Бюджетувння і контроль

Бюджетувння і контроль Сутність бюджетування та його організація Види і форми бюджетів Порядок складання та принципи бюджетів продажів бюджету виробництва бюджет придбання і використання матеріалів бюджет трудових витрат бюджет ЗВВ адміністративні витрати на збут Методика та техніка контролю за виконанням бюджетів Принцип та порядок складання гнучких бюджетів. Аналіз відхилень з використанням гнучкого бюджету...

2015-01-30

23.79 KB

1 чел.


Поделитесь работой в социальных сетях

Если эта работа Вам не подошла внизу страницы есть список похожих работ. Так же Вы можете воспользоваться кнопкой поиск


Тема 9. Бюджетувння і контроль

  1.  Сутність бюджетування та його організація
  2.  Види і форми бюджетів
  3.  Порядок складання та принципи бюджетів продажів, бюджету виробництва, бюджет придбання і використання матеріалів, бюджет трудових витрат, бюджет ЗВВ, адміністративні витрати на збут
  4.  Методика та техніка контролю за виконанням бюджетів

    Принцип та порядок складання гнучких бюджетів.

  1.  Аналіз відхилень з використанням гнучкого бюджету

1. Сутність бюджетування та його організація

Кожне підприємство має певну стратегічну мету (збільшення  прибутку, утримання позиції на ринку, лідерство в певній галузі тощо). Для забезпечення досягнення цієї мети здійснюють стратегічне планування.

Стратегічне планування  — процес визначення дій, необхідних для досягнення стратегічної мети. Результатом стратегічного планування є довгостроковий план підприємства,  розрахований на 10—15 років.

Деталізація довгострокового плану здійснюється через бюджетування, яке  визначає короткострокові завдання у межах загальної стратегії. Продуктом бюджетування є бюджет.

Бюджет  — це кількісний план майбутніх операцій, виражених у грошових вимірниках.

Період, для якого підготовлений і використовується бюджет, називають бюджетним періодом.

Бюджетним періодом зазвичай є рік, у межах якого можна виокремити короткі періоди (квартал, місяць).

Отже, бюджетування — процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Метою бюджетування  є:

здійснення періодичного планування;

забезпечення координації, кооперації та комунікацій;

забезпечення усвідомленості витрат на діяльність підприємства;

створення основи для оцінки і контролю виконання;

мотивація працівників шляхом орієнтації на досягнення мети організації;

виконання вимог законів і контрактів.

Бюджети розробляються як в цілому для підприємства, так і для окремих структурних підрозділів або функціональних сфер діяльності.

Оскільки бюджети відображають майбутні операції підприємства, то мірою здійснення цих операцій вони перетворюються на базу для оцінки діяльності менеджерів, У деяких випадках складання бюджетів передбачено законодавством або є умовою контрактів. Наприклад, установи, що фінансуються з державного бюджету або зі спеціальних фондів, мають складати бюджети в межах виділених коштів.

Бюджетування здійснюють у двох напрямах:

Перший напрям – підготовка функціональних бюджетів, тобто бюджетів підрозділів підприємства. Відповідно підрозділ підприємства, для якого може бути складений окремий бюджет і здійснений контроль за його виконанням бюджетним центром.

Другий напрям бюджетування — розробка стандартів (норм) витрат на виробництво окремих виробів ( або послуг).

Взаємозв'язок цих напрямів полягає в тому, що на підставі бюджетів окремих  підрозділів визначають ставку розподілу їх накладних витрат між окремими видами продукції. Це дає можливість скласти нормативну (стандартну) калькуляцію повної виробничої собівартості одиниці продукції. Своєю чергою, стандарти (норми) витрат використовують для складання бюджетів витрат на виробництво. На підставі бюджетів усіх підрозділів готують генеральний (зведений) бюджет підприємства.


  1.  Види і форми бюджетів

Зведений бюджет — сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства. Він включає дві групи бюджетів: операційні та фінансові.

