Структура і параметри кабельного лінійного тракту

Лінійний тракт є складовою частиною будь-якої багатоканальної системи передачі. Лінійний тракт може бути провідним, радіорелейним, тропосферним, супутниковим. Проводовий лінійний тракт може бути побудований на основі повітряних чи кабельних ліній звязку. Кабельні лінії звязку можуть будуватися з використанням симетричних, коаксіальних і волоконно-оптичних кабелів.

2015-01-14

103.85 KB

17 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


Державний комітет зв’язку та інформатизації УКРАЇНИ

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

КАФЕДРА ________телекомунікаційних систем_______________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідуючий кафедрою

_______________ Беркман Л.Н.___

       (підпис, прізвище)

“ ____ “  _____________  2005  року

Л Е К Ц І Я    №  4

з навчальної дисципліни _____Системи передачі електрозв’язку___________

напряму підготовки _______телекомунікації__________________________

освітньо-кваліфікаційного рівня _____бакалавр______________________

спеціальності _____телекомунікаційні системи та мережі_______________

Тема  Структура і параметри кабельного лінійного тракту.

(повна назва лекції)

Лекція розроблена к.т.н., доцент Антонюк М.І. 

(вчена ступінь та звання,  прізвище та ініціали автора)

Обговорено на засіданні кафедри (ПМК)

Протокол № __________

“ ____ “ _____________ 2005 року

Київ


Навчальні цілі Вивчити призначення, класифікацію й основні параметри кабельних лінійних трактів.

Вивчити порядок розміщення підсилювачів у кабельному лінійному тракті.

Виховні цілі Формування у студентів інженерно-технічного кругозору, вміння ставити та вирішувати складні інженерні задачі, проводити аналіз, аргументовано робити висновки.       

Час  90 хв.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ

Вступ ______________________________________________      -_5 хвилин

Навчальні питання

1. Призначення, класифікація та основні параметри кабельного лінійного тракту.                                                                                                    -_30 хвилин

(найменування питання лекції)

2. Розміщення підсилювачів в кабельному лінійному тракті._        -_10 хвилин

(найменування питання лекції)

3. Діаграма рівнів.                                                                                  - 10 хвилин

(найменування питання лекції)

4. Завади і шуми кабельного лінійного тракту.                                   - 20 хвилин                                                                                   

(найменування питання лекції)

5. Розрахунок довжини підсилювальної ділянки.                               - 10 хвилин                                                                                   

(найменування питання лекції)

Заключення_____________________________________________-_5 хвилин

ЛІТЕРАТУРА:

(рекомендована для студентів)

1. Цифровые и аналоговые системы передачи. Под ред. В. И. Иванова - М.: Радио и связь, 1995г.

2. Многоканальные системы передачи. Под ред. Н. Н. Баевой и В.Н. Гордиенко – М.: Радио и связь, 1997г.  

НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

(наочні посібники, схеми, таблиці, ТЗН та інше)

Діапроектор, дидактичні слайди


НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

І. ТЕКСТ ЛЕКЦІЙ

Вступ

Лінійний тракт є складовою частиною будь-якої багатоканальної системи передачі. Лінійний тракт може бути провідним, радіорелейним, тропосферним, супутниковим.

Проводовий лінійний тракт може бути побудований на основі повітряних чи кабельних ліній зв'язку. Кабельні лінії зв'язку можуть будуватися з використанням симетричних, коаксіальних і волоконно-оптичних кабелів.

Лінійний тракт системи передачі з ЧРК являє собою сукупність технічних засобів, що забезпечують передачу сигналів електрозв'язку в межах однієї системи передачі в смузі частот обумовленої номінальним числом каналів даної системи передачі.

  1.  Призначення, класифікація й основні параметри кабельних     лінійних трактів.

Лінійний тракт систем передачі з ЧРК складається з наступних основних частин:

кінцевого устаткування лінійного тракту, що встановлюється на кінцевих станціях;

– апаратури підсилювальних пунктів, що обслуговуються і що не обслуговуються, що встановлюються через визначену відстань (у залежності від типу системи передачі) між кінцевими станціями;

– лінії передачі, що з'єднує устаткування лінійного тракту.

Кінцеве устаткування лінійного тракту складається з передавальної і приймальні частин.

