ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ПОШИРЕННЯ ВІРУСІВ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ

Багато факторів ведуть до погіршення імунітету у середньостатистичного українця, одним з них є екологічний чинник. Першим індикатором падіння імунітету є наявність різних герпес вірусних інфекцій. За даними ВООЗ ці захворювання набули широкого розповсюдження. Тому актуальним є вивчення питання розповсюдження вірусу герпесу серед молоді, а також методів боротьби з ним.

2015-10-26

657.36 KB

3 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


PAGE   \* MERGEFORMAT3

                МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

       ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

        (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

                  КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

                         МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

          (КИЇВСЬКА МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ)

Відділення: охорона довкілля та раціональне природокористування

Секція: екологія

Базова дисципліна: біологія

ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ПОШИРЕННЯ ВІРУСІВ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ

                                                                                           

                                                        Автор роботи:

                                                                             статус МАН: дійсний член МАН

                                                                             Грама Анастасія Юріївна,

                                                                             11 травня 1997 р. н.,

                                                                             учениця 11 класу

                                                                             Київської середньої                           

                                                                             загальноосвітньої школи № 69

                                                                             Солом’янського району м. Києва

                                                                             д. адр.: вул. Ав. Антонова, 9

                                                                             моб. т. 063-364-32-49

                                                                             e-mail: gramanastya@ukr.net

                                                                             Науковий керівник:

                                                                             Мегалінська Анна Петрівна

                                                                             КБН, доцент кафедри біології

                                                                             НПУ ім. Драгоманова

                                         моб. т. 050-744-62-37

                                               Педагогічний керівник:

                                  Даниленко Є. В.

                                  керівник гуртка

                                             Основи біології КПРЮ

Київ – 2015

ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ПОШИРЕННЯ ВІРУСІВ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ

«Вплив екологічних чинників на поширення вірусів простого герпесу серед населення»;

Грама Анастасія Юріївна; Київський Палац дітей та юнацтва; Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут природничо-географічної освіти та екології, кафедра ботаніки; СЗШ № 69 Солом’янського району м. Києва; 11-й клас; науковий керівник: Мегалінська Анна Петрівна, КБН, доцент НПУ ім. Драгоманова

Метою мого дослідження є вивчення частоти: а) поширення вірусів простого герпесу I типу серед молоді в різних екологічних зонах; б) визначити носіїв персоніфікації впливу ПГВ- I відносно носіїв чотирьох груп крові.

Актуальність: багато факторів ведуть до погіршення імунітету  у середньостатистичного українця, одним з них є екологічний чинник. Першим індикатором падіння імунітету є наявність різних герпес вірусних інфекцій. За даними ВООЗ ці захворювання набули широкого розповсюдження. Тому актуальним є вивчення питання розповсюдження вірусу герпесу серед молоді, а також методів боротьби з ним.

Об’єкт дослідження: сільська молодь, київські школярі, студенти інституту  НПУ ім. М. П. Драгоманова.

Основні завдання дослідження: зробити мазки букального епітелію у об’єктів дослідження; розглянути та проаналізувати частоту носійства вірусу-герпесу в різних екологічних зонах; вставизначити відповідність ПГВ-I з носіями чотирьох груп крові.

Висновки: через наявність багатьох негативних екологічних чинників (зокрема густота населення, забрудненість повітря транспортними засобами, наявність небажаної кількості бактерій у мікрофлорі води і повітря) жителі Києва є значно вразливішими до ПГВ-I, ніж жителі села Ярославка; вивчення кореляції між частотою носійства ПГВ-I і групою крові показало, що найбільш чутливими до ПГВ-I є носії II групи крові; таблиця Пітера Д`адамо є актуальною для носіїв II групи крові для покращення імунітету та профілактики герпесних інфекцій.

ЗМІСТ

ЗМІСТ   ………………………………………………………………………................   4

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ  ………………………………………………… 5

ВСТУП   …………………………………………………………………………………  6

РОЗДІЛ 1  ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД   …………………….………………………….. 8

1.1.     Екологічні чинники  ………..…………………….………………………. 8

1.2.     Забрудненість повітря  …………..……………………………………….. 8

1.3.     Густота населення  ……………………………………………………….. 9

1.4.     Мікрофлора середовища  ………………………………………………… 9

1.4.1.  Мікрофлора повітря  ……………………………………………………... 9

1.4.2.  Мікрофлора води  ………………………………………………………..  10

1.5.     Загальна характеристика родини Herpesviridae  ..……………………...  10

1.6.     Будова і властивості герпес-вірусів  ……………………………………  12

1.7.     Реплікація герпес-вірусів  ……………………………………………….. 12

1.8.     Групи крові та інфекційні захворювання  ……………………………...  12

1.9.     Нова вакцина проти вірусу герпесу  …………………………...............   13

РОЗДІЛ 2  ГЕРПЕТИЧНІ ІНФЕКЦІЇ  ………………………………………………...  14

РОЗДІЛ 3  ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА   …………………………………..  18

3.1      Екологічне дослідження  ………………………………………………..  18

3.1.1.  Екологічні зони України  ……………………………………………….  18

3.1.2.  Дослідження мікрофлори повітря ………………………………………  19

3.1.3.   Дослідження мікрофлори води  ………………………………………..  19

3.1.4.  Оцінка впливу автотранспорту на стан забрудненості повітря ……....  19

3.1.5.  Густота населення  ………………………………………………............  20

3.2.     Мікробіологічне дослідження  ……………………………………….....  21

3.2.1.  Принципи мікробіологічної діагностики  ….….………………………   21

3.2.2.  Матеріали і методи дослідження  ……………………………...............   22

3.2.3.  Результати дослідження та їх обговорення  …….………………….......  22

ВИСНОВКИ   …………………………………………………………………………..  27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  ……………………………………………..  28

ДОДАТКИ   …………………………………………………………………………….  30

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Адгезія             -  прилипання до інших клітин, поверхонь або позаклітинної матриці;

Везикула          -   відносно невелика органела, відокремлена від цитозоля як мінімум                  

                             одією ліпідною мембраною;

Вірус Зостер    - вірус оперізувального герпесу;

Геморагічний  - діапедез еритроцитів;

Детергенти      - хімічні речовини, які знижують поверхневий натяг рідини, полегшу-  

                           ючи розтікання (знижуючи поверхневий натяг на межі двох рідин);

Дисемінація    - поширення мікробів, пухлинних клітин з I вогнища по організмах;

Ерозії               - роз'їдання, поверхневий дефект епітелію, що не зачіпає базальну

                          мембрану і належні шари, гоїться, без утворення рубця;

Лізис                - руйнування живих клітин під дією хімічних або механічних агентів;

Лімфопролі-    - захворювання, спричинені γ-герпесвірусами;

феративні

Макрофаги      - клітини - пожирачі в межах тканин, які походять від специфічних

                           білих кров'яних тілець, моноцитів;

Нуклеоплазма - це рідка фаза ядра, де локалізовані ферменти гліколізу, є всі аміно-

                           кислоти, вільні нуклеотиди, ферменти реплікації ДНК;

Персистенції   - тривалі збереження збудників в організмі;

Серологічний  - метод, що дозволяє виявити антитіла в сироватці крові пацієнта                                                           

                           до убитих чи живих збудників інфекційної  хвороби;                                     

Тегумент          - синцитіальний епітелій;

Хвороба           - нейро-лімфатоз птахів, параліч, інфекційний нейрон-лімфатоз,                    

Марека              ензоотичний нейроенцефаломіеліт;

HHV-8              - Саркома Капоши;

НVS                  - ядро головного мозку;

IgA, IgМ, IgG   - імуноглобуліни (антитіла) людини;

in vitro              - технологія виконання експерименту, «в пробірці», поза  організмом;

Fc-рецептори   - фрагменти цитофільних антитіл.

ВСТУП

У сучасних умовах, коли проблеми взаємодії людини і природи набувають загальнолюдських значень, на перший план виступає задача — екологічна, спрямована на гармонізацію відносин з природою.

Відомо, що стан здоров'я людини відображає динамічну рівновагу між природним середовищем і організмом. На це впливають: спосіб життя, генетичні показники, фактори навколишнього середовища (різні екологічні чинники). Часті захворювання, послаблений імунітет, можуть бути викликані поганою екологією. Науковці розділяють Україну на декілька екологічних зон, в залежності від: кількості населення, забруднення повітря, водних ресурсів, ґрунтів, наявності шкідливих виробництв, зелених насаджень та ін. Основними центрами зосередження екологічних проблем в Україні називають високо урбанізовані райони, міські агломерації та великі промислові центри. Розвиток виробництва є головним еколого-формуючим фактором [Електронний ресурс].

