Проектна діяльність учнів у процесі вивчення світової літератури в школі

Інноваційні технології як засіб підвищення пізнавальної активності учнів. Методичні рекомендації щодо організації проектної діяльності учнів. Одним із кращих прикладів формування та розвитку креативності учнів є проектна методика у якій використовуються принципи рефлексії партнерство неординарність креативність толерантність.

2015-11-06

37.29 KB

21 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

     Кафедра української  мови і  літератури

     та методик навчання

Проектна діяльність учнів у процесі вивчення світової літератури в школі

Курсова робота

зі шкільного курсу зарубіжної літератури

студентки 4 курсу, 2-А групи

Зезуль Ксенії Олександрівни

Керівник: асистент Троша Н.В.

Глухів – 2015

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ І. Теоретичні засади використання інноваційних технологій учнями під час вивчення світової літератури в школі 5

1.1. Інноваційні технології як засіб підвищення пізнавальної активності учнів 5

1.2. Проектна діяльність на уроках світової літератури 9

Висновки до розділу І. 17

Розділ ІІ. Методичні рекомендації до проведення проектної діяльності учнями зі світової літератури в школі  18

2.1. Умови ефективного застосування методу проектів на уроках світової літератури 18

2.2. Методичні рекомендації щодо організації проектної діяльності учнів. 24

Висновки до розділу ІІ 26

Висновки 27

Список використаних джерел  29

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В Україні триває реформування системи освіти. Інструментом становлення нової освіти є інноваційна діяльність, яка полягає у внесенні якісно нових елементів у навчально-виховний процес. Пропонуються нові технології, інший педагогічний менталітет. Сучасний етап модернізації системи освіти характеризується посиленням уваги до особистості, спрямуванням зусиль педагогів на розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу.

Одним із кращих прикладів формування та розвитку креативності учнів є проектна методика, у якій використовуються принципи рефлексії, партнерство, неординарність, креативність, толерантність.

Необхідність використання у школі нових сучасних педагогічних технологій сьогодні вже не викликає сумнівів. На зміну пасивному учню приходить учень як активний суб’єкт, що здобуває знання. Метод проектів отримав розвиток саме тому, що викликає інтерес в учнів. Добре організований проект стимулює учнів до активних досліджень і розвитку критичного мислення та мислення вищих рівнів.  Дослідження головного мозку демонструють цінність такого навчання. Здатність учнів засвоювати нове знання зростає [2, c. 86]. Цим і зумовлюється актуальність вибраної теми.

Цей метод сприяє формуванню в учнів наступних умінь: складати план роботи з виконання проекту, розбиватися на групи, розподіляти ролі всередині групи, визначати терміни виконання проекту, визначати необхідні для реалізації проекту матеріали, дані і з'ясовувати місця, звідки вони будуть братися, узагальнювати отриману інформацію, представляти результат виконаної роботи. Метод проектів активно використовується в системі додаткової освіти та у позаурочній діяльності. За останні десять років метод проектів як загальнопедагогічна технологія став предметом багатьох досліджень. Інформація за цим методом є у педагогічній та методичній літературі. У роботах І. К. Баталіна, М. А. Борсукової, Н. Ю. Пахомової, Є. С. Полат, І. Д. Чечель, С. Шишова розкрито педагогічний потенціал проектної діяльності школярів; А. І. Богосвятською, Є. А. Гільовою, Ю. С. Єгоровим,             Є. В. Клоковим, Н. Мансуровим, Г. В. Нариковою, І. Хроменко охарактеризовано етапи навчального проекту, роль вчителя на кожному з них; С. Лернер, І. Д. Чечель, запропонували різні підходи в оцінюванні проектної діяльності [5, c. 10].

Об'єкт нашого дослідження: процес організації навчальної проектної діяльності школярів.

Предмет дослідження: педагогічні умови організації проектної діяльності школярів під час навчання.

Мета дослідження: розробити методику організації проектної діяльності школярів, що сприяє розвитку вмінь, що формуються в ході роботи над проектами.

Для досягнення мети дослідження нами поставлені такі завдання:

- з'ясувати ступінь вивченості питання в методичній та педагогічній літературі;

- охарактеризувати метод проектів, як форму організації проектної діяльності;

- описати методику організації проектної діяльності.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

  •  аналіз педагогічної та методичної літератури;
  •  порівняння і узагальнення;
  •  теоретичні методи для розробки методики організації проектної діяльності та безпосередньої реалізації цієї розробки;
  •  емпіричні методи.

Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що її матеріали можуть використовуватися вчителями в школі чи викладачами вищих навчальних закладів для кращої ефективності навчання.

 Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаної літератури.

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УЧНЯМИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В     ШКОЛІ

1.1. Інноваційні технології як засіб підвищення пізнавальної активності учнів

Нові інформаційні технології кардинально вплинули на всю систему освіти, зачепивши її зміст, форми і методи навчання. Тому вміння працювати із сучасними інноваційними технологіями розглядаються у нашій державі як обов'язкові та необхідні для кожного спеціаліста. Саме з цієї причини заслуговує уваги проблема підготовки майбутніх фахівців, які б володіли комп'ютерними знаннями і вміли застосовувати їх у своїй професійній діяльності: адже вищі заклади освіти готують випускників ХХІ століття, у якому відбувається стрімкий розвиток інформаційних технологій; з кожним днем зростають їхні можливості, розробляються удосконалені та нові зразки як програмного, так і технічного забезпечення. Тому й можливості використання цих технологій у навчальному процесі, на нашу думку, є невичерпними. Винятку не становить і галузь вивчення світової літератури [6, с. 76].

Курс «Світова література» − важлива складова літературної та загальногуманітарної освіти сучасних українських школярів, оскільки синтезує в собі найвищі досягнення культури народів світу і створює умови для перетворення її найважливіших цінностей і надбань в індивідуальний досвід особистості, дає унікальну можливість вчитися жити в конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючи його неоднорідність та неоднозначність. Цей курс також посутньо впливає на оновлення змісту вітчизняної освіти, плекання гуманістичного світогляду та гуманітарної зорієнтованості особистості, сприяє виконанню стратегічного загальнодержавного завдання інтеграції України у світовий духовно-культурний простір. Тому тут так важливо використовувати інноваційні технології.