Пристрої передавальної частини забезпечують номінальний рівень сигналу, введення сигналів лінійних контрольних частот, введення сигналу службового зв'язку.

Пристрої прийомної частини забезпечують коректування частотних кабельних характеристик лінії передачі, компенсацію її загасання, ручне й автоматичне регулювання підсилення, поділ групового лінійного сигналу і сигналу службового зв'язку.

Апаратура ОПП містить два комплекти прийомної частини кінцевого устаткування лінійного тракту, для двох напрямків передачі. Апаратура ОПП забезпечує компенсацію загасання лінії, корекцію її частотних перекручувань, ручне й автоматичне регулювання посилення, службовий зв'язок, телесигналізацію і телекерування, дистанційне живлення НПП.

Апаратура НПП складається з пристроїв, що забезпечують компенсацію загасання лінії зв'язку, корекцію частотних характеристик лінії зв'язку, ручне й автоматичне регулювання підсилення, введення коливань частот контролю стану груп.

Узагальнена схема лінійного тракту показана на мал. 1

де:

lпд – довжина підсилювальної ділянки, обумовлена відстанню між двома прилеглими НПП;

lдж – довжина секції дистанційного живлення;

lcp – довжина секції регулювання між двома ОПП;

l – довжина однорідної ділянки;

Lmax – довжина лінійного тракту.

У лінійному тракті можуть створюватися пункти транзиту по каналах ТЧ і по широкосмуговим каналах (звукового мовлення). У пунктах транзиту здійснюється виділення каналів для абонентів розташованих у проміжних пунктах.

Кількість НПП між двома ОПП визначається допустимими значеннями напруги дистанційного живлення і можливостями пристроїв регулювання.

Система К-60П є чотирьохпровідною, однополосною, двокабельною. Система розрахована для роботи по ланцюгах симетричних кабелів типу МКСБ 4х4х1,2 чи МКСБ 7х4х1,2. Система забезпечує дальність зв'язку 12500 км. Максимальна довжина однорідної ділянки 2500 км. Відстань між двома сусідніми ОПП не більш 250-280 км при використанні системи дистанційного живлення провід-земля і 138 км - при живленні по системі провід-провід. У першому випадку між ОПП може бути включене до 12 НПП, у другому - до 6 НПП. Номінальна довжина підсилювальної ділянки складає 19,4 км.  

2. Розміщення підсилювачів у кабельному лінійному тракті.

Важливою вимогою до кабельного лінійного тракту є забезпечення необхідної дальності зв'язку L у заданому діапазоні частот переданих коливань. Амплітуди напруги і струму падаючої хвилі, що розповсюджується від джерела (кінцевий пункт А) до навантаження (кінцевий пункт Б) по експоненціальному закону:

Um (l) = Um0e-l;

Im (l) = Im0e-l;

де: Um0, Im0 - амплітуда коливань на початку лінії,

l -  відстань від початку лінії до розглянутого перетину,

- коефіцієнт загасання, що показує, на скількох децибелів зменшується амплітуда хвилі при поширенні її на 1 км.

З виведених співвідношень можна перейти до поняття абсолютних рівнів сигналів. Наприклад, для напруги Um(l) одержимо:

 

p(l)= p0-al 20 lge

Звідси видно, що рівень сигналу в залежності від довжини лінії l, змінюється по лінійному закону (порівняти з рівнянням y=b-kx). Так як амплітуда хвилі зі збільшенням відстані зменшується, то для забезпечення необхідної дальності зв'язку (при допустимій різниці рівнів сигналу і перешкод) у лінійному тракті для компенсації загасання необхідно включати підсилювачі.

Підсилювачі лінійного тракту повинні задовольняти наступним вимогам:

– повинні бути малопотужними;

– повинні зберігати допустиму різницю рівнів перешкоди і сигналу рсп, ця різниця не повинна бути менше допустимої величини;

– повинні усувати перекручування АЧХ лінії.