         Відомо, що здоровий організм може відбивати атаки інфекції і не допускати захворювання. Коли імунна система починає слабшати, то інфекції, віруси атакують людину. Одним з них є вірус герпесу, відомий з давніх давен (назва дана ще Геродотом). Терміном «герпес» він називав лихоманку, яка супроводжувалася появою на шкірі і слизових оболонках маленьких пухирців. За даними ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) захворюваність вірусом простого герпесу займає друге місце серед вірусних інфекцій по поширеності на нашій планеті (кожна друга людина є носієм). Смертність від герпетичної інфекції серед вірусних захворювань перебуває на третьому місці (15, 8%) після гепатиту (35, 8%). На перше місце експерти віднесли вірус грипу.

Герпес-віруси можуть циркулювати в організмі з нормальною імунною системою безсимптомно, але у людей з імуносупресією викликають важкі захворювання з летальними наслідками. Один раз потрапивши в організм (первинне інфікування) віруси оселяються в ньому назавжди. По поширенню вірусів, зокрема герпесу, у популяціях організмів чи людських спільнот можна говорити взагалі про здоров’я нації. Найчастіше герпес проявляє себе, коли людина хворіє простудою, піддається стресу, під час менструацій або алергічних реакцій на продукти харчування. Крім цього рецидиву можуть сприяти сонячний опік, дуже великі фізичні навантаження і сексуальна активність. Герпес – цілий ряд інфекцій, що викликаються одним тим самим вірусом і можуть призвести до поразки слизових оболонок очей, печінки, кишечнику, і, навіть, головного мозку, стати причиною розвитку онкологічних захворювань. Широке розповсюдження вірусу, значний клінічний поліморфізм захворювання, складний патогенез інфекції ставлять проблему лікування герпесу в ряд актуальних завдань клінічної медицини.

Тому, дослідження впливу екологічних чинників на поширення вірусів герпесу серед населення, визначення носіїв персоніфікації впливу ПГВ- I відносно носіїв 4-х груп крові, вибір оптимальних методів профілактики, покращення імунітету – важлива мета багатьох найсучасніших наукових досліджень.

Завдання, які стають в ході вивчення цих питань: вивчення екологічної обстановки місцевостей в яких проживають досліджувані об’єкти (екологічних зон); створення референтних груп молоді з представників 4-х груп крові, різного віку, різних екологічних місцевостей; ретельний збір необхідного біоматеріалу; визначення носіїв герпес-вірусу серед об’єктів дослідження; аналіз активності герпес-вірусів у носіїв 4-х груп крові; пропонування методів покращення імунітету, профілактики герпес-інфекцій для представників різних груп крові.

Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань було проведено: визначення екологічної зони досліджуваних місцевостей (за офіційними даними); оцінка рівня забрудненості повітря вихлопними газами в обраних зонах; порівняння кількості населення в заданих дослідженням місцевостях; мікробіологічне діагностування засноване на вірусоскопічних, вірусологічних та серологічних методах. Одним з таких методів є метод Папінгейма;

Матеріалом для досліджень може бути кров, лімфа, спинно-мозкова рідина, слина, уражена тканина, букальний епітелій. При мікроскопії мазків, зафарбованих по Романовському, виявляються багатоядерні клітини (клітини Цанка) з тільцями включень (тільця Коудрі), що є показником носійства герпес-вірусу.

РОЗДІЛ 1

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

  1.  Екологічні чинники

Величезна сільськогосподарська освоєність та невиправдана розореність земель, концентрація промислового виробництва та його застаріла технологія, хижацьке ставлення людини до природи - унеможливлюють стабільний розвиток усього сущого на нашій Землі. Забруднення проявляється через надмірну концентрацію тих чи інших хімічних елементів або енергії вище фонових або допустимих норм. Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів: інтенсивності прояву речового складу забруднювачів та здатності природи до самоочищення. Тверді, рідкі й газоподібні викиди забруднюючих речовин поступають у всі компоненти природи: води, ґрунти, атмосферне повітря. Найбільше викидів в атмосферне повітря, через яке небезпечні речовини поширюються в інші компоненти природи. Так погіршуються чи порушуються основні природні, соціально-економічні функції природного середовища. Це ускладнює життя всіх живих організмів, особливо людини. Слід зважити також на явище синергізму (сукупної дії чинників, яке характерне як для самого процесу забруднення, так і для викликаних ним наслідків). Важливо відмітити властивість деяких хімічних елементів поступово накопичуватися в середовищі, що призводить до посилення пагубної дії при їх проходженні біологічними ланцюгами. На стан екологічної ситуації в регіонах України впливає також прояв еколого-географічних проблем [Електронний ресурс].

  1.  Забрудненість повітря

Автотранспорт, чисельність якого на вулицях міст і сіл України постійно зростає, негативно впливає на самопочуття їх мешканців, чинячи як пряму, так і опосередковану дію: шум, забруднення повітря і ґрунтів, ущільнення ґрунтів тощо. Викиди автотранспорту, що містять вуглеводні, оксиди нітрогену, сульфуру, карбону, надзвичайно небезпечний бензпірен і т.п., зумовлюють появу смогів та кислотних дощів, почастішання респіраторних захворювань населення. Особливо значне забруднення спостерігається поблизу перехресть вулиць, де автомобілі змінюють швидкість або мотори працюють на холостому ходу.

Викиди шкідливих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту регламентуються стандартами; вміст свинцю і оксидів сульфуру обмежується стандартами на пальне. Останнім часом вживаються заходи, серед яких і заборона на використання домішок тетраетилплюмбуму (тетраетил свинцю) в пальному, перехід на природний газ [Електронний ресурс].

  1.  Густота населення

Це важливий екологічний показник просторового розміщення співчленів популяції. Людина для нормального існування потребує деякого визначеного простору і певної достатньо кількості їжі. Висока щільність веде до руйнування середовища проживання та виснажування природних ресурсів.

Важливим питанням в рядах проблем, пов'язаних з народонаселенням є урбанізація і зростання кількості міст. Міста є центрами економічного розвитку, але разом з тим в них концентруються тверді відходи, відмічаються високі рівні шуму, забруднення повітря і води, стреси і високий процент захворювання [Електронний ресурс].

1.4.  Мікрофлора середовища

1.4.1.  Мікрофлора повітря

Мікрофлора-сукупність мікроорганізмів, що містяться в певному більш-менш однорідному середовищі (ґрунт, повітря, організм людини, певні харчові продукти тощо). До складу мікрофлори можуть входити різні групи мікроорганізмів – бактерії, мікроскопічні гриби, актиноміцети, мікроскопічні водорості, найпростіші.

Мікрофлора повітря має дуже різноманітний видовий склад, оскільки повітря є несприятливим середовищем для життя організмів. Мікроорганізми підіймаються в повітря з пилом, тому їх кількість прямо пропорційна забрудненості повітря пилом. Крім того чисельність мікроорганізмів залежить від пори року. Опади сприяють звільненню повітря від пилу завдяки чому зменшується забрудненість мікроорганізмами. Повітря великих міст більш забруднене, ніж повітря у сільській місцевості. Саме чисте повітря знаходиться над поверхнею океанів, а також над хвойними лісами, де бактерії гинуть від фітонцидів, що виділяють дерева. Крім того дуже чисте повітря над Арктикою та Антарктикою.

Для визначення кількості бактерій у певному об’ємі повітря використовують метод Кротова: пропускання повітря через спеціальний пристрій (апарат Кротова), в якому бактерії затримуються на твердому поживному середовищі. При цьому точно вимірюється кількість літрів використаного повітря. Якісний склад мікрофлори повітря вивчається за допомогою методу Коха: експозиція чашок Петрі з елективним поживним середовищем на протязі деякого часу. В приміщенні, що досліджується. Мікрофлора повітря зазвичай представлена сапрофітними коками, спорами грибів. Пігментоутворюючими бактеріями.

1.4.2.  Мікрофлора води

Водойми містять велику кількість мікроорганізмів: чисті водойми десятки та сотні тисяч, забруднені – мільйони та мільярди клітин в 1 м³. Також кількість залежить від пори року (влітку у водоймах дуже зростає кількість мікроскопічних водоростей та ціанобактерій, які можуть викликати цвітіння води). Мікроорганізми нерівномірно розподілені по водоймі: біля берегів їх більше. на глибині – менше. Серед них є види, що постійно мешкають у водоймах, а також ті, що потрапляють туди з опадами, стічними водами тощо. Мікрофлора представлена різноманітними групами мікроорганізмів – тут зустрічаються бактерії, мікроскопічні гриби, актиноміцети, водорості, найпростіші. Для кількісного та якісного аналізу води використовують дуже багато різноманітних мікробіологічних методів, в зв’язку з тим, що видовий склад мікрофлори дуже відрізняється в залежності від характеру водойми, глибини, ступеню забруднення тощо.