Операційні бюджети — сукупність бюджетів витрат і доходів, які забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток.

Фінансові бюджети — сукупність бюджетів, що відображають заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства. Прикладами фінансових бюджетів є бюджет грошових коштів та бюджетний баланс.

Бюджет капітальних інвестицій відображує потреби підприємства у капітальних інвестиціях (модернізація існуючих та створення нових засобів праці) і величину коштів, необхідних для їх здійснення, який охоплює плани інвестицій в основні засоби або додаткові виробничі лінії.

Існує три основних підходи до організації процесу бюджетування:

"згори-вниз"

"знизу-вгору"

"знизу-вгору / згори-вниз"

Підхід "згори-вниз" означає, що вище керівництво підприємства цілком здійснює процес бюджетування з мінімальним залученням менеджерів підрозділів і відділів нижчого рівня. Такий підхід дає можливість повністю врахувати стратегічні цілі підприємства, зменшити витрати часу й уникнути проблем, пов'язаних з узгодженням та узагальненням окремих бюджетів.

Недоліком такого підходу є слабка мотивація менеджерів нижчої та середньої ланки

Тому підхід "згори-вниз" є виправдана ним лише в жорстко централізованих організаціях або невеликих фірмах, де не існує значної дистанції між головним керівництвом і операційними підрозділами. Поряд з
тим, такий підхід може бути застосований у разі відсутності в керівників середньої та нижчої ланки необхідних знань і досвіду в розробленні значних бюджетів.

Підхід "знизу-вгору" означає, що спочатку керівники різних підрозділів (відділів, ділянок, служб тощо) складають бюджети щодо діяльності, за яку вони відповідають.

Далі бюджети послідовно узагальнюють і координують на вищому рівні управління.

Наприклад, керівники ділянок складають бюджети, які потім узагальнюють у бюджеті відповідного цеху. Бюджети  цехів узагальнюють бюджету заводу.

За такого підходу керівництво підприємства відповідає головним чином за координацію бюджетного процесу та схвалення генерального (зведеного) бюджету.

Перевагою  такого підходу є мотивація керівників нижчої та середньої ланки щодо досягнення цілей, посилення комунікації між різними підрозділами підприємства, що сприяє точності та ув'язці запланованих показників.

Крім того, за такого підходу посилюється вплив поведінки та кваліфікації окремих людей на бюджетний процес. Зокрема, в практиці непоодинокими є випадки застосування "бюджетного зазору", тобто завищення запланованих витрат або заниження запланованих доходів з метою забезпечення в майбутньому високих показників діяльності та гарантованої винагороди. У разі недостатніх знань і досвіду бюджетування керівників нижчої та середньої ланки зростає кількість помилок, що також знижує надійність бюджетів.

Підхід "знизу — вгору" застосовують лише в разі, коли структура підприємства  забезпечує надійну комунікацію підрозділів, а керівники нижчої та середньої ланки здатні складати релевантні й достовірні бюджети та є довіреними  особами вищого керівництва.

У практиці поширенішим є комбінований підхід "знизу вгору / згори — вниз", , який узагальнює й збалансовує найкращі моменти двох раніше розглянутих підходів.

За такого підходу вище керівництво надає загальні директиви щодо цілей компанії, а керівники нижчої та середньої ланки готують бюджети, спрямовані на досягнення цілей компанії.

У процесі складання й узагальнення бюджетів здійснюють обговорення їх та узгодження керівниками різних рівнів.

Узгоджені бюджети аналізує І координує бухгалтер-аналітик. Він визначає відповідність запланованих витрат і наявних ресурсів, узгодженість інших показників, складає проформи фінансових звітів. Отже, бухгалтер-аналітик відіграє дуже важливу роль у процесі бюджетування, оскільки готує вихідні дані для планування (інформацію про результати минулої діяльності), перевіряє й узагальнює підготовлені бюджети, надає необхідні консультації.