Порядок розміщення підсилювачів у кабельному лінійному тракті розглянемо на конкретному прикладі. Нехай потрібно здійснити багатоканальний зв'язок по ланцюгу кабелю типу МКСА довжиною 100 км. Максимальна частота спектра лінійного сигналу дорівнює 64 кГц (12-ти канальна система передачі). На цій частоті коефіцієнт загасання кабелю =1,3 дБ/км. Розглянемо різні варіанти розміщення підсилювачів. При цьому будемо вважати, що рівень сигналу на вході системи дорівнює 0 дБ, устаткування перетворення кожної кінцевої станції вносить загасання 7 дБ, залишкове загасання каналу r повинне дорівнювати 7 дБ. Залишковим загасанням каналу називається його робоче загасання, що вимірюється на навантаженні 600 Ом. З іншої сторони залишкове загасання каналу r визначається різницею рівнів сигналу на вході і виході каналу, тобто r = рвхвих. Так як за умовою r = 7 дБ, то рвих = рвх - r = 0 - 7 дБ = - 7 дБ

Розглянемо перший варіант розміщення підсилювачів, при якому необхідне підсилення S забезпечується підсилювачем передавальної сторони.     Цей випадок показаний на мал. 2.

При довжині сполучної лінії 100 км і кілометровому загасанні кабелю = 1,3 дБ/км одержимо загасання сполучної лінії рівним l = 1,3∙ 100 = 130 дБ.

Якщо устаткування передавальної і прийомної сторони вносить загасання по 7 дБ, то загальне загасання лінії разом з устаткуванням перетворення складе 130+2∙7=144 дБ. Так як допустиме залишкове  загасання каналу r=7 дБ, то в системі передачі  є надлишкове загасання рівне 144-7=137 дБ. Для компенсації надлишку загасання на передавальній стороні необхідно мати підсилювач, що забезпечує посилення S= 144-r =137 дБ. Як видно з мал. 2 вимірювальний рівень сигналу на виході підсилювача складе p0 = 137-7 = 130 дБ, що відповідає потужності p0 = 100.1p0 = 1013 мвт = 107 = 10 мільйонів кВт. Потужність же найбільших у світі ГЕС дорівнює приблизно 4,5 мільйонів кВт. Очевидно, що такий спосіб розміщення підсилювачів не прийнятний.

Розглянемо другий варіант, при якому необхідне підсилення S забезпечується підсилювачем прийомної сторони. Цей випадок показаний на мал.3.

При включенні підсилювача на прийомній стороні рівень сигналу на його вході складе мінус 137 дБ. Це відповідає  потужності сигналу Рс=100,1(-137)=10-13 мВт. Рівень шуму для кабельних ліній складає рш= -130 дБ, що відповідає потужності Рш=1∙10-13 мВт. Таким чином, потужність сигналу на вході підсилювача в 5 разів менше потужності шуму. Захищеність  сигналу складе з = рс - рш = -137-(-130) = -7 дБ.

Таким чином, у даному випадку сигнал подавлений шумами на вході підсилювача, посилення марне.

Розглянемо третій випадок, при якому підсилювачі розмістимо рівномірно через l=25 км. У даному випадку будемо мати три проміжних підсилювачі й один кінцевий на прийомній стороні. Цей випадок показаний на мал. 4.

У цій схемі загасання кожної ділянки довжиною lпд=25 км складе lпд=1,3 дБ/км ∙ 25 км = 32,5 дБ. Будемо вважати, що підсилювач компенсує загасання прилягаючого ділянки, тобто його посилення складає 32,5 дБ. Тоді рівень сигналу на вході кожного підсилювача дорівнює  рс = 0-7-lпд = -7-32,5 =-39,5 дБ. Рівень сигналу на виході перших трьох підсилювачів дорівнює -7 дБ, на виході останнього підсилювача дорівнює 0 дБ, на виході кінцевого перетворювача дорівнює –7 дБ. Захищеність сигналу від шумів на одній підсилювальній ділянці складе з = рс - рш = -39,5-(-130) = 90,5 дБ.

Таким чином, задача збільшення дальності зв'язку з застосуванням малопотужних підсилювачів при допустимій різниці рівнів сигналу і шуму вирішується тільки на основі рівномірного розподілу підсилювачів по лінійному тракту. У цьому випадку потужність сигналу відновлюється підсилювачами після кожної ділянки лінії визначеної довжини.

При рівномірному розподілі підсилювачів по лінійному тракті простіше вирішується задача компенсації амплітудно-частотних спотворень, внесених лінією. Це обумовлено тим, що спотворення визначаються різницею загасань на граничних частотах лінійного спектру і довжиною лінії,  тобто величиною  l = (2-1)l (мал. 5).