Наявність у воді бактерій кишкової групи (еталонний вид Eschtrichia coli) свідчить про фекальне забруднення. Метод оснований на тому, що Eschtrichia coli, яка є представником кишкової мікрофлори не гине, але навіть розмножується у зовнішньому середовищі та зберігається у водоймах досить тривалий час. 

1.5.  Загальна характеристика родини Herpesviridae

Герпес-віруси представлені групою відносно великих ДНК-вмісних вірусів діаметром 150-200 нм (додаток 1). Нуклеокапсид герпесвірусів організований по типу кубічної симетрії; геном представлений дволанцюговою молекулою ДНК, що містить короткий (18%) і довгий (82%) компоненти [1]. Суперкапсид пронизують глікопротеїнові шипи, утворені білками внутрішньої ядерної мембрани уражених клітин. Герпес-віруси викликають гострі і латентні інфекції, а також володіють деякими онкогенним потенціалом. Рецидиви інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, нерідко спостерігаються на тлі стресів, неспецифічних ендокринних порушень, зміни географічної зони мешкання, підвищеного сонячного опромінювання та інше. Безсимптомні рецидиви цитомегаловірусної інфекції найчастіше спостерігаються у вагітних і хворих, одержуючи імуносупресивну і гормональну терапію [3]. Клініка у типових випадках - висипка з напівсферичними згрупованими везикулами розміром 1.5-2 мм на тлі еритеми та набряку шкіри. Продромальні явища характеризуються печією, поколюванням, свербінням та іншими суб’єктивними розладами. Вони виникають за один-два дні до клінічних проявів. Виникає поодинокими «вогнищами», з 3-6 згрупованих везикул. Вміст прозорий чи геморагічний. Через 3-6 днів везикули розриваються, виникають ерозії з фестончастими контурами, дно їх м’яке, гладке, поверхня волога. На місці ерозій утворюються буро-жовті кірки, які поступово відходять, залишаючи еритему, що повільно зникає. У середньому, процес триває 10-14 днів обмежуючись утворенням одного «вогнища». Іноді, через 2-3 дні формується новий везикулярний висип [10].

Зсуви в різних ланках імунітету зберігаються не тільки в періоди рецидиву, але й під час ремісії. Повинно бути етапне лікування хворих на РПГ із врахуванням стадії хвороби. Імунна відповідь макроорганізму обумовлена гуморальними та клітинними факторами. Велике захисне значення має синтез антитіл проти оболонкових антигенів вірусу та мембранних антигенів інфікованих клітин. Як при первинному, так і при рецидивуючому герпесі послідовно синтезуються IgM, IgG та IgA [7]. Велике значення мають реакції клітинного імунітету, що здійснюються Т-кіллерами, Т-ефекторами, макрофагами, поліморфоядерними лейкоцитами без участі специфічних протигерпетичних антитіл [3].

Вірус герпесу як засіб лікування: вчені Школи ветеринарної медицини університету штату Луїзіана використовують вірус герпесу для боротьби з раком грудей. Модифікований особливим чином він самостійно репродукує свої клітини в раковій пухлині, не надаючи при цьому негативної дії на здоров’я.

1.6.  Будова і властивості герпес-вірусів

Віріон. Віріон вірусу герпесу складається з: непрозорої для електронів серцевини, що оточує серцевину ікосаедричного капсиду; асиметрично розподіленого навколо капсиду електроннощільного матеріалу і зовнішньої мембрани, або оболонки, що оточує капсид (додаток 2). Тегумент (Ройзман і Ферлонг) [16] знаходиться між капсидом і оболонкою, не видимий на тонких зрізах, але при негативному фарбуванні виглядає як волокнистий матеріал [11]. Електронно-мікроскопічне вивчення тонких зрізів показало, що зовнішня оболонка вірусу має типово тришаровий вигляд [12]. Для HSV збірка порожніх капсидів, що не містять ДНК – явище рідкісне [16].

ДНК з віріонів вірусу герпесу - лінійна дволанцюгова молекула, містить рибонуклеотиди, але це не повністю пояснює ступінь фрагментації. ДНК різних герпес-вірусів розрізняється по молекулярній масі і складу основ (додаток 2).

1.7.  Реплікація герпес-вірусів

Зараження починається з адгезії (прикріплення вірусу до клітинних рецепторів). Услід за цим відбувається злиття оболонки вірусу з плазматичною або ендосомною мембраною, і позбавлений оболонки капсид переноситься до пор в ядерній мембрані, через яку ДНК вірусу потрапляє в ядро (додаток 3). Герпесвіруси прикріплюються до специфічних рецепторів на клітинній поверхні, які ще не ідентифіковані [13]. Проникнення капсиду в заражену клітину активує білок, що є на поверхні вірусу і викликає злиття оболонки вірусу з плазматичною мембраною [14]. Після проникнення в клітину капсид транспортується до пор в ядерній мембрані, потім, вірусна ДНК виходить в нуклеоплазму. Заражені клітини, піддаючись сильним структурним, біохімічним змінам, не виживають.

1.8.  Групи крові та інфекційні захворювання

«Тиск» інфекційних захворювань став одним із факторів (можливо, основним) природного добору, що визначив частоту зустрічаємості різних груп крові в різних популяціях. Наприклад, з’ясувалося, що у різних рас переважають певні групи крові: у європейців – найчастіше друга, у жителів Сходу – третя, у представників негроїдної раси – перша. В Україні найпоширеніша – друга група крові, потім йде перша, третя і найрідкісніша – четверта. Від інфекційних хвороб щорічно помирає приблизно 13 млн. чоловік, можливо, вони слугують засобом природного добору. Якщо це так, то в значному ступені цей відбір заснований на групах крові - програмі, що визначає взаємини організму й навколишнього середовища.

Люди з різною групою крові схильні і до різних захворювань. З І-ю, часто зустрічаються шлунково-кишкові захворювання (виразка шлунку, виразка дванадцятипалої кишки, гастрити, важкі форми хвороб шлунково-кишкового тракту і т.п.). З ІІ-ю, можуть страждати частіше за інших ревматичними захворюваннями, діабетом, ішемічною хворобою серця, бронхіальною астмою, алергією, лейкозом. З ІІІ-ю, схильні до пневмоній та вірусних захворювань. Власники ІV-ї групи частіше за інших застуджуються, а також ризикують підчепити грип та інші інфекції [7].

1.9.  Нова вакцина проти вірусу герпесу

Результати нового дослідження показали, що противогерпесна вакцина, розроблена ученими з Harvard Medical School (HMS), можливо, скоро буде випробувана на людині.

Вакцина dl5-29 є живою, такою, що містить віруси мутантів простого герпесу 2-го типу, у якого відсутні два гени, необхідні для реплікації і персистування усередині клітин «господаря». Віруси мутантів проникають всередину клітин, де відбувається експресія протеїнів, що не тільки викликає вироблення широкого спектру антитіл, але і стимулює Т-лімфоцити, які безпосередньо атакують інфіковані клітини і вивільняють цитокіни, що підсилюють імунну відповідь. Та все ж поки не можна гарантувати успіх клінічних випробувань препарату, оскільки попередні версії вакцин демонстрували більш виражений ефект при застосуванні у тварин, але не у людей [17].

РОЗДІЛ 2

ГЕРПЕТИЧНІ ІНФЕКЦІЇ

         Герпес відносять до групи найнебезпечніших та найпідступніших вірусів, з якими не здатні впоратись ні імунна система нашого організму, ні найсучасніші ліки. Більшість інфікованих - діти підліткового віку, тому герпесні інфекції називають «інфекціями кохання», а їх хвороби – «хворобами поцілунків – тінейджерів». Розглянемо природу простого герпесу та цитомегаловірусу [9].

