передавальної сторони складає приблизно 0,1-10 кГц. Структурна схема тракту прийому для 12-канальної системи передачі зображена на мал. 6. Вона включає кінцеве устаткування лінійного тракту, устаткування сполучення, устаткування канального перетворення (універсальне устаткування перетворення).

В кінцевому устаткуванні лінійного тракту за допомогою фільтрів верхніх і нижніх частот розділяються смуги групового сигналу каналів ТЧ 12-60 кГц і сигналу каналу службового зв'язку 0,3-1,8 кГц. Найважливішою задачею КОЛТ є відновлення амплітуди групового сигналу й усунення амплітудно-частотних перекручувань. Відновлення амплітуди здійснюється за допомогою лінійного підсилювача (ЛПС), а для усунення амплітудно-частотних перекручувань служить коригувальний пристрій, тут же здійснюється автоматичне регулювання підсилення за рівнем коливань контрольних частот. Для виділення коливань контрольних частот служить приймач контрольних коливань (ПКК), сигнал, з виходу якого по ланцюгу зворотного зв'язку подається на підсилювач, наявний у блоці КП. За рівнем сигналу з виходу ПКК здійснюється автоматичне регулювання підсилення. Приймач контрольних коливань (ПКК) має два чи три канали, у залежності від числа контрольних частот. Як правило, ПКК має три канали, по сигналах якого здійснюється регулювання похилої, криволінійної і плоскої складових підсилення.

В устаткуванні сполучення, у демодуляторі за допомогою коливань несучої частоти 120 кГц, здійснюється перетворення смуги частот лінійного групового сигналу 12-60 кГц 12-канальної системи в смугу частот 60-108 кГц. Для систем передачі з великим числом каналів груповий сигнал має більш широку смугу частот. Наприклад, для системи передачі К-60П спектр лінійного групового сигналу займає смугу 12-252 кГц, що за допомогою несучої 564 кГц переноситься в смугу частот з нижньої бічної смуги 312-552 кГц. Такий перенос здійснюється з тією метою, що в цьому діапазоні зручніше надалі реалізувати смугові фільтри універсального устаткування перетворення, за допомогою яких груповий інформаційний сигнал розділяється на смуги частот попередніх груп по 12. У 60-канальній системі передачі аналогічні фільтри розділяють смугу частот 312-552 кГц на п'ять смуг первинних груп по 48 кГц.

В універсальному устаткуванні перетворення 12-канальної системи передачі, смуга частот 60-108 кГц за допомогою смугових фільтрів поділяється на чотири смуги: 60-72, 72-84, 84-96, 96-108 кГц. Потім ці смуги частот переносяться за допомогою коливань несучих частот 84, 96, 108, 120 кГц в область частот попередньої групи 12-24 кГц. Усі чотири попередні групи займають однаковий діапазон частот. Для виділення коливань цих попередніх груп на виході демодуляторів можна використовувати більш прості фільтри нижніх частот замість смугових. Верхня гранична частота спектра ФНЧ дорівнює 24 кГц для всіх попередніх груп. Потім спектри коливань попередніх груп 12-24 кГц підсилюються (на схемі підсилювач не показаний) і подаються на входи смугових фільтрів. Кожна попередня група 12-24 кГц за допомогою трьох смугових фільтрів попередньої групи поділяється на три смуги частот по 4 кГц. Схема такого перетворення для однієї попередньої групи показана на мал.7. Сигнали виділених смуг частот подаються на демодулятори, у яких за допомогою коливань несучих частот 12, 16, 20 кГц переносяться в область коливань звукових частот. Спектри коливань звукових частот виділяються за допомогою фільтрів нижніх частот, підсилюються і готові для сприйняття людиною. Відновлені первинні сигнали мають спектр 0,3-3,4 кГц.

В устаткуванні передавальної і прийомної сторони замість трьох каналів попередньої групи може утворюватися один широкосмуговий канал звукового мовлення зі смугою частот 12 кГц.

3. Структурні схеми систем двостороннього зв'язку.

Для організації двостороннього зв'язку групове устаткування кінцевих пунктів систем передачі повинно мати передавач і приймач на кожній стороні. Зв'язок передавача і приймача однієї сторони з передавачем і приймачем іншої сторони може здійснюватися по двопровідній чи чотирьохпровідній схемі. Схема побудови такого зв'язку зображена на мал. 8.

У двопровідних системах (мал. 8а) передача – прийом сигналів до різних напрямках здійснюється по одному і тому ж ланцюгу. Для цього спектр лінійного сигналу утворюється з двох смуг. Одна смуга частот використовується для передачі сигналів, а інша – для прийому. Таким чином, двопровідні системи є, як правило двосмуговими. Поділ смуг передачі і прийому здійснюється за допомогою фільтрів. Така схема зображена на мал. 9.