Термін «інновація» означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових «переможних методик», які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.

Поняття «технологія» виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю «метод». Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширення термін «технологія» («технологія в освіті») набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття "технологія освіти" розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні [15, с. 26].

З початку 80-х рр. все більше вживається термін «педагогічні технології». У визначенні їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті − цілісний процес визначення мети, обґрунтування плану і програми дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педагогічних технологій.

Отже, інноваційні технології − це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів [4, с. 157]. Система ґрунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому «педагогічні технології» пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.

Педагогічна технологія − це цілеспрямована система. Ми звикли до визначення мети навчання, виходячи з комплексного підходу поєднання освітньої і виховної мети. Останнім часом особлива увага приділяється розвиткові творчих здібностей учнів.

Психологи встановили, що найбільша кількість галузей людської діяльності стартує у творчому плані саме у вік молодості. У вік молодості людина прагне відкривати найбільшу кількість джерел, що дають естетичне, інтелектуальне та моральне задоволення. Питання розвитку творчої діяльності учнів та студентів розглядаються у працях відомих учених: В. В. Давидова, З. І. Калмикової, О. М. Леонтьєва, З. І. Слепко та інших [20].

І саме уроки світової літератури – це насамперед уроки, на яких вчитель уміло використовує всі можливості учня, весь його можливий потенціал з метою активного розумового розвитку, формування моральних якостей.

Комп'ютери сприяють активній творчій діяльності, відкривають нові перспективи в галузі освіти. По мірі збільшення об'єму знань і ускладнення методів аналізу, стає все важче будувати навчання, дотримуючись в основному принципу пасивного слухання лекцій і читання навчальних текстів. Критичне мислення, уміння розуміти і вирішувати складні проблеми, здатність зробити висновки з множини початкових даних – все це стає суттєвим і вимагає від учнів активнішої діяльності [15, с. 26].

Реалізація інноваційних методик передбачає комплексне використання  сучасних технічних засобів навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.

Однією з інноваційних форм роботи з учнями, яка дозволяє уникнути недоліків, є інформаційні семінари, які супроводжуються організацією диспутів та презентацією фільмів. Демонстрація фільму дозволяє:

  •  акцентувати увагу на певній проблемі;
  •  інформувати про шляхи вирішення проблеми;
  •  провести аналіз.

Проведення занять із застосуванням комп`ютерних мереж є найсучаснішим інструментарієм з педагогічного арсеналу. При цьому збільшується якість і темп заняття за рахунок підвищення мотивації учнів, підвищується їх емоційна рівновага, що спричиняє високу якість дизайну та чіткість літер та зображень на екранах монітора.

Творчий вчитель, що крокує в ногу з часом нових інформаційних технологій, використовує мультимедійну бібліотеку для проведення цікавих та змістовних уроків світової літератури.

Застосування мультимедіа на уроках дає змогу активізувати канали учнівського сприйняття, а отже, сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу. Відомо, що більшість людей запам’ятовує 5% почутого і 20% побаченого з першого сприйняття. Одночасне використання аудіо- та відеоінформації підвищує запам’ятовуваність до 40-50%.

Мультимедіа − багатокомпонентне середовище, що дає змогу використовувати текст, графіку, відео і мультиплікацію. Мультимедіа − представлення об’єктів і процесів не традиційним текстовим описом, а за допомогою світлин, відеоматеріалів, графічних зображень, анімації, аудіозаписів. Мультимедіа сприяє розвитку мотивації, комунікативних здібностей, виробленню навичок, нагромадженню фактичних знань, а також удосконаленню інформаційної грамотності [6, с. 79].

Переваги мультимедійних технологій:

  •  збільшується обсяг опрацьованого на уроці матеріалу за рахунок заощадження часу;
  •  розширюються можливості застосування диференційованого підходу в навчанні;
  •  індивідуалізується процес перегляду (повтор, докладне вивчення кадру, його зупинка тощо);
  •  підвищується мотивація навчання, створюється позитивний настрій, активізується самостійна діяльність учнів.

Під час використання мультимедійних технологій структура уроку істотно не змінюється. У ньому, як і раніше, зберігаються всі основні етапи, за потреби варіюються тільки їхні часові характеристики. Етап мотивації в цьому разі збільшується й має пізнавальне навантаження. Це важлива умова успішності навчання, оскільки без інтересу до поповнення знань, без активації уяви та емоцій немислима творча діяльність учня.

Кожен учитель, що практикує мультимедіа, обирає відповідні педагогічні програмні засоби, що підвищує ефективність його праці, а рівень учнівських знань, умінь і навичок наближує до вимог сьогодення. Важливим моментом при вивченні предмету «Світова література» є створення належних умов і залучення цілеспрямованих заходів щодо розвитку пізнавально-творчих здібностей учнів. Тут треба ураховувати принципи:

- індивідуальне й диференційоване навчання з наданням можливості вибору завдань учнів;

- постановка й вирішення проблемних і творчих ситуацій;

- діалогічність і комунікативність навчання з метою розвитку комунікативних здібностей учнів;

- створення психологічно сприятливого клімату в колективі, коли викладач і учень виступають активними й взаємодіючими суб’єктами діяльності [16, с. 6].

1.2. Проектна діяльність на уроках світової літератури

Необхідність використання у школі нових сучасних педагогічних технологій сьогодні вже не викликає сумнівів. На зміну пасивному учню приходить учень як активний суб’єкт, що здобуває знання. Особливо продуктивним є метод проектів.

