ЕЛЕМЕНТИ І ВЛАСТИВОСТІ ЭВОЛЬВЕНТНОГО ЗАЧЕПЛЕННЯ

аким чином, у процесі зачеплення двох евольвентних профілів їх загальна нормаль, як дотична до двох основних кіл, не змінює свого положення, а тому не змінює свого положення і полюс Р. Цим самим доводиться перша, найголовніша властивість евольвентного зачеплення, а саме: евольвентне зачеплення забезпечує сталість передатного відношення в процесі зачеплення, оскільки з теореми Вілліса про миттєве передатне відношення випливає, що співвідношення

2014-07-07

5.59 MB

5 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


ЛЕКЦІЯ 28

1. ЕЛЕМЕНТИ І ВЛАСТИВОСТІ ЭВОЛЬВЕНТНОГО ЗАЧЕПЛЕННЯ.

На рис 1 зображені зовнішнє і внутрішнє зачеплення двох евольвент Е1 і Е2  що мають точку дотику  в точці К. З властивостей евольвенти випливає, що пряма КN1 проведена від точки К дотично  до основного кола радіуса rb1, є нормаллю до евольвенти Е1. Аналогічно пряма KN2, проведена дотично до основного кола радіуса rb2, виявляється нормаллю до евольвенти Е2. Відрізки КN1 і KN2 складають  загальну

пряму N1N2, дотичну до двох  основних  кіл.  Звідси пряма N1N2 буде загальною нормаллю до двох евольвент, які з цієї причини є сполученими і мають точку контакту на прямій N1N2. Розглядаючи нове положення цих эвольвент, що контактують у точці К', шляхом тих же міркувань переконуємося, що евольвенти Е1і Е2 мають загальну нормаль, представлену загальною прямою N1N2, а звідси, і точка їхнього контакту буде знаходиться на цій прямій. Отже, пряму N1N2 можна розглядати, як геометричне місце точок контакту сполучених евольвент Е1і Е2. Отриманий варіант цілком справедливий і для внутрішнього зачеплення евольвент Е1і Е2 (рис. 1,в)

Таким чином, у процесі зачеплення двох евольвентних профілів їх загальна нормаль, як дотична до двох основних кіл, не змінює свого положення, а тому не змінює свого положення і полюс Р. Цим самим доводиться перша, найголовніша властивість евольвентного зачеплення, а саме: евольвентне зачеплення забезпечує сталість передатного відношення в процесі зачеплення, оскільки з теореми Вілліса про миттєве передатне відношення випливає, що співвідношення

u121/ ω2=O2P/O1P=const.                                                (1)

Розглянемо основні елементи евольвентного зачеплення. Ними є:

 л і н і я   з а ч е п л е н н я   -  пряма N1N2  - траєкторія точки К контакту профілів у їх абсолютному русі. (у русі по відношенні до нерухомої ланки зубчастої передачі);

п о л ю с   з а ч е п л е н н я - точка Р перетинання лінії зачеплення з міжосьовою лінією О1 О2 , що визначає миттєвий центр швидкостей двох коліс у їхньому русі відносно один одного;

п о ч а т к о в і  к о л а - дотикаються в полюсі зачеплення; їх радіуси позначаються rw1 і rw2. Початкові кола в процесі зачеплення двох профілів обкочуються одне по одному без ковзання, тобто лінійні швидкості точок, що лежать на обох початкових колах однакові;

к у т   з а ч е п л е н н я - гострий кут (αw) між лінією зачеплення і прямої, перпендикулярної міжосьової лінії.

Евольвентне зачеплення як зовнішнє так і внутрішнє, допускає зміну міжосьової відстані зі збереженням раніше передбаченого передатного відношення. Для доказу другої властивості досить розглянути дві схеми зовнішнього зачеплення (рис.1, а, б). Обоє зачеплень мають ті самі евольвенти, тобто однакові основні кола з радіусами rb1, rb2, але відрізняються друг від друга міжосьовими  відстанями (аw' > аw) і кутами зачеплення(αw' > αw).  Для першої схеми (рис.1,а)

                                (2)

для другої схеми (рис.1,б):

                               (3)

З зіставлення виразів (2), (3) випливає, що передатне відношення однакове для обох схем і, отже, не залежить від зміни величини (аw). Зміна міжосьової відстані позначається тільки на величині кута зачеплення і радіусів початкових кіл.