3. Порядок складання та принцип бюджетів продажів, бюджету виробництва, бюджет придбання і використання матеріалів, бюджет трудових витрат, бюджет ЗВВ, адміністративні витрати на збут

Послідовність формування зведеного бюджету представлено на рисунку

Рис. Основні складові зведеного бюджету

Обов'язковою умовою бюджетування є поділ всіх витрат підприємства на змінну та постійну частину. Таке розмежування дасть змогу контролювати рівень витрат звітного періоду і зіставляти їх з фактичними даними.

Бюджет продажу має відображувати обсяг реалізації продукції в натуральних і вартісних показниках за рік (місяць, квартал тощо). Для визначення можливого рівня продажу використовують експертні або статистичні методи (індикативний метод, історичний аналіз, функціональний метод тощо). При цьому необхідно врахувати рівень попиту на продукцію, географію збуту, категорії покупців, сезонні коливання у виробництві.

Бюджет виробництва -— це план випуску продукції в натуральних одиницях на бюджетний період. Він визначає обсяг ресурсів, необхідних для забезпечення безперебійного процесу виготовлення продукції відповідно до запланованого обсягу її продажу. Для формування цього бюджету необхідно встановити політику щодо виробничих запасів, розрахувати обсяг виробництва за кожною позицією на бюджетний період та розробити графік виробництва на проміжні інтервали часу.

Бюджет виробництва формується на підставі даних бюджету продажу з урахуванням зміни залишків готової продукції за формулою:

Необхідний

обсяг

виробництва

продукції

=

Запланований обсяг продажу за період в одиницях

+

Залишки

готової

продукції

на кінець

періоду

Залишки

готової

продукції

на початок

періоду

Виявлення розбіжностей між прогнозом продажу і виробничими можливостями підприємства дає змогу заздалегідь вжити відповідні коригуючи заходи. У такий спосіб можна уникнути можливих втрат, коли рівень виробництва не дає змоги реалізувати заплановану кількість продукції.

Невід'ємними компонентами бюджету виробництва є:

бюджет прямих матеріальних витрат;

бюджет прямих витрат на оплату праці;

бюджет накладних витрат.

Бюджет прямих матеріальних витрат показує, скільки сировини та інших виробничих запасів необхідно для виготовлення запланованої кількості продукції. Водночас з ним складається бюджет придбання виробничих запасів. Для визначення кількості матеріалів, що необхідно придбати за період, доцільно скористатися формулою:

Необхідна кількість придбаних виробничих запасів

=

Кількість виробничих запасів, необхідна для виготовлення продукції

+

Кількість виробничих запасів у залишку на кінець періоду

Кількість виробничих запасів у залишку на початок періоду


Бюджет прямих витрат на оплату праці складається, виходячи з бюджету виробництва, даних про продуктивність праці і ставок оплати праці основного виробничого персоналу. Для оцінки прямих витрат на оплату праці слід скористатися інформацією, що міститься в технічній документації на виготовлення продукції, оскільки там зазначаються кількість годин праці для виготовлення одиниці продукції та відповідні розцінки оплати праці.

Бюджет накладних виробничих витрат відображує обсяг усіх витрат, пов'язаних із виготовленням продукції, за виключенням прямих витрат. На відміну від прямих витрат, відомості про які можна отримати із технологічних специфікацій на продукцію, накладні виробничі витрати складаються з кількох статей і містять як змінну, так і постійну частину. Для їх розмежування використовують метод вищої-нижчої точки, метод регресії тощо.

Тому кожне підприємство має самостійно розробити засоби оптимізації накладних виробничих витрат. Бюджетування накладних витрат вимагає здійснення оцінок на базі як внутрішніх економічних умов (запланований рівень виробництва, виробничі можливості тощо), так і зовнішніх чинників (зростання податків тощо).