         Ця величина пропорційна довжині лінії, тобто при збільшенні дальності зв'язку спотворення будуть зростати. Отже, для компенсації амплітудно-частотних спотворень необхідно, щоб частотна характеристика підсилення кожного підсилювача відповідала частотній характеристиці загасання попередньої йому ділянки лінії.

На мал. 4 зображений графік, що показує розподіл відносного рівня передачі по всьому тракту каналу передачі. Цей графік називається діаграмою рівнів. Діаграма рівнів дає можливість визначити величину відносного рівня сигналу в будь-якій характерній точці лінійного тракту і судити про межі зміни цього рівня.

Оцінюючи діаграму рівнів, для реального каналу варто мати на увазі, що збільшення рівня сигналу понад допустиму межу приведе до перевантаження підсилювачів, а неприпустиме зниження рівня – до зменшення захищеності каналу від перешкод.

4. Перешкоди і шуми кабельного лінійного тракту.

Передача сигналів по каналах супроводжується впливом перешкод. Під перешкодами розуміють сторонні сигнали, частотний спектр яких збігається зі спектром переданих інформаційних сигналів. Діючи в каналах зв'язку, перешкоди маскують чи спотворюють інформаційні сигнали.

Основними видами перешкод у каналах магістрального зв'язку є:

– шуми, що прослуховуються у виді безупинного шороху;

– виразні перехідні розмови;

– імпульсні перешкоди.

Аналізуючи вплив шумових перешкод зручно виділити:

– шум, що виникає в каналоутворюючій апаратурі (за рахунок устаткування перетворення частот і джерел живлення);

– шум лінійного тракту.

Основними джерелами шуму лінійного тракту кабельних ліній зв'язку є:

– теплові шуми опорів, шуми електронних приладів, транзисторів;

– шуми за рахунок нелінійного впливу сигналів у підсилювачах лінійного тракту (шуми нелінійних переходів);

– шуми, обумовлені взаємним впливом каналів рівнобіжних ланцюгів (шуми лінійних переходів);

– атмосферні шуми (для повітряних ліній зв'язку рівень атмосферного шуму складає рш атм = -82 -69 дБ).

У коаксіальних кабельних лініях зв'язку шуми від лінійних переходів можна не враховувати, що обумовлено властивостями кабелю, що екранують.

Потужність теплового шуму залежить від смуги частот і  температури і не залежить від довжини лінії. У спектрі до 61012 Гц теплові шуми розподілені рівномірно, їх потужність  визначається формулою:

Рт = f  [Вт]

де:  k=1,37∙ 10-23  Дж/град – постійна Больцмана.

Для смуги частот каналу ТЧ 3,1 кГц при t=20 (T=293K) рівень теплових шумів визначається величиною

рт=10lg1,37∙ 10-23∙ 293∙ 3.1∙ 103∙ 103=-139дБм, що випливає зі співвідношення , дБм.

З урахуванням теплових шумів у підсилювачах цей рівень може досягати величини -132(130) дб.

Накопичення шумів в лінії

При збільшенні числа підсилювальних ділянок, перешкоди, що є в кожній з них, будуть складатися на виході лінійного тракту. Пояснимо це явище,  розглядаючи структурну схему, зображену на мал. 6. На першій підсилювальній ділянці діє тепловий шум потужність якого дорівнює Рш1

На виході першого підсилювача сигнал  і шум складаються по потужності і підсилюються одночасно. Так як загасання  другої підсилювальної ділянки дорівнює підсиленню першого підсилювача, то  потужність шуму і сигналу зменшується на другій підсилювальній ділянці до величини, рівної на вході першого підсилювача. Отже, потужність шуму від першої ділянки, що надійшла на вхід другого підсилювача, буде такою ж, як на вході першого підсилювача. На вході другого підсилювача до шуму першої ділянки додається шум другої ділянки. Так як потужності шумів першої і другої  ділянок однакові, то на виході другої підсилювальної ділянки до потужності другої підсилювальної ділянки додається така ж потужність шуму першої ділянки, тобто, відбувається їхнє подвоєння. У підсумку на вході останнього підсилювача потужність шуму дорівнює:

Рш = шi          (1)

де:

Рш – потужність шуму на вході n-го підсилювача;

Ршi – потужність шуму на і-ій ділянці;

n - число підсилювачів;

Рш1 = Рш2 = ... = Ршi 

Визначимо рівень шуму на вході останнього підсилювача лінійного  тракту:

    (2)

де:

ршi – рівень шуму на вході і-го підсилювача

рш1 = рш2 = ... = ршi

З огляду на те, що число підсилювальних ділянок n дорівнює довжині лінійного   тракту діленому на довжину однієї ділянки   з (2) одержимо

                                                           (3)

5. Розрахунок довжини підсилювальної ділянки.