Слово «проект» у перекладі з латини означає «кинути уперед». Фактично проект – це будь-який задум, що має мету, термін на конкретні кроки реалізації. Однак суть навчального поняття «проект» кожен дослідник формулює самостійно. Ознайомимось із найбільш цікавими визначеннями:

  •  П. Архангельський: «Організація й виконання повного цільового завдання».
  •  Л. Гур’є: «Змістовно обґрунтована і документально оформлена ініціатива, спрямована на досягнення освітньої мети в межах певного часу».
  •  І. Єрмаков: «Результативна дія, прототип, прообраз передбачуваного або можливого об’єкта, стану».
  •  І. Зимня: «Творча діяльність, проблемна за формою подання матеріалу, практична за формою його застосування, інтелектуально насичена за змістом, яка відбувається в умовах постійного конкурсу думок».
  •  С. Кримський: «Систематична форма організації діяльності у взаємозв’язку її теоретичних та практичних аспектів».
  •  Є. Полат: «Узагальнена модель визначення способу досягнення поставленої мети, алгоритму пізнавальної діяльності».
  •  О. Пометун, Л. Пироженко: «Цільовий акт діяльності, в основу якого покладено інтереси людини».
  •  А. Самохіна: «Цілісна, складна робота, яка передбачає різні види діяльності, де оцінюють остаточний продукт».
  •  А. Цимбалару: «Низка спланованих заздалегідь послідовних дій, спрямованих на досягнення результату проектування» [3, с. 24].

Проектування сьогодні найбільш поширений вид інтелектуальної діяльності. Велика кількість гуманітарних проектів і в журналістиці, і на телебаченні, і в усіх сферах мікро- і макросоціуму майже позбавила технічного звучання цього поняття.

Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтеграцію знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей.

Основою методу проектів є розвиток таких компетенцій: пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися у різних джерелах інформації, застосувати на практиці отримані знання, визначати проблеми і шляхи їх вирішення, планувати, прогнозувати, аналізувати, зіставляти, порівнювати, оцінювати, робити висновки, виробляти особисту думку, презентувати результати проектної діяльності. Проектна технологія сприяє вихованню толерантності і комунікативності, адже передбачає роботу в групах, у парах, співробітництво учнів різного віку.

Метод має свої переваги, які дають змогу результативніше вирішувати деякі навчальні і виховні проблеми. Працюючи над проектом, учні виконують такі розумові та практичні дії:

  •  виявляють потребу в удосконаленні світу;
  •  розуміють поставлене завдання;
  •  планують остаточний результат;
  •  виконують алгоритм проектування;
  •  вносять корективи у рішення;
  •  проводять конструктивне обговорення;
  •  організовують пошук інформації;
  •  складають схеми;
  •  оцінюють результати;
  •  розуміють критерії оцінювання.

Таким чином, метод формує критичне та творче мислення учнів, а отже, сприяє виконанню основного завдання школи – вихованню соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення.

Сучасні дослідники пропонують такі визначення методу проектів:

Метод проектів – комплексний навчальний метод, який дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає змогу дитині виявити самостійність у плануванні, організації та контролі власної діяльності.

Метод проектів – це сукупність прийомів, дій учнів у їх певній послідовності для досягнення поставленого завдання – вирішення певно проблеми, вагомої для учнів і оформленої у вигляді якогось кінцевого продукту.

В основу методу проектів покладені:

  •  орієнтація в інформаційному просторі;
  •  досвід творчості;
  •  соціальни й досвід;
  •  науково-дослідницька діяльність;
  •  навики публічного виступу;
  •  конкретна діяльність;
  •  ситуація успіху;
  •  пізнавальні навички;
  •  мислення високого рівня.

Про важливість інформації, отриманої в проектно-діяльнісному процесі,       С.Л. Рубінштейн писав: «Коли говорять, що людина як індивід не відкриває, а лише засвоює вже здобуті знання, це означає лише те, що вона не відкриває їх для людства, але особисто для себе все ж повинна відкрити. Людина достеменно володіє лише тим, що вона сама здобуває власною працею» [21, с. 34].

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивні почуття, думки, спрямовані не тільки на навчання, але і на розвиток особистості учня – важлива ознака проектного підходу.

Акцент у роботі учнів переноситься на вміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектної документації; формування уміння здійснювати аналіз та оцінку виконаної роботи, свідомо обирати ті чи інші техніки виконання роботи, технічні засоби; уміння проводити аналіз і оцінку процесу й результату праці.

Останнім часом метод проектів стає не просто популярним у нашій країні, але й «модним». Тепер часто доводиться чути про широке застосування цього методу в практиці навчання, хоча частіше мова йде про роботу над тією чи іншою темою, просто про групову роботу, про якийсь позакласний захід.

Технологія проектного навчання являє собою розвиток проблемного навчання, однак відрізняється від нього тим, що діяльність учнів спрямована на конкретний результат та його публічну презентацію.

Проект є творчою роботою, але не всяка творча робота може бути проектом. Творча робота більш вільний вид діяльності, ніж проектування. Він не передбачає такої чіткої структури в роботі. Якщо у формулюванні теми проекту не позначена проблема, а просто дається завдання виготовити якийсь об’єкт, то наступний процес не можна вважати проектною діяльністю. Але це може бути самостійною творчою роботою. Виконання проектного завдання для школяра обов’язково повинне бути сполучене із самостійним розв’язанням проблеми й здійсненням обґрунтованого вибору з ряду альтернативних варіантів з наступною рефлексією. У цьому полягає принципова відмінність проекту від просто творчої роботи [12, с. 151].

Якщо говорити про метод проектів як про педагогічну технологію, то ця технологія передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів і припускають презентацію цих результатів.

Основні вимоги до використання методу проектів можна визначити трьома питаннями:

  •  навіщо?
  •  для чого (кого)?
  •  як?

Перша вимога – це наявність або суб’єктивно, або соціально значимої для учня проблеми. Дуже важливий момент, що при використанні методу проектів проблема не пропонується учням у готовому вигляді, як це часто буває у проблемних методах, а за допомогою різноманітних прийомів, засобів наочності учні підводяться до самостійного формулювання проблеми та гіпотез її вирішення. Формулювання проблеми – це і є відповідь на питання «навіщо?».

Друга вимога: практична, теоретична або пізнавальна значимість передбачуваних результатів, тобто учень повинен усвідомлювати, де і як він може застосувати отримані знання, який продукт проекту буде його логічним завершенням.

Третя важлива характеристика методу проектів – його самостійність, яка визначається, з одного боку, можливістю проявити свої здібності, самостійно обрати шляхи розв’язання проблеми, з іншого боку – особистісною мотивацією виконання проекту.