Бюджет собівартості готової продукції. Після узгодження бюджетів продажу і виробництва та визначення величини виробничих витрат переходять до складання бюджету собівартості виготовленої за період продукції виробництва. З цією метою враховують зміну залишків незавершеного виробництва за період:

Собівартість виготовленої продукції

=

Залишок незавершеного виробництва на початок періоду

+

Витрати на виробництво продукції

Залишок незавершеного виробництва на кінець періоду

Бюджет собівартості  реалізованої продукції.  Собівартість реалізованої за період продукції визначають за формулою:

Собівартість реалізованої    продукції

=

Залишок готової продукції на початок періоду

+

Собівартість виготовленої за період продукції

Залишок готової продукції на кінець періоду

Бюджети операційних витрат. Ці бюджети охоплюють витрати, пов'язані з управлінням та збутовою діяльністю. Мета бюджетування таких витрат — оцінити їх величину відповідно до запланованого рівня виробництва і продажу для досягнення стратегічних цілей підприємства. Наприклад, дані бюджету продажу можуть враховувати можливий вихід па ринок з новим продуктом. Якщо планується збільшення обсягу продажу, то очевидно, що зростання витрат може відбутися як у виробничих, так і у невиробничих підрозділах. Найпростіший шлях для складання бюджету таких витрат полягає у використанні фактичних даних попереднього періоду і коригуванні їх, враховуючи заплановані зміни умов діяльності підприємства. Зверніть увагу, що не варто очікувати зростання обсягу реалізації, одночасно прогнозуючи .зменшення фінансування заходів, спрямованих на стимулювання збуту.

Бюджетний звіт про фінансові результати. Цей бюджет показує, які доходи заробить підприємство за бюджетний період і які витрати передбачаються для забезпечення запланованого рівня діяльності. Зовнішній вигляд зазначеного документа нагадує форму звіту про фінансові результати, затверджену П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Бюджет капітальних інвестицій. Такі бюджети звичайно плануються на строк, який перевищує один рік. Проте під час складання зведеного бюджету необхідно виокремити ту частину капітальних інвестицій, здійснення яких передбачено у бюджетному періоді. Основний їх вплив на зведений бюджет полягає в плануванні відповідних грошових потоків.

Бюджет грошових коштів. Цей бюджет визначає грошові потоки підприємства протягом бюджетного періоду. Він необхідний для забезпечення платоспроможності та ліквідності підприємства, а також для визначення, чи достатньо грошових надходжень для забезпечення поточної і майбутньої діяльності. Зверніть увагу, що бюджет грошових коштів необхідно складати прямим методом, тобто окремо розкривати всі надходження та видатки за всіма операціями. Заплановані грошові надходження визначаються на базі погашення дебіторської заборгованості, продажу за готівку, реалізації інших активів, отримання кредитів та інших видів надходжень. Грошові видатки в бюджеті плануються на підставі сплати кредиторам за придбані товари, надані послуги та виконані роботи, сплату податків, дивідендів, здійснення капітальних і фінансових інвестицій, повернення отриманих кредитів і сплату відсотків по них тощо. Отже, базою для складання цього бюджету є бюджет продажу, а також дані інших бюджетів. Для розуміння його побудови корисно пригадати такий взаємозв'язок між фінансовими показниками, що впливає на грошові потоки:

Наприклад, для визначення величини платежів за бюджетний період можна скористатися залежністю:

Сума платежів постачальникам

=

Залишок кредиторської заборгованості на початок року

+

Вартість придбаних за період виробничих запасів

Залишок кредиторської заборгованості  на кінець року

Отримана величина характеризує видаток грошових коштів для оплати придбаних за період виробничих запасів. Часто такий розрахунок називають графіком погашення зобов'язань перед постачальниками і складають одночасно з формуванням бюджету прямих матеріальних витрат.

Слід зазначити, що нездатність підприємства ретельно спланувати свої грошові потоки може призвести до серйозних проблем, оскільки низька ліквідність виявиться обмежуючим чинником, що спричинить необхідність перегляду всіх бюджетів.