Вірус простого герпесу (надалі ВПГ) - родина герпес вірусів, поділяється на два типи: ВПГ-1, який зазвичай вражає порожнину рота, та ВПГ-2, що вражає переважно статеві органи. Більшість людей контактує з ВПГ-1 з раннього дитинства, в той час як «знайомство» з ВПГ-2 може відбуватись лише після початку статевих відносин. Однак, на сьогодні поділ «тип 1 – вище поясу», «тип 2 – нижче поясу», не відповідає дійсності, оскільки лібералізація статевих відносин призвела до того, що ВПГ-1 виявляється більш ніж у 25% осіб з герпетичним ураженням статевих органів. Нерідко діагностуються віруси обох типів. Тому сучасні тест-системи для виявлення ВПГ реагують на обидва віруси, не диференціюючи їх. Джерела зараження: люди-носії ВПГ, як з проявами інфекції так і без них. У інфікованих ВПГ міститься у носоглотковому слизі, сльозах, крові, лімфі, нервових клітинах, сечі, вагінальному секреті, спермі, менструальній крові та навколоплідних водах. Зараження відбувається контактним, повітряно-краплинним, статевим шляхами, від матері до плоду. Найбільш заразними є люди з шкірними проявами хвороби. Процес розвитку хвороби - проникає в організм через слизові оболонки чи ушкоджену шкіру, в яких розмножується і потрапляє у кров. Так розноситься по всьому організму, потрапляє в нервові клітини, в яких зберігається в неактивному стані протягом усього життя зараженого. На фоні зниження імунітету, переохолодження, грипу, нервового перенапруження, втоми відбувається активація ВПГ. Він розмножується, виходить з оболонки нервових клітин і по чутливим нервам розповсюджується у шкіру, слизові оболонки, які і вражає. Після цього ВПГ знов локалізується в нервових клітинах і переходить в неактивний стан. Ознаки хвороби. Інкубаційний період від 1 до 26 діб. Прояви захворювання та його перебіг залежать від місця інфікування і захисних сил організму. Враження ротової порожнини спостерігається у дітей та молодих осіб. Починається захворювання гостро, з підвищення температури до 39-40° С, слабкості, болю у м’язах, на піднебінні, яснах, язику, слизових оболонках щік з’являються групи дрібних пухирців. Непокоїть печія в місцях вражень. Вміст пухирців спочатку прозорий потім мутніє. Через 2-3 дні на місці пухирців з’являються поверхневі виразки (біль в місцях вражень, підвищене слиновиділення). Через 1-3 тижні приходить одужання. Враження обличчя - «лихоманка», як правило, викликана активацією ВПГ, що відбувається у 40% інфікованих. Порушення загального стану хворого незначне або відсутнє. В області губ відчуваються жар та напруження, потім, з’являються групи дрібних, близько розташованих пухирців, або один великий. Вміст пухирців прозорий, з часом мутніє. Через 2-3 дні місце пухирців займають поверхневі виразки, через 1-2 тижні приходить одужання. При рецидивах, як правило, вражаються ті самі ділянки шкіри. Первинне враження статевих органів характеризується підвищенням температури, болем у м’язах, болем при сечовиділенні, з’являється почервоніння, набряки, потім пухирцеві висипання, які швидко лопаються утворюючи виразки (супроводжується почуттям печії, болю, судомами та набряками). У жінок запалення розповсюджується на сечовивідний канал, сечовий міхур, піхву, у 80% випадках на матку з загрозою раку шийки матки (при вагітності призводить до викиднів). У чоловіків: на сечовивідний канал, сечовий міхур, сім’яники, може вражати очі, нервову систему, внутрішні органи. Розпізнавання хвороби. При необхідності підтвердження діагнозу виділяється вірус з враженої ділянки, або визначають наявність та кількість антитіл ВПГ в крові.

Немало проблем доставляє й оперізувальний лишай (вірус герпесу 3 типу). Він зумовлений вірусом Зостер; присутні висипи на нервових закінченнях міжреберних і інших нервах. Страждають не тільки шкіра, слизисті, лімфатичні вузли, але і печінка, селезінка. При первинній інфекції викликає вітряну віспу (хворіє 80% дітей у віці від 2 до 5 років). Але вірус нікуди не зникає, а залишається в організмі людини, і при активації латентної інфекції виникає оперізуючий лишай. Розпізнавання хвороби. Інкубаційний період продовжується 7-14 днів, а при персистуючій формі – багато років. За декілька днів до появи висипки відзначається швидка втомлюваність, головний біль, свербіння на місці майбутніх «вогнищ», підвищується температура тіла, з’являється еритема, на якій виникає група папул, що перетворюються в пухирці і зливаються між собою. Висипання, як правило, однобічне. При важкому перебігу, пухирці наповнюються геморагічним вмістом, розвивається некроз шкіри, утворюються рубці. Може без висипань, але з болем.

Вірус Епштейн-Барра (надалі ВЕБ) – представлений загальною  втомою,  підвищенням  температури, висипами на слизовій оболонці носоглотки, мигдалинах. При первинному зараженні призводить до інфекційного мононуклеозу, В-лімфопро-ліферативних захворювань. При активації латентної стадії призводить до Лімфоми Беркита (утворення злоякісних пухлин, що розповсюджуються по різним тканинам організму). ВЕБ передається повітряно-краплинним шляхом через інфіковану слину, часто навіть через поцілунок матері (називають «хворобою поцілунків»).

Цитомегаловірус (надалі ЦМВ) – ця інфекція важче піддається лікуванню і дає менш виражену картину хвороби. Може бути присутній в організмі людини в слині, сечі, спермі, секретах уретри, піхви, грудному молоці, крові, спинномозковій рідині. Зараження із зовнішнього середовища з слиною співрозмовника,спермою партнера або молоком матері (в кров). Там вірус або нейтралізується повністю, або частково. Не пошкоджені антитілами вірусні агенти занурюються в слинні залози, тканину нирок, та переходить в неактивний стан. Імунна система не може його розпізнати. Періодично, при послаблені імунних реакцій, вірусні частки вражають слинні залози, шийку матки у жінок, тканину яєчок у чоловіків. Вірус руйнує структуру клітини, провокує утворення грудок із ядер, мітохондрій, ендоплазматичної сітки, апарату Гольджі. Клітина наповнюється рідиною, набрякає, набуває специфічного вигляду - «совиного ока» (додаток 4). Цитомегалія, грецькою «велика клітина» (cyto – клітина, mega – велика). Вірус має високу здатність проникати від вагітної жінки до плоду, частота інфікування плоду складає 1-2%. ЦМВ як і токсоплазмоз, краснуха, герпес звичайний, віднесено до групи хвороб, на які вагітні жінки повинні обов’язково перевірятись (інфікованість жінок дітородного віку - 80%). Якщо ЦМВ проникає у плід, то може: розвинутись внутрішньоутробна безсимптомна інфекція без наслідків для здоров’я дитини; розвинутись важка інфекція з загибеллю плоду; народиться дитина з цитомегаловірусом, яка у безсимптомному стані перебуваючи від 2 до 5 років, потім викликає сліпоту, глухоту, інші вади розвитку; народиться дитина з цитомегаловірусом, з наступними проявами: гідроцефалія, вади розвитку; народиться дитина з низькою вагою тіла. Ризик передачі ЦМВ залежить від його концентрації в крові матері. При первинній інфекції ризик передачі ЦМВ дитині вищий, ніж при активації латентної форми. Для уникнення вродженої ЦМВ-інфекції у дітей, обстежуються жінки до зачаття та (переводиться в неактивну форму).

Саркома Капоши – захворювання, що викликається при активації латентної інфекції вірусом герпеса людини, 8 типу (ГЛ-8 типу). Це захворювання не дуже розповсюджене. Воно викликає злоякісні пухлини шкіри, які найчастіше мають червоний колір. Досить просто діагностувати саркому і навіть без біопсії - пухлина червоного кольору частіше на ногах, але може бути і на інших ділянках шкіри.

Синдром хронічної втоми (далі СХВ) – (ГЛ 7-го типу), характеризується функціонуванням імунної системи в режимі тривалого перенапруження («імунна дисфункція»). У здорових, на перший погляд, людей спостерігається постійна втома і зниження працездатності (не менше ніж на 50%). Типові ознаки: хронічна втома, виражена фізична слабкість, швидке виснаження фізичних сил, тривала низько-температурна лихоманка, біль при ковтанні, ураження лімфатичних вузлів, емоційні зриви, роздратованість, порушення сну, депресія, схуднення, біль в м’язах, суглобах. Можуть бути і висипи на слизових оболонках рота, глотки, мигдалин, шкіри. Спо-стерігаються клінічні прояви урогенітальних інфекцій (свербіння, печія, і т.п.), у жінок – запалення органів малого тазу, безпліддя, вики-дні, передчасні пологи.

Вірус герпесу 6 типу або висип новонароджених. При зараженні дає висип на тілі в будь-якому місці, чи повністю всієї поверхні шкіри. Передається від матері до дитини при народженні, або через плаценту (у випадках, коли матір хворіє на ВПГ-2, ЦМВ). При пересадці органів активується латентна стадія інфекції, що призводить до системних захворювань (наприклад, ревматизм).

РОЗДІЛ 3

ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

Дослідницькою частиною даної роботи є: визначення екологічної зони (за офіційними даними); оцінка рівня забрудненості повітря вихлопними газами; порівняння кількості населення в заданих місцевостях; виявлення частоти носійства молоддю герпес-вірусів, встановлення найвразливішої серед них групи крові. Саме ця тематика, була обрана, адже питання розповсюдження герпес-вірусів у світі займає II місце за важливістю серед найактуальніших проблем медицини ( I місце - проблема ВІЛ/СНІД ). Отже, потребує якомога скорішого вирішення питань лікування, профілактики, інформування населення та, відповідно, постійного оновлення статистичних, експериментальних даних.