Двопроводні системи застосовуються, як правило, для ущільнення повітряних ліній зв'язку, так вартість лінії зв'язку в цьому випадку виходить дешевше. У цілому система передачі виходить дешевше, незважаючи на збільшення складності кінцевого устаткування

         У чотирьохпровідній системі передача і прийом сигналів ведеться по окремим двопровідним ланцюгам. У цьому випадку при достатньому перехідному загасанні передача і прийом можуть вестися в одній і тій же смузі частот. Чотирьохпровідні системи використовують на кабельних лініях. Схема чотирьохпровідної системи зв'язку зображена на мал. 10.

Використання одного діапазону частот для прийому і передачі дозволяє в два рази знизити верхню частоту лінійного спектру групового сигналу. Завдяки цьому можна збільшити довжину підсилювальних ділянок, зменшити число НПП і спростити їх схеми.

            

Абонентська лінія завжди є двопровідною, тому для переходу з двопровідного закінчення на чотирьохпровідну лінію використовується диференціальна система, схема її включення зображена на мал. 11.

При недостатньому перехідному загасанні на ближньому кінці в чотирьохпровідній схемі передача і прийом можуть вестися в різних смугах частот.

Чотирьохпровідні системи передачі можуть бути однокабельними чи двокабельними. В однокабельних системах ланцюги передачі і прийому знаходяться в одному кабелі. У двокабельних системах передача і прийом здійснюються по ланцюгам, що знаходяться в різних кабелях.

Однокабельні системи можуть застосовуватися лише при використанні одночетвіркового кабелю, тому що при використанні кабелю з декількома четвірками проводів не забезпечується необхідна захищеність між каналами, що працюють в одній смузі частот різних систем.

          

  1.  Системи забезпечення функціонування кабельних лінійних трактів.

До систем забезпечення відносяться:

– система дистанційного живлення НПП;

– система службового зв'язку;

– система телеконтролю функціонального стану НПП;

– система захисту від небезпечних напруг.

Система дистанційного живлення забезпечує подачу живлення НПП по робочих парах кабелю. Існує два варіанти системи дистанційного живлення: система провід-провід і система провід-земля.

У системі провід-провід прямий і зворотній провід дистанційного живлення утворюються з'єднаними попарно проводами по яким передається лінійний сигнал. Живлення здійснюється постійним струмом через вторинну обмотку лінійних трансформаторів. Схема живлення по системі провід-провід зображена на мал. 12.

    

Рис.12   Схема дистанційного живлення провід-провід.

У системі провід-земля в якості одного проводу використовуються з'єднані разом проводи четвірки кабелю, а в якості іншого – земля. Для системи провід-земля опір току дистанційного живлення в 4 рази менше, ніж у системі провід-провід, однак, система більш піддана впливу сторонніх ЕРС.

            

          Якщо опір одного проводу довжиною  дорівнює R, то в схемі провід-провід загальний опір ланцюга живлення дорівнює Rзаг= =R.

У схемі провід-земля загальний опір 4-х паралельно з'єднаних проводів дорівнює: Rзаг.пр= .

Загальний опір ланцюга живлення дорівнює:Rзаг=Rзаг.пр+Rз

Однак, Rз << Rзаг.пр (Rз4 Ом), те Rзаг  Rзаг.пр 

Система службового зв'язку

Існує три види службового зв'язку: магістральний, постанційний і дільничний. Магістральний зв'язок організується для забезпечення зв'язком мережних станцій і мережних вузлів і призначений для керування транзитними з'єднаннями каналів і трактів. Постанційний службовий зв'язок організується для зв'язку кінцевих пунктів, пунктів виділення каналів і ОПП однієї однорідної ділянки. Дільничний службовий зв'язок організується для зв'язку персоналу сусідніх ОПП між собою і персоналом, що прибув на НПП.

Система телеконтролю функціонального стану НПП забезпечує контроль справності НПП за рівнем струмів генераторів, що включаються на кожнім НПП в тракт передачі. Частоти генераторів різних НПП відрізняються один від одного на 0,6 кГц і утворюють шкалу 3; 3,6;  4,2; 4,8; 5,4; 6 кГц. Установка частоти генератора НПП виробляється вимикачем.

При справному стані НПП сигнали телеконтролю надходять на вхід блоку контролю. Блок контролю на вході має смугові фільтри, налаштовані на частоти генераторів НПП. Смугові фільтри не пропускають групові сигнали каналів ТЧ, щоб усунути їхній вплив на показання покажчика рівня блоку контролю стану НПП. При нормальному рівні сигналу телеконтролю смугові фільтри пропускають їх і можуть бути проконтрольовані по положенню стрілки покажчика рівня блоку контролю.

 Система захисту від небезпечних напруг за допомогою розрядників забезпечує захист ланцюгів апаратури від наведень високовольтних ліній електропередач, електрифікованих залізниць і атмосферних явищ.


II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Дисципліна “Системи передачі електрозв’язку ”- це теоретичні основи принципів побудови апаратури комплексів СП.

Дисципліна вивчається на протязі 6-го та 7-го семестрів. У лекційному процесі широко використовуються  діафільми, учбові плакати і компютерні моделі обладнання.

Основні форми поточного контролю – спостереження за діями студентів, проведення модульного контролю.