Бюджетний баланс. Форма бюджетного балансу аналогічна формі балансу, що передбачена П(С)БО 2 "Баланс". Цей бюджет характеризує фінансовий стан підприємства на певну дату. Він складається на підставі запланованих показників на початок бюджетного періоду, очікуваних результатів за цей період та прогнозованих змін у величині активів і зобов'язань.

4.Методика та техніка контролю за виконанням бюджетів

    Принцип та порядок складання гнучких бюджетів.

З метою оцінки результатів діяльності окремого підрозділу необхідно порівняти фактичні показники з бюджетними даними. Інформація про фактичні значення показників накопичується у так званому звіті про виконання бюджету. Різниці, що виникають у процесі оцінки, називають відхиленнями. Зауважте, що для отримання вірогідних оцінок досягнень підрозділу слід дотримуватися двох основних умов:

1) порівнюються тільки такі доходи і витрати, які контролюються менеджером цього підрозділу (концепція контрольованих і неконтрольованих витрат викладена в темі 2);

2) фактичні та бюджетні дані порівнюються на основі однакового рівня діяльності, тобто оцінка діяльності підрозділу відбувається виходячи з фактично досягнутого рівня виробництва.

Недотримання зазначених умов може призвести до помилкових висновків.

Приклад. За звітний період підприємство "Промисловець" планувало випустити 120 тис. одиниць продукції. Бюджетні дані про виробничі витрати подані нижче (табл. 1).

Таблиця 1

БЮДЖЕТНІ ДАНІ ПРО ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ

Прямі матеріальні витрати, грн на од.

0,5

Прямі витрати на оплату праці, гри на од.

0,6

Змінні накладні витрати, гри на од.

0,3

Загальні постійні накладні витрати, грн

42 000

Фактично за звітний період було виготовлено 130 000 одиниць продукції. Звіт про виконання бюджету виробництва подано в табл. 2.

Таблиця 2

ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ ВИРОБНИЧОГО ПІДРОЗДІЛУ ПІДПРИЄМСТВА "ПРОМИСЛОВЕЦЬ", гри

Показник

Бюджетні дані

Фактичні дані

Відхилення (перевитрата)

Загальні прямі матеріальні витрати

60 000

63 800

3 800

Загальні прямі витрати на оплату праці

72 000

76 500

4 500

Загальні змінні накладні витрати

36 000

38 000

2 000

Загальні постійні накладні витрати

42 000

42 400

400

Разом

210 000

220 700

10 700

На перший погляд, як свідчать дані табл. 2, результати діяльності підрозділу не можна вважати задовільними, оскільки негативне відхилення фактичних результатів від запланованих вказує на перевитрату ресурсів. Проте, основним чинником, який робить результати такого порівняння некоректними, є різне значення фактичного і бюджетного обсягу виробництва. Зважаючи на поведінку витрат, частина витрат, пов'язаних із виготовленням продукції, має збільшитися у зв'язку зі зростанням обсягу виробництва, а звіт про виконання містить інформацію, розраховану на основі запланованого рівня діяльності.

Для здійснення адекватного порівняння фактичних та бюджетних даних використовують гнучкий бюджет. Цей документ являє собою бюджет, складений на підставі запланованих даних про доходи і витрати підприємства для фактичного обсягу реалізації. З метою формування гнучкого бюджету переглядають заплановані дані й розробляють новий бюджет для того обсягу діяльності, який фактично був досягнутий за звітний період. Величина постійних витрат зазвичай залишається незмінною, а змінні витрати змінюються пропорційно зміні обсягу діяльності. Так, якщо фактичний рівень діяльності перевищує бюджетний, то частина витрат, яку відносять до змінних витрат, буде більше запланованої величини просто за рахунок зростання обсягу діяльності. Перевага такого підходу полягає в тому, що він дозволяє виключити вплив чинника обсягу діяльності, який може бути поза зоною контролю, і відповідальності менеджера конкретного підрозділу. Тому показники гнучкого бюджету придатні для подальшого порівняння їх з фактичними даними, а отримані у такий спосіб відхилення можна використовувати для визначення результативності й ефективності роботи підрозділу.