Формула успіху проектно-діяльнісного процесу визначається додаванням складників: «розум», «почуття», «процес, дія» як вчителем-організатором проекту, так і учнем-виконавцем.

Під час вивченням літературного твору діти під керівництвом учителя повинні визначити ідейно-емоційні оцінки твору, що є необхідною умовою подальшої діяльності учнів з проектування, адже спрацьовує фактор мотивації, особистісної орієнтації, розкриваються базові ідеї, що становлять суть літератури як мистецтва слова, відкривається шлях до впровадження цих ідей в життя [18].

Окреслимо педагогічні цілі та завдання в рамках навчальних проектів:

Когнітивні – пізнання об’єктів навколишньої реальності; вивчення способів розв’язання проблем, оволодіння навичками роботи з джерелами інформації, інструментами і технологіями.

Організаційні – оволодіння навичками самоорганізації, вміння ставити перед собою мету, планувати та корегувати діяльність, приймати рішення; нести особисту відповідальність за результат.

Креативні – вміння конструювати, моделювати, проектувати і т.ін.

Комунікативні – розвиток навичок роботи в групі, виховання толерантності, формування культури публічних виступів [3, с. 25].

Проекти можуть бути різними і використання кожного з видів у навчальному процесі вимагає від вчителя розуміння особливостей обраного типу проекту та серйозної підготовчої роботи.

У 1910-ті роки американський професор Коллінгс першим у світі запропонував класифікацію навчальних проектів:

  1.  «Проекти ігор» - дитячі заняття (різноманітні ігри, народні танці, драматичні постановки і т. ін.), які мали на меті участь у груповій діяльності.
  2.  «Екскурсійні проекти» - спрямовані на вивчення дітьми проблем, пов’язаних з природою і суспільним життям.
  3.  «Оповідні проекти», участь у яких давала можливість учням отримувати задоволення від розповіді різноманітної форми – усної, письмової, вокальної (пісня), художньої (картина), музичної (гра на піаніно) і т. ін.
  4.  «Конструктивні проекти» - виготовлення конкретного, корисного продукту, наприклад, виготовлення для кролів, годівниці для пташок.

В експериментальній школі, яка працювала під керівництвом Коллінгса виключно за методом проектів, за перший рік навчання було задумано і виконано самими дітьми 58 «екскурсійних проектів», 54 «ігрових проекти», 396 «оповідних проектів» та 92 «конструктивних проекти». Цікаво, що керувала цими проектами всього одна вчителька цієї школи.

У педагогіці наших днів типологія проектів може визначатися за такими ознаками:

Типологічна ознака

Тип проекту

1

Домінантна діяльність

1. Дослідницько-пошукові

2. Творчі

3. Прикладні

4. Ігрові (рольові, пригодницькі)

5. Інформаційні

2

Предметно-змістова галузь знань

1. Монопроект (у межах однієї навчальної дисципліни: музичний, філологічний, історико-краєзнавчий, культурологічний, художній, природничий тощо)

2. Міжпредметний проект (використання знань з двох та більше предметів)

3. Надпредметний проект (виходить за рамки шкільних предметів)

3

Характер координації проекту

1. Безпосередній (жорсткий, гнучкий)

2. Опосередкований (імітує учасника проекту)

4

Характер контактів

1. Серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни

2. Серед учасників різних країн світу

5

Характер партнерських взаємодій між учасниками проектної діяльності

1. Кооперативні

2. Змагальні

3. Конкурсні

6

Кількість учасників проекту

1. Індивідуальні

2. Парні

3. Групові

7

Тривалість виконання проекту

1. Короткострокові, нетривалі (розроблені на декількох уроках)

2. Середньої тривалості (від тижня до місяця)

3. Довгострокові (від одного до декількох місяців)

8

Форма представлення результатів (захист)

1. Пленарні (конференція, семінар, засідання «круглого столу»)

2. Стендові (композиція, фантазія, колаж)

3. Мультимедійні (презентація, відео проект, телепроект, інтерактивний плакат)

4. Рольові (театралізована вистава, уявна подорож, квест)

5. Творчі (творчий звіт, ярмарок, фестиваль, класне свято, екскурсія тощо)

Висновок до розділу І

Отже, використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, його творчих здібностей. ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу.

Проект – це учнівська самодіяльність, конкретна практична творча справа, поетапний рух мети, прийнятої та усвідомленої учнем. Саме проектна технологія, яка враховує вибір методичних прийомів, здатних виявити та розвинути хист, азарт кожного учня, врахувати його вдачу, здібності, схильність до тих наукових знань, які йому найбільш цікаві, роблять процес пізнання радісним, захопливим, тобто ефективним.

 

РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНЯМИ ЗІ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ШКОЛІ

2.1. Умови ефективного застосування методу проектів на уроках світової літератури

Ефективність застосування методу проектів залежить від рівня підготовки суб’єкта навчання. Він повинен володіти такими вміннями: інтелектуальними (працювати з інформацією, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, встановлювати асоціації з раніше вивченим, робити висновки; творчими (висувати ідеї, знаходити варіанти розв’язання проблеми, передбачати можливі наслідки рішень); комунікативними (відстоювати власну точку зору, знаходити компроміс, прогнозувати свій результат); соціальними (відповідати за результати своєї праці, розуміти і поважати точку зору інших) [19].

Найбільш доцільно використовувати метод проекту на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано. Метод проектів дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання учнів з певної теми [9, с. 6].

На всіх етапах роботи над проектом як учням, так і вчителю відводиться своя роль.