Дослідження та обробка результатів тривали майже 4-ри місяці. За цей час були сформовані референтні групи, з представників 2-х населених пунктів (м. Києва та с. Ярославки). Визначено до яких екологічних зон відносяться ці місцевості(за офіційними даними); оцінено рівень забрудненості повітря вихлопними газами; порівняно кількість населення. Зібрано, розглянуто та вивчено 75 зразків біоматеріалу, проаналізовано результати. Це дозволило зробити достатньо обґрунтовані, та послідовні висновки. В обстежуваних група крові була відома заздалегідь (за паспортними даними та мед. картами). З 75-ти учасників (26 школярів 10 – 11 кл. і 24 студенти І-ІV курсів, проживаючих у м. Києві та 10 учнів 10 кл. і 15 осіб від 18-23 років у с. Ярославка) придатними для дослідів виявилися лише 67, у 8-ми зразках було зібрано недостатньо матеріалу.  

3.1.      Екологічне дослідження

3.1.1.   Екологічні зони України

Для проведення даної роботи були обрані наступні населені пункти: м. Київ та село Ярославка, Шполянського району, Черкаської області. Попередньо визначено, екологічну зональність даних районів [Електронний ресурс]. Відповідно до наведеної карти (додаток 5), м. Київ відноситься до «забрудненої екологічної зони», а с. Ярославка – до «умовно чистої».

Виходить, що жителі м. Києва, здебільшого, мають слабший імунітет ніж жителі с. Ярославки, адже місто знаходиться у гірших екологічних умовах. Як наслідок, це сприяє більш активному поширенню герпес-вірусів.

3.1.2.   Дослідження мікрофлори повітря

Одним з факторів, який характеризує екологію місцевості є мікрофлора повітря. Якісний склад мікрофлори повітря вивчається за допомогою методу Коха: експозиція чашок Петрі з елективним поживним середовищем на протязі деякого часу, в приміщенні, що досліджується. В даному дослідженні ними були: СЗШ № 69 у м. Києві та школа с. Ярославка. Час: 20 хвилин. Діаметр чашок Петрі: 10 см.

Облік посіву бактерій отримують шляхом обчислення колоній, що виросли окремо. Знаючи площу чашки Петрі - визначаємо кількість мікроорганізмів на 1 м3 повітря. Для цього: 1) визначається площа поживного середовища у чашці за формулою  πr2; 2) рахуємо кількість колоній на площі 1 дм; 3) перераховуємо кількість бактерій на 1 м3 повітря. Загальноприйняті норми (додаток 6).

Площа поживного  середовища  в чашці  Петрі: 3,14*52  або  3,14*25 = 78,5 см2

м. Київ: 1)     132 колонії – 78,5 см; х колоний – 100 мм2   

х=132*100/78,5≈168,15 колоній  присутні  на площі 1 дм2.

2)  1м3 = 1000л. Кількість колоній на  1 дм2  відповідають кількості колоній в об’мі 10л . Щоб дізнатись кількість колоній в 1м3 повітря – складаємо пропорцію:

168,15 – 10; Х  – 1000

х=168,15*1000/10=16815. Отже, в 1м3 повітря присутні 16815 бактеріальных тілець.

с. Ярославка: 1) 5 колоній – 78,5 см2; х колоний – 100 мм2   

х=5*100/78,5≈6,37 колоній  присутні  на площі 1 дм2.

2)  168,15 – 10; Х  – 1000

х=6,37*1000/10=637. Отже, в 1м3 повітря присутні 637 бактеріальных тілець.

Таким чином, повітря в селі чистіше за київське.

         3.1.3.   Дослідження мікрофлори води

Ще одним екологічним фактором є мікрофлора води, а саме кількість мікроорганізмів у воді досліджуваних місцевостей. Проби бралися у СЗШ № м. Києва та у школі с. Ярославка. Проби води з обох місць були взяті у стерильні шприці і посіяні в чашки Петрі з такими середовищами: МПА, Ендо, Сабуро. Через кілька днів перераховувались кількість бактерій, що виросли.

Місто: МПА- 132 колонії; Сабуро-5 колоній; Ендо-2 колонії.

З цих даних можна зробити висновок, що на літр води приходиться 132*104  колоній по МПА, 5*104  колоній по Сабуро, 2*104  колоній по Ендо.

Село: МПА- 35 колоній; Сабуро-1 колонія; Ендо-0 колоній.

Це свідчить про те, що на 1 літр води приходиться 35*104  колоній по МПА, 104  колоній по Сабуро, в середовищі Ендо колоній не виявлено. 

Таким чином, вода в селі є більш чистою ніж у місті.

3.1.4.   Оцінка впливу автотранспорту на стан забрудненості повітря

Автотранспорт є вагомим джерелом забруднення навколишнього середовища. Кількість забруднення визначається обсягом палива, що спалюється, і організацією процесу згоряння. Основними джерелами забруднення атмосфери є транспортні засоби з двигунами внутрішнього згорання (ДВЗ). Основні компоненти, що викидаються в атмосферу при спалюванні різних видів палива: нетоксичні діоксид вуглецю (С02) і водяна пара (Н20); шкідливі речовини, такі як оксид вуглецю, оксиди сірки, азоту, сполуки свинцю, сажа, вуглеводні, у тому числі канцерогенний бензопірен (С212), незгорілі частки палива і т.п. Для оцінки стану забрудненості повітря в обраних місцевостях було проведено «визначення завантаженості ділянки вулиць автомобільним транспортом». У м. Києві дослідження проводилось на перехресті вулиць Донецької та Соціалістичної, біля середньої загальноосвітньої школи № 69. У с. Ярославка - на перехресті доріг, при в’їзді у населений пункт.

Хід роботи:

  1.  З обох боків вулиці підраховувалась інтенсивність руху автомобілів (кількість автомобілів за 20 хвилин); в різні години, протягом 4-х днів;
  2.  Інтенсивність руху визначалась підрахунком авто 3 рази по 20 хвилин о 8-й, 13-й, 18-й годинах, записи заносились у таблицю (додаток 7), порівнювались із:
  •  низька інтенсивність руху   - 2,7 – 3,6 тис. автомобілів за добу;
  •  середня інтенсивність руху -  8   – 17 тис. автомобілів за добу;
  •  висока інтенсивність руху   -  18 – 27 тис. автомобілів за добу.
  1.  Автомобілі умовно можна поділити на 3-ри категорії: з карбюраторним двигуном, дизельні, автобуси («Ікарус»), знаючи види і концентрацію викидів (додаток 8), оцінюємо ступені забруднення повітря у обраних населених пунктах.

Обговорення результатів дослідження

У м. Києві, як у великому мегаполісі, дуже багато автівок і переважає, загалом, висока інтенсивність руху ( данні з таблиці (додаток 7 ) -  за добу в Києві проїзджає приблизно 27,5 тис. авт.) на відміну від с. Ярославка, де інтенсивність дуже низька ( за добу приблизно 1,3 тис. авт.). Розбираючи дані маємо :

м. Київ – з 382 підрахованих автівок : дизельні - 217 (за добу це ≈ 15624 авто); карбюраторні - 164 (за добу це ≈ 11908 авто); автобус «Ікарус» - 1 (за добу це ≈ 72 авто);

    с. Ярославка – з 17 підрахованих автівок : дизельні - 7 (за добу це ≈ 504 авто); карбюраторні - 9 (за добу це ≈ 648 авто); автобус «Ікарус» - такі самі результати, що й в м. Києві.

         У місті забрудненість та токсичність повітря набагато більша ніж у селі .

3.1.5.   Густота населення

Як ще один екологічний чинник послаблення імунітету у людини будемо розглядати густоту населення. За даними станом на 1 квітня 2013 року, наявне населення у Києві складало 2 846 852 осіб, густота 3368 ос. на кв. км. А населення с. Ярославки становило приблизно 466 осіб, з густотою 61 ос. на кв. км.

Це в котре доводить, що село Ярославка по всім наведеним екологічним чинникам є сприятливішою місцевістю, стосовно стану імунітету населення.

3.2.    Мікробіологічне дослідження

3.2.1.  Принципи мікробіологічної діагностики

Мікробіологічне діагностування засноване на вірусоскопічних,вірусологічних, серологічних методах. Матеріал: кров, лімфа, спинно-мозкова рідина, слина, уражена тканина, букальний епітелій (з ротової порожнини). При мікроскопії мазків, зафарбованих по Романовському, можна виявити багатоядерні клітини (клітини Цанка). Використовують культури клітин і проводять посів на ембріонах курей, де віруси утворюють бляшки, дають характерний цитопатичний ефект [4]. Лабораторне зараження тварин застосовують рідко (зараження головного мозку білих мишей - специфічний енцефаліт; зараження рогівки ока білих кролів – герпетичний кератит). Активність збудників нейтралізують імунні антисиворотки [5].

