Загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Відшкодування шкоди заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я Тимчасова втрата працездатності Стійка втрата професійної працездатності Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого Управління Фондом страхування від нещасного випадку страхові експерти з охорони праці. Загальні положення З 1 квітня 2001 року вступив у дію Закон України Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату...

2015-01-29

26 KB

0 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


Загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Лекція

План

  1.  Загальні положення
  2.  Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я
    1.  Тимчасова втрата працездатності
    2.  Стійка втрата професійної працездатності
    3.  Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого
  3.  Управління Фондом страхування від нещасного випадку, страхові експерти з охорони праці.
  4.  Розслідування та облік нещасних випадків

1. Загальні положення

З 1 квітня 2001 року вступив у дію Закон України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Таким чином, Україна зробила суттєвий крок до Європейських норм в соціальному захисті, охороні життя та здоров‘я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).

Розмір щомісячних страхових внесків обчислюється для підприємств як встановлений відсоток від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд).

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою та до 16 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років їй подається допомога Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі.

Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Застрахований не виплачує в Фонд соціального страхування ніяких внесків. Це робить роботодавець.

Добровільно від нещасного випадку можуть застрахуватися:

1) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;

2) громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, видається свідоцтво про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування та є документом суворої звітності.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий  вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

В ході розслідування нещасного випадку, комісія по розслідуванню встановлює, чи пов‘язаний даний випадок з виробництвом, чи можна його вважати за виробничий травматизм.

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою. Перелік професійних захворювань за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України 

2. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я

В разі нещасного випадку, працівник може тимчасово втратити працездатність, отримати стійку втрату   професійної працездатності та може наступити смерть потерпілого. Розглянемо, як в кожному з випадків Фонд соціального страхування від нещасних випадків відшкодовує шкоду потерпілому або його сім’ї.  Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

2.1. Тимчасова втрата працездатності

Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

2.2. Стійка втрата професійної працездатності

Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.

У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток  професійної працездатності, але не  вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. 

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати  професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним І тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

Потерпілому, який проходить професійне навчання або перекваліфікацію за Індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року), Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить щомісячні страхові виплати у розмірі середньомісячного заробітку протягом стооку, визначеного програмою реабілітації.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків оплачує вартість   придбаних потерпілим інструментів, протезів та інших пристосувань, відшкодовує потерпілому інші необхідні витрати, пов’язані з його професійною підготовкою.

Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, інвалідам І групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд соціального страхування від нещасних випадків у розмірі, встановленому правлінням Фонду.

Потерпілому, який став інвалідом та використав щорічну відпуску до одержання путівки у санаторно – курортний заклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) із збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров’я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого).

За наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуванню автомобілем у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

2.3   Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

У разі смерті потерпілого право на одержання пенсій мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

  1.   діти які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
  2.   жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
  3.   інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) Неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував, або був зобов'язаний був виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює і доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку

2.4 Страхові виплати потерпілому або членам його сімї

Визначимо взагалі страхові виплати, які виплачує Фонд в вищерозглянутих випадках застрахованому чи особам, які мають на це право:

  1.  страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
  2.  страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
  3.  страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
  4.  страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
  5.  страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування  на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
  6.  страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

 Неповнолітній особі, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання матері під час її вагітності. Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить щомісячні страхові виплати як інвалідам дитинства, а після досягнення ними 16 років - у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території області (міста) проживання цих осіб, але не менше середньомісячного заробітку в країні на день виплати.

3. Управління Фондом страхування від нещасного випадку, страхові експерти з охорони праці.

Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків  здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьох представницьких сторін:

  •  держави;
  •  застрахованих осіб; роботодавців.

Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських. Порядок виборів (делегування) представників визначається кожним об'єднанням самостійно.

Від кожної із трьох представницьких сторін, призначається і обирається (делегується) по 15 членів правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків з вирішальним голосом та по 5 їх дублерів, які за тимчасової відсутності членів правління за рішенням голови правління цього Фонду виконують їх обов'язки.

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків створюється на шестирічний строк.

Рішення  правління  Фонду, прийняте в межах його  компетенції, є обов'язковим  для виконання всіма страхувальниками та застрахованими. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно функціонуючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначається його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Виконання статутних функцій та обов’язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці. Страховими експертами з охорони праці можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення, яке видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.