Діяльність учителя

Діяльність учнів

Занурення в проект

Формулює:

проблему проекту, сюжетну ситуацію, мету і завдання

Здійснюють:

особистісне сприйняття проблеми, вживання в ситуацію, уточнення і конкретизацію мети і завдань

Організаційно-підготовчий етап

Пропонує:

створити групи, розділити ролі в групах, спланувати діяльність з вирішення завдань проекту, можливі форми презентації проектів

Здійснюють:

розподіл на групи, розподіл ролей у групі, планування роботи, вибір форми і способу презентації очікуваних результатів

Здійснення діяльності

Не бере участь, але:

консультує учнів у разі потреби; ненав’язливо контролює; дає нові знання, коли в учнів виникає потреба у цьому; обговорює з учнями майбутню презентацію результатів

Працюють активно і самостійно:

займаються дослідницькою роботою; консультуються у разі необхідності; опановують знання, яких бракує; готують презентацію результатів

Діяльність учителя

Діяльність учнів

Презентація

Приймає звіт:

узагальнює отримані результати і підбиває підсумок проектної роботи; оцінює вміння спілкуватися, слухати, обґрунтовувати власну думку, толерантність; акцентує увагу на виховному моменті: умінні працювати в групі на спільний результат

Демонструють:

розуміння проблеми, мети, завдань; уміння планувати і здійснювати роботу; знайдений спосіб розв’язання проблеми; рефлексію діяльності і результату. Взаємооцінка діяльності та її результати

Найскладнішим завданням для вчителя, який у своїй практиці використовує метод проектів, є формування груп і обрання теми проектної роботи. Слід додержуватись певних умов, адже від них буде залежати успіх проекту:

  1.  Ідею проекту мають запропонувати учні, тому що захоплений справою не помічає труднощів.
  2.  Бажано, щоб до групи увійшов учень, який:
  3.  має навички роботи з комп’ютером, буде вирішувати технічні питання (він знає, як робити);

б) добре знає матеріал теми, яка стане основою проекту (він знає, що робити);

в) вміє гарно малювати, фотографувати (він має естетичний, художній смак, допоможе оформити слайди презентації).

Присутність учнів останньої групи бажана тому, що вагомий проект інколи програє через недосконале оформлення.

3. Оптимальна кількість учасників проекту 4-7 учнів. Їх може бути більше, але припустимим є і скорочення кількості учасників з різних причин. Більша кількість учнів не бажана, адже це унеможливлює контроль з боку учителя за виконанням проекту.

4. Тему роботи учні повинні обрати самі. Учитель має допомогти її конкретизувати, визначити проблему.

Оскільки предмет «Світова література» вивчається у 5-11 класах загальноосвітньої школи, тому вчителю світової літератури, який бажає працювати за методом проектів, слід враховувати вікові особливості учнів. Для певного віку характерні критичні етапи, коли змінюється зміст і форма художньо-творчої діяльності й відповідно її вплив на загальний, творчий і літературний розвиток. Художні образи, що створюються учнями в літературній творчості, мають ознаки не тільки художнього мистецтва, а й синтетичні риси, характерні, приміром, для образотворчого, музичного, театрального, кіномистецтва.

Кожен учитель повинен спланувати проектну діяльність у різних класах відповідно до вікових особливостей учнів. Можна запропонувати такі види проектів.

Класи

Зміст проектної діяльності

5 клас

Створення усних і письмових наслідувальних творів (казка), ілюстрації (живописні та словесні), інсценування

6 клас

Створення прозових або віршованих наслідувальних творів (байка, оповідання), малюнків на основі прочитаного (словесне малювання, графіка, живопис), інсценування

7 клас

Написання листів до авторів творів, що вивчаються, написання листів і щоденників від імені героїв, створення власних наслідувальних творів (балада, вірш, оповідання)

8 клас

Написання продовження твору і створення власних наслідувальних творів (вірш (рубаї), оповідання), створення презентацій у програмі Microsoft Office PowerPoint

9 клас

Створення власних наслідувальних творів (проза, поезія) з урахуванням особливостей жанру, театралізація, ілюстрування (окрім традиційного, колаж)

10 клас

Створення власних наслідувальних творів (проза, поезія) з урахуванням особливостей жанру і літературного напряму, презентацій в програмі Microsoft Office PowerPoint, створення наочності до уроку, написання рецензій на екранізацію твору, який вивчається, рольові проекти за зразком ток-шоу

11 клас

Створення власних наслідувальних творів (проза, поезія) з урахуванням особливостей жанру і літературного напряму, робота над створенням власного стилю, презентацій в програмі Microsoft Office PowerPoint, створення наочності до уроку, відеороликів у програмі Windows Movie Maker, рольові проекти за зразком ток-шоу

 

Розглянемо наступний варіант організації роботи школярів у проекті:

1. Установче заняття. На ньому обговорюються мета, завдання проектних робіт, основний задум; пропонуються зразки тематики і форми продуктів майбутніх проектів.

2. Видача письмових рекомендацій до оформлення та поетапної роботи над проектом. (Додаток А)

3. Консультації з вибору тематики навчальних проектів, формулювання ідей і задумів.

4. Формування проектних груп.

5. Оголошення особливостей і правил командної роботи. (Додаток Б)

6. Групове обговорення ідей майбутніх проектів, складання індивідуальних планів роботи над проектами.

7. Затвердження тематики проектів та індивідуальних планів роботи.

8. Пошуковий етап.

9. Проміжні звіти учнів.

10. Індивідуальні і групові консультації за змістом і правилами оформлення проектних робіт.

11. Узагальнюючий етап.

12. Попередній захист проектів.

13. Доробка проектів з урахуванням зауважень і пропозицій.

14. Формування груп рецензентів, опонентів і «зовнішніх експертів».

15. Підготовка до публічного захисту проектів.

16. Координаційна нарада осіб, відповідальних за захід.

17. Заключний етап. Публічний захист проектів.

18. Підбиття підсумків, аналіз виконаної роботи.

19. Підсумковий етап. Подяки учасникам, узагальнення матеріалів, оформлення звітів про виконану роботу [20].

Кінцеві продукти виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені у визначений спосіб. Наприклад: відеофільм, газета, книга, виставка ілюстрацій до творів, літературний вечір, вистава, сценка, дослідницька робота, стаття у газету, твір, комп’ютерна презентація, web-сайт, диск із записами музичних творів до теми, реклама твору, ескіз пам’ятника, віртуальний музей, екскурсія пам’ятними місцями або залами музею, промова на захист героя, лист другу, фотоальбом «Мої улюблені письменники», поетичний дарунок до свята, альманах, збірка власних творів, тематична міні-збірка, словник літературного героя, інструкції, поради для героїв твору, книга відгуків у музеї письменника, формула успіху героя тощо.