3.2.2. Матеріали і методи дослідження

Матеріали: мазки букального епітелію школярів СЗШ № 69, студентів природничо-географічного інституту НПУ ім. М.П.Драгоманова з м. Києва; 10-ти класників, молоді 18-23 р. з села Ярославка. Використовувався метод Паппінгейма [6, 7]. Суть метода: спостереження під імерсійним мікроскопом цитопатичного ефекту склеювання симпласту - багатоядерних клітин.

Методика дослідження наявності вірусу герпесу. Базується на вивченні за допомогою імерсійного мікроскопу, готових фіксованих мікропрепаратів мазків букального епітелію можливих носіїв. При цьому на зразках біоматеріалу вивчалась присутність багатоядерних клітин (клітин Цанка ), що свідчить про носійство.

Хід роботи

  1.  За допомогою обладнання (зубочисток) ретельно беремо у учасників мазки (неякісно взятий матеріал чи недостатня кількість унеможливлює дослід);
  2.  На знежирене етиловим спиртом, предметне скло наносилися клітини букального епітелію (по-центру); після висихання, фіксували термічним шляхом: тричі проносили скло у верхніх шарах полум’я спиртівки (більше – не підлягатиме розгляду, менше – при змиванні водою, епітелій теж змивається);
  3.  Фарбували отриманий мазок барвником (фарба Романовського), наносячи на 5-8 хвилин (дивлячись коли він був взятий ); змивали барвник водою; просушували предметне скло; наносили краплю емерсійної олії ( на мазок);
  4.  Розглядали їх під мікроскопом (шукали клітини Цанку) [2]; підтверджували метод Паппінгейма [2, 6, 7, 8]; заносили висновки у таблицю.

3.2.3.  Результати дослідження та їх обговорення

Отримані данні були занесені у таблиці ( табл.3.1 та табл. 3.2).

                                                                            Таблиця 3.1

Таблиця результатів обстеження мазків букального епітелію (м. Київ)

Група крові

І група

ІІ група

ІІІ група

ІV група

Порядко-вий номер обстежува-ного,

прізвище та ім` я, де навчається

1.Гофман Віта,Ік

14.Сомова Іра, І к.

27.Грицюк Андрій,11к

40.Івашкіна Маша,11к

2.Уразманова Марія, 10 к.

15.Тригубевич Олена, І к.

28.Софко Олена,11к

41.Маршиновська Юлія, ІV к.

3.Корнелюк Марія, 11 к.

16.Корнелюк Марія, 11 к.

29.Лозко Юлія, 10 к.

42.Савенко Сергій, 10 к.

4.Менець Євгенія, ІV к.

17.Іванова Ірина, 10 к.

30.Курповуч Софія, 11 к.

43.Волошенков Андрій, 10 к.

5.Чиженко Яна, ІV к.

18.Єфлант`єв Ігор, І к.

31.Гродман Анастасія, 10 к.

44.Гальона Ангеліна, 10 к

6.Сівер Наташа, ІV к.

19.Суренко Камілла,10к

32.Кулинич Інна,ІVк

45.Супренюк Вікторія, 11 к.

7.Волошина Наталія, ІV к.

20.Дідичук Марина, ІV к.

33.Підгорецька Вікторія, ІV к.

46.Боташ Валерія, 10 к.

8.Работ Тетяна, ІV к.

21.Дроганевська Наталія, ІV к.

34.Гуменюк Надія, ІV к.

47.Камірін Олексій, І к.

9.Кубович Аліна, 11 к.

22.Бурим Інна, ІV к.

35.Селюнко Костянтин, ІV к.

48.Козарчук василиса, 10 к.

10.Фосморова Катерина, І к.

23.Федорчук Ірина, ІV к.

36.Примак Інна, ІV  к.

49.Горда Іванна,Ік

11.Волошковий Сергій, 10 к.

24.Савенко Любов, ІV к.

37.Кученко Андрій, 10 к.

50.Стежко Катерина, І к.

12.Степаненко Света, 10 к.

25.Улянич Лариса, ІV к.

38.Савченко Галя,11к

13.Макаренко Андрій, 11 к.

26.Петров Даня,11к

39.Запашнюк Соня, 10 к.

-наявність носійства ГВ; -відсутність носійства ГВ; -результат не дійсний

Таблиця 3.2

Таблиця результатів обстеження мазків букального епітелію (с. Ярославка)

Група крові

І група

ІІ група

ІІІ група

ІV група

Порядко-вий номер обстежува-ного,

прізвище та ім` я, де навчається, вік

1.Трамчук Василій, 10 кл.

8.Хотевич Ірина, І0 кл.

15.Міноренко Олена, 10 кл.

22. Форенко Світлана, 10 кл.

2.Тимченко Федір, 10 кл.

9.Сіноєва Людмила, І0 кл.

16.Павлич Олександр, 10 кл.

23.Бубок Ігор, 21 р.

3.Никитюк Катерина, 21 р.

10.Сашкевич Іван, 10 кл.

17.Данилюк Михайло, 10 кл.

24.Ковзаленко Лідія, 23 р.

4.Тифонова Людмила, 23 р.

11.Ткаченко Захар, 10 кл.

18.Комірець Степан, 23 р.

25.Бабенко Микола, 19 р.

5.Колос Микита, 18 р.

12.Тополева Ніна, 22 р.

19.Стеблин Іван, 21 р.

6.Салема Дарина, 19 р.

13.Соменко Олександра, 22 р.

20.Філоновська Соломія, 20 р.

7.Кошева Ангеліна, 18 р.

14.Соловей Денис, 20 р.

21.Холім Павло, 22 р.

-наявність носійництва ГВ; -відсутність носійництва ГВ

Частіше за всіх, носіями ГВ є представники ІІ-ї групи крові (100 %), наступними за частотою ІV-та (85%) та ІІІ-я (89%) групи, а рідше всього І-ша (71%).

  •  І-а гр. кр.: з 17-ти, носіями виявилися 12 осіб: 2:17*100%≈71%;
  •  ІІ-а гр. кр.: з 19-ти, носіями виявилися всі 19-ть осіб: 19:19*100%=100%;
  •  ІІІ-а гр. кр.: з 18-ти, носіями виявилися 16-ть осіб: 16:18*100%≈89%;
  •  ІV-а гр. кр.: з 13-ти, носіями виявилися 11 осіб: 11:13*100%≈85%.

Побудовані графіки вірусо-носійства серед вікових груп молоді м. Києва та с. Ярославки (додаток 9); діаграми по герпес-інфікованим особам:(додаток 10).

По м. Києву:

  •  З 11-и учнів 10-го класу - 10-ь інфіковані: 10:11*100%≈91%;
  •  З 8-и учнів 11-го класу - 6-ь інфіковані: 6:8*100%=75%;
  •  З 6-и студентів І-го курсу – 5-ь інфіковані: 5:6*100%≈83%;
  •  З 17-и студентів ІV-го курсу - всі інфіковані: 17:17*100%≈100%;

По с. Ярославка:

  •  З 10-и школярів 10-го класу -  9-ь інфіковані: 9:10*100%=90%;
  •  З 15-ти представників молоді – 11 інфіковані: 11:15*100%≈73%.

Простежується тенденція зміни кількості носіїв вірусу в залежності від віку. Робити остаточні висновки про вплив екологічних чинників, кількість, вік, враженість окремих груп крові ГВ, на підставі лабораторних дослідів з 75 осіб зарані, але наведені результати дають змогу замислитись над існуючою проблемою.

По м. Києву: з 42-и оброблених та дійсних результатів, носіями виявилися 38-м осіб. Виходить, що 38:42*100%≈90% - молоді є носіями герпес-вірусу; неінфікованими є тільки 4 особи з 42 перевірених: 4:42*100%≈10%

По с. Ярославка: з 25-ти дійсних результатів, носіями виявилися 20-ь осіб.

Виходить, що 20:25*100%≈80% - молоді є носіями герпес-вірусу; неінфікованими є тільки 5-ь з 25-ти перевірених: 5:25*100%≈20%

Отже, носіями герпес-вірусу у с. Ярославка є менша кількість осіб ніж у м. Києві, через кращу екологічну обстановку (за наведеними раніше даними).