Страхові експерти з охорони праці мають право:

  1.  безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;
  2.  одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, в тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці;
  3.  брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств;
  4.  вносити власникам підприємств, органам виконавчої влади, державного нагляду за охороною праці подання про порушення законодавства про охорону праці і вимагати вжиття економічних санкцій або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота яких загрожує здоров'ю або життю працівників;
  5.  складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
  6.  брати участь як незалежні експерти в роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію виробничих об'єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю.

4.  Розслідування та облік нещасних випадків

постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1232

                            ПОРЯДОК
           проведення розслідування та ведення обліку   нещасних випадків, професійних захворювань  і аварій на виробництві

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Лікувально-профілактичний заклад обов'язково проводить у порядку, встановленому МОЗ, необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин) та визначає ступінь його сп'яніння.

Роботодавець, отримавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним наслідком, групових, з тяжким наслідком, природної смерті чи зникнення працівника під час роботи протягом однієї години з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції ФССНВ; якщо потерпілий є працівником іншого підприємства – це підприємство; у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, – відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) – відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби;

  •  утворює комісію з розслідування нещасного випадку не менш як три особи
  •  Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із тяжким чи смертельним наслідком, випадок смерті на підприємстві, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків роботодавець зобов’язаний негайно передати засобами зв’язку повідомлення за встановленою формою:

Такі нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.

Порядок розслідування нещасного випадку комісією підприємства

Розслідування проводить комісія, створена наказом роботодавця. До її складу входять: 

До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.

Керівника робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії не включають. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включають, також, спеціаліста відповідної СЕС.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:

обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);

визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження;

скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5).

    У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким,  що  не
пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Обставинами,  за  яких нещасний випадок визнається таким,
що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:

    1) виконання потерпілим трудових  (посадових)  обов'язків  за
режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;

    2) перебування на робочому місці,  на території підприємства*
або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових  (посадових)
обов'язків  чи  завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого
на підприємство до його  відбуття,  що  фіксується  відповідно  до
правил  внутрішнього  трудового  розпорядку  підприємства,  в тому
числі протягом робочого та надурочного часу;

    3) підготовка  до  роботи  та  приведення  в  порядок   після
закінчення роботи знарядь виробництва,  засобів захисту,  одягу, а
також здійснення заходів щодо особистої  гігієни,  пересування  по
території   підприємства   перед   початком   роботи  і  після  її
закінчення;

    4) виконання завдань відповідно до розпорядження  роботодавця
в  неробочий  час,  під  час  відпустки,  у  вихідні,  святкові та
неробочі дні;

    5) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному  засобі,  що
належить підприємству,  або іншому транспортному засобі,  наданому
роботодавцем відповідно до укладеного договору;

    6) використання власного  транспортного  засобу  в  інтересах
підприємства  з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи
безпосереднього керівника робіт;

    7) виконання дій в інтересах підприємства,  на  якому  працює
потерпілий,   тобто   дій,   які  не  належать  до  його  трудових
(посадових) обов'язків,  зокрема із запобігання виникненню  аварій
або  рятування  людей  та  майна  підприємства,  будь-які  дії  за
дорученням  роботодавця;  участь  у  спортивних  змаганнях,  інших
масових   заходах   та   акціях,   які  проводяться  підприємством
самостійно  або  за  рішенням  органів  управління  за   наявності
відповідного розпорядження роботодавця;

    8) ліквідація   наслідків   аварії,   надзвичайної   ситуації
техногенного або природного характеру  на  виробничих  об'єктах  і
транспортних засобах, що використовуються підприємством;

    9) надання   підприємством  шефської  (благодійної)  допомоги
іншим  підприємствам,   установам,   організаціям   за   наявності
відповідного рішення роботодавця;

    10) перебування  потерпілого  у  транспортному  засобі або на
його стоянці,  на території вахтового селища, у тому числі під час
змінного  відпочинку,  якщо настання нещасного випадку пов'язане з
виконанням  потерпілим  трудових  (посадових)  обов'язків  або   з
впливом  на  нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи
середовища;

    11) прямування  потерпілого  до   об'єкта   (між   об'єктами)
обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об'єкта
за дорученням роботодавця;

    12) прямування потерпілого до місця чи  з  місця  відрядження
згідно  з  установленим  завданням,  у тому числі на транспортному
засобі будь-якого виду та форми власності;