Найчастіше робота над проектом відбувається у групах. Особливістю групової проектної роботи є розподіл ролей. Наприклад: якщо група готує літературний вечір, то серед учасників проекту мають бути «сценаристи», «актори», «декламатори», «художники», «музичні оформлювачі», «костюмери» тощо. Важливо, щоб ролі відповідали уподобанням і здібностям дітей.

Розподіл ролей у проекті «Літературна газета» може бути таким: «редактор», «ілюстратори», «автори», «кореспонденти», «журналісти», «дизайнер», «оператор». У проекті «Віртуальний музей письменника» можна об’єднати учнів у підгрупи «оформлювачів» різних залів музею (наприклад за періодами творчості письменника або за різними творами).

Презентація роботи у проекті (публічний захист проекту) – надзвичайно важливий етап. Вчитель, координатор проекту, має чітко спланувати цей етап. Потрібно надати можливість кожній групі підбити підсумки своєї роботи у проекті і презентувати кінцевий продукт. Група сама вирішує, чи це зробить «спікер» групи, чи це буде творче представлення роботи із залученням усіх її учасників. Важливо, щоб учні дотримувалися регламенту. Як правило, на представлення проекту дається 3-5  хвилин.

Учитель має забезпечити наявність технічних засобів навчання, за допомогою яких учасники проекту зможуть продемонструвати свої комп’ютерні роботи. Якщо кінцевим продуктом є листівка, газета, фотогалерея, карта тощо, то потрібно, щоб у приміщенні, де відбувається презентація проекту, була дошка.

Якщо проект був довготривалим і до участі в ньому залучалося багато учнів, варто влаштувати святкову презентацію проекту, запросити на неї школярів із паралельного класу, вчителів, батьків. Дуже важливо, щоб учасники проекту зрозуміли: їхня праця має важливе значення і заслуговує на суспільну увагу та високу оцінку.

2.2. Методичні рекомендації щодо організації проектної діяльності учнів

В організації навчального процесу на основі проектно-діяльнісного підходу важливу роль відіграє планування дослідження. Ця модель характеризується наявністю декількох стандартних етапів, наявних у будь-якому науковому дослідженні незалежно від тієї сфери, в якій воно розвивається.

Нині можна констатувати, що алгоритм проектної діяльності досить добре відпрацьований. Робота над навчальним проектом складається з таких етапів:

1. Організаційно-підготовчий етап:

- визначення теми, мети, типу проекту, обговорення проблеми, висунення гіпотези;

- планування (визначення джерел, засобів збирання, методів аналізу інформації, способів презентації результатів; установлення критеріїв оцінювання результату процесу; вибір кількості учасників, розподіл завдань між учасниками);

- дослідження, спостереження, робота з інформаційними ресурсами, анкетування, експеримент.

2. Технологічний етап:

- виконання проекту (самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними чи груповим дослідницьким творчим завданням, самоорганізація роботи партнерства);

- аналіз інформації, обговорення отриманих даних у групах, підбиття підсумків, формулювання висновків.

3. Підсумковий етап:

- творчий звіт, презентація отриманих результатів, захист проекту;

- колективне обговорення, оцінювання результатів і процесу дослідження за встановленими критеріями, коригування, рефлексія [3, с. 26].

Специфіка предмету «Світова література» дозволяє пропонувати учням різні проекти, які відповідають уподобанням дітей та спрямовані на розвиток їх здібностей. Наприклад: «Я – художник», «Я – мистецтвознавець», «Я - літературний критик», «Я – актор», «Я – поет», «Я – дослідник», «Я – перекладач», «Я – лінгвіст», «Я – дизайнер», «Я – сценарист», «Я – музикант», «Я – модельєр», «Я – маркетолог», «Я – скульптор», «Я - знавець техніки», «Я – режисер», «Я – науковець» тощо.

Так, наприклад, на підсумковому уроці з вивчення розділу «Людина у життєвих випробуваннях» (6 клас) можна запропонувати учням попрацювати у творчому проекті «Створюємо музей мужньої людини» (за творами Д. Дефо «Робінзон Крузо», Джека Лондона «Жага до життя», Шандора Петефі «Коли ти муж – будь мужнім», Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан», Роберта Льюїса Стівенсона «Острів скарбів»).

Успішну організацію цього проекту допоможуть здійснити наступні «кроки»:

1. Учні об’єднуються у 5 груп («оформлювачі» кімнат: Д. Дефо, Д. Лондона,  Ш. Петефі, Р. Л. Стівенсона, Ж. Верна).

2. Кожна група отримує домашнє завдання: дібрати експонати для своєї музейної кімнати («особисті речі» письменників, речі-символи із творів, які презентують мужню людину).

3. Учням пропонується створити дизайн музейних кімнат (схематично зобразити приміщення, розташування експонатів, кольорове оформлення тощо).

4. На уроці кожна група презентує свою роботу у вигляді екскурсії по кімнаті «мужньої людини».

5. Час. На підготовку «екскурсії» відводиться 15 хвилин. На презентацію роботи кожної групи – до 5 хвилин.

Часто у свідомості педагогів та учнів відбувається плутанина з поняттям проекту. «Я зробив проект», – так коментує свою діяльність у проекті школяр. Ірина Хроменко (тренер консультативно-тренінгового центру «Педагог») вважає, що це не зовсім правильно. Вона пояснює це тим, що проект – це не предмет, а діяльність над створенням певного кінцевого продукту (книги, газети, дослідження тощо). Тому під час презентації важливо, щоб учні, демонструючи кінцевий продукт, розповіли, як саме вони його створювали, тобто, власне, як вони працювали у проекті.

Висновок до розділу ІІ

Тож, проектну діяльність можна розглядати як вид шкільної роботи, що дає змогу перетворити академічні знання на реальний життєвий досвід учнів. Саме проектна технологія, яка враховує вибір методичних прийомів, здатних виявити та розвинути хист, азарт кожного учня, врахувати його вдачу, здібності, схильність до тих наукових знань, які йому найбільш цікаві, роблять процес пізнання радісним, захопливим, тобто ефективним.

Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи за методом проектів – запропонує як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складе інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей, знайде потрібні слова, щоб підбадьорити учнів, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху, – то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей учнів.