Отже, у наведеному прикладі для розробки гнучкого бюджету необхідно відкоригувати величину витрат відповідно до фактичного рівня діяльності.

Наприклад, величина прямих матеріальних витрат за обсягу виробництва 130 000 одиниць дорівнюватиме 65 000 одиниць грн [0,5 * 130 000].

Реальні суми відхилень подані в табл. 3. Таким чином, гнучкий бюджет дає змогу оцінити результати діяльності виробничого підрозділу підприємства "Промисловець" за зіставних обсягів діяльності і показує, що протягом періоду відбулася економія виробничих ресурсів.

Таблиця 3

РОЗРАХУНОК ВІДХИЛЕНЬ ФАКТИЧНИХ ВИТРАТ

ВІД БЮДЖЕТНИХ, грн

Показник

Бюджетні дані

Гнучкий бюджет

Фактичні дані

Відхилення

фактичних витрат від даних гнучкого бюджету

Обсяг виробництва

120 000

130 000

130 000

X

Загальні прямі матеріальні витрати

60 000

65 000

63 800

-1200

Загальні прямі витрати на оплату праці

72 000

78 000

76 500

-1500

Загальні змінні накладні витрати

36 000

39 000

38 000

-1000

Загальні постійні накладні витрати

42 000

42 000

42 400

400

Разом

210 000

224 000

220 700

-3300

         5.Аналіз відхилень з використанням гнучкого бюджету

Керівництво підприємства цікавлять причини відхилень, що виникли. З цією метою здійснюють аналіз відхилень, основні напрями якого  : відхилення по доходу від реалізації (відхилення за рахунок цін реалізації, за рахунок обсягу реалізації), відхилення по виробничим витратам, відхилення по адміністративним витратам, витратам на збут).

Такий аналіз часто називають управлінням за відхиленнями — це особлива форма обліку відхилень, за якою увага керівництва зосереджується тільки на суттєвих (значних) відхиленнях від бюджету. Перевага такої системи полягає в тому, що менеджери беруть до уваги виключні обставини. В загальному вигляді система має висвітлювати відхилення, які, наприклад, становлять більше 10% від величини бюджетних даних.

Процес бюджетування, включаючи складання гнучкого бюджету і аналіз відхилень, тісно пов'язаний зі стандартними (нормативними) даними . Оскільки стандартні витрати — це витрати, які виникають для виготовлення продукції за нормальних умов діяльності, то їх часто асоціюють з бюджетними даними.

Наявність процесу бюджетування на підприємстві свідчить про досить високий рівень управління підприємством і раціональність економічної поведінки суб'єкта господарювання.


Зведений бюджет

Операційні бюджети

юджет продажу

Бюджет виробництва

Бюджет операційних витрат

Бюджетний звіт про фінансові результати

Фінансові  бюджети

Бюджет грошових коштів

Бюджетний баланс

Дохід від

реалізації

Дебіторська

заборгованість

Грошові кошти

Кредиторська

заборгованість

Запаси



 