Розглянемо окрему ділянку довжиною l, зображену на мал. 7, для якої погонне загасання дорівнює :

Тоді загасання цієї ділянки дорівнює l. Якщо на вході ділянки рівень сигналу дорівнює рс вх, а на виході рс вих, то загасання підсилювальної ділянки буде дорівнює різниці рівнів сигналу на вході і виході:

рс вх - рс вих = l  звідки  рс вих  = рс вх - l.                                       (4)

Визначимо захищеність сигналу від шумів на виході підсилювальної ділянки:  aзш = рс вих  - рш

Тоді з урахуванням значень рс вих  (4) і рш (3) одержимо:

           (5)

звідки:

                                                       (6)

Отримане співвідношення дозволяє розрахувати довжину підсилювальної ділянки.

Оптимальна довжина підсилювальної ділянки

Зі співвідношення (5) видно, що при фіксованих значеннях рівня сигналу на вході підсилювальної ділянки рсвх, довжини лінійного тракту L, коефіцієнта загасання і рівня шуму і-го ділянки рші, захищеність aзш каналу залежить від довжини підсилювальної ділянки lпд. Зразковий графік залежності захищеності від довжини підсилювальної ділянки зображений на мал. 8.

                   

З графіка видно,  що шумова захищеність має максимум, при деякій оптимальній довжині підсилювальної ділянки lm. Для визначення оптимальної довжини lm знайдемо похідну шумової захищеності і прирівняємо її до нуля. Тоді одержимо:

звідки

 дБ

З отриманого співвідношення знаходимо:

 км        (7)

Таким чином, довжина підсилювальної ділянки, при якій захищеність сигналу від шумів максимальна, залежить від коефіцієнта загасання і визначається формулою (7).

Розрахунок граничної дальності зв'язку

Максимальна дальність зв'язку буде в тому випадку, якщо довжина підсилювальної ділянки обрана так, що забезпечується максимум шумової захищеності. У цьому випадку виконується умова lm = 4,35, тоді зі співвідношення (5) одержимо:

З даного співвідношення знайдемо величину

Тепер знайдемо величину

Це співвідношення дозволяє визначити максимальну дальність зв'язку Lmax.

Якщо прийняти значення lm=1.6 км, рс вх = -4,8 дБ, рші = -132 дБ, азш = 50 дБ, то одержимо Lmax  308∙ 105 км.

При проектуванні систем передачі вибирають таку довжину підсилювальної ділянки при якій забезпечується необхідна захищеність для заданої дальності зв'язку. Наприклад, для системи К-60П при Lmax = 2500 км одержимо lyy  20 км.

Вплив перешкод від лінійних переходів

Перешкоди від лінійних переходів обумовлені електромагнітним зв'язком рівнобіжних ланцюгів у тому самому діапазоні частот. Перешкоди від лінійних переходів можуть виявлятися у виді прослуховування розмов, що ведуться по інших каналах, їх називають виразними перехідними розмовами. Перешкоди можуть виявлятися також у виді невиразних перехідних розмов, їх відносять до шумів.

Ступінь захищеності корисного сигналу від перехідної перешкоди оцінюють різницею їхніх рівнів на виході каналу, що піддається впливу перешкод.

з=pс-pп

Норма захищеності від виразної перехідної розмови для рівнобіжних ланцюгів дорівнює 55 дб. Для забезпечення необхідної вірності передачі телеграфних сигналів захищеність між напрямком передачі і прийому однієї однорідної ділянки довжиною 1000 км однокабельної системи повинна бути не менш 35 дб.

Визначимо захищеність двокабельної системи передачі

В двокабельній системі передачі один кабель використовується для передачі сигналів в одному напрямку, у ньому може бути дві лінії і більше. Інформаційні сигнали в цьому кабелі від різних кінцевих пунктів проходять в одному напрямку. Інший кабель використовується для передачі сигналів в іншому напрямку, у ньому також може бути дві лінії і більше. Схема передачі сигналів у двокабельній системі для одного напрямку для одночетвіркового кабелю зображена на мал. 9.