Самостійна робота студента по підготовці до поточних занять, модульного контролю в межах відведеного часу планується особисто кожним студентом.

III. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Цифровые и аналоговые системы передачи. Под ред. В. И. Иванова. М.: Радио и связь, 1995г.

                                         (автор, назва, видавництво, рік видання)

2. Многоканальные системы передачи. Под ред. Н.Н. Баевой и В.Н. Гордиенко. М.: Радио и связь, 1997г. 

(автор, назва, видавництво, рік видання)

Розробник лекції                                   доцент кафедри ТС

___                          Антонюк М.І. 

(підпис, прізвище)

“ ____ “  _____________  2005  року

ДЖ



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
6511. Принципи побудови систем АРП кабельного лінійного тракту систем передачі з ЧРК 123.51 KB
  Пристрої автоматичного регулювання посилення призначені для регулювання рівнів передачі підсилювачів магістралі в заданих межах і для стабілізації залишкового загасання каналів звязку.
6515. Структура і параметри кабельного лінійного тракту 103.85 KB
  Лінійний тракт є складовою частиною будь-якої багатоканальної системи передачі. Лінійний тракт може бути провідним, радіорелейним, тропосферним, супутниковим. Проводовий лінійний тракт може бути побудований на основі повітряних чи кабельних ліній звязку. Кабельні лінії звязку можуть будуватися з використанням симетричних, коаксіальних і волоконно-оптичних кабелів.
6518. Аналіз стійкості підсилювачів лінійного тракту 167 KB
  Підсилювачі лінійного тракту призначені для компенсації загасання попередньої ділянки ланцюга. Лінійний тракт складається з двох напрямків передачі і відповідно має два підсилювачі на кожному підсилювальному пункті. Ці підсилювачі включаються в різні пари проводів лінійного тракту...
6513. Принципи формування групових сигналів в системах передачі з ЧРК 139.04 KB
  Метою побудови каналоутворюючої апаратури є забезпечення одночасної і взаємно незалежної передачі повідомлень від N абонентів, розташованих у пункті А до N абонентів, розташованих у пункті Б, по одній лінії звязку. Лінія звязку може бути повітряна, кабельна, радіорелейна, тропосферна, супутникова, волоконно-оптична
6512. Принципи побудови багатоканальних систем передачі з ЧРК 74.11 KB
  Вивчити задачі навчальної дисципліни, роль і місце багатоканальних систем передачі в мережах звязку. Вивчити види сигналів електрозвязку і їхніх характеристик. Ознайомити студентів з перспективами розвитку мереж звязку України.
6509. Лінійні спотворення в каналах і трактах систем передачі. Порядок коригування лінійних спотворень 99.15 KB
  Встановимо вимоги до амплітудно-частотної і фазочастотної характеристик лінійного тракту при виконанні яких електричний сигнал передається без спотворення його форми. У процесі аналізу будемо вважати, що при передачі допустима затримка сигналу на виході лінійного тракту
6504. Сучасні мережі передачі даних (ПД). Еталонна модель взаємодії відкритих систем (ЕМВВС), застосування при побудові СДЕЗ 32.63 KB
  Сучасні мережі передачі даних ПД. Враховується що надання різних інформаційних послуг є вже функцією інтегральної мережі зв’язку й ЕОМ – інформаційної мережі. Пункти мережі поділяються на кінцеві в тому числі абонентські з апаратурою введення і виведення інформації вузли зв’язку що забезпечують розподіл інформації і різні обчислювальні комплекси центри що здійснюють обробку і збереження інформації. Канали зв’язку об’єднані в лінії ребра мережі між окремими пунктами мережі служать для передачі переносу інформації в просторі.
14741. Фрикційні передачі 467.01 KB
  Явища ковзання у контакті котків фрикційної передачі. За формою поверхні котків: циліндричні; конічні; кульові; торові; з клиновим ободом. За способом притискання котків: з постійним; з автоматично регульованим. Недоліки: несталість передатного відношення; потреба застосування натискних пристроїв; високе навантаження на вали та опори валів; небезпека пошкодження котків при буксуванні.
14742. Пасові передачі 519.19 KB
  Пружне ковзання паса та кінематика пасової передачі. Пасова передача складається із двох шківів закріплених на ведучому і веденому валах і паса який охоплює шківи рис. Залежно від форми поперечного перерізу паса розрізняють: плоскопасові рис. 2 а клинопасові б круглопасові в передачі а також передачі із поліклиновими пасами.
2064. Хвильові передачі 49.13 KB
  Контрольні питання Список додаткової літератури Призначення і сфери застосування Хвильовою передачею називається зубчатий або фрикційний механізм призначений для передачі і перетворення руху зазвичай обертального в якому рух перетвориться за рахунок хвильової деформації вінця гнучкого колеса спеціальною ланкою вузлом генератором хвиль. Багатозонний контакт забезпечується за рахунок форми генератора хвиль кулачок частіше з двома рідко з трьома виступами багатопарний за рахунок податливості зубчатого вінця гнучкого колеса....
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.