Другие похожие работы, которые могут вас заинтересовать.
7618. НАЛОГОВЫЙ КОНТРОЛЬ 63.63 KB
  Основное содержание темы: рассмотреть виды налогового контроля правовое поле исследуемой проблематики. План лекции: Формы и методы налогового контроля Налоговопроверочные действия налогового контроля Особенности рассмотрения результатов и урегулирования споров по результатам выездной налоговой проверки 1. ФОРМЫ И МЕТОДЫ НАЛОГОВОГО КОНТРОЛЯ Налоговый контроль – вид деятельности уполномоченных органов налоговой администрации реализуемый в различных формах с целью получения информации о соблюдении норм налогового законодательства и...
5659. Радиационный контроль 69.67 KB
  Радиационный контроль вид неразрушающего контроля основанный на регистрации и анализе проникающего ионизирующего излучения после взаимодействия его с контролируемым объектом. В основе радиационного контроля лежит получение дефектоскопической информации об объекте с помощью ионизирующего излучения прохождение которого через вещество сопровождается ионизацией атомов и молекул среды. При регистрации излучения с помощью радиографической пленки или заряженных полупроводниковых пластин метод называют радиографическим. Если радиационное...
6105. Фінансовий контроль 35.86 KB
  Аудитори та аудиторські фірми Формами фінансового контролю є: ревізії – для органів КРУ; перевірки – для інших органів фінансового контролю. ЗУ По державну контрольнуревізійну службу в Україніâ€ Види перевірок: Перевірки бувають невиїзні камеральні та виїзні...
2948. Таможенный контроль 8.18 KB
  Формы и порк провед тамож контроля Таможенный контроль совокупность мер осуществляемых таможенными органами в том числе с использованием системы управления рисками в целях обеспечения соблюдения таможенного законодательства таможенного союза и законодательства государств членов таможенного союза. Формами таможенного контроля являются: 1 проверка документов и сведений; 2 устный опрос; 3 получение объяснений; 4 таможенное наблюдение; 5 таможенный осмотр; 6 таможенный досмотр; 7 личный таможенный досмотр; 8 проверка маркировки...
7970. Контроль расхода 134.86 KB
  Основной единицей объема жидкости газа принимается кубический метр м3. Основной единицей массы жидкости газа принимается килограмм кг. Количество жидкости газа с равной степенью точности может быть измерено и объемным и массовым методом т. плотность жидкости газа при определенной температуре является величиной постоянной характерной для каждой данной жидкости газа.
7967. КОНТРОЛЬ ДАВЛЕНИЯ 1.42 MB
  Определение понятия давление и соотношение между единицами давления Под давлением в общем случае понимают предел отношения нормальной составляющей усилия к площади на которую действует усилие. От величины давления зависит протекание технологического процесса. Величина единицы давления зависит от выбранной системы единиц табл.
6173. Контроль коэффициента мощности 2.84 MB
  Энергия измеряется электрическими счетчиками. Устройство счетчика индукционной системы показано на рис. Упрощенная конструкция индукционного однофазного счетчика. Основными элементами счетчика являются: электромагниты...
9383. КОНТРОЛЬ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ 17.24 KB
  Воспитательная функция контроля заключается в приучении учащихся к систематической работе в их дисциплинированности и выработке воли. Но главная функция контроля – диагностическая. Она конкретизируется в зависимости от вида контроля. Виды контроля: текущий – это систематическая проверка усвоения знаний умений и навыков на каждом уроке эта оценка результатов обучения на уроке.
4216. Конституційни контроль і нагляд 12.16 KB
  КСУ за зверненням ВСУ може розглядати також – стосовно актів які безпосередньо віднесені до КСУ або опосередковано 2 попередній превентивний Здійснюється КСУ внесення змін до КУ дострокове припинення повноважень ПУ в порядку імпічменту сюди треба було б додати на думку Савенка: дострокове припинення повноважень ВР АРК у разі порушення нею К та законів щодо внесення змін до закону України про Регламент ВРУ наступний Також здійснюється КСУ але чомусь Савенко воздєржался от комєнтарієв на етот счьот 3 формальний...
17831. Парламентский контроль России 35.87 KB
  Российский парламентский контроль в своем развитии прошел трудный путь. Необходимо отметить, что особенностью российского общества и одновременно трагедией российского парламентаризма на протяжении всего исторического развития является то, что государство всегда играло весомую роль, и подавляла любые ростки гражданского общества, зарождение демократии и народного представительства.
© "REFLEADER" http://refleader.ru/
Все права на сайт и размещенные работы
защищены законом об авторском праве.