ВИСНОВКИ

Виходячи з вимог, які пред'являються на сучасному етапі до якості та утримання викладання, цілком обґрунтовано застосування таких засобів та технологій навчання, які передбачають самостійну, дослідницьку роботу учнів. Саме такий характер носить метод проектної діяльності. Можна відзначити наступні актуальні переваги використання методу проектної діяльності в сучасній школі:

  1.  Значне збільшення самостійної роботи учнів.
  2.  Отримання навичок самостійного пошуку та обробки необхідної інформації.
  3.  Підвищення мотивації учнів у навчанні.
  4.  Активізація пізнавальних інтересів учнів.
  5.  Підвищення самооцінки учнів, які займаються виконанням проектної роботи.
  6.  Надання кожному можливості самореалізації.
  7.  Розвиток творчих здібностей учнів.
  8.  Залучення всіх учнів до колективних роздумів.
  9.  Розвиток комунікативних навичок, уміння працювати в колективі.
  10.   Отримання навичок презентації себе і своєї роботи в різних формах: усній, письмовій, з використанням новітніх технологічних засобів.

Робота над проектом здійснюється в кілька етапів і зазвичай виходить за рамки навчальної діяльності на уроках: вибір теми чи проблеми проекту; формування групи виконавців; розробка плану роботи над проектом, визначення строків; розподіл завдань серед учнів; виконання завдань, обговорення в групі результатів виконання кожного завдання; оформлення спільного результату; звіт за проектом; оцінка виконання проекту [14, с. 8]. 

Проектна діяльність є одним з найбільш перспективних напрямків у сучасній освіті з оволодіння оперативними знаннями в процесі соціалізації. Використовуючи проектну технологію в загальноосвітній школі, відчутно змінюється креативність як учня, так і вчителя, змінюється на краще ставлення учнів до вчителя, виникає атмосфера особливих стосунків між дітьми та педагогом. Помічаються зміни у мотивації до основної діяльності, формується ціннісно-смислова сфера свідомості, читацька та ораторська культура, а набуті знання та уміння школярі переносять в інші освітні галузі (захист проектів з екології, правознавства, позакласної роботи).

Для досягнення мети дослідження ми дали відповідь на поставлені завдання:

- з'ясували ступінь вивченості питання в методичної та педагогічної літератури;

- охарактеризували метод проектів, як форму організації проектної діяльності;

- описали методику організації проектної діяльності.

Отже, основна ідея методу проектів полягає в тому, щоб перенести акцент з різного виду вправ на активну розумову діяльність учнів у ході спільної творчої роботи. Урок-проект формує вміння самостійної роботи. Головною особливістю уроку-проекту є доступність теми і можливість її варіювання.

Таким чином, суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань [22, c. 26]. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання. Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Абашина Н. С. Розвиток ключових життєвих компетенцій через метод проектів // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / Керівник авторського колективу – директор ліцею міжнародних відносин № 51 С.М. Шевцова. Науковий керівник і редактор – канд. істор. наук І. Г. Єрмаков. – К.: «Департамент», 2003. – С. 257-258.
  2.  Баханов К. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. Запоріжжя: «Просвіта», 2004. – С. 77-100.
  3.  Богосвятська А. І. Проектно-діяльнісна технологія навчання // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – №10. – С. 24-31.
  4.  Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
  5.  Гусь І. М., Калмикова І. В. Метод проектів // Управління школою. – 2005. – №5. – С. 8-11.
  6.  Дементієвська Н. П., Морзе Н. В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О.Жука. – К.: Атака, 2005. – С. 76 – 95.
  7.  Єрмаков І. Проектний підхід у школі життєвої компетентності // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 32-49.
  8.  Загуменнов Ю., Шелкович Л., Шварц Г. Особистісно зорієнтовані технології в освіті // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 10-24.
  9.  Зозюк І. Творчі проекти: обґрунтування необхідності // Українська мова та література. – 2005. – № 45. – С. 6-7.
  10.  Іонова М. І. Потенціал методу проектів для розвитку творчої особистості [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.ioso.ru/distant/project/meth%20project/metod%20pro.htm.
  11.  Ісаєва Г. Метод проектів – ефективна технологія навчання // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 4-10.
  12.  Казачкова Л. М. Проектні технології на уроках мистецьких дисциплін // Таврійський вісник освіти. – 2011. – №2 (34).
  13.  Кубракова Н. Проектування самоосвітніх компетенцій // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 77-87.
  14.  Логвін В. Метод проектів в контексті сучасної освіти // Завуч. – 2002. – №26. – С. 8-11.
  15.  Макрідіна Л.О. Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності // Початкова школа. – 1995. – № 7. – С. 26-30.
  16.  Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах – К.: Ленвіт, 2000. – 240 с. (Підруч. для студентів-філологів).
  17.  Мудров П. А. Как организовать работу школы по методу проектов // На путях к методу проектов: Сб. 4/Б. – М.: Гос. уч.-пед. изд., 1931. – С. 97-112.
  18.  Нищета В. Метод проектів на уроках літератури [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://uadocs.exdat.com/docs/index-156703.html.
  19.  Палаева Л. И. Метод проектов в обучении английскому языку учащихся среднего этапа обучения общеобразовательной школы: Автореф. дисс. …канд. пед. наук. – М., 2004.
  20.  Полат Е. С. Метод проектов [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://nsk.fio.ru/festival/docs/polat.htm.
  21.  Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. Соч. в двух томах. Том 1 / С. Л. Рубинштейн. – М., 1989.
  22.  Сисоєва С. Особистісно зорієнтовані технології: метод проектів // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 25-31.

Додаток А

Рекомендації до оформлення проектної роботи

  1.  Титульна сторінка: назва проекту, жанр проекту (альбом, плакат, фільм, виставка, щоденник, міні-підручник, стенд, реферат, буклет, дизайн-папка, тощо), автори проекту, склад проектної групи, клас, керівник проекту, навчальний рік.
  2.  Короткий опис проекту (анотація).
  3.  Епіграф (якщо потрібно).
  4.  Вступ
  5.  Основна частина (розділи, параграфи).
  6.  Висновки
  7.  Додатки (фото, відеоматеріали, таблиці, схеми, малюнки, діаграми, тощо.