Співвідношення інфікованих до загальної кількості осіб по віковим групам:

По м. Києву:

  •  10:42*100%≈24% - носіїв герпес-вірусу є 10-и кл. серед загального числа;
  •  6:42*100%≈14% - носіїв герпес-вірусу є 11-и кл. серед загального числа;
  •  5:42*100%≈12% - носіїв герпес-вірусу є студентами I-го курсу;
  •  17:42*100%≈40% - носіїв герпес-вірусу є студентами IV-го курсу.

         По с. Ярославка:

  •  9:25*100%=36% - носіїв герпес-вірусу є 10-и кл. серед загального числа;
  •  11:25*100%=44% - носіїв герпес-вірусу є молодиками 18-23-х років.

На діаграмі (додаток 11) зображені співвідношення кількості інфікованих учасників (за віком) до загальної кількості осіб. Результати говорять про те, що «страшний» вірус активно розповсюджується, набирає сили та «атакує».

Як відомо за статистичними даними із літературних джерел, більшість людей білої раси мають ІІ-гу групу крові, а молодь віком 15-23 років  це «майбутнє» кожної нації. В віці 15-18 років знову прискорюються темпи фізичного розвитку, діти посилено ростуть, змінюється будова тіла, розвиваються вторинні статеві ознаки. Молодь 18-22 років – це юнаки та дівчата, котрі, часто вже створюють родини, а деякі й народжують дітей.

Виходить, що у м. Києві у ≈90% осіб цього віку є зараження ВГ, а у с. Ярославка ≈80% осіб (мазків у селі було зібрано майже вдвічі менше ніж в місті). Якщо так буде тривати й надалі, то через деякий час інфікованими герпесом можуть бути всі 100% населення, що призведе до багатьох важких та не зворотніх наслідків.

Необхідно обов’язково проводити лікувальні, профілактичні заходи серед молоді, що попередять, послаблять «втручання» герпесу, покращувати екологічну обстановку, що погіршує імунітет, здоров’я людей («робить їх більш вразливими»).

Правильне харчування – основа міцного здоров’я і відмінної роботи імунної системи. Жирна їжа, багата на холестерин, цукор та алкоголь – причина частих герпетичних висипань. Людям, які страждають на вірусні захворювання рекомендується дотримуватись дієти з підвищеним вмістом амінокислоти – лізину, та з невеликим вмістом – аргініну. Лабораторні дослідження довели, що лізин гальмує розвиток вірусу, тоді як аргінін, навпаки, сприяє розмноженню. До «шкідливих» продуктів харчування належать: арахіс, шоколад, родзинки, деякі зернові культури, особливо на основі пшениці. До «корисних»: фрукти та овочі, біле куряче м’ясо, бобові, яйця. Незамінними під час лікування є деякі вітаміни та мікроелементи. Вживання 600 мг вітаміну С з 600 мг вітамінів групи В тричі на день протягом 3 днів спричиняє зникнення симптомів. Застосування вітаміну Е при лихоманці на губах приводить до зниження больових відчуттів, прискорення загоєння виразок. Прийом цинку двічі на день протягом 6 тижнів по 25 мг з 250 мг вітаміну С зменшується кількість рецидивів. Стануть у нагоді і рослинні екстракти: настойка елеутерококу, корінь женьшеню, екстракт туї, ехінацеї. Перераховані природні засоби стимулюють імунну систему: збільшується кількість білих кров’яних тілець, прискорюють процес відновлення і розмноження клітин.

Найкращою допомогою організму людини із IІ групою крові є дієта – що запропонував Пітер Д’адамо (додаток 12) [15].

ВИСНОВКИ

1. Екологічні чинники, такі, як: густота населення, забруднення повітря автотранспортом, екологічні зони, наявність небажаної кількості бактерій у мікрофлорі води і повітря та ін. знижують імунітет людей та, як наслідок, сприяють поширенню вірусів, різних захворювань, а саме, герпетичних інфекцій. Це було досліджено на прикладі мешканців м. Києва та с. Ярославки.

2. Вивчення кореляції між частотою носійства ГВ і групою крові свідчить про те, що найбільш чутливі - носії II гр. к., наступні ІІІ та ІV гр., а рідше всього І-ї гр..

3. Простежується тенденція зміни кількості носіїв вірусу в залежності від віку. «Страшний» вірус активно розповсюджується (м. Київ – 90%, с. Ярославка – 80%).

Враховуючи вище зазначене пропоную:

1. Покращувати екологічну обстановку, а саме: зменшувати кількість автотранспорту чи переходити на використання більш екологічно чистого пального; ретельно відслідковувати густоту населення великих міст (не допускати перенаселення, раціонально використовувати площі, природні ресурси); озеленяти мегаполіси (очищення повітря); обов’язково контролювати використання інноваційних очисних споруд для підтримки екологічно стабільного рівня у великих містах та промислових центрах; дезінфікувати та ретельно фільтрувати питну воду; регулювати бактеріальний стан повітря приміщень, які часто відвідують діти.

2. Оздоровлювати мешканців великих міст, промислових центрів, особливо дітей і молодь (походи на природу, санаторне лікування, прогулянки, ін.);  

3. Проводити заходи по інформуванню з питань герпес-інфекцій не тільки дорослих, але й школярів, з молодших класів (стенди, лекції, відеоматеріали);

4. Для носіїв ІІ гр. кр., налагодити ретельне, регулярне обстеження (наприклад, раз на рік, чи по показникам самопочуття); профілактичні, посилюючі імунітет заходи (спеціальні дієти, рослинні препарати, вітамінотерапію, фізичні вправи, закалювання, здоровий образ життя). Для представників інших гр. кр., так само регулярно проводити заходи щодо посилення імунітету, профілактики, обстеження та лікування ГВ ( у дітей, починаючи з шкільного віку).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Букринская А. Г. Вирусология. – М.: Медицина, ІУК6. – 336 с.

2. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології. – К.: Либідь. 2001. -312с.

3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и кад.логія. – СПб.: Спец. Лит, - 2000. – 591 с.

4. Лабинская А.С. Микробиология с техникой микробиологических исследований-М., 1972.

5. Ленгелер Й., Древе Г., Шлегель Г. Современная микробиология –М.: Мир, 2005.-651 с.

6. Міхновська Н.Д.  Мікробіологічний експеримент у  школі. В: «Радянська школа». К – 1971, с.70

7. Поздеев  O.K.  Медицинская микробиологня., Под кад. кад.. В. и. Покровского.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001.-768 с.

8. Родина В.П.. Сарлаева М.П.,  Калмыкова Е.Б. Лабораторный практикум по микробиологии – Саранск: Изд-во Мордовского ун-та, 2000. -36с.

9. Фруктова Я.С. Програма та зміст факультативного курсу «Основи вірусології» (для старших класів біологічних профілів) – К 200 L с.

10. Wald A., Corey L., Cone R., Hobson A., Davis G., Zeh J. Frequent genital herpes simplex virus 2 shedding in immunocompetent women. Effect of acyclovir treatment.// Journal of Clinical Investigation.-1997.-V.99, No.5.-P.1092-1097.

11. Anderson До. P., Costa R.. Holland L, Wagner E. (1980). Characterization

of HSV-1 RNA present in the absence of de novo protein synthesis, J. Virol., 34, 9—27.

          12. Davison A. J., Wilkie N. M. (1983). Location and orientation of homologous sequences in the genomes of five herpes viruses, J. Gen. Virol., 64, 1927—1941.

13. Kaplan A. S., Ben-For at T. (1963). The pattern of virai and cellular DNA synthesis in pseudorabies virus infected cells in the logarithmic phase of growth, Virology, 19, 205—214.

14. Ladin B. F., Blanker.skip № L., Ben-Pom T. (1980). Replication of herpesvirus DNA. V. The maturation of concatemeric DNA of pseudorabies virus to genome length is related to capsid formation, J. Virol. 53. 1151—1164.

15. Peter D’Adamo (2001). Eat right for your type. 296.

16. Roizman B. (1979). The organization of the herpes simplex virus genomes, Annu. Rev. Genet., 13, 25—57.

17. «Journal of virology» December ‘07.

ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ

http://pidruchniki.ws/1807041437988/ekologiya/ekologichni_faktori_vpliv_zdorovya_lyudini

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

http://pidruchniki.ws/18210712/ekologiya/demografichniy_vibuh_urbanizatsiya_ekologichni_problemi

http://superdom.ua/view/1454-e-kologicheskaya-karta-ukrainy-gde-luchshe-zhit.html

ДОДАТКИ

А    Б

Додаток 1. Малюнок – Герпес-вірусів: А – нуклеокапсид вірусної частки та відходяча на різну відстань від нього оболонка формує  характерну  картину «смаженого яйця»; Б – модель вірусної частки

Додаток 2. Електронні мікрофотографії нуклеокапсидів і віріонів HSV. «А, Б» - негативно забарвлені препарати. «В, Г» - тонкі зрізи заражених клітин. А. 1 – інтактний віріон, непроникне ний для негативної фарби, 2 – капсид. Б. Нуклеокапсид: видна характерна для герпес-вірусів капсомірна структура. В. Віріони з пошкодженими оболонками, що дозволяють бачити електроннощільний тегумент, розташований між поверхнею капсиду і внутрішньою стороною оболонки. Г. Дві частинки з різною орієнтацією тороїдальної серцевини. У разі вібріона 1 зріз зроблено через тороїд перпендикулярно осі симетрії; у разі вібріона 2 зріз зроблений паралельно цій осі.