У схемі зображеній на мал. 9 небезпечним є дія перешкоди ланцюга, що впливає, (перший ланцюг) на далекому кінці для ланцюга, що піддається впливу (другий ланцюг). Перешкода за рахунок впливу на ближній кінець визначального значення не має, порівнювати сигнал і перешкоду необхідно в точці прийому, тобто на далекому кінці ланцюга, що піддається впливу перешкод. При одночасній розмові двох пар абонентів другий ланцюг аналогічним чином впливає на перший. Визначимо захищеність сигналу від перешкод взаємного впливу двокабельної системи. Рівень перешкоди взаємного впливу на далекому кінці другого ланцюга першої підсилювальної ділянки дорівнює

pп=p01-Al ,

де p01- рівень сигналу на виході першого підсилювача першого ланцюга, Al- перехідне загасання з першого ланцюга в другий.

Рівень перешкоди на далекому кінці другого ланцюга останньої підсилювальної ділянки дорівнює:

       (8)

Рівень корисного сигналу на виході кожної підсилювальної ділянки другого ланцюга дорівнює:

рс=p02+l                                     (9)

Тоді захищеність для двокабельної системи передачі визначиться співвідношенням:

        (10)

Якщо рівні сигналів на виході підсилювачів першого і другого ланцюга рівні (p01=p02), то формула (10) матиме вигляд:

                      (11)

Визначимо захищеність однокабельної системи

В однокабельній системі передача і прийом сигналів ведеться по різних ланцюгах в одному кабелі. По одному кабелі може працювати кілька систем передачі. По одній половині ланцюгів сигнали передаються в одному напрямку, а по другій половині ланцюгів у цьому ж кабелі в зворотному напрямку. У цьому випадку визначальною є дія перехідної перешкоди на ближньому кінці різних напрямків передачі, тому що переданий сигнал одного каналу впливає на прийнятий сигнал в іншому каналі. Схема впливу перехідної перешкоди для однокабельної системи зображена на мал. 10.

Рівень перехідної перешкоди з першого каналу на ближньому кінці в другому каналі за рахунок однієї підсилювальної ділянки визначитися величиною: pn=p01-A0                                                           (12)

Рівень перехідної перешкоди за рахунок дії n підсилювальних ділянок на ближньому кінці другого каналу визначається величиною:

  (13)

Рівень корисного сигналу на виході кожної підсилювальної ділянки другого каналу дорівнює:

pc=p02-lпд               (14)

Тоді захищеність для однокабельної системи передачі визначиться співвідношенням

   (15)

Якщо рівні сигналів на виході підсилювачів першого і другого ланцюга рівні (p01=p02), то формула (15) матиме вид:


II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Дисципліна “Системи передачі електрозв’язку ”- це теоретичні основи принципів побудови апаратури комплексів СП.

Дисципліна вивчається на протязі 6-го та 7-го семестрів. У лекційному процесі широко використовуються  діафільми, учбові плакати і компютерні моделі обладнання.

Основні форми поточного контролю – спостереження за діями студентів, проведення модульного контролю.

Самостійна робота студента по підготовці до поточних занять, модульного контролю в межах відведеного часу планується особисто кожним студентом.

III. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Цифровые и аналоговые системы передачи. Под ред. В. И. Иванова - М.: Радио и связь, 1995г.

(автор, назва, видавництво, рік видання)

2. Многоканальные системы передачи. Под ред. Н. Н. Баевой и В.Н. Гордиенко – М.: Радио и связь, 1997г.  

(автор, назва, видавництво, рік видання)

Розробник лекції                                   доцент кафедри ТС

___                          Антонюк М.І. 

(підпис, прізвище)