    13) раптова  серцева  смерть  потерпілого  внаслідок  гострої
серцево-судинної  недостатності  під  час перебування на підземних
роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція,
технічне   переоснащення  і  капітальний  ремонт  шахт,  рудників,
копалень,  метрополітенів,  підземних каналів,  тунелів  та  інших
підземних   споруд,  проведення  геологорозвідувальних  робіт  під
землею) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою,
що підтверджено медичним висновком;

    14) скоєння  самогубства  працівником  плавскладу  на  суднах
морського,  річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення
обумовленого  колективним договором строку перебування у рейсі або
його  смерті  під  час  перебування  у  рейсі   внаслідок   впливу
психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів;

    15) оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення,
пов'язаного з нещасним випадком під  час  виконання  ним  трудових
(посадових) обов'язків;

    16) заподіяння  тілесних  ушкоджень іншою особою або вбивство
потерпілого під час  виконання  чи  у  зв'язку  з  виконанням  ним
трудових  (посадових)  обов'язків або дій в інтересах підприємства
незалежно  від  порушення  кримінальної  справи,   крім   випадків
з'ясування   потерпілим   та   іншою  особою  особистих  стосунків
невиробничого характеру,  що підтверджено  висновком  компетентних
органів;

    17) одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок
погіршення  стану  його  здоров'я,   яке   сталося   під   впливом
небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання
ним трудових  (посадових)  обов'язків,  що  підтверджено  медичним
висновком;

    18) раптове  погіршення  стану  здоров'я потерпілого або його
смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок
впливу   небезпечних   чи  шкідливих  виробничих  факторів  та/або
факторів  важкості   чи   напруженості   трудового   процесу,   що
підтверджено медичним висновком**,  або якщо потерпілий не пройшов
обов'язкового медичного  огляду  відповідно  до  законодавства,  а
робота,  що виконувалася,  протипоказана потерпілому відповідно до
медичного висновку;

    19) перебування потерпілого на території підприємства  або  в
іншому  місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування,
яка  встановлюється  згідно  з  правилами  внутрішнього  трудового
розпорядку  підприємства,  технологічної перерви,  а також під час
перебування на території  підприємства  у  зв'язку  з  проведенням
виробничої   наради,  одержанням  заробітної  плати,  проходженням
обов'язкового медичного огляду тощо або проведенням з  дозволу  чи
за   ініціативою   роботодавця   професійних   та  кваліфікаційних
конкурсів,   спортивних   змагань   та   тренувань   чи   заходів,
передбачених   колективним   договором,  якщо  настання  нещасного
випадку пов'язано з впливом небезпечних  чи  шкідливих  виробничих
факторів, що підтверджено медичним висновком.

 Обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є:

1) перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

2) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками);

3) погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов'язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;

4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком;

5) скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду або відповідною постановою слідчих органів;

6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або слідчих органів.

Питання до лекції 5

  1.  Суб’єкт страхування, об’єкт страхування, страхувальник,  застрахована фізична особа, страховик при державному соціальному страхуванні від нещасного випадку та професійного захворювання?
  2.  Хто підлягає обов'язковому страхуванню, хто може добровільно застрахуватися в Фонді страхування від нещасного випадку та професійного захворювання України?
  3.   Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я при тимчасовій втраті працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві?
  4.  Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я при стійкій втраті  професійної працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві?
  5.  Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання?
  6.  Управління Фондом страхування від нещасного випадку, страхові експерти з охорони праці?