Третя важлива властивість евольвентного зачеплення полягає в тім, що при зовнішнім зачепленні евольвентні профілі є сполученими тільки в межах відрізка N1N2 лінії зачеплення. Евольвенти Е1і Е2, що проходять через точку х, розташовану поза ділянкою N1N2 нижче точки N2 (рис. 1,в) не мають загальної нормалі, це означає, що евольвенти не торкаються в точці х, а перетинаються. Те ж саме відбудеться поза ділянкою N1N2 вище точки N1.

На відміну від зовнішнього зачеплення сполучення евольвентних профілів внутрішнього зачеплення можливо лише поза ділянкою N1N2 лінії зачеплення. На ділянці Т1Т2 відбувається перетинання евольвент, тому що тут пряма Т1Т2, будучи нормаллю до до Е2, не буде такою до Е1.

У реальній передачі перетинання евольвент викликає підвищений знос зубів і додаткові напруги в їхньому матеріалі, а в деяких випадках поломку зубів чи заклинювання передачі. Тому в реальній передачі як зовнішнього так і внутрішнього зачеплення, можливість перетинання евольвент повинна бути виключена.

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ВЕРСТАТНОГО ЗАЧЕПЛЕННЯ.

РЕЙКОВЕ ВЕРСТАТНЕ ЗАЧЕПЛЕННЯ

2.1. Способи виготовлення зубчастих коліс.

В даний час зубчасті колеса виготовляють способами копіювання, огинання і накочування.

Способом копіювання (рис.2) виготовляють зубчасті колеса в основному тільки з рівноподіленим кроком. При цьому більшість їх виконується з відомою похибкою.

Другий спосіб - спосіб огинання- таких істотних недоліків не має; цим способом можна виготовити найрізноманітніші зубчасті колеса і притім теоретично точно. Тому спосіб огинання знайшов переважне поширення.

   При способі огинання заготовці, з якої виготовляють зубчасте колесо, і різальному інструменту, що має зубчасту форму ( довбач  , гребінка (рис.2), черв'ячна фреза ), надають на верстаті такі рухи відносно один одного, що відтворюють процес зачеплення. Таке зачеплення називають верстатним.

Крім рухів, що відтворюють процес зачеплення, інструменту повідомляється ще технологічний рух різання. При цьому краї інструменту, що ріжуть, описують зубчасту поверхню , яку називають виробничою.

Вкажемо, що виробнича поверхня і бічна поверхня зуба, що виготовляється, є взаємоогинальними, відкіля сам спосіб і одержав своє найменування.

Якщо твірну поверхню розсікти площиною, що перпендикулярна до осі заготовки, то в перетині одержимо вихідний твірний профіль (ВТК). Верстатне зачеплення є зачеплення ВТК із профілем зуба колеса, що нарізується.

Розглянемо рейкове верстатне зачеплення, тобто таке, коли ВТК має профіль зубчастої рейки (рис.3). Евольвентні краї цього ВТК прямолінійні. Різальний інструмент (черв'ячна фреза чи гребінка), що утворює своїм головним рухом евольвентний рейковий ВТК, має дуже цінну властивість: його можна виготовити порівняно дешево і достатньо точно. Геометрія зубців колеса, що нарізується, визначається параметрами ВТК рейкового інструмента і його розташуванням відносно колеса.

2.2. Вихідний твірний профіль евольвентного рейкового інструмента .

Форма і розміри ВТК стандартизовані. Евольвентні частини профілю зубів ВТК

(рис. 5) прямолінійні і нахилені до  осі  зуба під кутом (α). Переходи від

прямолінійної частини зуба  до  кола западин  здійснені по дузі радіусом r0.

Точки сполучення відзначені на ВТК буквами А, С, D, Е. Прямолінійна частина

СD є евольвентною, а заокруглена АС і DE - неевольвентною частиною контуру.

Пряма, що розділяє зуб по висоті на дві рівні частини, називається ділильною.

На ВТК відзначають ще чотири лінії, паралельні до ділильної прямої і що проходять по основах западин зубів, по їхніх вершинах і через точки сполучення С і D. Відстані між цими прямими виражають розміри вихідного твірного контуру по висоті і виміряються відповідно величинами

                                                         (4)

                                                                ,

де - коефіцієнт висоти зуба;

 - коефіцієнт радіального зазору.