Додаток 3. Основні етапи реплікативного циклу вірусу герпесу.

Додаток 4. Електронна мікрофотографія - Специфічний вигляд зараженої цітомегаловірусом клітини – «совине око».

Додаток 5. Екологічна карта України

Оцінка повітря

Літній режим

Зимовий режим

Всього мікроорганізмів

Показникових мікробів

Всього мікроорганізмів

Показникових мікроорганізмів

Чистий

1500

16

4500

36

Брудний

2500

36

7000

124

 

Додаток 6.  Загальноприйняті норми кількості мікроорганізмів на 1м3 в повітрі приміщенні

Тип автомобіля

Кількість автомобілів в різний період доби, шт.

Київ

Ярославка

8 год.

13 год.

18 год.

8 год.

13 год.

18 год.

Легкої вантажності

112

54

111

3

2

2

Середньої вантажності

40

22

15

1

-

1

Важкої вантажності

8

4

2

2

1

2

Автобус

4

4

4

1

1

1

Вантажні

-

2

-

-

1

-

Додаток 7. Таблиця визначення завантаженості вулиць автотранспортом у м. Києві та у с. Ярославка.

Додаток 8. Таблиця компонентів відпрацьованих газів

 

Додаток 9. Графіки вірусоносійства серед молоді, процентний відсоток в залежності від віку інфікованих, місця проживання, 2013 рік

 

Додаток 10. Діаграми відсоткового співвідношення носіїв вірусу герпесу серед молоді у м. Києві та у с. Ярославка.

Додаток 11. Діаграма процентного співвідношення кількості інфікованих учасників (за віком) до загальної кількості осіб (м. Київ, с. Ярославка).

Сильні якості

Слабкості

Хвороби до яких є схильність

Характер дієти

Продукти, що нормалі-зують вагу

Корис-ні до-мішки

Режим фі-зичних на-вантажень

Добра адаптаціядо нових умов,

імунна система легше зберігає споживні речовини,приско-рює метабо-лізм

Чуттєвий

травний тракт

Вразлива імунна

система,

слабо

протес-

тує проти  вторгнення хворо-ботвор-

них мік-рооргані-змів

Захворю-

вання сер-ця, рак, анемія, розлади печінки і жовчного міхура, діабет І-го типу

Вегетарі-анська, овочі, тофу, морепро-дукти, зла-ки, плоди бобових рослин, фрукти

Нарощують вагу: м’ясо, молочна

їжа, звича-йна овочева фасоль, лім-ська фасоль, пшениця

Зменшує вагу: рос-линні масла, соєві проду-кти, овочі, ананаси

Вітамін В 12, фолієва

кислота, вітамін С, віта-мін Е, бояриш-ник, ру-дбекія, кверце-тин, мо-лочний

чорто-полох

Вправи, за-безпечуючі спокій і

зосередженість:

хатха-йо-га,тай-чи-чуань

Додаток 12. Таблиця для другої групи крові, за Пітером Д`адамо



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
644. Розповсюдження патогенного стафілококу серед населення Яворівського району 320 KB
  Розповсюдження патогенних стафілококів серед населення1. Біологічні властивості стафілококів та морфологічні культуральні біохімічні властивості. Біотопи стафілококів та їх розповсюдження. Широкий обмін думками між мікробіологами наукових установ та практичних лабораторій здійснюваний на зїздах і конференціях присвячених проблемам стафілококових інфекцій...
2524. Вплив екологічних факторів на мікроорганізми 33.64 KB
  Гальмують розвиток мікроорганізмів висушування кисле середовище низькі температури відсутність поживних речовин та ін. Тому слід вважати що зберігати харчові продукти можна лише за несприятливих умов до мікроорганізмів. Умови зовнішнього середовища які впливають на розвиток мікроорганізмів можна поділити на три основні групи : фізичні хімічні та біологічні. Вплив температури Розвиток усіх мікроорганізмів можливий за певної температури.
18327. Правовое регулирование договора простого товарищества 106.44 KB
  Процесс юридической регламентации условий составляющих содержание договора о совместной деятельности простого товарищества находится под влиянием отсутствия единого сложившегося мнения о правовой природе и содержании совместной деятельности. Бессистемное толкование существенных условий договора простого товарищества их смешение с признаками договора сложившееся в казахстанской практике создают теоретические основания к неправильному пониманию существа и содержания отношений простого товарищества. Следует признать что...
13027. Соціально-педагогічна профілактика девіантної поведінки серед школярів 42.14 KB
  Виникнення і розвиток девіантної поведінки особистості відбувається під впливом соціально-економічних, морально-психологічних та інших факторів. Серед них слід відзначити відсутність ясної позитивної державної ідеології, спрямованої на зміну ієрархії суспільних цінностей, посилення соціального розшарування суспільства
6662. Поліпшення екологічних показників автомобільних двигунів 132.98 KB
  Забруднення атмосферного повітря в результаті роботи автомобіля обумовлено трьома основними джерелами: системою випуску відпрацьованих газів системою мащення і вентиляції картера системою живлення. На долю вихлопних газів припадає найбільша частина 7080 шкідливих речовин що виділяються автомобільним двигуном. Ефективність такого очищення вихлопних газів досягає 95 але при цьому складна схема не дозволяє повністю позбутися від СО та оксидів азоту. Для боротьби з оксидами азоту знижували температуру горіння рециркуляцією вихлопних...
15005. Паразитичні види грибів–трутовиків та особливості їх поширення 47.29 KB
  Лісовий біоценоз – це співтовариство дерев, чагарників, трав'янистої рослинності, ґрунту, тваринних і інших організмів, що знаходяться в постійному взаємозв'язку. Одним з найважливіших компонентів лісових біоценозів є гриби, сама численна безхлорофільна група нижчих рослин, виділена в окреме царство органічного світу
15663. Природні фактори виникнення несприятливих екологічних ситуацій 3.66 MB
  Такі відхилення можуть супроводжуватися значним перевищенням концентрації речовин понад ГДК високою швидкістю вітру селевими потоками тощо і тривають відносно короткий час від кількох годин до кількох днів після чого ступінь гостроти екологічного стану зменшується. На відміну від екологічної катастрофи яка формується тривалий час надзвичайні екологічні ситуації виникають раптово і тільки в окремих випадках тривалий прояв можуть переходити в катастрофічну екологічну ситуацію. Якщо час прояву надзвичайної ситуації невеликий і вона...
2107. Фізичні процеси поширення електричної енергії (хвиль) у довгих лініях 363.69 KB
  Лекція “ Аналіз залежностей взаємного впливу від частоти і довжини лінії. У кабельних ланцюгах необхідно враховувати всі чотири первинних параметри впливу g k r m причому їх співвідношення і питома значимість змінюються залежно від частоти переданих сигналів. 1 випливає: в області НЧ тональний спектр домінують ємнісні зв’язки інші складові зв’язків у цьому діапазоні пренебрежимо малі; зі зростанням частоти збільшується питомий внесок магнітного впливу і...
19435. Аналіз асортименту страв з яєць і сиру та шляхи його поширення в закладах ресторанного господарства 4.14 MB
  Залежно від виду птиці розрізняють яйця курячі качині гусячі індичі. Яйця водоплавної птиці для приготування страв не використовують оскільки вони можуть бути джерелом інфекційних захворювань. До складу курячого яйця входять білки 12 7 жири 115 вуглеводи 06-07 мінеральні речовини 10 вода 74 вітаміни D Е каротин В1 В2 В6 РР холін. Поверхня яйця покрита надшкаралупною плівкою.
20167. Органи самоорганізації населення в селі Новий Биків 16.13 KB
  Для ефективного розв’язання проблеми необхідна згуртованість громади це стане запорукою уникнення внутрішніх протиріч. Усвідомлення мешканцями важливості вирішення тієї чи іншої проблеми розуміння що такі дії направлені на досягнення благополуччя всієї громади або її частини може стати стимулом не лише для загального схвалення дій місцевої влади а й активного залучення самих мешканців до конкретної діяльності. Основною проблемою громад на сучасному етапі є пошук інвестицій для вирішення нагальних місцевих проблем.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.