PAGE   \* MERGEFORMAT 1



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
8225. ДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ І НЕДЕРЖАВНІ ПЕНСІЙНІ ФОНДИ 246.11 KB
  Пенсії найбільш значущий як за кількістю забезпечуваних так і за обсягом витрачених на це коштів вид соціального забезпечення. Іншою важливою рисою пенсії є її зв’язок з минулою суспільно корисною діяльністю самого пенсіонера чи годувальника у випадку надання пенсій у разі втрати годувальника. Ще однією ознакою пенсії є детальне регулювання на державному чи міжрегіональному рівнях усіх умов забезпечення цього виду виплат. Пенсії що виплачуються державою громадянам України відповідно до Закону підрозділяються на трудові за віком за...
21252. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В УКРАЇНІ: ФОРМИ ТА ЗНАЧЕННЯ 59.74 KB
  Хронологічно першою виникла і почала застосовуватися у законодавстві України про працю категорія соціально-трудових відносин як комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями в умовах ринкової економіки, спрямованих на забезпечення високого рівня і якості життя людини, колективу й суспільства в цілому і охоплюючих собою як соціально-економічний аспект майнових відносин, так і систему правових інститутів, пов’язаних з колективним переговорами, регулюванням умов праці...
2528. Харчові захворювання 32.31 KB
  Особливості патогенних мікроорганізмів. Особливості патогенних мікроорганізмів. Одним із найважливіших показників безпеки харчових продуктів та непродовольчих товарів для організму людини є відсутність у них хвороботворних мікроорганізмів. Ефективність організації заходів з профілактики захворювань мікробної природи визначається знанням фізіології патогенних мікроорганізмів джерел та шляхів їх розповсюдження у навколишньому середовищі а також умов розмноження.
9499. Соціальне призначення і моральний сенс юридичної професії 22.35 KB
  Аналіз історії вітчизняної правової системи, соціально-психологічних типів юристів минулого дає підстави стверджувати, що певні морально-професійні вимоги до представників юридичної професії існували від самих джерел становлення правової системи і еволюціонували відповідно до ступеню розвитку суспільно-політичного устрою держави.
6988. Виробничий травматизм та професійні захворювання 12.7 KB
  Охрана труда стр. Безопасность труда это состояние условий труда при которых исключено воздействие на работающих опасных и вредных производственных факторов. Психофизиологические опасные и вредные факторы подразделяются: а физические перегрузки; б нервнопсихические перегрузки; Физические перегрузки: статические; динамические; Нервнопсихические перегрузки подразделяются: умственные перенапряжения; монотонность труда; перенапряжение анализаторов; эмоциональные перегрузки. К организационным мерам по...
5867. Ушкодження і гострі захворювання органів черевної порожнини 34.84 KB
  Гострий живіт - симптомокомплекс, розвиток якого зумовлений подразненням або запаленням очеревини. Його спричинюють травматичні ушкодження порожнистих чи паренхіматозних органів, запальний процес в очеревині ( у разі проникнення мікробів у черевну порожнину гематогенним або лімфогенним шляхом).
10616. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ НА ТРАНСПОРТІ 21.31 KB
  До таких субєктів наприклад можна віднести: Міністерство інфраструктури України державні департаменти або конкретних осіб керівників міністр інфраструктури України директор Укрзалізниці. Державне управління в галузі транспорту має забезпечувати: своєчасне повне та якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях а також потреб оборони України; захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування; безпечне функціонування транспорту; захист економічних інтересів України та законних інтересів...
7041. МАКРОЕКОНОМІЧНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ 26.04 KB
  Безробіття та зайнятість. Для характеристики економічної кон’юнктури застосовують ряд показників: валовий внутрішній продукт рівень безробіття інфляція рівень особистих доходів коливання національного доходу. Всі показники можна розподілити на три групи: 1 проциклічні – це ті показники які під час зростання економіки зростають а під час спаду знижуються: ВВП НД інвестиційна активність; 2 контрциклічні – це показники які під час спаду економіки зростають а під час зростання спадають: інфляція безробіття кількість банкрутів; 3...
8489. Державне регулювання ціноутворення в Україні 131.91 KB
  Основні засади державного регулювання цін Класична економічна теорія розглядає вільне ринкове ціноутворення як основний елемент підтримки рівноваги між попитом і пропозицією. Однак ідеальної загальної та повної свободи ціноутворення ніколи не існувало та й не може бути. Поперше в будьякій економіці діють об'єктивні економічні закони що обмежують ціни: з одного боку будьякий виробник не може запровадити ціну на свій товар яка буде нижчою за його витрати; з іншого суб'єкти ринку не можуть встановлювати ціну що перевищуватиме попит.
2079. ДОСЛІДЖЕННЯ УСТАЛЕНОГО РУХУ МАШИННОГО АГРЕГАТУ І РОЗРАХУНОК МАХОВИКА ДЛЯ ВИПАДКУ КОЛИ ЗВЕДЕНИЙ МОМЕНТ ЗОВНІШНІХ СИЛ Є ФУНКЦІЄЮ КУТОВОЇ ШВИДКОСТІ ЛАНКИ ЗВЕДЕННЯ 58.07 KB
  Розглянемо задачу визначення миттєвих значень кутової швидкості початкової ланки машинного агрегату при усталеному русі. Для досліджуваних n положень механізму за формулою 1 визначаємо зведений до початкової ланки момент інерції механізму і будуємо його діаграму рис. ВИЗНАЧЕННЯ ЗВЕДЕНОГО ДО ПОЧАТКОВОЇ ЛАНКИ МОМЕНТУ СИЛ ОПОРІВ ...
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.