Відповідно до стандарту   =1,0;  =0,25.

Прямі, що проходять через точки С і D, називаються прямими граничних точок.

Розмірами уздовж ділильної прямої є крок, товщина зуба і ширина западини. Крок р вихідного твірного контуру, обмірюваний по будь-якій прямій, паралельній до ділильної, є величина постійна, рівна

    рm,                                                                     (6)

де m - стандартний модуль.

Товщина зуба ВТК по ділильній прямій дорівнює ширині западини

s0=e0= πm/2,                                                             (7)

а разом вони складають крок.

Кут профілю зуба стандартизований: α = 20 градусів.

Радіус заокруглення (дуги DE)

ρ0=m/(1-sinα)≈0,4m.                                                            (8)

Таким чином, ВТК рейкового інструмента характеризується чотирма стандартними параметрами:      m, α , ,

2.3. Рейкове верстатне зачеплення і коефіцієнт зсуву.

Рейкове верстатне зачеплення (рис. 5 а), як і всяке зачеплення, має початкові лінії. Ними є верстатно-початкова пряма рейки і верстатно-початкове коло колеса. Нагадаємо, що верстатно-початкові лінії перекочуються одна по одній без ковзання. Можна показати, що в рейковому верстатному зачепленні верстатно-початковий радіус кола дорівнює радіусу ділильного кола

rw0=r.                                                                      (9)

Кут рейкового верстатного зачеплення αw0  дорівнює профільному куту α вихідного твірного контуру (як кути з взаємно перпендикулярними сторонами). Відзначимо також, що кут профілю зуба колеса в точці, що знаходиться на ділильній кола, дорівнює профільному куту (α) вихідного твірного контуру.

На верстаті інструмент можна розташувати по різному щодо нарізуваного колеса:

1) ділильна пряма може дотикатись ділильного  кола - нульова установка інструмента;

2) бути відсунутої від її - позитивна установка;

3) перетинати її - негативна установка.

Відстань між ділильною прямою і ділильним колом називається зсувом в інструмента.

                               в=mx.

Його виражають у виді добутку модуля m на коефіцієнт зсуву х і йому надають знак. При нульовій установці зсув в  = 0, х = 0. При позитивній установці в > 0, х > 0. При негативній установці зсувом у цьому випадку в < 0, х < 0.

На рис. 5,а зображене рейкове верстатне зачеплення при нарізуванні зубчастого колеса з позитивним зсувом і зазначені всі елементи твірного вихідного контуру, нарізуємого колеса і верстатного зачеплення.

Лінія рейкового верстатного зачеплення починається в точці N і через полюс Р0 іде в нескінченність. Довжина її активної частини обмежена точками В1' і В'', що знаходяться на перетині лінії верстатного зачеплення з прямою Q - Q граничних точок і колом вершин.

Відстань між колом вершин зубів колеса і прямої западин ВТК являє собою верстатний зазор с0. Величина його складається з двох частин:

m    і   ym                                                                     (10)

де     ∆y  - коефіцієнт зрівняльного зсуву, що  визначаємо по формулі

                                                                               (11)

де       - сумарний коефіцієнт зсуву;

 =x1+x2;                                                                     (12) 

y - коефіцієнт сприймального зміщення:

де - кут зачеплення .


Рис.1.

Рис.2.

Рис.3.

Рис.4.

Рис. 5.