Етапи роботи над проектом

Індивідуальний проект

Груповий проект

1. З’ясуй проблему

1. Створіть групу, оберіть координатора

2. Чітко визнач тему та мету, тип проекту

2. З’ясуй проблему

3. Передбач можливий результат

3. Чітко визнач тему та мету, тип проекту

4. Опрацюй джерела з обраної теми

4. Складіть план роботи

5. Накопичуй матеріал

5. Передбачте результат та форму захисту

6. Аналізуй, зіставляй факти

6. Опрацюй джерела з обраної теми

7. Аргументуй думку

7. Накопичуй матеріал

8. Прийми власне рішення

8. Розподіліть обов’язки

9. Створи кінцевий продукт

9. Аналізуй, зіставляй факти

10. Обговоріть суперечливі питання

11. Створіть кінцевий продукт

______________

Складено за: Богосвятська А. І. Проектно-діяльнісна технологія навчання // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – №10. – С. 24–31.

Додаток Б

Правила успішної командної роботи

  1.  Пам’ятай, що ти – частина команди і без тебе команді буде важко.
  2.  У команді немає лідерів. Усі члени команди рівні.
  3.  Будь активним.
  4.  Вчасно та ретельно виконуй доручену справу.
  5.  Допомагай іншим у разі потреби.
  6.  Не «тягни ковдру на себе», пам’ятай, що від тебе команда передусім чекає якісного виконання обов’язків.
  7.  Працюй в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства.
  8.  Поважай думку кожного.
  9.  Пам’ятай: успіх кожного – це успіх усієї команди! Відповідальність за кінцевий результат несуть всі члени команди.

______________

Взято з: Богосвятська А. І. Проектно-діяльнісна технологія навчання // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – №10. – С. 24–31.



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
13821. Індивідуальні та диференційовані завдання учнів в процесі вивчення роману Уласа Самчука Марія 65.31 KB
  Ознайомитися з теоретичною основною використання даних методів навчання на уроках української літератури; розробити урок вивчення твору з використанням індивідуальних та диференційованих завдань; знайти шляхи покращення щодо використання відповідних методів на уроках літератури в школі.
17736. Шляхи використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення математики у школі І ступеня 8.18 MB
  На сьогоднішній день інформатика розглядається як важливий компонент загальної освіти який відіграє велику роль у розв’язанні пріоритетних завдань навчання та виховання а саме – у формуванні всебічно розвиненої особистості. Широке застосування комп’ютерних технологій в освіті поступово стає однією з найважливіших деталей навчально-виховного процесу. Тому впровадження комп’ютерних технологій можна охарактеризувати як логічний та необхідний крок у розвитку сучасного світу.
1437. ШЛЯХИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВАЖКОВИХОВУВАНОСТІ УЧНІВ У ШКОЛІ ПЕРШОГО СТУПЕНЯ 1.07 MB
  Теоретичні основи проблеми важковиховуваності дітей молодшого шкільного віку. Ґенеза становлення проблеми важковиховуваності дітей. Причини та чинники виокремлення важковиховуваних дітей молодшого шкільного віку. Психологопедагогічні умови попередження важковиховуваності дітей молодшого шкільного віку.
5111. Дидактичні умови до диференційованого підходу у процесі вивчення біології в 7-му класі 42.41 KB
  Ідея диференційованого підходу до учнів у процесі навчання належить до вічних проблем школи і є найважливішим із загальнодидактичних принципів необхідність реалізації якого в шкільній практиці зумовлена тим що забезпечити формування особистості дитини засвоєння нею знань з усіх навчальних дисциплін та вироблення в неї практичних умінь і навичок розвиток її здібностей та обдарувань можна лише шляхом індивідуалізації навчання. Але...
14268. ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ 72.15 KB
  Купівельна спроможність валюти. Основні елементи національної валютної системи Основними елементами національної валютної системи є: національна валюта; паритет національної валюти; режим курсу національної валюти; система валютного регулювання; міжнародна валютна ліквідність країни; наявність чи відсутність валютних обмежень; міжнародні кредитні засоби регламентація їх використання; регламентація міжнародних розрахунків країни; режим національного ринку і ринку золота; національні органи що обслуговують і регулюють...
9504. ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ І ФОРМУВАННЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ 17.04 KB
  Зовнішньо-економічні зв’язки - міжнародні господарські, торговельні, політичні відносини, які охоплюють обмін товарами, різні форми економічного сприяння, науково-технічного співробітництва, спеціалізацію, кооперацію виробництва, надання послуг, сумісне підприємництво.
13899. Форми організації навчання в школі 44.68 KB
  Багато педагоги досліджували форми навчання І. таким чином склалися різні точки зору на поняття ефективність застосування різних форм процесу навчання. Ведуться пошуки нових форм навчання та аналізуються традиційні з метою створення високого рівня освіти учнів.
3470. Готовність дитини до навчання в школі 80.6 KB
  Диференціація дітей шестирічного віку за готовністю до шкільного навчання потребує клопіткої роботи психологів системи освіти, психолого-медико-педагогічних консультацій, які б могли діагностувати причини неготовності дітей до школи і спланувати корекційну роботу по їх усуненню.
4803. Процес соціального виховання дитини у школі 68.61 KB
  Соціальне виховання дітей є одним з найважливіших факторів стабілізації суспільства. Соціальне виховання повинно досягати двох цілей: успішності соціалізації підростаючих поколінь у сучасних умовах і саморозвитку людини як суб`єкта діяльності і як особистості.
7976. Методика оцінювання знань у вищій школі 14.61 KB
  Важливою формою тематичної перевірки й оцінки знань студентів виступають колоквіуми від лат. Головне завдання колоквіуму мобілізація студентів на поглиблене вивчення провідних тем чи розділів курсу. Консультації з контрольними функціями мають два основних різновиди: а консультації на яких викладач перевіряє конспекти першоджерел самостійну роботу студентів з літературою допомагає студентам сформулювати необхідні узагальнення; б консультації для студентів які пропустили лекції семінарські заняття. Міжсесійний контроль сприяє...
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.