“ ____ “  _____________  2005  року



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
6514. Формування лінійного сигналу в кінцевому обладнанні кабельного лінійного тракту систем передачі з ЧРК 120.49 KB
  Сигнали контрольних частот для роботи системи АРУ вводяться в груповий сигнал на вході підсилювача відповідної групи. Для введення контрольних частот використовується диференціальна система.
6511. Принципи побудови систем АРП кабельного лінійного тракту систем передачі з ЧРК 123.51 KB
  Пристрої автоматичного регулювання посилення призначені для регулювання рівнів передачі підсилювачів магістралі в заданих межах і для стабілізації залишкового загасання каналів звязку.
6518. Аналіз стійкості підсилювачів лінійного тракту 167 KB
  Підсилювачі лінійного тракту призначені для компенсації загасання попередньої ділянки ланцюга. Лінійний тракт складається з двох напрямків передачі і відповідно має два підсилювачі на кожному підсилювальному пункті. Ці підсилювачі включаються в різні пари проводів лінійного тракту...
6703. Параметри і показники ДВЗ 1.25 MB
  Основні розміри і параметри циліндра і двигуна На основі заданих: ефективної потужності номінальної частоти обертання колінчастого вала тактності двигуна і числа циліндрів розрахунку середнього ефективного тиску визначають робочий об’єм двигуна за формулою: л.4 Остаточно уточнюють основні розміри і параметри двигуна за формулами: –робочий об’єм двигуна:...
6705. Робочі тіла ДВЗ та їх показники і параметри 231.64 KB
  У карбюраторних газових двигунах і газодизелях робочим тілом може бути: – під час впуску – суміш повітря і палива горюча суміш; – під час стиску – горюча суміш і залишкові гази робоча суміш; – під час розширення і випуску – продукти згоряння. У двигунах з впорскуванням легкого палива робоче тіло може бути класифіковано так же як у карбюраторних двигунів – при впорскуванні палива у впускний колектор за межами циліндра або як у дизелів – при впорскуванні палива безпосередньо в циліндр двигуна. В...
6516. Основні електричні характеристики і параметри каналів ТЧ 81.49 KB
  В даний час розрізняють наступні види каналів звязку: канал тональної частоти, широкосмугові канали, канали звукового мовлення, канали телебачення, канали звукового супроводу, телеграфні канали. На основі використання набору стандартних каналів будується
2216. Параметри зрізуваного шару при периферійному фрезеруванні циліндричними фрезами 252.32 KB
  Кут контакту фрези δ дорівнює центральному куту який відповідає дузі стикання фрези з заготовкою в площині перпендикулярній осі фрези рис. Товщина зрізу – це перемінна відстань між двома послідовними поверхнями різання утвореними різальними лезами двох суміжних зубців виміряна в напрямку перпендикулярному до першої поверхні різання в точці що розглядається тобто товщина зрізу вимірюється в радіальному напрямку і перемінна на протязі всієї дуги стикання фрези з заготовкою. У циліндричної фрези з прямими зубцями товщина зрізу постійна...
8031. Волоконно-оптичний тракт. Принцип дії та параметри волоконного світловоду (вс) 65.42 KB
  Тому волокна роблять з прозорого для оптичного випромінення матеріалу а саме з кварцового скла. Функціональні пристрої як випливає з назви дисципліни щось роблять з оптичним випроміненням що проходить по усьому волоконнооптичному тракту а саме: генерують приймають та підсилюють його змінюють його спектральні енергетичні часові просторові та поляризаційні властивості. Активними ФП будемо вважати: – джерела випромінення; – приймачі випромінення фотоприймачі; – оптичні підсилювачі. Складається ЕОП з: ДВ – джерела оптичного...
8096. Калоричні параметри стану. Енергетичні характеристики термодинамічного процесу 120.55 KB
  До калоричних параметрів стану термодинамічної системи робочого тіла відносять внутрішню енергію ентальпію та ентропію. Внутрішня енергія яка віднесена до 1 кг маси тіла зветься питомою внутрішньою енергією u Дж кг. Внутрішня енергія реального газу складається з кінетичної енергії поступального обертального та коливального рухів молекул яка залежить тільки від температури робочого тіла і потенціальної енергії взаємодії молекул між собою яка залежить від відстані між молекулами тобто від об'єму робочого тіла. Таким чином...
6500. Статистика помилок в двійковому дискретному каналі. Моделі дискретного каналу з незалежними помилками, параметри. Завадозахищені коди, класифікація 37.52 KB
  Статистика помилок в двійковому дискретному каналі. В проводових найбільша кількість помилок виникає ізза короткочасних переривань та імпульсних завад. В короткохвильових радіоканалах основна кількість помилок виникає внаслідок впливу завмирань. У всіх реальних каналах помилки розподіляються у часі нерівномірно тому нерівномірні і потоки помилок.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.