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
2067. Зачеплення Новикова 3.42 MB
  Принципова можливість такого зачеплення випливає з формули коефіцієнта перекриття для косозубої передачі згідно з якою коефіцієнт перекриття є сумою коефіцієнта перекриття у поперечному перетині торцевого...
2205. Геометричні елементи різця і зрізуваного шару 78.83 KB
  Існуючі системи координат Різець складається із закріпної частини якою він закріплюється в різцетримачі верстата та робочої частини в вигляді леза яким він виконує процес різання.– це прямокутна система координат з початком у заданій точці різальної кромки яка орієнтована відносно вектору швидкості головного руху різання.
6939. Предмет теорії ймовірностей. Елементи комбінаторики 27.21 KB
  Однак закономірності можна виявити якщо здійснювати експеримент багаторазово в однакових умовах. Скільки комбінацій двозначних чисел можнаутворити з цих символів. Якщо дві взаємовиключні дії можуть бути виконані відповідно...
2069. РОЗРАХУНОК ГЕОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЦИЛІНДРИЧНИХ ПРЯМОЗУБИХ ЗУБЧАСТИХ КОЛІС З УМОВИ ВЕРСТАТНОГО ЗАЧЕПЛЕННЯ 1.95 MB
  Із збільшенням коефіцієнта зміщення x товщина зуба біля основи збільшується а біля вершини зменшується тобто коефіцієнт зміщення суттєво впливає на форму зуба. Крім цього для евольвентної частини профілю зуба третього колеса використовується ділянка евольвенти яка найвіддаленіша від її основного кола і має більший радіус кривизни що сприяє зменшенню спрацювання і контактних напружень бічної поверхні зуба. При нарізанні зубчастого колеса із зміщенням xim ділильна колова товщина його зуба...
9378. РИНКОВА СИСТЕМА: ПОНЯТТЯ, ФУНКЦІЇ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ПОПИТ ТА ПРОПОЗИЦІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТИ РИНКУ 15.55 KB
  Ринкова економіка Попит та пропозиція. Ефективність ринку Ринкова економіка Ринкова економіка вид організації економіки за якого продукт що виробляється стає товаром тобто виробляється з метою продажу на ринку. Ринкова економіка дає можливість людям купувати те чого вони хочуть а також реалізовувати виготовлені ними товари. Ринкова пропозиція це сукупність товарів що є на ринку або може бути представлена.
13282. Судові докази: поняття, властивості та види 105.01 KB
  Діяльність суду зводиться до того, щоб у процесі розгляду і вирішення кожної справи досягти вірного знання про фактичні обставини, характерних для спірного правовідносини, і точно застосувати до встановлених юридичних фактів норму або ряд норм матеріального права, тобто надати судовим рішенням, як результатом процесу, захист існувавшим до процесу субєктивним правам, або відмовити в такому захисті, якщо встановлено відсутність субєктивного права.
4370. Пожежонебезпечні властивості рідин, газів, пилу, твердих тіл 6.53 KB
  Пожежонебезпечні властивості рідин газів пилу твердих тіл: Тверді горючі речовини у більшості випадків самі по собі у твердому стані не горять а горять горючі леткі продукти їх розпаду під дією високих температур у суміші з повітрям полуменеве горіння. Таким чином горіння твердих речовин у більшості випадків пов'язане з переходом їх горючої складової в інший агрегатний стан газовий. Характерним для процесу горіння цих рідин є те що самі рідини не горять а горить їх пара у суміші з повітрям. Таким чином горіння рідин пов'язане з...
8100. Термодинамічні властивості реальних газів та процеси з ними 383.67 KB
  Аналіз трьох стадій отримання перегрітої пари та їх зображення у pv Ts і hs діаграмах.1 Теоретичні а і дійсні б ізотерми реального газу В дійсності як показують досліди цей перехід завжди відбувається через двофазні стани речовини які представляють суміш рідини і пари. У першому випадку має місце нестійкий стан перегрітої рідини а у другому переохолодженої пари. При цьому точка е відповідає стану киплячої рідини а точка а – стану сухої насиченої пари коли закінчився процес переходу.
8369. Вплив нагрівання на структуру і властивості деформованого металу 20.13 KB
  Полігонізація – процес розподілу зерен на частини: фрагменти полігони в результаті ковзання й переповзання дислокацій.: а Т = 600С; б Т = 650С; в Т = 800С Рекристалізація – це процес утворення і росту нових недеформованих зерен при нагріванні наклепаного металу до певної температури. Первинна рекристалізація полягає в утворенні зародків і рості нових рівноважних зерен з неспотвореною кристалічною решіткою. Волокниста деформована структура замінюється структурою що складається із рівноважних зерен.
12662. Інтелектуальні властивості осіб з різним рівнем круативності 497.69 KB
  Адже уміння самостійно знаходити вихід у будь-якій ситуації повсякденного життя є найбільш цінним інтелектуальним вмінням людини. Про таких людей кажуть, що вони можуть творчо мислити. Тільки гармонійне поєднання характеристик інтелекту і креативності (творчих здібностей) зумовлює становлення самодостатньої особистості.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.